http://wiki.isofts.kiev.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=%D0%9B%D0%B0%D0%B4%D0%B0 2026-04-06T02:32:44Z Внесок користувача MediaWiki 1.25.3 http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%92_%D0%9C&diff=191 2015-11-24T13:14:17Z

<p>Лада: </p> <hr /> <div>'''Глушков Віктор Михайлович'''<br /> [[Файл:Глушков2.jpg|130px|border|left|baseline]]<br /> <br /> ([[1923]]-[[1982]])<br /> <br /> <br /> Визначний учений-кібернетик, професор Київського університету, академік АН УРСР, АН СРСР, віце-президент АН УРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської премії, Державної премії СРСР (двічі), Державної премії України<br /> <br /> ----<br /> <br /> <br /> Віктор Михайлович Глушков є основоположником інформаційних технологій в Україні, який увійшов у вітчизняну історію інформаційних технологій як розробник теорії цифрових автоматів та багатопроцесорних макроконвеєрних суперЕОМ і як організатор Інституту кібернетики АН України. В.М.Глушкову належать блискучі наукові результати світового значення в математиці, кібернетиці, обчислювальній техніці і програмуванні.<br /> <br /> <br /> == Біографія ==<br /> <br /> Віктор Глушков народився 24 серпня 1923 року в Ростові-на-Дону в сім'ї гірничого інженера. Через п'ять років його сім'я переїхала на шахту ім. Артема, біля міста Шахти. Мріючи стати фізиком-теоретиком, він до закінчення середньої школи вже володів основами вищої математики та квантової механіки, яку вивчали на старших курсах у ВНЗ. Але подальші навчальні плани перервала Велика Вітчизняна війна, а восени 1941 року сталася трагедія - фашисти розстріляли його матір. Після звільнення міста Шахти Глушков був мобілізований і брав участь у відновленні вугільних шахт Донбасу.<br /> === Освіта ===<br /> У 1943 році Віктор Глушков поступив на теплотехнічний факультет Новочеркаського індустріального інституту. Потім він екстерном склав всі іспити за чотири роки університетського курсу математики та фізики і перевівся на п'ятий курс Ростовського університету, де в 1947 році він захистив дипломну роботу, в якій розвинув новий метод обчислення таблиць невласних інтегралів.<br /> У 1949 році Глушков поступив до аспірантури Свердловського університету на заочне відділення, де в 1950 р. блискуче захистив дисертацію «Теорiя локально-нільпотентних груп без крутiння з умовою обриву деяких ланцюгiв пiдгрупи», і був призначений доцентом.<br /> У [[1955]] році Глушков першим в світі вирішив узагальнену п'яту проблему Гільберта, що входить до 23 найбільш великих і складних проблем математики, і на основі даної роботи він захистив докторську дисертацію в Московському університеті.<br /> === В.М.Глушков та становлення вітчизняної електронно-обчислювальної техніки ===<br /> В 1956 р. В. М. Глушков радикально змінює сферу своєї діяльності і пов'язує своє життя з кібернетикою, обчислювальною технікою і прикладною математикою. З цього часу В.М. Глушков жив і працював у Києві. Тут він керував лабораторією обчислювальної техніки і математики Інституту математики АН України, створеною раніше С.О. Лебедєвим і відомою своїми піонерськими розробками обчислювальних машин «МЭСМ» та «СЭСМ».<br /> В [[1962]] р. на базі ОЦ АН УРСР був організований Інститут кібернетики АН УРСР. Його директором став В.М. Глушков. У 1957 р. В.М. Глушков став директором Обчислювального центру АН УРСР з правами науково-дослідної організації. Через п'ять років, у грудні [[1962]] р. на базі ОЦ АН УРСР був організований Інститут кібернетики АН УРСР. Його директором став В.М. Глушков.<br /> На ЕОМ «Київ» під керівництвом Глушкова в кінці 50-х - початку 60-х років була виконана серія робіт з штучного інтелекту ЕОМ «Киев», в якій були реалізовані ці ідеї, стала першою в Європі системою цифрової обробки зображень та моделювання інтелектуальних процесів. До неї були підключені два оригінальних периферійних пристрої, які дозволили моделювати на ЕОМ найпростіші алгоритми навчання розпізнаванню образів і навчання цілеспрямованої поведінки: пристрій для введення зображення з паперового носія чи фотоплівки і пристрій виводу зображень з ЕОМ. На ЕОМ «Київ» під керівництвом Глушкова в кінці 50-х - початку 60-х років була виконана серія робіт з штучного інтелекту: навчання з розпізнавання простих геометричних фігур, моделювання читаючих автоматів для рукописних і машинописних знаків, відстеження руху об'єктів по серії зображень, моделювання поведінки колективу автоматів в процесі еволюції, автоматичний синтез у функціональних схем ЕОМ та ін.<br /> З 1957 р. Віктор Михайлович працює професором Київського університету. У 1958 р. його обирають членом-кореспондентом, а в 1961 р. - академіком АН УРСР. З 1962 р. В. М. Глушков - віце-президент АН УРСР, а у 1964 р. його обирають дійсним членом Академії наук СРСР.<br /> <br /> В. М. Глушков був нагороджений багатьма орденами і почесними званнями, відзначений Ленінською премією, Державними преміями СРСР і УРСР.<br /> <br /> [[Файл:Глушков1.jpg|150px|border|center|baseline|thumb|Глушков В.М.]]<br /> <br /> Він був одним з ініціаторів створення факультету кібернетики Київського університету. З 1965 р. до дня своєї смерті очолював кафедру теоретичної кібернетики за сумісництвом.<br /> <br /> == Розробка ЕОМ та нових архітектур обчислювальної техніки ==<br /> === “Дніпро” ===<br /> У [[1958]] році В.М. Глушков запропонував iдею створення унiверсальної керуючої машини. Ідея була реалізована в керуючій машині широкого призначення за рекордно короткий термін - три роки. Керівниками роботи зі створення “Дніпра” були В.М. Глушков та Б.М. Малиновський (він же - головний конструктор машини).<br /> [[Файл:Глушков_днепр.jpg|мини|центр|300пкс|В.М.Глушков за пультом ЕОМ Дніпро]]<br /> <br /> === «Промiнь» ===<br /> «Промiнь» була першою машиною, що широко застосовувалася, з так званим східчастим мікропрограмним керуванням, на яке Глушков потім отримав авторське свідоцтво. Іншим напрямком робіт Інституту кібернетики в області засобів обчислювальної техніки стали ЕОМ для інженерних розрахунків. Першою машиною цього класу була ЕОМ «Промiнь», яку випускав з 1963 р. Сіверодонецький приладобудівний завод. Вона була, по суті, новим словом у світовій практиці і мала цілий ряд технічних нововведень. «Промiнь» була першою машиною, що широко застосовувалася, з так званим східчастим мікропрограмним керуванням, на яке Глушков потім отримав авторське свідоцтво.<br /> === “Мир” ===<br /> Пізніше східчасте мікропрограмне керування використовували в машині для інженерних розрахунків, скорочено – «МИР-1» ([[1965]] р.), потім з’явилися «МИР-2» (1969 р.) і «МИР-3». Їх головною відмінною рисою від інших ЕОМ була апаратна реалізація машинної мови, близької до мови програмування високого рівня. ЕОМ сімейства «МИР» інтерпретували алголоподібну мову &quot;АНАЛИТИК&quot;, що була розроблена в Інституті кібернетики під керівництвом В.М. Глушкова, О.А. Летичевського, Ю.В. Благовєщенського, А.А. Дородніциної. Колектив розробників ЕОМ «МИР-1» на чолі з В.М. Глушковим був відзначений Державною премією СРСР.<br /> === «Україна» === <br /> В кінці 60-х років під керівництвом В.М. Глушкова було розпочато розробку ЕОМ «Україна» - наступний крок у розвитку інтелектуалізації ЕОМ і розвитку архітектури високопродуктивних універсальних ЕОМ, що відрізнялась від архітектурних принципів Дж. фон Неймана. ЕОМ «Україна» не була побудована через відсутність в той час необхідної елементної бази. Ідеї, покладені В.М. Глушковим в основу проекту «Україна», багато в чому перевершували те, що було використано в американських універсальних ЕОМ 70-х років.<br /> === Рекурсивні ЕОМ === <br /> У 1974 р. В. М. Глушков на конгресі IFIP виступив з доповіддю про рекурсивну ЕОМ (співавтори В.О. Мясников, М.Б. Ігнатьєв, В.О. Торгашев). Він висловив думку про те, що тільки розробка принципово нової нефоннеймановської архітектури обчислювальних систем дозволить вирішити проблему створення суперЕОМ, продуктивність яких збільшується необмежено при нарощуванні апаратних засобів. Ідея побудови рекурсивної ЕОМ, підтриманої потужним математичним апаратом рекурсивних функцій, випередила свій час і залишилася нереалізованою через відсутність необхідної технічної бази.<br /> === Макроконвейєрні ЕОМ ===<br /> В кінці 70-х років В.М. Глушков запропонував принцип макроконвеєрної архітектури ЕОМ з багатьма потоками команд і даних В кінці 70-х років В.М. Глушков запропонував принцип макроконвеєрної архітектури ЕОМ з багатьма потоками команд і даних (архітектура MIMD за сучасною класифікацією) як принцип реалізації нефоннеймановської архітектури.<br /> Розробка макроконвеєрної ЕОМ була виконана в Інституті кібернетики під керівництвом В.М. Глушкова С.Б. Погребинським (головний конструктор), В.С. Михалевичем, О.А. Летичевським, І.М. Молчановим. Машина ЕС-2701 (в 1984 р.) і обчислювальна система ЕС-1766 (в 1987 р.) були передані в серійне виробництво на Пензенський завод ЕОМ. На той період це були найпотужніші в СРСР обчислювальні системи з номінальною потужністю, що перевищує рубіж 1 млрд. оп./сек. При цьому в багатопроцесорній системі забезпечувалися майже лінійне зростання продуктивності під час нарощування обчислювальних ресурсів і динамічна реконфігурація. Вони не мали аналогів в світовій практиці і стали оригінальним розвитком ЕС ЕОМ у напрямку високопродуктивних систем.<br /> <br /> == Наукові праці ==<br /> В. М. Глушков опублікував понад 800 робіт, у т. ч. 30 монографій.<br /> === «Синтез цифрових автоматів» ===<br /> [[Файл:Гл_кн_синтез.jpg|120px|border|слева|baseline|Синтез цифровых автоматов]]<br /> У 1961 р. була видана знаменита монографія В.М. Глушкова «Синтез цифрових автоматів», перекладена пізніше на англійську мову і видана в США та інших країнах.<br /> <br /> === «Абстрактна теорія автоматів» ===<br /> Ще одна важлива теоретична робота «Абстрактна теорія автоматів» була опублікована В.М. Глушковим в 1961 р. в журналі «Успіхи математичних наук». Вона створила основу для робіт з теорії автоматів із залученням алгебраїчних методів. Під впливом цієї роботи В.М. Глушкова в СРСР теорією автоматів почали займатися багато математиків-алгебраїстів. У 1964 р. за цикл робіт з теорії автоматів В.М. Глушков був удостоєний Ленінської премії.<br /> Значення цих робіт важко переоцінити, оскільки використання поняття «автомат» як математичної абстракції структури і процесів, що відбуваються всередині обчислювальних машин, відкрило зовсім нові можливості в технології створення комп'ютерів. Сучасні системи автоматизації проектування обчислювальних машин повсюди використовують ці ідеї.<br /> Основи теорії проектування ЕОМ були закладені в статтях В.М. Глушкова, опублікованих в журналі «Кібернетика» в 1965-1966 рр.. і у Віснику АН СРСР в 1967 р. Незабаром стало зрозуміло, що для ефективного використання ЕОМ у процесі проектування необхідне комплексне рішення всіх задач, що виникають при автоматизації проектування. Необхідність застосувати системний підхід до САПР ЕОМ проявилася при створенні ЕОМ третього покоління.<br /> === «Автоматизація проектування обчислювальних машин» ===<br /> Монографія В.М. Глушкова, Ю.В. Капітонової і О.А. Летичевського «Автоматизація проектування обчислювальних машин», яка узагальнює досвід створення систем «ПРОЕКТ», була видана в 1975 р. За роботу з автоматизації проектування ЕОМ В. М. Глушков, В.П. Деркач і Ю.В. Капітонова в 1977 р. були удостоєні Державної премії СРСР.<br /> === «Введение в кибернетику» ===<br /> Монографія В.М. Глушкова «Введение в кибернетику» була видана в 1964 р. Кібернетика трактувалася В.М. Глушковим широко - як наука про загальні закономірності, принципи і методи обробки інформації та управління складними системами. Обчислювальна техніка розглядалася як основний технічний засіб кібернетики.<br /> === &quot;Основи безпаперової інформатики&quot; ===<br /> [[Файл:Гл_кн_безбумаж.jpg|120px|border|слева|baseline|link=https://www.google.com.ua/url?sa=t&amp;rct=j&amp;q=&amp;esrc=s&amp;source=web&amp;cd=1&amp;cad=rja&amp;uact=8&amp;ved=0ahUKEwjOhKeE6p_JAhWJ0RQKHZVmCzwQFggfMAA&amp;url=http%3A%2F%2Fwww.pseudology.org%2Fscience%2FGlushkov_Osnovy_bezbumazhnoi_informatiki.pdf&amp;usg=AFQjCNGXDyTh8K2uI-vQL5EmIS9vbliegw&amp;sig2=HgbUBwRZ1bYeWAZMETmUbw]]<br /> <br /> У 1982 р виходить монографія академіка В. М. Глушкова &quot;Основи безпаперової інформатики&quot; (2-е видання, виправлене і доповнене, побачило світ в 1987 р [4]). А рік потому річне загальні збори Академії наук СРСР приймає рішення про створення в Академії наук відділення інформатики. З цього моменту ідеї інформатики в нашій країні отримали прописку не тільки в науці, але також і серед фахівців-практиків.<br /> <br /> === «Енциклопедії кібернетики» ===<br /> Таке розуміння знайшло відображення у першій в світі «Енциклопедії кібернетики», підготовленої за ініціативою В.М. Глушкова і виданої в 1974 р. під його редакцією. В підготовці енциклопедії взяли участь понад 100 провідних вчених СРСР, у тому числі понад 50 фахівців Інституту кібернетики АН України. У 1978 р. колектив редакторів і відповідальних за розділи енциклопедії був відзначений Державною премією України.<br /> <br /> == Створення загальнодержавної автоматизованої системи управління економікою “ЗДАС” ==<br /> Головною справою життя сам Віктор Михайлович вважав створення загальнодержавної автоматизованої системи управління економікою (“ЗДАС”). <br /> Беручись за цю роботу, Глушков особисто вивчив специфіку функціонування більше тисячі об'єктів народного господарства різних галузей. В. М. Глушков розрахував, що використання ЗДАС протягом 15 років коштуватиме близько 20 млрд карбованців. Але за ці ж роки ЗДАС принесе країні більше, ніж 100 млрд карбованців прибутку. По суті це було намагання створити науково-технічну базу керування економікою країни й організацію інформаційної індустрії, аналогічну тій, яка нині успішно функціонує у провідних країнах Заходу. Це безсумнівно був безпрецедентний виклик звичним канонам керування господарством країни. Під керівництвом В. М. Глушкова колективом спеціалістів багатьох інститутів був створений ескізний проект Єдиної мережі обчислювальних центрів. Передбачалося побудувати близько ста головних і понад 10 тисяч районних центрів для безперервної обробки, аналізу економічної інформації і прийняття обґрунтованих рішень. Однак цей проект так і не був реалізований, оскільки він не знайшов відповідної підтримки у вищого керівництва країни, яку жахали масштаби задумів Глушкова та перспектива кардинальної перебудови усталених методів господарювання. Для В. М. Глушкова, який вважав створення ЗДАС справою життя, це рішення було фатальним.<br /> &lt;gallery mode=&quot;packed&quot; heights=&quot;160px&quot;&gt;&gt;<br /> Файл:Гг2.jpg|Глушков В.М. фото ч-б<br /> Файл:Гг3.jpg|Глушков В.М. фото <br /> Файл:Гг4.jpg|фотографія Глушкова В.М. <br /> Файл:Гг5.jpg|Глушков В.М. фото <br /> &lt;/gallery&gt;<br /> <br /> ----<br /> == Інформаційні джерела ==<br /> Для створення даної сторінки використані матеріали сайту [http://ua.uacomputing.com/persons/glushkov/ ІТ в Україні. Історія та особистості]<br /> <br /> Додаткові відомості можна отримати з Вікіпедії [[wikipedia: Victor_Glushkov]]<br /> та з Української Вікіпедії [https://uk.wikipedia.org/wiki/Глушков_Віктор_Михайлович Вікпедія Глушков Віктор Михайлович]<br /> <br /> [[Категорія:Персоналії]] [[Категорія:Науковці]] [[Категорія:Українські дослідники]][[Категорія:Особи, що працювали в Києві]].</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%93%D0%B35.jpg&diff=190 2015-11-23T11:08:41Z

<p>Лада: глушков фото</p> <hr /> <div>глушков фото</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%93%D0%B34.jpg&diff=189 2015-11-23T11:07:41Z

<p>Лада: глушков фото</p> <hr /> <div>глушков фото</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%93%D0%B33.jpg&diff=188 2015-11-23T11:07:17Z

<p>Лада: глушков фото</p> <hr /> <div>глушков фото</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%93%D0%B32.jpg&diff=187 2015-11-23T11:06:53Z

<p>Лада: глушков фото</p> <hr /> <div>глушков фото</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A0%D1%96%D0%BA&diff=186 2015-11-22T14:44:31Z

<p>Лада: Створити порожню сторінку</p> <hr /> <div></div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=1962&diff=185 2015-11-22T14:44:00Z

<p>Лада: Створена сторінка: Категорія:Рік</p> <hr /> <div>[[Категорія:Рік]]</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=1923&diff=184 2015-11-22T14:43:41Z

<p>Лада: Створена сторінка: Категорія:Рік</p> <hr /> <div>[[Категорія:Рік]]</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=1982&diff=183 2015-11-22T14:42:58Z

<p>Лада: Створена сторінка: Категорія:Рік</p> <hr /> <div>[[Категорія:Рік]]</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=1958&diff=182 2015-11-22T14:42:29Z

<p>Лада: Створена сторінка: Категорія:Рік</p> <hr /> <div>[[Категорія:Рік]]</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=181 2015-11-22T14:41:30Z

<p>Лада: /* Джерела */</p> <hr /> <div>'''Інформатика'''<br /> <br /> [[Файл:Кибернетика.jpg|200px|border|справа|baseline]]<br /> ----<br /> <br /> Інформатика - область гуманітарного знання, що вивчає структуру і загальні властивості наукової інформації, а також основні закономірності процесів інформаційної комунікації.<br /> == Визначення ==<br /> Поняття інформатики охоплює області, пов'язані з розробкою, створенням, використанням та матеріально-технічним обслуговуванням систем обробки інформації, включаючи машини, устаткування, математичне забезпечення, організаційні аспекти, а також комплекс промислового, комерційного, адміністративного, соціального та політичного впливу.<br /> <br /> У [[1982]] р виходить монографія академіка [[Глушков_В_П|Віктора Михайловича Глушкова]]. &quot;Основи безпаперової інформатики&quot; (2-е видання, виправлене і доповнене, побачило світ в 1987 р.). А рік потому річне загальні збори Академії наук СРСР приймає рішення про створення в Академії наук відділення інформатики. З цього моменту ідеї інформатики в нашій країні отримали прописку не тільки в науці, але також і серед фахівців-практиків.<br /> [[Файл:Глушков1.jpg|200px|border|center|baseline|inline|thumb|Глушков В.П.]]<br /> Яке тоді було розуміння інформатики? У зазначеній монографії академіка В. М. Глушкова немає прямого визначення інформатики як нової науки. Але виходячи зі змісту цієї книги і матеріалів АН СРСР про створення нового відділення можна зробити наступний висновок.<br /> <br /> Інформатика - це сукупність засобів всієї сучасної інформаційної теорії, техніки і технології, сумарне, комплексне позначення цієї галузі знань.<br /> <br /> По-іншому кажучи, інформатика як наука вбирає сьогодні найрізноманітніші за своєю сутністю і природі інформаційні ідеї, засоби і процеси, пов'язані із задоволенням інформаційних потреб суспільства в сьогоденні і майбутньому. Проте в рамках сучасної інформатики можна вичленувати і більш конкретні області її застосування. Тому в статті К. К. Коліна &quot;Еволюція інформатики та проблеми формування нового комплексу наук про інформацію&quot; запропонована дворівнева структура предметної галузі інформатики. Верхній рівень відведено теоретичної інформатики, яка як теоретична основа систематизованого наукового знання охоплює три основних нижележащих рівня - технічну, соціальну та біологічну інформатику. Кожен з нижчих рівнів має свою специфіку, оскільки вивчає і описує інформаційні процеси в залежності від середовища функціонування.<br /> <br /> == Області ==<br /> Теоретична інформатика<br /> <br /> Технічна<br /> <br /> Соціальна<br /> <br /> Біологічна<br /> == Джерела ==<br /> Глушков В. М. Основи безпаперової інформатики. М .: Наука, 1987.<br /> Колін К. К. Еволюція інформатики та проблеми формування нового комплексу наук про інформацію // Науково-технічна інформація. ВІНІТІ. Сер. 1. № 5. 1995. С. 1-7.<br /> [[Категорія:Кібернетика]]<br /> [[Категорія:Інформаційні технології]]<br /> [[Категорія:Науки]]<br /> [[Категорія:Точні науки]]</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=180 2015-11-22T14:40:38Z

<p>Лада: </p> <hr /> <div>'''Інформатика'''<br /> <br /> [[Файл:Кибернетика.jpg|200px|border|справа|baseline]]<br /> ----<br /> <br /> Інформатика - область гуманітарного знання, що вивчає структуру і загальні властивості наукової інформації, а також основні закономірності процесів інформаційної комунікації.<br /> == Визначення ==<br /> Поняття інформатики охоплює області, пов'язані з розробкою, створенням, використанням та матеріально-технічним обслуговуванням систем обробки інформації, включаючи машини, устаткування, математичне забезпечення, організаційні аспекти, а також комплекс промислового, комерційного, адміністративного, соціального та політичного впливу.<br /> <br /> У [[1982]] р виходить монографія академіка [[Глушков_В_П|Віктора Михайловича Глушкова]]. &quot;Основи безпаперової інформатики&quot; (2-е видання, виправлене і доповнене, побачило світ в 1987 р.). А рік потому річне загальні збори Академії наук СРСР приймає рішення про створення в Академії наук відділення інформатики. З цього моменту ідеї інформатики в нашій країні отримали прописку не тільки в науці, але також і серед фахівців-практиків.<br /> [[Файл:Глушков1.jpg|200px|border|center|baseline|inline|thumb|Глушков В.П.]]<br /> Яке тоді було розуміння інформатики? У зазначеній монографії академіка В. М. Глушкова немає прямого визначення інформатики як нової науки. Але виходячи зі змісту цієї книги і матеріалів АН СРСР про створення нового відділення можна зробити наступний висновок.<br /> <br /> Інформатика - це сукупність засобів всієї сучасної інформаційної теорії, техніки і технології, сумарне, комплексне позначення цієї галузі знань.<br /> <br /> По-іншому кажучи, інформатика як наука вбирає сьогодні найрізноманітніші за своєю сутністю і природі інформаційні ідеї, засоби і процеси, пов'язані із задоволенням інформаційних потреб суспільства в сьогоденні і майбутньому. Проте в рамках сучасної інформатики можна вичленувати і більш конкретні області її застосування. Тому в статті К. К. Коліна &quot;Еволюція інформатики та проблеми формування нового комплексу наук про інформацію&quot; запропонована дворівнева структура предметної галузі інформатики. Верхній рівень відведено теоретичної інформатики, яка як теоретична основа систематизованого наукового знання охоплює три основних нижележащих рівня - технічну, соціальну та біологічну інформатику. Кожен з нижчих рівнів має свою специфіку, оскільки вивчає і описує інформаційні процеси в залежності від середовища функціонування.<br /> <br /> == Області ==<br /> Теоретична інформатика<br /> <br /> Технічна<br /> <br /> Соціальна<br /> <br /> Біологічна<br /> == Джерела ==<br /> Глушков В. М. Основи безпаперової інформатики. М .: Наука, 1987.<br /> Колін К. К. Еволюція інформатики та проблеми формування нового комплексу наук про інформацію // Науково-технічна інформація. ВІНІТІ. Сер. 1. № 5. 1995. С. 1-7.</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=179 2015-11-22T14:39:05Z

<p>Лада: /* Див. також */</p> <hr /> <div><br /> '''Кібернетика''' — [[наука]] про загальні принципи управління в різних системах: [[Техніка|технічних]], [[Біологія|біологічних]], [[Соціологія|соціальних]] та ін.<br /> <br /> [[Файл:Кибернетика.jpg|200px|border|справа|baseline]]<br /> ----<br /> == Визначення ==<br /> <br /> Кібернетика - наука про процеси управління в складних динамічних системах, що грунтується на теоретичному фундаменті математики і логіки (взагалі на формальних мовах), а також на застосуванні обчислювальної техніки (комп’ютерів).<br /> Інше визначення дав [[Глушков_В_М|Віктор Михайлович Глушков]]: &quot;наука про загальні закони одержання, зберігання, передавання й перетворення інформації у складних системах управління&quot;.<br /> Термін «кібернетика» вперше використав для опису управління в загальному розумінні давньогрецький філософ Платон. Кібернетика як наука виникла лише в 40-х роках XX століття. У [[1948]] році з'явилася перша праця, присвячена питанням кібернетики&amp;nbsp;— «Кібернетика, або управління і зв'язок у тварині і машині». Автор — відомий американський учений Норберт Вінер. Видатний французький вчений Ампер запропонував називати кібернетикою науку про управління людським суспільством.<br /> Основний метод кібернетики - метод моделювання систем і процесів управління.<br /> == Основи кібернетики ==<br /> ''Наріжні камені'' кібернетики - теорія інформації, теорія алгоритмів і теорія автоматів, що вивчає способи побудови систем для переробки інформації. Математичний (логічний) апарат кібернетики вельми широкий: тут і теорія вірогідності, і теорія функцій, і математична логіка і багато інших сучасних розділів математики.<br /> Свежие новости политики . <br /> Кібернетика вивчає загальні властивості, властиві різним системам управління. Ці властивості можуть виявлятися і в живій природі, і в органічному світі, і в колективах людей. Процес управління зв′язаний з передачею, накопиченням, зберіганням і переробкою інформації, що характеризує керований об’єкт, хід процесу, зовнішні умови, програму роботи і т.п.<br /> Кібернетика як би існує незалежно від технічних засобів - комп’ютерів, що займають по відношенню до неї таке ж положення, як фізичні прилади по відношенню до фізики.<br /> <br /> == Об'єкт дослідження ==<br /> Кібернетика вивчає, як в живому організмі, в машині і в суспільстві здійснюється переробка інформації, пов′язана з процесом управління.<br /> Кібернетика вивчає мислення людини, щоб створювати алгоритми, що більш менш близько описують діяльність мозку - живої системи, що управляє.<br /> <br /> Кібернетика пов′язана з науками про мову (мовознавство, граматика і т.п.). Мова кібернетики вбирає в себе риси математичної мови, інформаційно-логічної, природної і різних інших в цілях підвищення ефективності і досягнення цілісності (системності) при використанні його: описі, візуалізації і т.п.<br /> Основний об'єкт дослідження кібернетики&amp;nbsp;— кібернетичні системи, які розглядаються абстрактно, незалежно від їх матеріальної природи. Приклади кібернетичних систем&amp;nbsp;— [[Автоматична система керування|автоматичні регулятори в техніці]], ЕОМ, людський [[Головний мозок|мозок]], біологічні популяції, людство. Кожна така система є множиною взаємопов'язаних об'єктів (елементів системи), які здатні сприймати, запам'ятовувати та переробляти інформацію, а також обмінюватися нею. Початком історії кібернетики вважають [[1947]]&amp;nbsp;р.&amp;nbsp;— рік виходу в світ книги Н.&amp;nbsp;[[Норберт Вінер|Вінера]] «Кібернетика». Сучасна кібернетика складається з ряду розділів, які є самостійними науковими напрямами. Застосування кібернетичного методу досліджень до різного роду систем привело до виникнення таких галузей, як технічна, економічна, біологічна, медична кібернетика тощо. Теоретичне ядро кібернетики утворюють [[теорія інформації]], [[теорія алгоритмів]], [[теорія автоматів]], [[дослідження операцій]], [[теорія оптимального управління]], [[теорія розпізнавання образів]]. Кібернетика розробляє загальні принципи створення систем управління і систем для автоматизації розумової праці. Основні технічні засоби для вирішення завдань кібернетики&amp;nbsp;— [[ЕОМ]].<br /> <br /> == Внески українських вчених ==<br /> <br /> <br /> Значний внесок у становлення та розвиток кібернетики зробили українські вчені [[Амосов Микола Михайлович|М.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp; Амосов]], [[Андон Пилип Іларіонович|П.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Андон]], [[Анісімов Анатолій Васильович|А.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Анісімов]], [[Войтович Ігор Данилович|І.&amp;nbsp;Д.&amp;nbsp;Войтович]], [[Глушков Віктор Михайлович|В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушков]], [[Губарев Вячеслав Федорович|В.&amp;nbsp;Ф.&amp;nbsp;Губарев]], [[Дейнека Василь Степанович|В.&amp;nbsp;С.&amp;nbsp;Дейнека]], [[Єрмольєв Юрій Михайлович|Ю.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Єрмольєв]], [[Згуровський Михайло Захарович|М.&amp;nbsp;З.&amp;nbsp; Згуровський]], [[Івахненко Олексій Григорович|О.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp; Івахненко]], [[Коваленко Ігор Миколайович|І.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Коваленко]], [[Королюк Володимир Семенович|В.&amp;nbsp;С.&amp;nbsp;Королюк]], [[Кривонос Юрій Георгійович|Ю.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Кривонос]], [[Кунцевич Всеволод Михайлович|В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Кунцевич]], [[Лебедєв Сергій Олексійович|С.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Лебедєв]], [[Летичевський Олександр Адольфович|О.&amp;nbsp;А.&amp;nbsp;Летичевський]], [[Ляшко Іван Іванович|І.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Ляшко]], [[Морозов Анатолій Олексійович|А.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Морозов]], [[Палагін Олександр Васильович|О.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Палагін]], [[Редько Володимир Никифорович|В.&amp;nbsp;Н.&amp;nbsp;Редько]], [[Сергієнко Іван Васильович (академік)|І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко]], [[Скопецький Василь Васильович|В.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Скопецький]], [[Скурихін Володимир Ілліч|В.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Скурихін]], [[Ющенко Катерина Логвинівна|К.&amp;nbsp;Л.&amp;nbsp;Ющенко]].<br /> <br /> Вітчизняний «Піонер кібернетики»&amp;nbsp;— [[Глушков_В_М|Віктор Михайлович Глушков]]. Під його керівництвом у [[1966]] році була розроблена перша електронно-обчислювальна машина [[ЕОМ «МИР-1»|ЕОМ «МИР»]] ('''М'''ашина для '''і'''нженерних '''р'''озрахунків).<br /> <br /> == Фахові наукові видання України з кібернетики==<br /> В Україні видається декілька наукових фахових видань, присвячених загальним та окремим питанням кібернетики:<br /> <br /> * [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/VKNU/index.html '''Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка''']. Заснований в 2000&amp;nbsp;р. Видається Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Головний редактор&amp;nbsp;— д.ф.-м.н., академік АПН України [[Закусило Олег Каленикович|О.&amp;nbsp;К.&amp;nbsp;Закусило]].<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vcpi/index.html '''Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Серія: Системный анализ, управление и информационные технологии''']. Заснований в 2001&amp;nbsp;р. Видається Національним університетом України «Харківський політехнічний інститут». Головний редактор&amp;nbsp;— д.т.&amp;nbsp;н. М.&amp;nbsp;Д.&amp;nbsp;Годлевський.<br /> <br /> * Міжнародний науково-теоретичний журнал [http://www.kibernetika.org/ru/info/journal.php '''Кибернетика и системный анализ''']. Заснований в 1965&amp;nbsp;р. Видається Інститутом кібернетики ім. В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушкова НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік [[Сергієнко Іван Васильович (академік)|І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко]].<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Kivt/index.html '''Кибернетика и вычислительная техника''']. Заснований в 1965&amp;nbsp;р. Видається Міжнародним науково-навчальним центром інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України сумісно з Інститутом кібернетики ім. В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушкова НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко.<br /> <br /> * Науковий журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ek/index.html '''Економічна кібернетика''']. Заснований у 2000&amp;nbsp;р. Видається Донецьким національним університетом. Головний редактор&amp;nbsp;— член-кореспондент НАН України Ю.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Лисенко.<br /> <br /> * Науково-технічний журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/SDIT/index.html '''Системні дослідження та інформаційні технології''']. Заснований в 2001&amp;nbsp;р. Видається Навчально-науковим комплексом «Інститут прикладного системного аналізу» НТУУ «КПІ», МОН та НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік М.&amp;nbsp;З.&amp;nbsp;Згуровський.<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/SyTe/index.html '''Системні технології''']. Заснований в 1997&amp;nbsp;р. Видається Національною металургійною академією України. Головний редактор член-кореспондент НАН України О.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Величко.<br /> <br /> * Науковий журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Ssip/index.html '''Складні системи і процеси''']. Заснований в 2002&amp;nbsp;р. Видається Класичним приватним університетом. Головний редактор&amp;nbsp;— д.ф.-м.н. О.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Горбань.<br /> <br /> == Джерела інформації ==<br /> Вікіпедія [https://uk.wikipedia.org/wiki/Кібернетика]<br /> Кібернетика - загальні відомості [http://dndiii.lviv.ua/zagalne-pro-kibernetyku/kibernetyka-zagalni-vidomosti/]<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Економічна кібернетика]]<br /> * [[Технічна кібернетика]]<br /> * [[Системний аналіз]]<br /> * [[Енциклопедія кібернетики]]<br /> <br /> [[Категорія:Кібернетика]]<br /> [[Категорія:Інформаційні технології]]<br /> [[Категорія:Науки]]<br /> [[Категорія:Точні науки]]</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%92_%D0%9C&diff=178 2015-11-22T14:37:49Z

<p>Лада: /* &quot;Основи безпаперової інформатики&quot; */</p> <hr /> <div>'''Глушков Віктор Михайлович'''<br /> [[Файл:Глушков2.jpg|130px|border|left|baseline]]<br /> <br /> ([[1923]]-[[1982]])<br /> <br /> <br /> Визначний учений-кібернетик, професор Київського університету, академік АН УРСР, АН СРСР, віце-президент АН УРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської премії, Державної премії СРСР (двічі), Державної премії України<br /> <br /> ----<br /> <br /> <br /> Віктор Михайлович Глушков є основоположником інформаційних технологій в Україні, який увійшов у вітчизняну історію інформаційних технологій як розробник теорії цифрових автоматів та багатопроцесорних макроконвеєрних суперЕОМ і як організатор Інституту кібернетики АН України. В.М.Глушкову належать блискучі наукові результати світового значення в математиці, кібернетиці, обчислювальній техніці і програмуванні.<br /> <br /> == Біографія ==<br /> <br /> Віктор Глушков народився 24 серпня 1923 року в Ростові-на-Дону в сім'ї гірничого інженера. Через п'ять років його сім'я переїхала на шахту ім. Артема, біля міста Шахти. Мріючи стати фізиком-теоретиком, він до закінчення середньої школи вже володів основами вищої математики та квантової механіки, яку вивчали на старших курсах у ВНЗ. Але подальші навчальні плани перервала Велика Вітчизняна війна, а восени 1941 року сталася трагедія - фашисти розстріляли його матір. Після звільнення міста Шахти Глушков був мобілізований і брав участь у відновленні вугільних шахт Донбасу.<br /> === Освіта ===<br /> У 1943 році Віктор Глушков поступив на теплотехнічний факультет Новочеркаського індустріального інституту. Потім він екстерном склав всі іспити за чотири роки університетського курсу математики та фізики і перевівся на п'ятий курс Ростовського університету, де в 1947 році він захистив дипломну роботу, в якій розвинув новий метод обчислення таблиць невласних інтегралів.<br /> У 1949 році Глушков поступив до аспірантури Свердловського університету на заочне відділення, де в 1950 р. блискуче захистив дисертацію «Теорiя локально-нільпотентних груп без крутiння з умовою обриву деяких ланцюгiв пiдгрупи», і був призначений доцентом.<br /> У [[1955]] році Глушков першим в світі вирішив узагальнену п'яту проблему Гільберта, що входить до 23 найбільш великих і складних проблем математики, і на основі даної роботи він захистив докторську дисертацію в Московському університеті.<br /> === В.М.Глушков та становлення вітчизняної електронно-обчислювальної техніки ===<br /> В 1956 р. В. М. Глушков радикально змінює сферу своєї діяльності і пов'язує своє життя з кібернетикою, обчислювальною технікою і прикладною математикою. З цього часу В.М. Глушков жив і працював у Києві. Тут він керував лабораторією обчислювальної техніки і математики Інституту математики АН України, створеною раніше С.О. Лебедєвим і відомою своїми піонерськими розробками обчислювальних машин «МЭСМ» та «СЭСМ».<br /> В [[1962]] р. на базі ОЦ АН УРСР був організований Інститут кібернетики АН УРСР. Його директором став В.М. Глушков. У 1957 р. В.М. Глушков став директором Обчислювального центру АН УРСР з правами науково-дослідної організації. Через п'ять років, у грудні [[1962]] р. на базі ОЦ АН УРСР був організований Інститут кібернетики АН УРСР. Його директором став В.М. Глушков.<br /> На ЕОМ «Київ» під керівництвом Глушкова в кінці 50-х - початку 60-х років була виконана серія робіт з штучного інтелекту ЕОМ «Киев», в якій були реалізовані ці ідеї, стала першою в Європі системою цифрової обробки зображень та моделювання інтелектуальних процесів. До неї були підключені два оригінальних периферійних пристрої, які дозволили моделювати на ЕОМ найпростіші алгоритми навчання розпізнаванню образів і навчання цілеспрямованої поведінки: пристрій для введення зображення з паперового носія чи фотоплівки і пристрій виводу зображень з ЕОМ. На ЕОМ «Київ» під керівництвом Глушкова в кінці 50-х - початку 60-х років була виконана серія робіт з штучного інтелекту: навчання з розпізнавання простих геометричних фігур, моделювання читаючих автоматів для рукописних і машинописних знаків, відстеження руху об'єктів по серії зображень, моделювання поведінки колективу автоматів в процесі еволюції, автоматичний синтез у функціональних схем ЕОМ та ін.<br /> З 1957 р. Віктор Михайлович працює професором Київського університету. У 1958 р. його обирають членом-кореспондентом, а в 1961 р. - академіком АН УРСР. З 1962 р. В. М. Глушков - віце-президент АН УРСР, а у 1964 р. його обирають дійсним членом Академії наук СРСР.<br /> <br /> В. М. Глушков був нагороджений багатьма орденами і почесними званнями, відзначений Ленінською премією, Державними преміями СРСР і УРСР.<br /> <br /> [[Файл:Глушков1.jpg|150px|border|center|baseline|thumb|Глушков В.М.]]<br /> <br /> Він був одним з ініціаторів створення факультету кібернетики Київського університету. З 1965 р. до дня своєї смерті очолював кафедру теоретичної кібернетики за сумісництвом.<br /> <br /> == Розробка ЕОМ та нових архітектур обчислювальної техніки ==<br /> === “Дніпро” ===<br /> У [[1958]] році В.М. Глушков запропонував iдею створення унiверсальної керуючої машини. Ідея була реалізована в керуючій машині широкого призначення за рекордно короткий термін - три роки. Керівниками роботи зі створення “Дніпра” були В.М. Глушков та Б.М. Малиновський (він же - головний конструктор машини).<br /> [[Файл:Глушков_днепр.jpg|мини|центр|300пкс|В.М.Глушков за пультом ЕОМ Дніпро]]<br /> <br /> === «Промiнь» ===<br /> «Промiнь» була першою машиною, що широко застосовувалася, з так званим східчастим мікропрограмним керуванням, на яке Глушков потім отримав авторське свідоцтво. Іншим напрямком робіт Інституту кібернетики в області засобів обчислювальної техніки стали ЕОМ для інженерних розрахунків. Першою машиною цього класу була ЕОМ «Промiнь», яку випускав з 1963 р. Сіверодонецький приладобудівний завод. Вона була, по суті, новим словом у світовій практиці і мала цілий ряд технічних нововведень. «Промiнь» була першою машиною, що широко застосовувалася, з так званим східчастим мікропрограмним керуванням, на яке Глушков потім отримав авторське свідоцтво.<br /> === “Мир” ===<br /> Пізніше східчасте мікропрограмне керування використовували в машині для інженерних розрахунків, скорочено – «МИР-1» ([[1965]] р.), потім з’явилися «МИР-2» (1969 р.) і «МИР-3». Їх головною відмінною рисою від інших ЕОМ була апаратна реалізація машинної мови, близької до мови програмування високого рівня. ЕОМ сімейства «МИР» інтерпретували алголоподібну мову &quot;АНАЛИТИК&quot;, що була розроблена в Інституті кібернетики під керівництвом В.М. Глушкова, О.А. Летичевського, Ю.В. Благовєщенського, А.А. Дородніциної. Колектив розробників ЕОМ «МИР-1» на чолі з В.М. Глушковим був відзначений Державною премією СРСР.<br /> === «Україна» === <br /> В кінці 60-х років під керівництвом В.М. Глушкова було розпочато розробку ЕОМ «Україна» - наступний крок у розвитку інтелектуалізації ЕОМ і розвитку архітектури високопродуктивних універсальних ЕОМ, що відрізнялась від архітектурних принципів Дж. фон Неймана. ЕОМ «Україна» не була побудована через відсутність в той час необхідної елементної бази. Ідеї, покладені В.М. Глушковим в основу проекту «Україна», багато в чому перевершували те, що було використано в американських універсальних ЕОМ 70-х років.<br /> === Рекурсивні ЕОМ === <br /> У 1974 р. В. М. Глушков на конгресі IFIP виступив з доповіддю про рекурсивну ЕОМ (співавтори В.О. Мясников, М.Б. Ігнатьєв, В.О. Торгашев). Він висловив думку про те, що тільки розробка принципово нової нефоннеймановської архітектури обчислювальних систем дозволить вирішити проблему створення суперЕОМ, продуктивність яких збільшується необмежено при нарощуванні апаратних засобів. Ідея побудови рекурсивної ЕОМ, підтриманої потужним математичним апаратом рекурсивних функцій, випередила свій час і залишилася нереалізованою через відсутність необхідної технічної бази.<br /> === Макроконвейєрні ЕОМ ===<br /> В кінці 70-х років В.М. Глушков запропонував принцип макроконвеєрної архітектури ЕОМ з багатьма потоками команд і даних В кінці 70-х років В.М. Глушков запропонував принцип макроконвеєрної архітектури ЕОМ з багатьма потоками команд і даних (архітектура MIMD за сучасною класифікацією) як принцип реалізації нефоннеймановської архітектури.<br /> Розробка макроконвеєрної ЕОМ була виконана в Інституті кібернетики під керівництвом В.М. Глушкова С.Б. Погребинським (головний конструктор), В.С. Михалевичем, О.А. Летичевським, І.М. Молчановим. Машина ЕС-2701 (в 1984 р.) і обчислювальна система ЕС-1766 (в 1987 р.) були передані в серійне виробництво на Пензенський завод ЕОМ. На той період це були найпотужніші в СРСР обчислювальні системи з номінальною потужністю, що перевищує рубіж 1 млрд. оп./сек. При цьому в багатопроцесорній системі забезпечувалися майже лінійне зростання продуктивності під час нарощування обчислювальних ресурсів і динамічна реконфігурація. Вони не мали аналогів в світовій практиці і стали оригінальним розвитком ЕС ЕОМ у напрямку високопродуктивних систем.<br /> <br /> == Наукові праці ==<br /> В. М. Глушков опублікував понад 800 робіт, у т. ч. 30 монографій.<br /> === «Синтез цифрових автоматів» ===<br /> [[Файл:Гл_кн_синтез.jpg|120px|border|слева|baseline|Синтез цифровых автоматов]]<br /> У 1961 р. була видана знаменита монографія В.М. Глушкова «Синтез цифрових автоматів», перекладена пізніше на англійську мову і видана в США та інших країнах.<br /> <br /> === «Абстрактна теорія автоматів» ===<br /> Ще одна важлива теоретична робота «Абстрактна теорія автоматів» була опублікована В.М. Глушковим в 1961 р. в журналі «Успіхи математичних наук». Вона створила основу для робіт з теорії автоматів із залученням алгебраїчних методів. Під впливом цієї роботи В.М. Глушкова в СРСР теорією автоматів почали займатися багато математиків-алгебраїстів. У 1964 р. за цикл робіт з теорії автоматів В.М. Глушков був удостоєний Ленінської премії.<br /> Значення цих робіт важко переоцінити, оскільки використання поняття «автомат» як математичної абстракції структури і процесів, що відбуваються всередині обчислювальних машин, відкрило зовсім нові можливості в технології створення комп'ютерів. Сучасні системи автоматизації проектування обчислювальних машин повсюди використовують ці ідеї.<br /> Основи теорії проектування ЕОМ були закладені в статтях В.М. Глушкова, опублікованих в журналі «Кібернетика» в 1965-1966 рр.. і у Віснику АН СРСР в 1967 р. Незабаром стало зрозуміло, що для ефективного використання ЕОМ у процесі проектування необхідне комплексне рішення всіх задач, що виникають при автоматизації проектування. Необхідність застосувати системний підхід до САПР ЕОМ проявилася при створенні ЕОМ третього покоління.<br /> === «Автоматизація проектування обчислювальних машин» ===<br /> Монографія В.М. Глушкова, Ю.В. Капітонової і О.А. Летичевського «Автоматизація проектування обчислювальних машин», яка узагальнює досвід створення систем «ПРОЕКТ», була видана в 1975 р. За роботу з автоматизації проектування ЕОМ В. М. Глушков, В.П. Деркач і Ю.В. Капітонова в 1977 р. були удостоєні Державної премії СРСР.<br /> === «Введение в кибернетику» ===<br /> Монографія В.М. Глушкова «Введение в кибернетику» була видана в 1964 р. Кібернетика трактувалася В.М. Глушковим широко - як наука про загальні закономірності, принципи і методи обробки інформації та управління складними системами. Обчислювальна техніка розглядалася як основний технічний засіб кібернетики.<br /> === &quot;Основи безпаперової інформатики&quot; ===<br /> [[Файл:Гл_кн_безбумаж.jpg|120px|border|слева|baseline|link=https://www.google.com.ua/url?sa=t&amp;rct=j&amp;q=&amp;esrc=s&amp;source=web&amp;cd=1&amp;cad=rja&amp;uact=8&amp;ved=0ahUKEwjOhKeE6p_JAhWJ0RQKHZVmCzwQFggfMAA&amp;url=http%3A%2F%2Fwww.pseudology.org%2Fscience%2FGlushkov_Osnovy_bezbumazhnoi_informatiki.pdf&amp;usg=AFQjCNGXDyTh8K2uI-vQL5EmIS9vbliegw&amp;sig2=HgbUBwRZ1bYeWAZMETmUbw]]<br /> <br /> У 1982 р виходить монографія академіка В. М. Глушкова &quot;Основи безпаперової інформатики&quot; (2-е видання, виправлене і доповнене, побачило світ в 1987 р [4]). А рік потому річне загальні збори Академії наук СРСР приймає рішення про створення в Академії наук відділення інформатики. З цього моменту ідеї інформатики в нашій країні отримали прописку не тільки в науці, але також і серед фахівців-практиків.<br /> <br /> === «Енциклопедії кібернетики» ===<br /> Таке розуміння знайшло відображення у першій в світі «Енциклопедії кібернетики», підготовленої за ініціативою В.М. Глушкова і виданої в 1974 р. під його редакцією. В підготовці енциклопедії взяли участь понад 100 провідних вчених СРСР, у тому числі понад 50 фахівців Інституту кібернетики АН України. У 1978 р. колектив редакторів і відповідальних за розділи енциклопедії був відзначений Державною премією України.<br /> <br /> == Створення загальнодержавної автоматизованої системи управління економікою “ЗДАС” ==<br /> Головною справою життя сам Віктор Михайлович вважав створення загальнодержавної автоматизованої системи управління економікою (“ЗДАС”). <br /> Беручись за цю роботу, Глушков особисто вивчив специфіку функціонування більше тисячі об'єктів народного господарства різних галузей. В. М. Глушков розрахував, що використання ЗДАС протягом 15 років коштуватиме близько 20 млрд карбованців. Але за ці ж роки ЗДАС принесе країні більше, ніж 100 млрд карбованців прибутку. По суті це було намагання створити науково-технічну базу керування економікою країни й організацію інформаційної індустрії, аналогічну тій, яка нині успішно функціонує у провідних країнах Заходу. Це безсумнівно був безпрецедентний виклик звичним канонам керування господарством країни. Під керівництвом В. М. Глушкова колективом спеціалістів багатьох інститутів був створений ескізний проект Єдиної мережі обчислювальних центрів. Передбачалося побудувати близько ста головних і понад 10 тисяч районних центрів для безперервної обробки, аналізу економічної інформації і прийняття обґрунтованих рішень. Однак цей проект так і не був реалізований, оскільки він не знайшов відповідної підтримки у вищого керівництва країни, яку жахали масштаби задумів Глушкова та перспектива кардинальної перебудови усталених методів господарювання. Для В. М. Глушкова, який вважав створення ЗДАС справою життя, це рішення було фатальним.<br /> <br /> ----<br /> == Інформаційні джерела ==<br /> Для створення даної сторінки використані матеріали сайту [http://ua.uacomputing.com/persons/glushkov/ ІТ в Україні. Історія та особистості]<br /> <br /> Додаткові відомості можна отримати з Вікіпедії [[wikipedia: Victor_Glushkov]]<br /> та з Української Вікіпедії [https://uk.wikipedia.org/wiki/Глушков_Віктор_Михайлович Вікпедія Глушков Віктор Михайлович]<br /> <br /> [[Категорія:Персоналії]] [[Категорія:Науковці]] [[Категорія:Українські дослідники]][[Категорія:Особи, що працювали в Києві]].</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=177 2015-11-22T14:33:16Z

<p>Лада: /* Основи кібернетики */</p> <hr /> <div><br /> '''Кібернетика''' — [[наука]] про загальні принципи управління в різних системах: [[Техніка|технічних]], [[Біологія|біологічних]], [[Соціологія|соціальних]] та ін.<br /> <br /> [[Файл:Кибернетика.jpg|200px|border|справа|baseline]]<br /> ----<br /> == Визначення ==<br /> <br /> Кібернетика - наука про процеси управління в складних динамічних системах, що грунтується на теоретичному фундаменті математики і логіки (взагалі на формальних мовах), а також на застосуванні обчислювальної техніки (комп’ютерів).<br /> Інше визначення дав [[Глушков_В_М|Віктор Михайлович Глушков]]: &quot;наука про загальні закони одержання, зберігання, передавання й перетворення інформації у складних системах управління&quot;.<br /> Термін «кібернетика» вперше використав для опису управління в загальному розумінні давньогрецький філософ Платон. Кібернетика як наука виникла лише в 40-х роках XX століття. У [[1948]] році з'явилася перша праця, присвячена питанням кібернетики&amp;nbsp;— «Кібернетика, або управління і зв'язок у тварині і машині». Автор — відомий американський учений Норберт Вінер. Видатний французький вчений Ампер запропонував називати кібернетикою науку про управління людським суспільством.<br /> Основний метод кібернетики - метод моделювання систем і процесів управління.<br /> == Основи кібернетики ==<br /> ''Наріжні камені'' кібернетики - теорія інформації, теорія алгоритмів і теорія автоматів, що вивчає способи побудови систем для переробки інформації. Математичний (логічний) апарат кібернетики вельми широкий: тут і теорія вірогідності, і теорія функцій, і математична логіка і багато інших сучасних розділів математики.<br /> Свежие новости политики . <br /> Кібернетика вивчає загальні властивості, властиві різним системам управління. Ці властивості можуть виявлятися і в живій природі, і в органічному світі, і в колективах людей. Процес управління зв′язаний з передачею, накопиченням, зберіганням і переробкою інформації, що характеризує керований об’єкт, хід процесу, зовнішні умови, програму роботи і т.п.<br /> Кібернетика як би існує незалежно від технічних засобів - комп’ютерів, що займають по відношенню до неї таке ж положення, як фізичні прилади по відношенню до фізики.<br /> <br /> == Об'єкт дослідження ==<br /> Кібернетика вивчає, як в живому організмі, в машині і в суспільстві здійснюється переробка інформації, пов′язана з процесом управління.<br /> Кібернетика вивчає мислення людини, щоб створювати алгоритми, що більш менш близько описують діяльність мозку - живої системи, що управляє.<br /> <br /> Кібернетика пов′язана з науками про мову (мовознавство, граматика і т.п.). Мова кібернетики вбирає в себе риси математичної мови, інформаційно-логічної, природної і різних інших в цілях підвищення ефективності і досягнення цілісності (системності) при використанні його: описі, візуалізації і т.п.<br /> Основний об'єкт дослідження кібернетики&amp;nbsp;— кібернетичні системи, які розглядаються абстрактно, незалежно від їх матеріальної природи. Приклади кібернетичних систем&amp;nbsp;— [[Автоматична система керування|автоматичні регулятори в техніці]], ЕОМ, людський [[Головний мозок|мозок]], біологічні популяції, людство. Кожна така система є множиною взаємопов'язаних об'єктів (елементів системи), які здатні сприймати, запам'ятовувати та переробляти інформацію, а також обмінюватися нею. Початком історії кібернетики вважають [[1947]]&amp;nbsp;р.&amp;nbsp;— рік виходу в світ книги Н.&amp;nbsp;[[Норберт Вінер|Вінера]] «Кібернетика». Сучасна кібернетика складається з ряду розділів, які є самостійними науковими напрямами. Застосування кібернетичного методу досліджень до різного роду систем привело до виникнення таких галузей, як технічна, економічна, біологічна, медична кібернетика тощо. Теоретичне ядро кібернетики утворюють [[теорія інформації]], [[теорія алгоритмів]], [[теорія автоматів]], [[дослідження операцій]], [[теорія оптимального управління]], [[теорія розпізнавання образів]]. Кібернетика розробляє загальні принципи створення систем управління і систем для автоматизації розумової праці. Основні технічні засоби для вирішення завдань кібернетики&amp;nbsp;— [[ЕОМ]].<br /> <br /> == Внески українських вчених ==<br /> <br /> <br /> Значний внесок у становлення та розвиток кібернетики зробили українські вчені [[Амосов Микола Михайлович|М.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp; Амосов]], [[Андон Пилип Іларіонович|П.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Андон]], [[Анісімов Анатолій Васильович|А.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Анісімов]], [[Войтович Ігор Данилович|І.&amp;nbsp;Д.&amp;nbsp;Войтович]], [[Глушков Віктор Михайлович|В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушков]], [[Губарев Вячеслав Федорович|В.&amp;nbsp;Ф.&amp;nbsp;Губарев]], [[Дейнека Василь Степанович|В.&amp;nbsp;С.&amp;nbsp;Дейнека]], [[Єрмольєв Юрій Михайлович|Ю.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Єрмольєв]], [[Згуровський Михайло Захарович|М.&amp;nbsp;З.&amp;nbsp; Згуровський]], [[Івахненко Олексій Григорович|О.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp; Івахненко]], [[Коваленко Ігор Миколайович|І.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Коваленко]], [[Королюк Володимир Семенович|В.&amp;nbsp;С.&amp;nbsp;Королюк]], [[Кривонос Юрій Георгійович|Ю.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Кривонос]], [[Кунцевич Всеволод Михайлович|В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Кунцевич]], [[Лебедєв Сергій Олексійович|С.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Лебедєв]], [[Летичевський Олександр Адольфович|О.&amp;nbsp;А.&amp;nbsp;Летичевський]], [[Ляшко Іван Іванович|І.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Ляшко]], [[Морозов Анатолій Олексійович|А.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Морозов]], [[Палагін Олександр Васильович|О.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Палагін]], [[Редько Володимир Никифорович|В.&amp;nbsp;Н.&amp;nbsp;Редько]], [[Сергієнко Іван Васильович (академік)|І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко]], [[Скопецький Василь Васильович|В.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Скопецький]], [[Скурихін Володимир Ілліч|В.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Скурихін]], [[Ющенко Катерина Логвинівна|К.&amp;nbsp;Л.&amp;nbsp;Ющенко]].<br /> <br /> Вітчизняний «Піонер кібернетики»&amp;nbsp;— [[Глушков_В_М|Віктор Михайлович Глушков]]. Під його керівництвом у [[1966]] році була розроблена перша електронно-обчислювальна машина [[ЕОМ «МИР-1»|ЕОМ «МИР»]] ('''М'''ашина для '''і'''нженерних '''р'''озрахунків).<br /> <br /> == Фахові наукові видання України з кібернетики==<br /> В Україні видається декілька наукових фахових видань, присвячених загальним та окремим питанням кібернетики:<br /> <br /> * [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/VKNU/index.html '''Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка''']. Заснований в 2000&amp;nbsp;р. Видається Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Головний редактор&amp;nbsp;— д.ф.-м.н., академік АПН України [[Закусило Олег Каленикович|О.&amp;nbsp;К.&amp;nbsp;Закусило]].<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vcpi/index.html '''Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Серія: Системный анализ, управление и информационные технологии''']. Заснований в 2001&amp;nbsp;р. Видається Національним університетом України «Харківський політехнічний інститут». Головний редактор&amp;nbsp;— д.т.&amp;nbsp;н. М.&amp;nbsp;Д.&amp;nbsp;Годлевський.<br /> <br /> * Міжнародний науково-теоретичний журнал [http://www.kibernetika.org/ru/info/journal.php '''Кибернетика и системный анализ''']. Заснований в 1965&amp;nbsp;р. Видається Інститутом кібернетики ім. В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушкова НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік [[Сергієнко Іван Васильович (академік)|І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко]].<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Kivt/index.html '''Кибернетика и вычислительная техника''']. Заснований в 1965&amp;nbsp;р. Видається Міжнародним науково-навчальним центром інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України сумісно з Інститутом кібернетики ім. В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушкова НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко.<br /> <br /> * Науковий журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ek/index.html '''Економічна кібернетика''']. Заснований у 2000&amp;nbsp;р. Видається Донецьким національним університетом. Головний редактор&amp;nbsp;— член-кореспондент НАН України Ю.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Лисенко.<br /> <br /> * Науково-технічний журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/SDIT/index.html '''Системні дослідження та інформаційні технології''']. Заснований в 2001&amp;nbsp;р. Видається Навчально-науковим комплексом «Інститут прикладного системного аналізу» НТУУ «КПІ», МОН та НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік М.&amp;nbsp;З.&amp;nbsp;Згуровський.<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/SyTe/index.html '''Системні технології''']. Заснований в 1997&amp;nbsp;р. Видається Національною металургійною академією України. Головний редактор член-кореспондент НАН України О.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Величко.<br /> <br /> * Науковий журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Ssip/index.html '''Складні системи і процеси''']. Заснований в 2002&amp;nbsp;р. Видається Класичним приватним університетом. Головний редактор&amp;nbsp;— д.ф.-м.н. О.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Горбань.<br /> <br /> == Джерела інформації ==<br /> Вікіпедія [https://uk.wikipedia.org/wiki/Кібернетика]<br /> Кібернетика - загальні відомості [http://dndiii.lviv.ua/zagalne-pro-kibernetyku/kibernetyka-zagalni-vidomosti/]<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Економічна кібернетика]]<br /> * [[Технічна кібернетика]]<br /> * [[Системний аналіз]]<br /> * [[Енциклопедія кібернетики]]<br /> <br /> [[Категорія:Кібернетика]]<br /> [[Категорія:Інформаційні технології]]<br /> [[Категорія:Формальні науки]]<br /> [[Категорія:Точні науки]]</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=176 2015-11-22T12:32:09Z

<p>Лада: /* Див. також */</p> <hr /> <div><br /> '''Кібернетика''' — [[наука]] про загальні принципи управління в різних системах: [[Техніка|технічних]], [[Біологія|біологічних]], [[Соціологія|соціальних]] та ін.<br /> <br /> [[Файл:Кибернетика.jpg|200px|border|справа|baseline]]<br /> ----<br /> == Визначення ==<br /> <br /> Кібернетика - наука про процеси управління в складних динамічних системах, що грунтується на теоретичному фундаменті математики і логіки (взагалі на формальних мовах), а також на застосуванні обчислювальної техніки (комп’ютерів).<br /> Інше визначення дав [[Глушков_В_М|Віктор Михайлович Глушков]]: &quot;наука про загальні закони одержання, зберігання, передавання й перетворення інформації у складних системах управління&quot;.<br /> Термін «кібернетика» вперше використав для опису управління в загальному розумінні давньогрецький філософ Платон. Кібернетика як наука виникла лише в 40-х роках XX століття. У [[1948]] році з'явилася перша праця, присвячена питанням кібернетики&amp;nbsp;— «Кібернетика, або управління і зв'язок у тварині і машині». Автор — відомий американський учений Норберт Вінер. Видатний французький вчений Ампер запропонував називати кібернетикою науку про управління людським суспільством.<br /> Основний метод кібернетики - метод моделювання систем і процесів управління.<br /> == Основи кібернетики ==<br /> Наріжні камені кібернетики - теорія інформації, теорія алгоритмів і теорія автоматів, що вивчає способи побудови систем для переробки інформації. Математичний (логічний) апарат кібернетики вельми широкий: тут і теорія вірогідності, і теорія функцій, і математична логіка і багато інших сучасних розділів математики.<br /> Свежие новости политики . <br /> Кібернетика вивчає загальні властивості, властиві різним системам управління. Ці властивості можуть виявлятися і в живій природі, і в органічному світі, і в колективах людей. Процес управління зв′язаний з передачею, накопиченням, зберіганням і переробкою інформації, що характеризує керований об’єкт, хід процесу, зовнішні умови, програму роботи і т.п.<br /> Кібернетика як би існує незалежно від технічних засобів - комп’ютерів, що займають по відношенню до неї таке ж положення, як фізичні прилади по відношенню до фізики.<br /> == Об'єкт дослідження ==<br /> Кібернетика вивчає, як в живому організмі, в машині і в суспільстві здійснюється переробка інформації, пов′язана з процесом управління.<br /> Кібернетика вивчає мислення людини, щоб створювати алгоритми, що більш менш близько описують діяльність мозку - живої системи, що управляє.<br /> <br /> Кібернетика пов′язана з науками про мову (мовознавство, граматика і т.п.). Мова кібернетики вбирає в себе риси математичної мови, інформаційно-логічної, природної і різних інших в цілях підвищення ефективності і досягнення цілісності (системності) при використанні його: описі, візуалізації і т.п.<br /> Основний об'єкт дослідження кібернетики&amp;nbsp;— кібернетичні системи, які розглядаються абстрактно, незалежно від їх матеріальної природи. Приклади кібернетичних систем&amp;nbsp;— [[Автоматична система керування|автоматичні регулятори в техніці]], ЕОМ, людський [[Головний мозок|мозок]], біологічні популяції, людство. Кожна така система є множиною взаємопов'язаних об'єктів (елементів системи), які здатні сприймати, запам'ятовувати та переробляти інформацію, а також обмінюватися нею. Початком історії кібернетики вважають [[1947]]&amp;nbsp;р.&amp;nbsp;— рік виходу в світ книги Н.&amp;nbsp;[[Норберт Вінер|Вінера]] «Кібернетика». Сучасна кібернетика складається з ряду розділів, які є самостійними науковими напрямами. Застосування кібернетичного методу досліджень до різного роду систем привело до виникнення таких галузей, як технічна, економічна, біологічна, медична кібернетика тощо. Теоретичне ядро кібернетики утворюють [[теорія інформації]], [[теорія алгоритмів]], [[теорія автоматів]], [[дослідження операцій]], [[теорія оптимального управління]], [[теорія розпізнавання образів]]. Кібернетика розробляє загальні принципи створення систем управління і систем для автоматизації розумової праці. Основні технічні засоби для вирішення завдань кібернетики&amp;nbsp;— [[ЕОМ]].<br /> <br /> == Внески українських вчених ==<br /> <br /> <br /> Значний внесок у становлення та розвиток кібернетики зробили українські вчені [[Амосов Микола Михайлович|М.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp; Амосов]], [[Андон Пилип Іларіонович|П.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Андон]], [[Анісімов Анатолій Васильович|А.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Анісімов]], [[Войтович Ігор Данилович|І.&amp;nbsp;Д.&amp;nbsp;Войтович]], [[Глушков Віктор Михайлович|В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушков]], [[Губарев Вячеслав Федорович|В.&amp;nbsp;Ф.&amp;nbsp;Губарев]], [[Дейнека Василь Степанович|В.&amp;nbsp;С.&amp;nbsp;Дейнека]], [[Єрмольєв Юрій Михайлович|Ю.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Єрмольєв]], [[Згуровський Михайло Захарович|М.&amp;nbsp;З.&amp;nbsp; Згуровський]], [[Івахненко Олексій Григорович|О.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp; Івахненко]], [[Коваленко Ігор Миколайович|І.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Коваленко]], [[Королюк Володимир Семенович|В.&amp;nbsp;С.&amp;nbsp;Королюк]], [[Кривонос Юрій Георгійович|Ю.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Кривонос]], [[Кунцевич Всеволод Михайлович|В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Кунцевич]], [[Лебедєв Сергій Олексійович|С.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Лебедєв]], [[Летичевський Олександр Адольфович|О.&amp;nbsp;А.&amp;nbsp;Летичевський]], [[Ляшко Іван Іванович|І.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Ляшко]], [[Морозов Анатолій Олексійович|А.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Морозов]], [[Палагін Олександр Васильович|О.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Палагін]], [[Редько Володимир Никифорович|В.&amp;nbsp;Н.&amp;nbsp;Редько]], [[Сергієнко Іван Васильович (академік)|І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко]], [[Скопецький Василь Васильович|В.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Скопецький]], [[Скурихін Володимир Ілліч|В.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Скурихін]], [[Ющенко Катерина Логвинівна|К.&amp;nbsp;Л.&amp;nbsp;Ющенко]].<br /> <br /> Вітчизняний «Піонер кібернетики»&amp;nbsp;— [[Глушков_В_М|Віктор Михайлович Глушков]]. Під його керівництвом у [[1966]] році була розроблена перша електронно-обчислювальна машина [[ЕОМ «МИР-1»|ЕОМ «МИР»]] ('''М'''ашина для '''і'''нженерних '''р'''озрахунків).<br /> <br /> == Фахові наукові видання України з кібернетики==<br /> В Україні видається декілька наукових фахових видань, присвячених загальним та окремим питанням кібернетики:<br /> <br /> * [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/VKNU/index.html '''Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка''']. Заснований в 2000&amp;nbsp;р. Видається Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Головний редактор&amp;nbsp;— д.ф.-м.н., академік АПН України [[Закусило Олег Каленикович|О.&amp;nbsp;К.&amp;nbsp;Закусило]].<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vcpi/index.html '''Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Серія: Системный анализ, управление и информационные технологии''']. Заснований в 2001&amp;nbsp;р. Видається Національним університетом України «Харківський політехнічний інститут». Головний редактор&amp;nbsp;— д.т.&amp;nbsp;н. М.&amp;nbsp;Д.&amp;nbsp;Годлевський.<br /> <br /> * Міжнародний науково-теоретичний журнал [http://www.kibernetika.org/ru/info/journal.php '''Кибернетика и системный анализ''']. Заснований в 1965&amp;nbsp;р. Видається Інститутом кібернетики ім. В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушкова НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік [[Сергієнко Іван Васильович (академік)|І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко]].<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Kivt/index.html '''Кибернетика и вычислительная техника''']. Заснований в 1965&amp;nbsp;р. Видається Міжнародним науково-навчальним центром інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України сумісно з Інститутом кібернетики ім. В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушкова НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко.<br /> <br /> * Науковий журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ek/index.html '''Економічна кібернетика''']. Заснований у 2000&amp;nbsp;р. Видається Донецьким національним університетом. Головний редактор&amp;nbsp;— член-кореспондент НАН України Ю.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Лисенко.<br /> <br /> * Науково-технічний журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/SDIT/index.html '''Системні дослідження та інформаційні технології''']. Заснований в 2001&amp;nbsp;р. Видається Навчально-науковим комплексом «Інститут прикладного системного аналізу» НТУУ «КПІ», МОН та НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік М.&amp;nbsp;З.&amp;nbsp;Згуровський.<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/SyTe/index.html '''Системні технології''']. Заснований в 1997&amp;nbsp;р. Видається Національною металургійною академією України. Головний редактор член-кореспондент НАН України О.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Величко.<br /> <br /> * Науковий журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Ssip/index.html '''Складні системи і процеси''']. Заснований в 2002&amp;nbsp;р. Видається Класичним приватним університетом. Головний редактор&amp;nbsp;— д.ф.-м.н. О.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Горбань.<br /> <br /> == Джерела інформації ==<br /> Вікіпедія [https://uk.wikipedia.org/wiki/Кібернетика]<br /> Кібернетика - загальні відомості [http://dndiii.lviv.ua/zagalne-pro-kibernetyku/kibernetyka-zagalni-vidomosti/]<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Економічна кібернетика]]<br /> * [[Технічна кібернетика]]<br /> * [[Системний аналіз]]<br /> * [[Енциклопедія кібернетики]]<br /> <br /> [[Категорія:Кібернетика]]<br /> [[Категорія:Інформаційні технології]]<br /> [[Категорія:Формальні науки]]<br /> [[Категорія:Точні науки]]</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=175 2015-11-22T12:31:39Z

<p>Лада: /* Джерела інформації */</p> <hr /> <div><br /> '''Кібернетика''' — [[наука]] про загальні принципи управління в різних системах: [[Техніка|технічних]], [[Біологія|біологічних]], [[Соціологія|соціальних]] та ін.<br /> <br /> [[Файл:Кибернетика.jpg|200px|border|справа|baseline]]<br /> ----<br /> == Визначення ==<br /> <br /> Кібернетика - наука про процеси управління в складних динамічних системах, що грунтується на теоретичному фундаменті математики і логіки (взагалі на формальних мовах), а також на застосуванні обчислювальної техніки (комп’ютерів).<br /> Інше визначення дав [[Глушков_В_М|Віктор Михайлович Глушков]]: &quot;наука про загальні закони одержання, зберігання, передавання й перетворення інформації у складних системах управління&quot;.<br /> Термін «кібернетика» вперше використав для опису управління в загальному розумінні давньогрецький філософ Платон. Кібернетика як наука виникла лише в 40-х роках XX століття. У [[1948]] році з'явилася перша праця, присвячена питанням кібернетики&amp;nbsp;— «Кібернетика, або управління і зв'язок у тварині і машині». Автор — відомий американський учений Норберт Вінер. Видатний французький вчений Ампер запропонував називати кібернетикою науку про управління людським суспільством.<br /> Основний метод кібернетики - метод моделювання систем і процесів управління.<br /> == Основи кібернетики ==<br /> Наріжні камені кібернетики - теорія інформації, теорія алгоритмів і теорія автоматів, що вивчає способи побудови систем для переробки інформації. Математичний (логічний) апарат кібернетики вельми широкий: тут і теорія вірогідності, і теорія функцій, і математична логіка і багато інших сучасних розділів математики.<br /> Свежие новости политики . <br /> Кібернетика вивчає загальні властивості, властиві різним системам управління. Ці властивості можуть виявлятися і в живій природі, і в органічному світі, і в колективах людей. Процес управління зв′язаний з передачею, накопиченням, зберіганням і переробкою інформації, що характеризує керований об’єкт, хід процесу, зовнішні умови, програму роботи і т.п.<br /> Кібернетика як би існує незалежно від технічних засобів - комп’ютерів, що займають по відношенню до неї таке ж положення, як фізичні прилади по відношенню до фізики.<br /> == Об'єкт дослідження ==<br /> Кібернетика вивчає, як в живому організмі, в машині і в суспільстві здійснюється переробка інформації, пов′язана з процесом управління.<br /> Кібернетика вивчає мислення людини, щоб створювати алгоритми, що більш менш близько описують діяльність мозку - живої системи, що управляє.<br /> <br /> Кібернетика пов′язана з науками про мову (мовознавство, граматика і т.п.). Мова кібернетики вбирає в себе риси математичної мови, інформаційно-логічної, природної і різних інших в цілях підвищення ефективності і досягнення цілісності (системності) при використанні його: описі, візуалізації і т.п.<br /> Основний об'єкт дослідження кібернетики&amp;nbsp;— кібернетичні системи, які розглядаються абстрактно, незалежно від їх матеріальної природи. Приклади кібернетичних систем&amp;nbsp;— [[Автоматична система керування|автоматичні регулятори в техніці]], ЕОМ, людський [[Головний мозок|мозок]], біологічні популяції, людство. Кожна така система є множиною взаємопов'язаних об'єктів (елементів системи), які здатні сприймати, запам'ятовувати та переробляти інформацію, а також обмінюватися нею. Початком історії кібернетики вважають [[1947]]&amp;nbsp;р.&amp;nbsp;— рік виходу в світ книги Н.&amp;nbsp;[[Норберт Вінер|Вінера]] «Кібернетика». Сучасна кібернетика складається з ряду розділів, які є самостійними науковими напрямами. Застосування кібернетичного методу досліджень до різного роду систем привело до виникнення таких галузей, як технічна, економічна, біологічна, медична кібернетика тощо. Теоретичне ядро кібернетики утворюють [[теорія інформації]], [[теорія алгоритмів]], [[теорія автоматів]], [[дослідження операцій]], [[теорія оптимального управління]], [[теорія розпізнавання образів]]. Кібернетика розробляє загальні принципи створення систем управління і систем для автоматизації розумової праці. Основні технічні засоби для вирішення завдань кібернетики&amp;nbsp;— [[ЕОМ]].<br /> <br /> == Внески українських вчених ==<br /> <br /> <br /> Значний внесок у становлення та розвиток кібернетики зробили українські вчені [[Амосов Микола Михайлович|М.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp; Амосов]], [[Андон Пилип Іларіонович|П.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Андон]], [[Анісімов Анатолій Васильович|А.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Анісімов]], [[Войтович Ігор Данилович|І.&amp;nbsp;Д.&amp;nbsp;Войтович]], [[Глушков Віктор Михайлович|В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушков]], [[Губарев Вячеслав Федорович|В.&amp;nbsp;Ф.&amp;nbsp;Губарев]], [[Дейнека Василь Степанович|В.&amp;nbsp;С.&amp;nbsp;Дейнека]], [[Єрмольєв Юрій Михайлович|Ю.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Єрмольєв]], [[Згуровський Михайло Захарович|М.&amp;nbsp;З.&amp;nbsp; Згуровський]], [[Івахненко Олексій Григорович|О.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp; Івахненко]], [[Коваленко Ігор Миколайович|І.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Коваленко]], [[Королюк Володимир Семенович|В.&amp;nbsp;С.&amp;nbsp;Королюк]], [[Кривонос Юрій Георгійович|Ю.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Кривонос]], [[Кунцевич Всеволод Михайлович|В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Кунцевич]], [[Лебедєв Сергій Олексійович|С.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Лебедєв]], [[Летичевський Олександр Адольфович|О.&amp;nbsp;А.&amp;nbsp;Летичевський]], [[Ляшко Іван Іванович|І.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Ляшко]], [[Морозов Анатолій Олексійович|А.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Морозов]], [[Палагін Олександр Васильович|О.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Палагін]], [[Редько Володимир Никифорович|В.&amp;nbsp;Н.&amp;nbsp;Редько]], [[Сергієнко Іван Васильович (академік)|І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко]], [[Скопецький Василь Васильович|В.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Скопецький]], [[Скурихін Володимир Ілліч|В.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Скурихін]], [[Ющенко Катерина Логвинівна|К.&amp;nbsp;Л.&amp;nbsp;Ющенко]].<br /> <br /> Вітчизняний «Піонер кібернетики»&amp;nbsp;— [[Глушков_В_М|Віктор Михайлович Глушков]]. Під його керівництвом у [[1966]] році була розроблена перша електронно-обчислювальна машина [[ЕОМ «МИР-1»|ЕОМ «МИР»]] ('''М'''ашина для '''і'''нженерних '''р'''озрахунків).<br /> <br /> == Фахові наукові видання України з кібернетики==<br /> В Україні видається декілька наукових фахових видань, присвячених загальним та окремим питанням кібернетики:<br /> <br /> * [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/VKNU/index.html '''Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка''']. Заснований в 2000&amp;nbsp;р. Видається Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Головний редактор&amp;nbsp;— д.ф.-м.н., академік АПН України [[Закусило Олег Каленикович|О.&amp;nbsp;К.&amp;nbsp;Закусило]].<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vcpi/index.html '''Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Серія: Системный анализ, управление и информационные технологии''']. Заснований в 2001&amp;nbsp;р. Видається Національним університетом України «Харківський політехнічний інститут». Головний редактор&amp;nbsp;— д.т.&amp;nbsp;н. М.&amp;nbsp;Д.&amp;nbsp;Годлевський.<br /> <br /> * Міжнародний науково-теоретичний журнал [http://www.kibernetika.org/ru/info/journal.php '''Кибернетика и системный анализ''']. Заснований в 1965&amp;nbsp;р. Видається Інститутом кібернетики ім. В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушкова НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік [[Сергієнко Іван Васильович (академік)|І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко]].<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Kivt/index.html '''Кибернетика и вычислительная техника''']. Заснований в 1965&amp;nbsp;р. Видається Міжнародним науково-навчальним центром інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України сумісно з Інститутом кібернетики ім. В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушкова НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко.<br /> <br /> * Науковий журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ek/index.html '''Економічна кібернетика''']. Заснований у 2000&amp;nbsp;р. Видається Донецьким національним університетом. Головний редактор&amp;nbsp;— член-кореспондент НАН України Ю.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Лисенко.<br /> <br /> * Науково-технічний журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/SDIT/index.html '''Системні дослідження та інформаційні технології''']. Заснований в 2001&amp;nbsp;р. Видається Навчально-науковим комплексом «Інститут прикладного системного аналізу» НТУУ «КПІ», МОН та НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік М.&amp;nbsp;З.&amp;nbsp;Згуровський.<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/SyTe/index.html '''Системні технології''']. Заснований в 1997&amp;nbsp;р. Видається Національною металургійною академією України. Головний редактор член-кореспондент НАН України О.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Величко.<br /> <br /> * Науковий журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Ssip/index.html '''Складні системи і процеси''']. Заснований в 2002&amp;nbsp;р. Видається Класичним приватним університетом. Головний редактор&amp;nbsp;— д.ф.-м.н. О.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Горбань.<br /> <br /> == Джерела інформації ==<br /> Вікіпедія [https://uk.wikipedia.org/wiki/Кібернетика]<br /> Кібернетика - загальні відомості [http://dndiii.lviv.ua/zagalne-pro-kibernetyku/kibernetyka-zagalni-vidomosti/]<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Економічна кібернетика]]<br /> * [[Технічна кібернетика]]<br /> * [[Системний аналіз]]<br /> * [[Енциклопедія кібернетики]]<br /> <br /> {{Кібернетика}}<br /> <br /> {{Sci-stub}}<br /> <br /> [[Категорія:Кібернетика]]<br /> [[Категорія:Інформаційні технології]]<br /> [[Категорія:Формальні науки]]<br /> [[Категорія:Точні науки]]</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=174 2015-11-22T12:29:41Z

<p>Лада: </p> <hr /> <div><br /> '''Кібернетика''' — [[наука]] про загальні принципи управління в різних системах: [[Техніка|технічних]], [[Біологія|біологічних]], [[Соціологія|соціальних]] та ін.<br /> <br /> [[Файл:Кибернетика.jpg|200px|border|справа|baseline]]<br /> ----<br /> == Визначення ==<br /> <br /> Кібернетика - наука про процеси управління в складних динамічних системах, що грунтується на теоретичному фундаменті математики і логіки (взагалі на формальних мовах), а також на застосуванні обчислювальної техніки (комп’ютерів).<br /> Інше визначення дав [[Глушков_В_М|Віктор Михайлович Глушков]]: &quot;наука про загальні закони одержання, зберігання, передавання й перетворення інформації у складних системах управління&quot;.<br /> Термін «кібернетика» вперше використав для опису управління в загальному розумінні давньогрецький філософ Платон. Кібернетика як наука виникла лише в 40-х роках XX століття. У [[1948]] році з'явилася перша праця, присвячена питанням кібернетики&amp;nbsp;— «Кібернетика, або управління і зв'язок у тварині і машині». Автор — відомий американський учений Норберт Вінер. Видатний французький вчений Ампер запропонував називати кібернетикою науку про управління людським суспільством.<br /> Основний метод кібернетики - метод моделювання систем і процесів управління.<br /> == Основи кібернетики ==<br /> Наріжні камені кібернетики - теорія інформації, теорія алгоритмів і теорія автоматів, що вивчає способи побудови систем для переробки інформації. Математичний (логічний) апарат кібернетики вельми широкий: тут і теорія вірогідності, і теорія функцій, і математична логіка і багато інших сучасних розділів математики.<br /> Свежие новости политики . <br /> Кібернетика вивчає загальні властивості, властиві різним системам управління. Ці властивості можуть виявлятися і в живій природі, і в органічному світі, і в колективах людей. Процес управління зв′язаний з передачею, накопиченням, зберіганням і переробкою інформації, що характеризує керований об’єкт, хід процесу, зовнішні умови, програму роботи і т.п.<br /> Кібернетика як би існує незалежно від технічних засобів - комп’ютерів, що займають по відношенню до неї таке ж положення, як фізичні прилади по відношенню до фізики.<br /> == Об'єкт дослідження ==<br /> Кібернетика вивчає, як в живому організмі, в машині і в суспільстві здійснюється переробка інформації, пов′язана з процесом управління.<br /> Кібернетика вивчає мислення людини, щоб створювати алгоритми, що більш менш близько описують діяльність мозку - живої системи, що управляє.<br /> <br /> Кібернетика пов′язана з науками про мову (мовознавство, граматика і т.п.). Мова кібернетики вбирає в себе риси математичної мови, інформаційно-логічної, природної і різних інших в цілях підвищення ефективності і досягнення цілісності (системності) при використанні його: описі, візуалізації і т.п.<br /> Основний об'єкт дослідження кібернетики&amp;nbsp;— кібернетичні системи, які розглядаються абстрактно, незалежно від їх матеріальної природи. Приклади кібернетичних систем&amp;nbsp;— [[Автоматична система керування|автоматичні регулятори в техніці]], ЕОМ, людський [[Головний мозок|мозок]], біологічні популяції, людство. Кожна така система є множиною взаємопов'язаних об'єктів (елементів системи), які здатні сприймати, запам'ятовувати та переробляти інформацію, а також обмінюватися нею. Початком історії кібернетики вважають [[1947]]&amp;nbsp;р.&amp;nbsp;— рік виходу в світ книги Н.&amp;nbsp;[[Норберт Вінер|Вінера]] «Кібернетика». Сучасна кібернетика складається з ряду розділів, які є самостійними науковими напрямами. Застосування кібернетичного методу досліджень до різного роду систем привело до виникнення таких галузей, як технічна, економічна, біологічна, медична кібернетика тощо. Теоретичне ядро кібернетики утворюють [[теорія інформації]], [[теорія алгоритмів]], [[теорія автоматів]], [[дослідження операцій]], [[теорія оптимального управління]], [[теорія розпізнавання образів]]. Кібернетика розробляє загальні принципи створення систем управління і систем для автоматизації розумової праці. Основні технічні засоби для вирішення завдань кібернетики&amp;nbsp;— [[ЕОМ]].<br /> <br /> == Внески українських вчених ==<br /> <br /> <br /> Значний внесок у становлення та розвиток кібернетики зробили українські вчені [[Амосов Микола Михайлович|М.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp; Амосов]], [[Андон Пилип Іларіонович|П.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Андон]], [[Анісімов Анатолій Васильович|А.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Анісімов]], [[Войтович Ігор Данилович|І.&amp;nbsp;Д.&amp;nbsp;Войтович]], [[Глушков Віктор Михайлович|В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушков]], [[Губарев Вячеслав Федорович|В.&amp;nbsp;Ф.&amp;nbsp;Губарев]], [[Дейнека Василь Степанович|В.&amp;nbsp;С.&amp;nbsp;Дейнека]], [[Єрмольєв Юрій Михайлович|Ю.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Єрмольєв]], [[Згуровський Михайло Захарович|М.&amp;nbsp;З.&amp;nbsp; Згуровський]], [[Івахненко Олексій Григорович|О.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp; Івахненко]], [[Коваленко Ігор Миколайович|І.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Коваленко]], [[Королюк Володимир Семенович|В.&amp;nbsp;С.&amp;nbsp;Королюк]], [[Кривонос Юрій Георгійович|Ю.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Кривонос]], [[Кунцевич Всеволод Михайлович|В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Кунцевич]], [[Лебедєв Сергій Олексійович|С.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Лебедєв]], [[Летичевський Олександр Адольфович|О.&amp;nbsp;А.&amp;nbsp;Летичевський]], [[Ляшко Іван Іванович|І.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Ляшко]], [[Морозов Анатолій Олексійович|А.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Морозов]], [[Палагін Олександр Васильович|О.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Палагін]], [[Редько Володимир Никифорович|В.&amp;nbsp;Н.&amp;nbsp;Редько]], [[Сергієнко Іван Васильович (академік)|І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко]], [[Скопецький Василь Васильович|В.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Скопецький]], [[Скурихін Володимир Ілліч|В.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Скурихін]], [[Ющенко Катерина Логвинівна|К.&amp;nbsp;Л.&amp;nbsp;Ющенко]].<br /> <br /> Вітчизняний «Піонер кібернетики»&amp;nbsp;— [[Глушков_В_М|Віктор Михайлович Глушков]]. Під його керівництвом у [[1966]] році була розроблена перша електронно-обчислювальна машина [[ЕОМ «МИР-1»|ЕОМ «МИР»]] ('''М'''ашина для '''і'''нженерних '''р'''озрахунків).<br /> <br /> == Фахові наукові видання України з кібернетики==<br /> В Україні видається декілька наукових фахових видань, присвячених загальним та окремим питанням кібернетики:<br /> <br /> * [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/VKNU/index.html '''Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка''']. Заснований в 2000&amp;nbsp;р. Видається Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Головний редактор&amp;nbsp;— д.ф.-м.н., академік АПН України [[Закусило Олег Каленикович|О.&amp;nbsp;К.&amp;nbsp;Закусило]].<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vcpi/index.html '''Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Серія: Системный анализ, управление и информационные технологии''']. Заснований в 2001&amp;nbsp;р. Видається Національним університетом України «Харківський політехнічний інститут». Головний редактор&amp;nbsp;— д.т.&amp;nbsp;н. М.&amp;nbsp;Д.&amp;nbsp;Годлевський.<br /> <br /> * Міжнародний науково-теоретичний журнал [http://www.kibernetika.org/ru/info/journal.php '''Кибернетика и системный анализ''']. Заснований в 1965&amp;nbsp;р. Видається Інститутом кібернетики ім. В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушкова НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік [[Сергієнко Іван Васильович (академік)|І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко]].<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Kivt/index.html '''Кибернетика и вычислительная техника''']. Заснований в 1965&amp;nbsp;р. Видається Міжнародним науково-навчальним центром інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України сумісно з Інститутом кібернетики ім. В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушкова НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко.<br /> <br /> * Науковий журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ek/index.html '''Економічна кібернетика''']. Заснований у 2000&amp;nbsp;р. Видається Донецьким національним університетом. Головний редактор&amp;nbsp;— член-кореспондент НАН України Ю.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Лисенко.<br /> <br /> * Науково-технічний журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/SDIT/index.html '''Системні дослідження та інформаційні технології''']. Заснований в 2001&amp;nbsp;р. Видається Навчально-науковим комплексом «Інститут прикладного системного аналізу» НТУУ «КПІ», МОН та НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік М.&amp;nbsp;З.&amp;nbsp;Згуровський.<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/SyTe/index.html '''Системні технології''']. Заснований в 1997&amp;nbsp;р. Видається Національною металургійною академією України. Головний редактор член-кореспондент НАН України О.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Величко.<br /> <br /> * Науковий журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Ssip/index.html '''Складні системи і процеси''']. Заснований в 2002&amp;nbsp;р. Видається Класичним приватним університетом. Головний редактор&amp;nbsp;— д.ф.-м.н. О.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Горбань.<br /> <br /> == Джерела інформації ==<br /> * {{ЕК}};<br /> * {{МГЕ|nocat=1}}<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Економічна кібернетика]]<br /> * [[Технічна кібернетика]]<br /> * [[Системний аналіз]]<br /> * [[Енциклопедія кібернетики]]<br /> <br /> {{Кібернетика}}<br /> <br /> {{Sci-stub}}<br /> <br /> [[Категорія:Кібернетика]]<br /> [[Категорія:Інформаційні технології]]<br /> [[Категорія:Формальні науки]]<br /> [[Категорія:Точні науки]]</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=173 2015-11-21T19:36:43Z

<p>Лада: </p> <hr /> <div><br /> '''Кібернетика''' — [[наука]] про загальні принципи управління в різних системах: [[Техніка|технічних]], [[Біологія|біологічних]], [[Соціологія|соціальних]] та ін.<br /> <br /> [[Файл:Кибернетика.jpg|200px|border|справа|baseline]]<br /> ----<br /> <br /> <br /> Інше визначення дав [[Глушков_В_М|Віктор Михайлович Глушков]]: &quot;наука про загальні закони одержання, зберігання, передавання й перетворення інформації у складних системах управління&quot;.<br /> <br /> Термін «кібернетика» вперше використав для опису управління в загальному розумінні давньогрецький філософ Платон. Кібернетика як наука виникла лише в 40-х роках XX століття. У [[1948]] році з'явилася перша праця, присвячена питанням кібернетики&amp;nbsp;— «Кібернетика, або управління і зв'язок у тварині і машині». Автор її&amp;nbsp;— відомий американський учений Норберт Вінер. Видатний французький вчений Ампер запропонував називати кібернетикою науку про управління людським суспільством.<br /> <br /> == Основний об'єкт дослідження ==<br /> Основний об'єкт дослідження кібернетики&amp;nbsp;— кібернетичні системи, які розглядаються абстрактно, незалежно від їх матеріальної природи. Приклади кібернетичних систем&amp;nbsp;— [[Автоматична система керування|автоматичні регулятори в техніці]], ЕОМ, людський [[Головний мозок|мозок]], біологічні популяції, людство. Кожна така система є множиною взаємопов'язаних об'єктів (елементів системи), які здатні сприймати, запам'ятовувати та переробляти інформацію, а також обмінюватися нею. Початком історії кібернетики вважають [[1947]]&amp;nbsp;р.&amp;nbsp;— рік виходу в світ книги Н.&amp;nbsp;[[Норберт Вінер|Вінера]] «Кібернетика». Сучасна кібернетика складається з ряду розділів, які є самостійними науковими напрямами. Застосування кібернетичного методу досліджень до різного роду систем привело до виникнення таких галузей, як технічна, економічна, біологічна, медична кібернетика тощо. Теоретичне ядро кібернетики утворюють [[теорія інформації]], [[теорія алгоритмів]], [[теорія автоматів]], [[дослідження операцій]], [[теорія оптимального управління]], [[теорія розпізнавання образів]]. Кібернетика розробляє загальні принципи створення систем управління і систем для автоматизації розумової праці. Основні технічні засоби для вирішення завдань кібернетики&amp;nbsp;— [[ЕОМ]].<br /> <br /> == Внески українських вчених ==<br /> <br /> <br /> Значний внесок у становлення та розвиток кібернетики зробили українські вчені [[Амосов Микола Михайлович|М.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp; Амосов]], [[Андон Пилип Іларіонович|П.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Андон]], [[Анісімов Анатолій Васильович|А.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Анісімов]], [[Войтович Ігор Данилович|І.&amp;nbsp;Д.&amp;nbsp;Войтович]], [[Глушков Віктор Михайлович|В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушков]], [[Губарев Вячеслав Федорович|В.&amp;nbsp;Ф.&amp;nbsp;Губарев]], [[Дейнека Василь Степанович|В.&amp;nbsp;С.&amp;nbsp;Дейнека]], [[Єрмольєв Юрій Михайлович|Ю.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Єрмольєв]], [[Згуровський Михайло Захарович|М.&amp;nbsp;З.&amp;nbsp; Згуровський]], [[Івахненко Олексій Григорович|О.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp; Івахненко]], [[Коваленко Ігор Миколайович|І.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Коваленко]], [[Королюк Володимир Семенович|В.&amp;nbsp;С.&amp;nbsp;Королюк]], [[Кривонос Юрій Георгійович|Ю.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Кривонос]], [[Кунцевич Всеволод Михайлович|В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Кунцевич]], [[Лебедєв Сергій Олексійович|С.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Лебедєв]], [[Летичевський Олександр Адольфович|О.&amp;nbsp;А.&amp;nbsp;Летичевський]], [[Ляшко Іван Іванович|І.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Ляшко]], [[Морозов Анатолій Олексійович|А.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Морозов]], [[Палагін Олександр Васильович|О.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Палагін]], [[Редько Володимир Никифорович|В.&amp;nbsp;Н.&amp;nbsp;Редько]], [[Сергієнко Іван Васильович (академік)|І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко]], [[Скопецький Василь Васильович|В.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Скопецький]], [[Скурихін Володимир Ілліч|В.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Скурихін]], [[Ющенко Катерина Логвинівна|К.&amp;nbsp;Л.&amp;nbsp;Ющенко]].<br /> <br /> Вітчизняний «Піонер кібернетики»&amp;nbsp;— [[Глушков_В_М|Віктор Михайлович Глушков]]. Під його керівництвом у [[1966]] році була розроблена перша електронно-обчислювальна машина [[ЕОМ «МИР-1»|ЕОМ «МИР»]] ('''М'''ашина для '''і'''нженерних '''р'''озрахунків).<br /> <br /> == Фахові наукові видання України з кібернетики==<br /> В Україні видається декілька наукових фахових видань, присвячених загальним та окремим питанням кібернетики:<br /> <br /> * [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/VKNU/index.html '''Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка''']. Заснований в 2000&amp;nbsp;р. Видається Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Головний редактор&amp;nbsp;— д.ф.-м.н., академік АПН України [[Закусило Олег Каленикович|О.&amp;nbsp;К.&amp;nbsp;Закусило]].<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vcpi/index.html '''Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Серія: Системный анализ, управление и информационные технологии''']. Заснований в 2001&amp;nbsp;р. Видається Національним університетом України «Харківський політехнічний інститут». Головний редактор&amp;nbsp;— д.т.&amp;nbsp;н. М.&amp;nbsp;Д.&amp;nbsp;Годлевський.<br /> <br /> * Міжнародний науково-теоретичний журнал [http://www.kibernetika.org/ru/info/journal.php '''Кибернетика и системный анализ''']. Заснований в 1965&amp;nbsp;р. Видається Інститутом кібернетики ім. В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушкова НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік [[Сергієнко Іван Васильович (академік)|І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко]].<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Kivt/index.html '''Кибернетика и вычислительная техника''']. Заснований в 1965&amp;nbsp;р. Видається Міжнародним науково-навчальним центром інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України сумісно з Інститутом кібернетики ім. В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушкова НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко.<br /> <br /> * Науковий журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ek/index.html '''Економічна кібернетика''']. Заснований у 2000&amp;nbsp;р. Видається Донецьким національним університетом. Головний редактор&amp;nbsp;— член-кореспондент НАН України Ю.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Лисенко.<br /> <br /> * Науково-технічний журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/SDIT/index.html '''Системні дослідження та інформаційні технології''']. Заснований в 2001&amp;nbsp;р. Видається Навчально-науковим комплексом «Інститут прикладного системного аналізу» НТУУ «КПІ», МОН та НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік М.&amp;nbsp;З.&amp;nbsp;Згуровський.<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/SyTe/index.html '''Системні технології''']. Заснований в 1997&amp;nbsp;р. Видається Національною металургійною академією України. Головний редактор член-кореспондент НАН України О.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Величко.<br /> <br /> * Науковий журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Ssip/index.html '''Складні системи і процеси''']. Заснований в 2002&amp;nbsp;р. Видається Класичним приватним університетом. Головний редактор&amp;nbsp;— д.ф.-м.н. О.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Горбань.<br /> <br /> == Джерела інформації ==<br /> * {{ЕК}};<br /> * {{МГЕ|nocat=1}}<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Економічна кібернетика]]<br /> * [[Технічна кібернетика]]<br /> * [[Системний аналіз]]<br /> * [[Енциклопедія кібернетики]]<br /> <br /> {{Кібернетика}}<br /> <br /> {{Sci-stub}}<br /> <br /> [[Категорія:Кібернетика]]<br /> [[Категорія:Інформаційні технології]]<br /> [[Категорія:Формальні науки]]<br /> [[Категорія:Точні науки]]</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=172 2015-11-21T19:36:00Z

<p>Лада: </p> <hr /> <div><br /> '''Кібернетика''' — [[наука]] про загальні принципи управління в різних системах: [[Техніка|технічних]], [[Біологія|біологічних]], [[Соціологія|соціальних]] та ін.<br /> <br /> [[Файл:Кибернетика.jpg|130px|border|left|baseline]]<br /> ----<br /> <br /> <br /> Інше визначення дав [[Глушков_В_М|Віктор Михайлович Глушков]]: &quot;наука про загальні закони одержання, зберігання, передавання й перетворення інформації у складних системах управління&quot;.<br /> <br /> Термін «кібернетика» вперше використав для опису управління в загальному розумінні давньогрецький філософ Платон. Кібернетика як наука виникла лише в 40-х роках XX століття. У [[1948]] році з'явилася перша праця, присвячена питанням кібернетики&amp;nbsp;— «Кібернетика, або управління і зв'язок у тварині і машині». Автор її&amp;nbsp;— відомий американський учений Норберт Вінер. Видатний французький вчений Ампер запропонував називати кібернетикою науку про управління людським суспільством.<br /> <br /> == Основний об'єкт дослідження ==<br /> Основний об'єкт дослідження кібернетики&amp;nbsp;— кібернетичні системи, які розглядаються абстрактно, незалежно від їх матеріальної природи. Приклади кібернетичних систем&amp;nbsp;— [[Автоматична система керування|автоматичні регулятори в техніці]], ЕОМ, людський [[Головний мозок|мозок]], біологічні популяції, людство. Кожна така система є множиною взаємопов'язаних об'єктів (елементів системи), які здатні сприймати, запам'ятовувати та переробляти інформацію, а також обмінюватися нею. Початком історії кібернетики вважають [[1947]]&amp;nbsp;р.&amp;nbsp;— рік виходу в світ книги Н.&amp;nbsp;[[Норберт Вінер|Вінера]] «Кібернетика». Сучасна кібернетика складається з ряду розділів, які є самостійними науковими напрямами. Застосування кібернетичного методу досліджень до різного роду систем привело до виникнення таких галузей, як технічна, економічна, біологічна, медична кібернетика тощо. Теоретичне ядро кібернетики утворюють [[теорія інформації]], [[теорія алгоритмів]], [[теорія автоматів]], [[дослідження операцій]], [[теорія оптимального управління]], [[теорія розпізнавання образів]]. Кібернетика розробляє загальні принципи створення систем управління і систем для автоматизації розумової праці. Основні технічні засоби для вирішення завдань кібернетики&amp;nbsp;— [[ЕОМ]].<br /> <br /> == Внески українських вчених ==<br /> <br /> <br /> Значний внесок у становлення та розвиток кібернетики зробили українські вчені [[Амосов Микола Михайлович|М.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp; Амосов]], [[Андон Пилип Іларіонович|П.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Андон]], [[Анісімов Анатолій Васильович|А.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Анісімов]], [[Войтович Ігор Данилович|І.&amp;nbsp;Д.&amp;nbsp;Войтович]], [[Глушков Віктор Михайлович|В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушков]], [[Губарев Вячеслав Федорович|В.&amp;nbsp;Ф.&amp;nbsp;Губарев]], [[Дейнека Василь Степанович|В.&amp;nbsp;С.&amp;nbsp;Дейнека]], [[Єрмольєв Юрій Михайлович|Ю.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Єрмольєв]], [[Згуровський Михайло Захарович|М.&amp;nbsp;З.&amp;nbsp; Згуровський]], [[Івахненко Олексій Григорович|О.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp; Івахненко]], [[Коваленко Ігор Миколайович|І.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Коваленко]], [[Королюк Володимир Семенович|В.&amp;nbsp;С.&amp;nbsp;Королюк]], [[Кривонос Юрій Георгійович|Ю.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Кривонос]], [[Кунцевич Всеволод Михайлович|В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Кунцевич]], [[Лебедєв Сергій Олексійович|С.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Лебедєв]], [[Летичевський Олександр Адольфович|О.&amp;nbsp;А.&amp;nbsp;Летичевський]], [[Ляшко Іван Іванович|І.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Ляшко]], [[Морозов Анатолій Олексійович|А.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Морозов]], [[Палагін Олександр Васильович|О.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Палагін]], [[Редько Володимир Никифорович|В.&amp;nbsp;Н.&amp;nbsp;Редько]], [[Сергієнко Іван Васильович (академік)|І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко]], [[Скопецький Василь Васильович|В.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Скопецький]], [[Скурихін Володимир Ілліч|В.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Скурихін]], [[Ющенко Катерина Логвинівна|К.&amp;nbsp;Л.&amp;nbsp;Ющенко]].<br /> <br /> Вітчизняний «Піонер кібернетики»&amp;nbsp;— [[Глушков_В_М|Віктор Михайлович Глушков]]. Під його керівництвом у [[1966]] році була розроблена перша електронно-обчислювальна машина [[ЕОМ «МИР-1»|ЕОМ «МИР»]] ('''М'''ашина для '''і'''нженерних '''р'''озрахунків).<br /> <br /> == Фахові наукові видання України з кібернетики==<br /> В Україні видається декілька наукових фахових видань, присвячених загальним та окремим питанням кібернетики:<br /> <br /> * [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/VKNU/index.html '''Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка''']. Заснований в 2000&amp;nbsp;р. Видається Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Головний редактор&amp;nbsp;— д.ф.-м.н., академік АПН України [[Закусило Олег Каленикович|О.&amp;nbsp;К.&amp;nbsp;Закусило]].<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vcpi/index.html '''Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Серія: Системный анализ, управление и информационные технологии''']. Заснований в 2001&amp;nbsp;р. Видається Національним університетом України «Харківський політехнічний інститут». Головний редактор&amp;nbsp;— д.т.&amp;nbsp;н. М.&amp;nbsp;Д.&amp;nbsp;Годлевський.<br /> <br /> * Міжнародний науково-теоретичний журнал [http://www.kibernetika.org/ru/info/journal.php '''Кибернетика и системный анализ''']. Заснований в 1965&amp;nbsp;р. Видається Інститутом кібернетики ім. В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушкова НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік [[Сергієнко Іван Васильович (академік)|І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко]].<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Kivt/index.html '''Кибернетика и вычислительная техника''']. Заснований в 1965&amp;nbsp;р. Видається Міжнародним науково-навчальним центром інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України сумісно з Інститутом кібернетики ім. В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушкова НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко.<br /> <br /> * Науковий журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ek/index.html '''Економічна кібернетика''']. Заснований у 2000&amp;nbsp;р. Видається Донецьким національним університетом. Головний редактор&amp;nbsp;— член-кореспондент НАН України Ю.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Лисенко.<br /> <br /> * Науково-технічний журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/SDIT/index.html '''Системні дослідження та інформаційні технології''']. Заснований в 2001&amp;nbsp;р. Видається Навчально-науковим комплексом «Інститут прикладного системного аналізу» НТУУ «КПІ», МОН та НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік М.&amp;nbsp;З.&amp;nbsp;Згуровський.<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/SyTe/index.html '''Системні технології''']. Заснований в 1997&amp;nbsp;р. Видається Національною металургійною академією України. Головний редактор член-кореспондент НАН України О.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Величко.<br /> <br /> * Науковий журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Ssip/index.html '''Складні системи і процеси''']. Заснований в 2002&amp;nbsp;р. Видається Класичним приватним університетом. Головний редактор&amp;nbsp;— д.ф.-м.н. О.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Горбань.<br /> <br /> == Джерела інформації ==<br /> * {{ЕК}};<br /> * {{МГЕ|nocat=1}}<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Економічна кібернетика]]<br /> * [[Технічна кібернетика]]<br /> * [[Системний аналіз]]<br /> * [[Енциклопедія кібернетики]]<br /> <br /> {{Кібернетика}}<br /> <br /> {{Sci-stub}}<br /> <br /> [[Категорія:Кібернетика]]<br /> [[Категорія:Інформаційні технології]]<br /> [[Категорія:Формальні науки]]<br /> [[Категорія:Точні науки]]</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%92_%D0%9C&diff=171 2015-11-21T19:35:17Z

<p>Лада: </p> <hr /> <div>'''Глушков Віктор Михайлович'''<br /> [[Файл:Глушков2.jpg|130px|border|left|baseline]]<br /> <br /> ([[1923]]-[[1982]])<br /> <br /> <br /> Визначний учений-кібернетик, професор Київського університету, академік АН УРСР, АН СРСР, віце-президент АН УРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської премії, Державної премії СРСР (двічі), Державної премії України<br /> <br /> ----<br /> <br /> <br /> Віктор Михайлович Глушков є основоположником інформаційних технологій в Україні, який увійшов у вітчизняну історію інформаційних технологій як розробник теорії цифрових автоматів та багатопроцесорних макроконвеєрних суперЕОМ і як організатор Інституту кібернетики АН України. В.М.Глушкову належать блискучі наукові результати світового значення в математиці, кібернетиці, обчислювальній техніці і програмуванні.<br /> <br /> == Біографія ==<br /> <br /> Віктор Глушков народився 24 серпня 1923 року в Ростові-на-Дону в сім'ї гірничого інженера. Через п'ять років його сім'я переїхала на шахту ім. Артема, біля міста Шахти. Мріючи стати фізиком-теоретиком, він до закінчення середньої школи вже володів основами вищої математики та квантової механіки, яку вивчали на старших курсах у ВНЗ. Але подальші навчальні плани перервала Велика Вітчизняна війна, а восени 1941 року сталася трагедія - фашисти розстріляли його матір. Після звільнення міста Шахти Глушков був мобілізований і брав участь у відновленні вугільних шахт Донбасу.<br /> === Освіта ===<br /> У 1943 році Віктор Глушков поступив на теплотехнічний факультет Новочеркаського індустріального інституту. Потім він екстерном склав всі іспити за чотири роки університетського курсу математики та фізики і перевівся на п'ятий курс Ростовського університету, де в 1947 році він захистив дипломну роботу, в якій розвинув новий метод обчислення таблиць невласних інтегралів.<br /> У 1949 році Глушков поступив до аспірантури Свердловського університету на заочне відділення, де в 1950 р. блискуче захистив дисертацію «Теорiя локально-нільпотентних груп без крутiння з умовою обриву деяких ланцюгiв пiдгрупи», і був призначений доцентом.<br /> У [[1955]] році Глушков першим в світі вирішив узагальнену п'яту проблему Гільберта, що входить до 23 найбільш великих і складних проблем математики, і на основі даної роботи він захистив докторську дисертацію в Московському університеті.<br /> === В.М.Глушков та становлення вітчизняної електронно-обчислювальної техніки ===<br /> В 1956 р. В. М. Глушков радикально змінює сферу своєї діяльності і пов'язує своє життя з кібернетикою, обчислювальною технікою і прикладною математикою. З цього часу В.М. Глушков жив і працював у Києві. Тут він керував лабораторією обчислювальної техніки і математики Інституту математики АН України, створеною раніше С.О. Лебедєвим і відомою своїми піонерськими розробками обчислювальних машин «МЭСМ» та «СЭСМ».<br /> В [[1962]] р. на базі ОЦ АН УРСР був організований Інститут кібернетики АН УРСР. Його директором став В.М. Глушков. У 1957 р. В.М. Глушков став директором Обчислювального центру АН УРСР з правами науково-дослідної організації. Через п'ять років, у грудні [[1962]] р. на базі ОЦ АН УРСР був організований Інститут кібернетики АН УРСР. Його директором став В.М. Глушков.<br /> На ЕОМ «Київ» під керівництвом Глушкова в кінці 50-х - початку 60-х років була виконана серія робіт з штучного інтелекту ЕОМ «Киев», в якій були реалізовані ці ідеї, стала першою в Європі системою цифрової обробки зображень та моделювання інтелектуальних процесів. До неї були підключені два оригінальних периферійних пристрої, які дозволили моделювати на ЕОМ найпростіші алгоритми навчання розпізнаванню образів і навчання цілеспрямованої поведінки: пристрій для введення зображення з паперового носія чи фотоплівки і пристрій виводу зображень з ЕОМ. На ЕОМ «Київ» під керівництвом Глушкова в кінці 50-х - початку 60-х років була виконана серія робіт з штучного інтелекту: навчання з розпізнавання простих геометричних фігур, моделювання читаючих автоматів для рукописних і машинописних знаків, відстеження руху об'єктів по серії зображень, моделювання поведінки колективу автоматів в процесі еволюції, автоматичний синтез у функціональних схем ЕОМ та ін.<br /> З 1957 р. Віктор Михайлович працює професором Київського університету. У 1958 р. його обирають членом-кореспондентом, а в 1961 р. - академіком АН УРСР. З 1962 р. В. М. Глушков - віце-президент АН УРСР, а у 1964 р. його обирають дійсним членом Академії наук СРСР.<br /> <br /> В. М. Глушков був нагороджений багатьма орденами і почесними званнями, відзначений Ленінською премією, Державними преміями СРСР і УРСР.<br /> <br /> [[Файл:Глушков1.jpg|150px|border|center|baseline|thumb|Глушков В.М.]]<br /> <br /> Він був одним з ініціаторів створення факультету кібернетики Київського університету. З 1965 р. до дня своєї смерті очолював кафедру теоретичної кібернетики за сумісництвом.<br /> <br /> == Розробка ЕОМ та нових архітектур обчислювальної техніки ==<br /> === “Дніпро” ===<br /> У [[1958]] році В.М. Глушков запропонував iдею створення унiверсальної керуючої машини. Ідея була реалізована в керуючій машині широкого призначення за рекордно короткий термін - три роки. Керівниками роботи зі створення “Дніпра” були В.М. Глушков та Б.М. Малиновський (він же - головний конструктор машини).<br /> [[Файл:Глушков_днепр.jpg|мини|центр|300пкс|В.М.Глушков за пультом ЕОМ Дніпро]]<br /> <br /> === «Промiнь» ===<br /> «Промiнь» була першою машиною, що широко застосовувалася, з так званим східчастим мікропрограмним керуванням, на яке Глушков потім отримав авторське свідоцтво. Іншим напрямком робіт Інституту кібернетики в області засобів обчислювальної техніки стали ЕОМ для інженерних розрахунків. Першою машиною цього класу була ЕОМ «Промiнь», яку випускав з 1963 р. Сіверодонецький приладобудівний завод. Вона була, по суті, новим словом у світовій практиці і мала цілий ряд технічних нововведень. «Промiнь» була першою машиною, що широко застосовувалася, з так званим східчастим мікропрограмним керуванням, на яке Глушков потім отримав авторське свідоцтво.<br /> === “Мир” ===<br /> Пізніше східчасте мікропрограмне керування використовували в машині для інженерних розрахунків, скорочено – «МИР-1» ([[1965]] р.), потім з’явилися «МИР-2» (1969 р.) і «МИР-3». Їх головною відмінною рисою від інших ЕОМ була апаратна реалізація машинної мови, близької до мови програмування високого рівня. ЕОМ сімейства «МИР» інтерпретували алголоподібну мову &quot;АНАЛИТИК&quot;, що була розроблена в Інституті кібернетики під керівництвом В.М. Глушкова, О.А. Летичевського, Ю.В. Благовєщенського, А.А. Дородніциної. Колектив розробників ЕОМ «МИР-1» на чолі з В.М. Глушковим був відзначений Державною премією СРСР.<br /> === «Україна» === <br /> В кінці 60-х років під керівництвом В.М. Глушкова було розпочато розробку ЕОМ «Україна» - наступний крок у розвитку інтелектуалізації ЕОМ і розвитку архітектури високопродуктивних універсальних ЕОМ, що відрізнялась від архітектурних принципів Дж. фон Неймана. ЕОМ «Україна» не була побудована через відсутність в той час необхідної елементної бази. Ідеї, покладені В.М. Глушковим в основу проекту «Україна», багато в чому перевершували те, що було використано в американських універсальних ЕОМ 70-х років.<br /> === Рекурсивні ЕОМ === <br /> У 1974 р. В. М. Глушков на конгресі IFIP виступив з доповіддю про рекурсивну ЕОМ (співавтори В.О. Мясников, М.Б. Ігнатьєв, В.О. Торгашев). Він висловив думку про те, що тільки розробка принципово нової нефоннеймановської архітектури обчислювальних систем дозволить вирішити проблему створення суперЕОМ, продуктивність яких збільшується необмежено при нарощуванні апаратних засобів. Ідея побудови рекурсивної ЕОМ, підтриманої потужним математичним апаратом рекурсивних функцій, випередила свій час і залишилася нереалізованою через відсутність необхідної технічної бази.<br /> === Макроконвейєрні ЕОМ ===<br /> В кінці 70-х років В.М. Глушков запропонував принцип макроконвеєрної архітектури ЕОМ з багатьма потоками команд і даних В кінці 70-х років В.М. Глушков запропонував принцип макроконвеєрної архітектури ЕОМ з багатьма потоками команд і даних (архітектура MIMD за сучасною класифікацією) як принцип реалізації нефоннеймановської архітектури.<br /> Розробка макроконвеєрної ЕОМ була виконана в Інституті кібернетики під керівництвом В.М. Глушкова С.Б. Погребинським (головний конструктор), В.С. Михалевичем, О.А. Летичевським, І.М. Молчановим. Машина ЕС-2701 (в 1984 р.) і обчислювальна система ЕС-1766 (в 1987 р.) були передані в серійне виробництво на Пензенський завод ЕОМ. На той період це були найпотужніші в СРСР обчислювальні системи з номінальною потужністю, що перевищує рубіж 1 млрд. оп./сек. При цьому в багатопроцесорній системі забезпечувалися майже лінійне зростання продуктивності під час нарощування обчислювальних ресурсів і динамічна реконфігурація. Вони не мали аналогів в світовій практиці і стали оригінальним розвитком ЕС ЕОМ у напрямку високопродуктивних систем.<br /> <br /> == Наукові праці ==<br /> В. М. Глушков опублікував понад 800 робіт, у т. ч. 30 монографій.<br /> === «Синтез цифрових автоматів» ===<br /> [[Файл:Гл_кн_синтез.jpg|120px|border|слева|baseline|Синтез цифровых автоматов]]<br /> У 1961 р. була видана знаменита монографія В.М. Глушкова «Синтез цифрових автоматів», перекладена пізніше на англійську мову і видана в США та інших країнах.<br /> <br /> === «Абстрактна теорія автоматів» ===<br /> Ще одна важлива теоретична робота «Абстрактна теорія автоматів» була опублікована В.М. Глушковим в 1961 р. в журналі «Успіхи математичних наук». Вона створила основу для робіт з теорії автоматів із залученням алгебраїчних методів. Під впливом цієї роботи В.М. Глушкова в СРСР теорією автоматів почали займатися багато математиків-алгебраїстів. У 1964 р. за цикл робіт з теорії автоматів В.М. Глушков був удостоєний Ленінської премії.<br /> Значення цих робіт важко переоцінити, оскільки використання поняття «автомат» як математичної абстракції структури і процесів, що відбуваються всередині обчислювальних машин, відкрило зовсім нові можливості в технології створення комп'ютерів. Сучасні системи автоматизації проектування обчислювальних машин повсюди використовують ці ідеї.<br /> Основи теорії проектування ЕОМ були закладені в статтях В.М. Глушкова, опублікованих в журналі «Кібернетика» в 1965-1966 рр.. і у Віснику АН СРСР в 1967 р. Незабаром стало зрозуміло, що для ефективного використання ЕОМ у процесі проектування необхідне комплексне рішення всіх задач, що виникають при автоматизації проектування. Необхідність застосувати системний підхід до САПР ЕОМ проявилася при створенні ЕОМ третього покоління.<br /> === «Автоматизація проектування обчислювальних машин» ===<br /> Монографія В.М. Глушкова, Ю.В. Капітонової і О.А. Летичевського «Автоматизація проектування обчислювальних машин», яка узагальнює досвід створення систем «ПРОЕКТ», була видана в 1975 р. За роботу з автоматизації проектування ЕОМ В. М. Глушков, В.П. Деркач і Ю.В. Капітонова в 1977 р. були удостоєні Державної премії СРСР.<br /> === «Введение в кибернетику» ===<br /> Монографія В.М. Глушкова «Введение в кибернетику» була видана в 1964 р. Кібернетика трактувалася В.М. Глушковим широко - як наука про загальні закономірності, принципи і методи обробки інформації та управління складними системами. Обчислювальна техніка розглядалася як основний технічний засіб кібернетики.<br /> === &quot;Основи безпаперової інформатики&quot; ===<br /> [[Файл:Гл_кн_безбумаж.jpg|120px|border|слева|baseline]]<br /> У 1982 р виходить монографія академіка В. М. Глушкова &quot;Основи безпаперової інформатики&quot; (2-е видання, виправлене і доповнене, побачило світ в 1987 р [4]). А рік потому річне загальні збори Академії наук СРСР приймає рішення про створення в Академії наук відділення інформатики. З цього моменту ідеї інформатики в нашій країні отримали прописку не тільки в науці, але також і серед фахівців-практиків.<br /> <br /> === «Енциклопедії кібернетики» ===<br /> Таке розуміння знайшло відображення у першій в світі «Енциклопедії кібернетики», підготовленої за ініціативою В.М. Глушкова і виданої в 1974 р. під його редакцією. В підготовці енциклопедії взяли участь понад 100 провідних вчених СРСР, у тому числі понад 50 фахівців Інституту кібернетики АН України. У 1978 р. колектив редакторів і відповідальних за розділи енциклопедії був відзначений Державною премією України.<br /> <br /> == Створення загальнодержавної автоматизованої системи управління економікою “ЗДАС” ==<br /> Головною справою життя сам Віктор Михайлович вважав створення загальнодержавної автоматизованої системи управління економікою (“ЗДАС”). <br /> Беручись за цю роботу, Глушков особисто вивчив специфіку функціонування більше тисячі об'єктів народного господарства різних галузей. В. М. Глушков розрахував, що використання ЗДАС протягом 15 років коштуватиме близько 20 млрд карбованців. Але за ці ж роки ЗДАС принесе країні більше, ніж 100 млрд карбованців прибутку. По суті це було намагання створити науково-технічну базу керування економікою країни й організацію інформаційної індустрії, аналогічну тій, яка нині успішно функціонує у провідних країнах Заходу. Це безсумнівно був безпрецедентний виклик звичним канонам керування господарством країни. Під керівництвом В. М. Глушкова колективом спеціалістів багатьох інститутів був створений ескізний проект Єдиної мережі обчислювальних центрів. Передбачалося побудувати близько ста головних і понад 10 тисяч районних центрів для безперервної обробки, аналізу економічної інформації і прийняття обґрунтованих рішень. Однак цей проект так і не був реалізований, оскільки він не знайшов відповідної підтримки у вищого керівництва країни, яку жахали масштаби задумів Глушкова та перспектива кардинальної перебудови усталених методів господарювання. Для В. М. Глушкова, який вважав створення ЗДАС справою життя, це рішення було фатальним.<br /> <br /> ----<br /> == Інформаційні джерела ==<br /> Для створення даної сторінки використані матеріали сайту [http://ua.uacomputing.com/persons/glushkov/ ІТ в Україні. Історія та особистості]<br /> <br /> Додаткові відомості можна отримати з Вікіпедії [[wikipedia: Victor_Glushkov]]<br /> та з Української Вікіпедії [https://uk.wikipedia.org/wiki/Глушков_Віктор_Михайлович Вікпедія Глушков Віктор Михайлович]<br /> <br /> [[Категорія:Персоналії]] [[Категорія:Науковці]] [[Категорія:Українські дослідники]][[Категорія:Особи, що працювали в Києві]].</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=170 2015-11-21T19:28:23Z

<p>Лада: </p> <hr /> <div><br /> '''Кібернетика''' — [[наука]] про загальні принципи управління в різних системах: [[Техніка|технічних]], [[Біологія|біологічних]], [[Соціологія|соціальних]] та ін.<br /> <br /> [[Файл:Кибернетика.jpg|130px|border|left|baseline]]<br /> ----<br /> <br /> <br /> Інше визначення дав [[Глушков_В_М|Віктор Михайлович Глушков]]: &quot;наука про загальні закони одержання, зберігання, передавання й перетворення інформації у складних системах управління&quot;.<br /> <br /> Термін «кібернетика» вперше використав для опису управління в загальному розумінні давньогрецький філософ Платон. Кібернетика як наука виникла лише в 40-х роках XX століття. У 1948 році з'явилася перша праця, присвячена питанням кібернетики&amp;nbsp;— «Кібернетика, або управління і зв'язок у тварині і машині». Автор її&amp;nbsp;— відомий американський учений Норберт Вінер. Видатний французький вчений Ампер запропонував називати кібернетикою науку про управління людським суспільством.<br /> <br /> == Основний об'єкт дослідження ==<br /> Основний об'єкт дослідження кібернетики&amp;nbsp;— кібернетичні системи, які розглядаються абстрактно, незалежно від їх матеріальної природи. Приклади кібернетичних систем&amp;nbsp;— [[Автоматична система керування|автоматичні регулятори в техніці]], ЕОМ, людський [[Головний мозок|мозок]], біологічні популяції, людство. Кожна така система є множиною взаємопов'язаних об'єктів (елементів системи), які здатні сприймати, запам'ятовувати та переробляти інформацію, а також обмінюватися нею. Початком історії кібернетики вважають [[1947]]&amp;nbsp;р.&amp;nbsp;— рік виходу в світ книги Н.&amp;nbsp;[[Норберт Вінер|Вінера]] «Кібернетика». Сучасна кібернетика складається з ряду розділів, які є самостійними науковими напрямами. Застосування кібернетичного методу досліджень до різного роду систем привело до виникнення таких галузей, як технічна, економічна, біологічна, медична кібернетика тощо. Теоретичне ядро кібернетики утворюють [[теорія інформації]], [[теорія алгоритмів]], [[теорія автоматів]], [[дослідження операцій]], [[теорія оптимального управління]], [[теорія розпізнавання образів]]. Кібернетика розробляє загальні принципи створення систем управління і систем для автоматизації розумової праці. Основні технічні засоби для вирішення завдань кібернетики&amp;nbsp;— [[ЕОМ]].<br /> <br /> == Внески українських вчених ==<br /> <br /> <br /> Значний внесок у становлення та розвиток кібернетики зробили українські вчені [[Амосов Микола Михайлович|М.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp; Амосов]], [[Андон Пилип Іларіонович|П.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Андон]], [[Анісімов Анатолій Васильович|А.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Анісімов]], [[Войтович Ігор Данилович|І.&amp;nbsp;Д.&amp;nbsp;Войтович]], [[Глушков Віктор Михайлович|В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушков]], [[Губарев Вячеслав Федорович|В.&amp;nbsp;Ф.&amp;nbsp;Губарев]], [[Дейнека Василь Степанович|В.&amp;nbsp;С.&amp;nbsp;Дейнека]], [[Єрмольєв Юрій Михайлович|Ю.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Єрмольєв]], [[Згуровський Михайло Захарович|М.&amp;nbsp;З.&amp;nbsp; Згуровський]], [[Івахненко Олексій Григорович|О.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp; Івахненко]], [[Коваленко Ігор Миколайович|І.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Коваленко]], [[Королюк Володимир Семенович|В.&amp;nbsp;С.&amp;nbsp;Королюк]], [[Кривонос Юрій Георгійович|Ю.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Кривонос]], [[Кунцевич Всеволод Михайлович|В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Кунцевич]], [[Лебедєв Сергій Олексійович|С.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Лебедєв]], [[Летичевський Олександр Адольфович|О.&amp;nbsp;А.&amp;nbsp;Летичевський]], [[Ляшко Іван Іванович|І.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Ляшко]], [[Морозов Анатолій Олексійович|А.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Морозов]], [[Палагін Олександр Васильович|О.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Палагін]], [[Редько Володимир Никифорович|В.&amp;nbsp;Н.&amp;nbsp;Редько]], [[Сергієнко Іван Васильович (академік)|І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко]], [[Скопецький Василь Васильович|В.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Скопецький]], [[Скурихін Володимир Ілліч|В.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Скурихін]], [[Ющенко Катерина Логвинівна|К.&amp;nbsp;Л.&amp;nbsp;Ющенко]].<br /> <br /> Вітчизняний «Піонер кібернетики»&amp;nbsp;— [[Глушков_В_М|Віктор Михайлович Глушков]]. Під його керівництвом у [[1966]] році була розроблена перша електронно-обчислювальна машина [[ЕОМ «МИР-1»|ЕОМ «МИР»]] ('''М'''ашина для '''і'''нженерних '''р'''озрахунків).<br /> <br /> == Фахові наукові видання України з кібернетики==<br /> В Україні видається декілька наукових фахових видань, присвячених загальним та окремим питанням кібернетики:<br /> <br /> * [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/VKNU/index.html '''Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка''']. Заснований в 2000&amp;nbsp;р. Видається Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Головний редактор&amp;nbsp;— д.ф.-м.н., академік АПН України [[Закусило Олег Каленикович|О.&amp;nbsp;К.&amp;nbsp;Закусило]].<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vcpi/index.html '''Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Серія: Системный анализ, управление и информационные технологии''']. Заснований в 2001&amp;nbsp;р. Видається Національним університетом України «Харківський політехнічний інститут». Головний редактор&amp;nbsp;— д.т.&amp;nbsp;н. М.&amp;nbsp;Д.&amp;nbsp;Годлевський.<br /> <br /> * Міжнародний науково-теоретичний журнал [http://www.kibernetika.org/ru/info/journal.php '''Кибернетика и системный анализ''']. Заснований в 1965&amp;nbsp;р. Видається Інститутом кібернетики ім. В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушкова НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік [[Сергієнко Іван Васильович (академік)|І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко]].<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Kivt/index.html '''Кибернетика и вычислительная техника''']. Заснований в 1965&amp;nbsp;р. Видається Міжнародним науково-навчальним центром інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України сумісно з Інститутом кібернетики ім. В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушкова НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко.<br /> <br /> * Науковий журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ek/index.html '''Економічна кібернетика''']. Заснований у 2000&amp;nbsp;р. Видається Донецьким національним університетом. Головний редактор&amp;nbsp;— член-кореспондент НАН України Ю.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Лисенко.<br /> <br /> * Науково-технічний журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/SDIT/index.html '''Системні дослідження та інформаційні технології''']. Заснований в 2001&amp;nbsp;р. Видається Навчально-науковим комплексом «Інститут прикладного системного аналізу» НТУУ «КПІ», МОН та НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік М.&amp;nbsp;З.&amp;nbsp;Згуровський.<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/SyTe/index.html '''Системні технології''']. Заснований в 1997&amp;nbsp;р. Видається Національною металургійною академією України. Головний редактор член-кореспондент НАН України О.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Величко.<br /> <br /> * Науковий журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Ssip/index.html '''Складні системи і процеси''']. Заснований в 2002&amp;nbsp;р. Видається Класичним приватним університетом. Головний редактор&amp;nbsp;— д.ф.-м.н. О.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Горбань.<br /> <br /> == Джерела інформації ==<br /> * {{ЕК}};<br /> * {{МГЕ|nocat=1}}<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Економічна кібернетика]]<br /> * [[Технічна кібернетика]]<br /> * [[Системний аналіз]]<br /> * [[Енциклопедія кібернетики]]<br /> <br /> {{Кібернетика}}<br /> <br /> {{Sci-stub}}<br /> <br /> [[Категорія:Кібернетика]]<br /> [[Категорія:Інформаційні технології]]<br /> [[Категорія:Формальні науки]]<br /> [[Категорія:Точні науки]]</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=169 2015-11-21T19:25:51Z

<p>Лада: /* Внески українських вчених */</p> <hr /> <div><br /> '''Кібернетика''' — [[наука]] про загальні принципи управління в різних системах: [[Техніка|технічних]], [[Біологія|біологічних]], [[Соціологія|соціальних]] та ін.<br /> <br /> [[Файл:Кибернетика.jpg|130px|border|left|baseline]]<br /> ----<br /> <br /> <br /> Інше визначення ([[Глушков_В_М]])&amp;nbsp;— наука про загальні закони одержання, зберігання, передавання й перетворення інформації у складних системах управління.<br /> <br /> Слово «кібернетика» вперше вжив як термін для управління в загальному розумінні давньогрецький філософ Платон. Кібернетика як наука виникла лише в 40-х роках XX століття. У 1948 році з'явилася перша праця, присвячена питанням кібернетики&amp;nbsp;— «Кібернетика, або управління і зв'язок у тварині і машині». Автор її&amp;nbsp;— відомий американський учений Норберт Вінер. Видатний французький вчений Ампер запропонував називати кібернетикою науку про управління людським суспільством.<br /> <br /> == Основний об'єкт дослідження ==<br /> Основний об'єкт дослідження кібернетики&amp;nbsp;— кібернетичні системи, які розглядаються абстрактно, незалежно від їх матеріальної природи. Приклади кібернетичних систем&amp;nbsp;— [[Автоматична система керування|автоматичні регулятори в техніці]], ЕОМ, людський [[Головний мозок|мозок]], біологічні популяції, людство. Кожна така система є множиною взаємопов'язаних об'єктів (елементів системи), які здатні сприймати, запам'ятовувати та переробляти інформацію, а також обмінюватися нею. Початком історії кібернетики вважають [[1947]]&amp;nbsp;р.&amp;nbsp;— рік виходу в світ книги Н.&amp;nbsp;[[Норберт Вінер|Вінера]] «Кібернетика». Сучасна кібернетика складається з ряду розділів, які є самостійними науковими напрямами. Застосування кібернетичного методу досліджень до різного роду систем привело до виникнення таких галузей, як технічна, економічна, біологічна, медична кібернетика тощо. Теоретичне ядро кібернетики утворюють [[теорія інформації]], [[теорія алгоритмів]], [[теорія автоматів]], [[дослідження операцій]], [[теорія оптимального управління]], [[теорія розпізнавання образів]]. Кібернетика розробляє загальні принципи створення систем управління і систем для автоматизації розумової праці. Основні технічні засоби для вирішення завдань кібернетики&amp;nbsp;— [[ЕОМ]].<br /> <br /> == Внески українських вчених ==<br /> <br /> <br /> Значний внесок у становлення та розвиток кібернетики зробили українські вчені [[Амосов Микола Михайлович|М.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp; Амосов]], [[Андон Пилип Іларіонович|П.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Андон]], [[Анісімов Анатолій Васильович|А.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Анісімов]], [[Войтович Ігор Данилович|І.&amp;nbsp;Д.&amp;nbsp;Войтович]], [[Глушков Віктор Михайлович|В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушков]], [[Губарев Вячеслав Федорович|В.&amp;nbsp;Ф.&amp;nbsp;Губарев]], [[Дейнека Василь Степанович|В.&amp;nbsp;С.&amp;nbsp;Дейнека]], [[Єрмольєв Юрій Михайлович|Ю.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Єрмольєв]], [[Згуровський Михайло Захарович|М.&amp;nbsp;З.&amp;nbsp; Згуровський]], [[Івахненко Олексій Григорович|О.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp; Івахненко]], [[Коваленко Ігор Миколайович|І.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Коваленко]], [[Королюк Володимир Семенович|В.&amp;nbsp;С.&amp;nbsp;Королюк]], [[Кривонос Юрій Георгійович|Ю.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Кривонос]], [[Кунцевич Всеволод Михайлович|В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Кунцевич]], [[Лебедєв Сергій Олексійович|С.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Лебедєв]], [[Летичевський Олександр Адольфович|О.&amp;nbsp;А.&amp;nbsp;Летичевський]], [[Ляшко Іван Іванович|І.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Ляшко]], [[Морозов Анатолій Олексійович|А.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Морозов]], [[Палагін Олександр Васильович|О.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Палагін]], [[Редько Володимир Никифорович|В.&amp;nbsp;Н.&amp;nbsp;Редько]], [[Сергієнко Іван Васильович (академік)|І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко]], [[Скопецький Василь Васильович|В.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Скопецький]], [[Скурихін Володимир Ілліч|В.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Скурихін]], [[Ющенко Катерина Логвинівна|К.&amp;nbsp;Л.&amp;nbsp;Ющенко]].<br /> <br /> Вітчизняний «Піонер кібернетики»&amp;nbsp;— [[Глушков_В_М|Віктор Михайлович Глушков]]. Під його керівництвом у [[1966]] році була розроблена перша електронно-обчислювальна машина [[ЕОМ «МИР-1»|ЕОМ «МИР»]] ('''М'''ашина для '''і'''нженерних '''р'''озрахунків).<br /> <br /> == Фахові наукові видання України з кібернетики==<br /> В Україні видається декілька наукових фахових видань, присвячених загальним та окремим питанням кібернетики:<br /> <br /> * [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/VKNU/index.html '''Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка''']. Заснований в 2000&amp;nbsp;р. Видається Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Головний редактор&amp;nbsp;— д.ф.-м.н., академік АПН України [[Закусило Олег Каленикович|О.&amp;nbsp;К.&amp;nbsp;Закусило]].<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vcpi/index.html '''Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Серія: Системный анализ, управление и информационные технологии''']. Заснований в 2001&amp;nbsp;р. Видається Національним університетом України «Харківський політехнічний інститут». Головний редактор&amp;nbsp;— д.т.&amp;nbsp;н. М.&amp;nbsp;Д.&amp;nbsp;Годлевський.<br /> <br /> * Міжнародний науково-теоретичний журнал [http://www.kibernetika.org/ru/info/journal.php '''Кибернетика и системный анализ''']. Заснований в 1965&amp;nbsp;р. Видається Інститутом кібернетики ім. В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушкова НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік [[Сергієнко Іван Васильович (академік)|І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко]].<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Kivt/index.html '''Кибернетика и вычислительная техника''']. Заснований в 1965&amp;nbsp;р. Видається Міжнародним науково-навчальним центром інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України сумісно з Інститутом кібернетики ім. В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушкова НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко.<br /> <br /> * Науковий журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ek/index.html '''Економічна кібернетика''']. Заснований у 2000&amp;nbsp;р. Видається Донецьким національним університетом. Головний редактор&amp;nbsp;— член-кореспондент НАН України Ю.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Лисенко.<br /> <br /> * Науково-технічний журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/SDIT/index.html '''Системні дослідження та інформаційні технології''']. Заснований в 2001&amp;nbsp;р. Видається Навчально-науковим комплексом «Інститут прикладного системного аналізу» НТУУ «КПІ», МОН та НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік М.&amp;nbsp;З.&amp;nbsp;Згуровський.<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/SyTe/index.html '''Системні технології''']. Заснований в 1997&amp;nbsp;р. Видається Національною металургійною академією України. Головний редактор член-кореспондент НАН України О.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Величко.<br /> <br /> * Науковий журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Ssip/index.html '''Складні системи і процеси''']. Заснований в 2002&amp;nbsp;р. Видається Класичним приватним університетом. Головний редактор&amp;nbsp;— д.ф.-м.н. О.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Горбань.<br /> <br /> == Джерела інформації ==<br /> * {{ЕК}};<br /> * {{МГЕ|nocat=1}}<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Економічна кібернетика]]<br /> * [[Технічна кібернетика]]<br /> * [[Системний аналіз]]<br /> * [[Енциклопедія кібернетики]]<br /> <br /> {{Кібернетика}}<br /> <br /> {{Sci-stub}}<br /> <br /> [[Категорія:Кібернетика]]<br /> [[Категорія:Інформаційні технології]]<br /> [[Категорія:Формальні науки]]<br /> [[Категорія:Точні науки]]</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%92_%D0%9C&diff=166 2015-11-21T19:23:05Z

<p>Лада: Створена сторінка: '''Глушков Віктор Михайлович''' baseline (1923-1982) Визначний учени...</p> <hr /> <div>'''Глушков Віктор Михайлович'''<br /> [[Файл:Глушков2.jpg|130px|border|left|baseline]]<br /> <br /> (1923-1982)<br /> <br /> <br /> Визначний учений-кібернетик, професор Київського університету, академік АН УРСР, АН СРСР, віце-президент АН УРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської премії, Державної премії СРСР (двічі), Державної премії України<br /> <br /> ----<br /> <br /> <br /> Віктор Михайлович Глушков є основоположником інформаційних технологій в Україні, який увійшов у вітчизняну історію інформаційних технологій як розробник теорії цифрових автоматів та багатопроцесорних макроконвеєрних суперЕОМ і як організатор Інституту кібернетики АН України. В.М.Глушкову належать блискучі наукові результати світового значення в математиці, кібернетиці, обчислювальній техніці і програмуванні.<br /> <br /> == Біографія ==<br /> <br /> Віктор Глушков народився 24 серпня 1923 року в Ростові-на-Дону в сім'ї гірничого інженера. Через п'ять років його сім'я переїхала на шахту ім. Артема, біля міста Шахти. Мріючи стати фізиком-теоретиком, він до закінчення середньої школи вже володів основами вищої математики та квантової механіки, яку вивчали на старших курсах у ВНЗ. Але подальші навчальні плани перервала Велика Вітчизняна війна, а восени 1941 року сталася трагедія - фашисти розстріляли його матір. Після звільнення міста Шахти Глушков був мобілізований і брав участь у відновленні вугільних шахт Донбасу.<br /> === Освіта ===<br /> У 1943 році Віктор Глушков поступив на теплотехнічний факультет Новочеркаського індустріального інституту. Потім він екстерном склав всі іспити за чотири роки університетського курсу математики та фізики і перевівся на п'ятий курс Ростовського університету, де в 1947 році він захистив дипломну роботу, в якій розвинув новий метод обчислення таблиць невласних інтегралів.<br /> У 1949 році Глушков поступив до аспірантури Свердловського університету на заочне відділення, де в 1950 р. блискуче захистив дисертацію «Теорiя локально-нільпотентних груп без крутiння з умовою обриву деяких ланцюгiв пiдгрупи», і був призначений доцентом.<br /> У 1955 році Глушков першим в світі вирішив узагальнену п'яту проблему Гільберта, що входить до 23 найбільш великих і складних проблем математики, і на основі даної роботи він захистив докторську дисертацію в Московському університеті.<br /> === В.М.Глушков та становлення вітчизняної електронно-обчислювальної техніки ===<br /> В 1956 р. В. М. Глушков радикально змінює сферу своєї діяльності і пов'язує своє життя з кібернетикою, обчислювальною технікою і прикладною математикою. З цього часу В.М. Глушков жив і працював у Києві. Тут він керував лабораторією обчислювальної техніки і математики Інституту математики АН України, створеною раніше С.О. Лебедєвим і відомою своїми піонерськими розробками обчислювальних машин «МЭСМ» та «СЭСМ».<br /> В 1962 р. на базі ОЦ АН УРСР був організований Інститут кібернетики АН УРСР. Його директором став В.М. Глушков. У 1957 р. В.М. Глушков став директором Обчислювального центру АН УРСР з правами науково-дослідної організації. Через п'ять років, у грудні 1962 р. на базі ОЦ АН УРСР був організований Інститут кібернетики АН УРСР. Його директором став В.М. Глушков.<br /> На ЕОМ «Київ» під керівництвом Глушкова в кінці 50-х - початку 60-х років була виконана серія робіт з штучного інтелекту ЕОМ «Киев», в якій були реалізовані ці ідеї, стала першою в Європі системою цифрової обробки зображень та моделювання інтелектуальних процесів. До неї були підключені два оригінальних периферійних пристрої, які дозволили моделювати на ЕОМ найпростіші алгоритми навчання розпізнаванню образів і навчання цілеспрямованої поведінки: пристрій для введення зображення з паперового носія чи фотоплівки і пристрій виводу зображень з ЕОМ. На ЕОМ «Київ» під керівництвом Глушкова в кінці 50-х - початку 60-х років була виконана серія робіт з штучного інтелекту: навчання з розпізнавання простих геометричних фігур, моделювання читаючих автоматів для рукописних і машинописних знаків, відстеження руху об'єктів по серії зображень, моделювання поведінки колективу автоматів в процесі еволюції, автоматичний синтез у функціональних схем ЕОМ та ін.<br /> З 1957 р. Віктор Михайлович працює професором Київського університету. У 1958 р. його обирають членом-кореспондентом, а в 1961 р. - академіком АН УРСР. З 1962 р. В. М. Глушков - віце-президент АН УРСР, а у 1964 р. його обирають дійсним членом Академії наук СРСР.<br /> <br /> В. М. Глушков був нагороджений багатьма орденами і почесними званнями, відзначений Ленінською премією, Державними преміями СРСР і УРСР.<br /> <br /> [[Файл:Глушков1.jpg|150px|border|center|baseline|thumb|Глушков В.М.]]<br /> <br /> Він був одним з ініціаторів створення факультету кібернетики Київського університету. З 1965 р. до дня своєї смерті очолював кафедру теоретичної кібернетики за сумісництвом.<br /> <br /> == Розробка ЕОМ та нових архітектур обчислювальної техніки ==<br /> === “Дніпро” ===<br /> У 1958 році В.М. Глушков запропонував iдею створення унiверсальної керуючої машини. Ідея була реалізована в керуючій машині широкого призначення за рекордно короткий термін - три роки. Керівниками роботи зі створення “Дніпра” були В.М. Глушков та Б.М. Малиновський (він же - головний конструктор машини).<br /> [[Файл:Глушков_днепр.jpg|мини|центр|300пкс|В.М.Глушков за пультом ЕОМ Дніпро]]<br /> <br /> === «Промiнь» ===<br /> «Промiнь» була першою машиною, що широко застосовувалася, з так званим східчастим мікропрограмним керуванням, на яке Глушков потім отримав авторське свідоцтво. Іншим напрямком робіт Інституту кібернетики в області засобів обчислювальної техніки стали ЕОМ для інженерних розрахунків. Першою машиною цього класу була ЕОМ «Промiнь», яку випускав з 1963 р. Сіверодонецький приладобудівний завод. Вона була, по суті, новим словом у світовій практиці і мала цілий ряд технічних нововведень. «Промiнь» була першою машиною, що широко застосовувалася, з так званим східчастим мікропрограмним керуванням, на яке Глушков потім отримав авторське свідоцтво.<br /> === “Мир” ===<br /> Пізніше східчасте мікропрограмне керування використовували в машині для інженерних розрахунків, скорочено – «МИР-1» (1965 р.), потім з’явилися «МИР-2» (1969 р.) і «МИР-3». Їх головною відмінною рисою від інших ЕОМ була апаратна реалізація машинної мови, близької до мови програмування високого рівня. ЕОМ сімейства «МИР» інтерпретували алголоподібну мову &quot;АНАЛИТИК&quot;, що була розроблена в Інституті кібернетики під керівництвом В.М. Глушкова, О.А. Летичевського, Ю.В. Благовєщенського, А.А. Дородніциної. Колектив розробників ЕОМ «МИР-1» на чолі з В.М. Глушковим був відзначений Державною премією СРСР.<br /> === «Україна» === <br /> В кінці 60-х років під керівництвом В.М. Глушкова було розпочато розробку ЕОМ «Україна» - наступний крок у розвитку інтелектуалізації ЕОМ і розвитку архітектури високопродуктивних універсальних ЕОМ, що відрізнялась від архітектурних принципів Дж. фон Неймана. ЕОМ «Україна» не була побудована через відсутність в той час необхідної елементної бази. Ідеї, покладені В.М. Глушковим в основу проекту «Україна», багато в чому перевершували те, що було використано в американських універсальних ЕОМ 70-х років.<br /> === Рекурсивні ЕОМ === <br /> У 1974 р. В. М. Глушков на конгресі IFIP виступив з доповіддю про рекурсивну ЕОМ (співавтори В.О. Мясников, М.Б. Ігнатьєв, В.О. Торгашев). Він висловив думку про те, що тільки розробка принципово нової нефоннеймановської архітектури обчислювальних систем дозволить вирішити проблему створення суперЕОМ, продуктивність яких збільшується необмежено при нарощуванні апаратних засобів. Ідея побудови рекурсивної ЕОМ, підтриманої потужним математичним апаратом рекурсивних функцій, випередила свій час і залишилася нереалізованою через відсутність необхідної технічної бази.<br /> === Макроконвейєрні ЕОМ ===<br /> В кінці 70-х років В.М. Глушков запропонував принцип макроконвеєрної архітектури ЕОМ з багатьма потоками команд і даних В кінці 70-х років В.М. Глушков запропонував принцип макроконвеєрної архітектури ЕОМ з багатьма потоками команд і даних (архітектура MIMD за сучасною класифікацією) як принцип реалізації нефоннеймановської архітектури.<br /> Розробка макроконвеєрної ЕОМ була виконана в Інституті кібернетики під керівництвом В.М. Глушкова С.Б. Погребинським (головний конструктор), В.С. Михалевичем, О.А. Летичевським, І.М. Молчановим. Машина ЕС-2701 (в 1984 р.) і обчислювальна система ЕС-1766 (в 1987 р.) були передані в серійне виробництво на Пензенський завод ЕОМ. На той період це були найпотужніші в СРСР обчислювальні системи з номінальною потужністю, що перевищує рубіж 1 млрд. оп./сек. При цьому в багатопроцесорній системі забезпечувалися майже лінійне зростання продуктивності під час нарощування обчислювальних ресурсів і динамічна реконфігурація. Вони не мали аналогів в світовій практиці і стали оригінальним розвитком ЕС ЕОМ у напрямку високопродуктивних систем.<br /> <br /> == Наукові праці ==<br /> В. М. Глушков опублікував понад 800 робіт, у т. ч. 30 монографій.<br /> === «Синтез цифрових автоматів» ===<br /> [[Файл:Гл_кн_синтез.jpg|120px|border|слева|baseline|Синтез цифровых автоматов]]<br /> У 1961 р. була видана знаменита монографія В.М. Глушкова «Синтез цифрових автоматів», перекладена пізніше на англійську мову і видана в США та інших країнах.<br /> <br /> === «Абстрактна теорія автоматів» ===<br /> Ще одна важлива теоретична робота «Абстрактна теорія автоматів» була опублікована В.М. Глушковим в 1961 р. в журналі «Успіхи математичних наук». Вона створила основу для робіт з теорії автоматів із залученням алгебраїчних методів. Під впливом цієї роботи В.М. Глушкова в СРСР теорією автоматів почали займатися багато математиків-алгебраїстів. У 1964 р. за цикл робіт з теорії автоматів В.М. Глушков був удостоєний Ленінської премії.<br /> Значення цих робіт важко переоцінити, оскільки використання поняття «автомат» як математичної абстракції структури і процесів, що відбуваються всередині обчислювальних машин, відкрило зовсім нові можливості в технології створення комп'ютерів. Сучасні системи автоматизації проектування обчислювальних машин повсюди використовують ці ідеї.<br /> Основи теорії проектування ЕОМ були закладені в статтях В.М. Глушкова, опублікованих в журналі «Кібернетика» в 1965-1966 рр.. і у Віснику АН СРСР в 1967 р. Незабаром стало зрозуміло, що для ефективного використання ЕОМ у процесі проектування необхідне комплексне рішення всіх задач, що виникають при автоматизації проектування. Необхідність застосувати системний підхід до САПР ЕОМ проявилася при створенні ЕОМ третього покоління.<br /> === «Автоматизація проектування обчислювальних машин» ===<br /> Монографія В.М. Глушкова, Ю.В. Капітонової і О.А. Летичевського «Автоматизація проектування обчислювальних машин», яка узагальнює досвід створення систем «ПРОЕКТ», була видана в 1975 р. За роботу з автоматизації проектування ЕОМ В. М. Глушков, В.П. Деркач і Ю.В. Капітонова в 1977 р. були удостоєні Державної премії СРСР.<br /> === «Введение в кибернетику» ===<br /> Монографія В.М. Глушкова «Введение в кибернетику» була видана в 1964 р. Кібернетика трактувалася В.М. Глушковим широко - як наука про загальні закономірності, принципи і методи обробки інформації та управління складними системами. Обчислювальна техніка розглядалася як основний технічний засіб кібернетики.<br /> === &quot;Основи безпаперової інформатики&quot; ===<br /> [[Файл:Гл_кн_безбумаж.jpg|120px|border|слева|baseline]]<br /> У 1982 р виходить монографія академіка В. М. Глушкова &quot;Основи безпаперової інформатики&quot; (2-е видання, виправлене і доповнене, побачило світ в 1987 р [4]). А рік потому річне загальні збори Академії наук СРСР приймає рішення про створення в Академії наук відділення інформатики. З цього моменту ідеї інформатики в нашій країні отримали прописку не тільки в науці, але також і серед фахівців-практиків.<br /> <br /> === «Енциклопедії кібернетики» ===<br /> Таке розуміння знайшло відображення у першій в світі «Енциклопедії кібернетики», підготовленої за ініціативою В.М. Глушкова і виданої в 1974 р. під його редакцією. В підготовці енциклопедії взяли участь понад 100 провідних вчених СРСР, у тому числі понад 50 фахівців Інституту кібернетики АН України. У 1978 р. колектив редакторів і відповідальних за розділи енциклопедії був відзначений Державною премією України.<br /> <br /> == Створення загальнодержавної автоматизованої системи управління економікою “ЗДАС” ==<br /> Головною справою життя сам Віктор Михайлович вважав створення загальнодержавної автоматизованої системи управління економікою (“ЗДАС”). <br /> Беручись за цю роботу, Глушков особисто вивчив специфіку функціонування більше тисячі об'єктів народного господарства різних галузей. В. М. Глушков розрахував, що використання ЗДАС протягом 15 років коштуватиме близько 20 млрд карбованців. Але за ці ж роки ЗДАС принесе країні більше, ніж 100 млрд карбованців прибутку. По суті це було намагання створити науково-технічну базу керування економікою країни й організацію інформаційної індустрії, аналогічну тій, яка нині успішно функціонує у провідних країнах Заходу. Це безсумнівно був безпрецедентний виклик звичним канонам керування господарством країни. Під керівництвом В. М. Глушкова колективом спеціалістів багатьох інститутів був створений ескізний проект Єдиної мережі обчислювальних центрів. Передбачалося побудувати близько ста головних і понад 10 тисяч районних центрів для безперервної обробки, аналізу економічної інформації і прийняття обґрунтованих рішень. Однак цей проект так і не був реалізований, оскільки він не знайшов відповідної підтримки у вищого керівництва країни, яку жахали масштаби задумів Глушкова та перспектива кардинальної перебудови усталених методів господарювання. Для В. М. Глушкова, який вважав створення ЗДАС справою життя, це рішення було фатальним.<br /> <br /> ----<br /> == Інформаційні джерела ==<br /> Для створення даної сторінки використані матеріали сайту [http://ua.uacomputing.com/persons/glushkov/ ІТ в Україні. Історія та особистості]<br /> <br /> Додаткові відомості можна отримати з Вікіпедії [[wikipedia: Victor_Glushkov]]<br /> та з Української Вікіпедії [https://uk.wikipedia.org/wiki/Глушков_Віктор_Михайлович Вікпедія Глушков Віктор Михайлович]<br /> <br /> [[Категорія:Персоналії]] [[Категорія:Науковці]] [[Категорія:Українські дослідники]][[Категорія:Особи, що працювали в Києві]].</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=165 2015-11-21T19:20:06Z

<p>Лада: </p> <hr /> <div><br /> '''Кібернетика''' — [[наука]] про загальні принципи управління в різних системах: [[Техніка|технічних]], [[Біологія|біологічних]], [[Соціологія|соціальних]] та ін.<br /> <br /> [[Файл:Кибернетика.jpg|130px|border|left|baseline]]<br /> ----<br /> <br /> <br /> Інше визначення ([[Глушков_В_М]])&amp;nbsp;— наука про загальні закони одержання, зберігання, передавання й перетворення інформації у складних системах управління.<br /> <br /> Слово «кібернетика» вперше вжив як термін для управління в загальному розумінні давньогрецький філософ Платон. Кібернетика як наука виникла лише в 40-х роках XX століття. У 1948 році з'явилася перша праця, присвячена питанням кібернетики&amp;nbsp;— «Кібернетика, або управління і зв'язок у тварині і машині». Автор її&amp;nbsp;— відомий американський учений Норберт Вінер. Видатний французький вчений Ампер запропонував називати кібернетикою науку про управління людським суспільством.<br /> <br /> == Основний об'єкт дослідження ==<br /> Основний об'єкт дослідження кібернетики&amp;nbsp;— кібернетичні системи, які розглядаються абстрактно, незалежно від їх матеріальної природи. Приклади кібернетичних систем&amp;nbsp;— [[Автоматична система керування|автоматичні регулятори в техніці]], ЕОМ, людський [[Головний мозок|мозок]], біологічні популяції, людство. Кожна така система є множиною взаємопов'язаних об'єктів (елементів системи), які здатні сприймати, запам'ятовувати та переробляти інформацію, а також обмінюватися нею. Початком історії кібернетики вважають [[1947]]&amp;nbsp;р.&amp;nbsp;— рік виходу в світ книги Н.&amp;nbsp;[[Норберт Вінер|Вінера]] «Кібернетика». Сучасна кібернетика складається з ряду розділів, які є самостійними науковими напрямами. Застосування кібернетичного методу досліджень до різного роду систем привело до виникнення таких галузей, як технічна, економічна, біологічна, медична кібернетика тощо. Теоретичне ядро кібернетики утворюють [[теорія інформації]], [[теорія алгоритмів]], [[теорія автоматів]], [[дослідження операцій]], [[теорія оптимального управління]], [[теорія розпізнавання образів]]. Кібернетика розробляє загальні принципи створення систем управління і систем для автоматизації розумової праці. Основні технічні засоби для вирішення завдань кібернетики&amp;nbsp;— [[ЕОМ]].<br /> <br /> == Внески українських вчених ==<br /> <br /> <br /> Значний внесок у становлення та розвиток кібернетики зробили українські вчені [[Амосов Микола Михайлович|М.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp; Амосов]], [[Андон Пилип Іларіонович|П.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Андон]], [[Анісімов Анатолій Васильович|А.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Анісімов]], [[Войтович Ігор Данилович|І.&amp;nbsp;Д.&amp;nbsp;Войтович]], [[Глушков Віктор Михайлович|В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушков]], [[Губарев Вячеслав Федорович|В.&amp;nbsp;Ф.&amp;nbsp;Губарев]], [[Дейнека Василь Степанович|В.&amp;nbsp;С.&amp;nbsp;Дейнека]], [[Єрмольєв Юрій Михайлович|Ю.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Єрмольєв]], [[Згуровський Михайло Захарович|М.&amp;nbsp;З.&amp;nbsp; Згуровський]], [[Івахненко Олексій Григорович|О.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp; Івахненко]], [[Коваленко Ігор Миколайович|І.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Коваленко]], [[Королюк Володимир Семенович|В.&amp;nbsp;С.&amp;nbsp;Королюк]], [[Кривонос Юрій Георгійович|Ю.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Кривонос]], [[Кунцевич Всеволод Михайлович|В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Кунцевич]], [[Лебедєв Сергій Олексійович|С.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Лебедєв]], [[Летичевський Олександр Адольфович|О.&amp;nbsp;А.&amp;nbsp;Летичевський]], [[Ляшко Іван Іванович|І.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Ляшко]], [[Морозов Анатолій Олексійович|А.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Морозов]], [[Палагін Олександр Васильович|О.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Палагін]], [[Редько Володимир Никифорович|В.&amp;nbsp;Н.&amp;nbsp;Редько]], [[Сергієнко Іван Васильович (академік)|І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко]], [[Скопецький Василь Васильович|В.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Скопецький]], [[Скурихін Володимир Ілліч|В.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Скурихін]], [[Ющенко Катерина Логвинівна|К.&amp;nbsp;Л.&amp;nbsp;Ющенко]].<br /> <br /> Вітчизняний «Піонер кібернетики»&amp;nbsp;— [[Глушков Віктор Михайлович|Віктор Михайлович Глушков]]. Під його керівництвом у [[1966]] році була розроблена перша електронно-обчислювальна машина [[ЕОМ «МИР-1»|ЕОМ «МИР»]] ('''М'''ашина для '''і'''нженерних '''р'''озрахунків).<br /> <br /> <br /> == Фахові наукові видання України з кібернетики==<br /> В Україні видається декілька наукових фахових видань, присвячених загальним та окремим питанням кібернетики:<br /> <br /> * [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/VKNU/index.html '''Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка''']. Заснований в 2000&amp;nbsp;р. Видається Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Головний редактор&amp;nbsp;— д.ф.-м.н., академік АПН України [[Закусило Олег Каленикович|О.&amp;nbsp;К.&amp;nbsp;Закусило]].<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vcpi/index.html '''Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Серія: Системный анализ, управление и информационные технологии''']. Заснований в 2001&amp;nbsp;р. Видається Національним університетом України «Харківський політехнічний інститут». Головний редактор&amp;nbsp;— д.т.&amp;nbsp;н. М.&amp;nbsp;Д.&amp;nbsp;Годлевський.<br /> <br /> * Міжнародний науково-теоретичний журнал [http://www.kibernetika.org/ru/info/journal.php '''Кибернетика и системный анализ''']. Заснований в 1965&amp;nbsp;р. Видається Інститутом кібернетики ім. В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушкова НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік [[Сергієнко Іван Васильович (академік)|І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко]].<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Kivt/index.html '''Кибернетика и вычислительная техника''']. Заснований в 1965&amp;nbsp;р. Видається Міжнародним науково-навчальним центром інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України сумісно з Інститутом кібернетики ім. В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушкова НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко.<br /> <br /> * Науковий журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ek/index.html '''Економічна кібернетика''']. Заснований у 2000&amp;nbsp;р. Видається Донецьким національним університетом. Головний редактор&amp;nbsp;— член-кореспондент НАН України Ю.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Лисенко.<br /> <br /> * Науково-технічний журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/SDIT/index.html '''Системні дослідження та інформаційні технології''']. Заснований в 2001&amp;nbsp;р. Видається Навчально-науковим комплексом «Інститут прикладного системного аналізу» НТУУ «КПІ», МОН та НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік М.&amp;nbsp;З.&amp;nbsp;Згуровський.<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/SyTe/index.html '''Системні технології''']. Заснований в 1997&amp;nbsp;р. Видається Національною металургійною академією України. Головний редактор член-кореспондент НАН України О.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Величко.<br /> <br /> * Науковий журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Ssip/index.html '''Складні системи і процеси''']. Заснований в 2002&amp;nbsp;р. Видається Класичним приватним університетом. Головний редактор&amp;nbsp;— д.ф.-м.н. О.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Горбань.<br /> <br /> == Джерела інформації ==<br /> * {{ЕК}};<br /> * {{МГЕ|nocat=1}}<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Економічна кібернетика]]<br /> * [[Технічна кібернетика]]<br /> * [[Системний аналіз]]<br /> * [[Енциклопедія кібернетики]]<br /> <br /> {{Кібернетика}}<br /> <br /> {{Sci-stub}}<br /> <br /> [[Категорія:Кібернетика]]<br /> [[Категорія:Інформаційні технології]]<br /> [[Категорія:Формальні науки]]<br /> [[Категорія:Точні науки]]</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=164 2015-11-21T19:18:33Z

<p>Лада: </p> <hr /> <div><br /> '''Кібернетика''' — [[наука]] про загальні принципи управління в різних системах: [[Техніка|технічних]], [[Біологія|біологічних]], [[Соціологія|соціальних]] та ін.<br /> [[Файл:Кибернетика.jpg|слева]]<br /> ----<br /> <br /> <br /> Інше визначення (Глушков)&amp;nbsp;— наука про загальні закони одержання, зберігання, передавання й перетворення інформації у складних системах управління.<br /> <br /> Слово «кібернетика» вперше вжив як термін для управління в загальному розумінні давньогрецький філософ Платон. Кібернетика як наука виникла лише в 40-х роках XX століття. У 1948 році з'явилася перша праця, присвячена питанням кібернетики&amp;nbsp;— «Кібернетика, або управління і зв'язок у тварині і машині». Автор її&amp;nbsp;— відомий американський учений Норберт Вінер. Видатний французький вчений Ампер запропонував називати кібернетикою науку про управління людським суспільством.<br /> <br /> == Основний об'єкт дослідження ==<br /> Основний об'єкт дослідження кібернетики&amp;nbsp;— кібернетичні системи, які розглядаються абстрактно, незалежно від їх матеріальної природи. Приклади кібернетичних систем&amp;nbsp;— [[Автоматична система керування|автоматичні регулятори в техніці]], ЕОМ, людський [[Головний мозок|мозок]], біологічні популяції, людство. Кожна така система є множиною взаємопов'язаних об'єктів (елементів системи), які здатні сприймати, запам'ятовувати та переробляти інформацію, а також обмінюватися нею. Початком історії кібернетики вважають [[1947]]&amp;nbsp;р.&amp;nbsp;— рік виходу в світ книги Н.&amp;nbsp;[[Норберт Вінер|Вінера]] «Кібернетика». Сучасна кібернетика складається з ряду розділів, які є самостійними науковими напрямами. Застосування кібернетичного методу досліджень до різного роду систем привело до виникнення таких галузей, як технічна, економічна, біологічна, медична кібернетика тощо. Теоретичне ядро кібернетики утворюють [[теорія інформації]], [[теорія алгоритмів]], [[теорія автоматів]], [[дослідження операцій]], [[теорія оптимального управління]], [[теорія розпізнавання образів]]. Кібернетика розробляє загальні принципи створення систем управління і систем для автоматизації розумової праці. Основні технічні засоби для вирішення завдань кібернетики&amp;nbsp;— [[ЕОМ]].<br /> <br /> == Внески українських вчених ==<br /> <br /> <br /> Значний внесок у становлення та розвиток кібернетики зробили українські вчені [[Амосов Микола Михайлович|М.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp; Амосов]], [[Андон Пилип Іларіонович|П.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Андон]], [[Анісімов Анатолій Васильович|А.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Анісімов]], [[Войтович Ігор Данилович|І.&amp;nbsp;Д.&amp;nbsp;Войтович]], [[Глушков Віктор Михайлович|В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушков]], [[Губарев Вячеслав Федорович|В.&amp;nbsp;Ф.&amp;nbsp;Губарев]], [[Дейнека Василь Степанович|В.&amp;nbsp;С.&amp;nbsp;Дейнека]], [[Єрмольєв Юрій Михайлович|Ю.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Єрмольєв]], [[Згуровський Михайло Захарович|М.&amp;nbsp;З.&amp;nbsp; Згуровський]], [[Івахненко Олексій Григорович|О.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp; Івахненко]], [[Коваленко Ігор Миколайович|І.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Коваленко]], [[Королюк Володимир Семенович|В.&amp;nbsp;С.&amp;nbsp;Королюк]], [[Кривонос Юрій Георгійович|Ю.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Кривонос]], [[Кунцевич Всеволод Михайлович|В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Кунцевич]], [[Лебедєв Сергій Олексійович|С.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Лебедєв]], [[Летичевський Олександр Адольфович|О.&amp;nbsp;А.&amp;nbsp;Летичевський]], [[Ляшко Іван Іванович|І.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Ляшко]], [[Морозов Анатолій Олексійович|А.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Морозов]], [[Палагін Олександр Васильович|О.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Палагін]], [[Редько Володимир Никифорович|В.&amp;nbsp;Н.&amp;nbsp;Редько]], [[Сергієнко Іван Васильович (академік)|І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко]], [[Скопецький Василь Васильович|В.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Скопецький]], [[Скурихін Володимир Ілліч|В.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Скурихін]], [[Ющенко Катерина Логвинівна|К.&amp;nbsp;Л.&amp;nbsp;Ющенко]].<br /> <br /> Вітчизняний «Піонер кібернетики»&amp;nbsp;— [[Глушков Віктор Михайлович|Віктор Михайлович Глушков]]. Під його керівництвом у [[1966]] році була розроблена перша електронно-обчислювальна машина [[ЕОМ «МИР-1»|ЕОМ «МИР»]] ('''М'''ашина для '''і'''нженерних '''р'''озрахунків).<br /> <br /> <br /> == Фахові наукові видання України з кібернетики==<br /> В Україні видається декілька наукових фахових видань, присвячених загальним та окремим питанням кібернетики:<br /> <br /> * [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/VKNU/index.html '''Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка''']. Заснований в 2000&amp;nbsp;р. Видається Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Головний редактор&amp;nbsp;— д.ф.-м.н., академік АПН України [[Закусило Олег Каленикович|О.&amp;nbsp;К.&amp;nbsp;Закусило]].<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vcpi/index.html '''Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Серія: Системный анализ, управление и информационные технологии''']. Заснований в 2001&amp;nbsp;р. Видається Національним університетом України «Харківський політехнічний інститут». Головний редактор&amp;nbsp;— д.т.&amp;nbsp;н. М.&amp;nbsp;Д.&amp;nbsp;Годлевський.<br /> <br /> * Міжнародний науково-теоретичний журнал [http://www.kibernetika.org/ru/info/journal.php '''Кибернетика и системный анализ''']. Заснований в 1965&amp;nbsp;р. Видається Інститутом кібернетики ім. В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушкова НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік [[Сергієнко Іван Васильович (академік)|І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко]].<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Kivt/index.html '''Кибернетика и вычислительная техника''']. Заснований в 1965&amp;nbsp;р. Видається Міжнародним науково-навчальним центром інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України сумісно з Інститутом кібернетики ім. В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушкова НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко.<br /> <br /> * Науковий журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ek/index.html '''Економічна кібернетика''']. Заснований у 2000&amp;nbsp;р. Видається Донецьким національним університетом. Головний редактор&amp;nbsp;— член-кореспондент НАН України Ю.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Лисенко.<br /> <br /> * Науково-технічний журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/SDIT/index.html '''Системні дослідження та інформаційні технології''']. Заснований в 2001&amp;nbsp;р. Видається Навчально-науковим комплексом «Інститут прикладного системного аналізу» НТУУ «КПІ», МОН та НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік М.&amp;nbsp;З.&amp;nbsp;Згуровський.<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/SyTe/index.html '''Системні технології''']. Заснований в 1997&amp;nbsp;р. Видається Національною металургійною академією України. Головний редактор член-кореспондент НАН України О.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Величко.<br /> <br /> * Науковий журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Ssip/index.html '''Складні системи і процеси''']. Заснований в 2002&amp;nbsp;р. Видається Класичним приватним університетом. Головний редактор&amp;nbsp;— д.ф.-м.н. О.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Горбань.<br /> <br /> == Джерела інформації ==<br /> * {{ЕК}};<br /> * {{МГЕ|nocat=1}}<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Економічна кібернетика]]<br /> * [[Технічна кібернетика]]<br /> * [[Системний аналіз]]<br /> * [[Енциклопедія кібернетики]]<br /> <br /> {{Кібернетика}}<br /> <br /> {{Sci-stub}}<br /> <br /> [[Категорія:Кібернетика]]<br /> [[Категорія:Інформаційні технології]]<br /> [[Категорія:Формальні науки]]<br /> [[Категорія:Точні науки]]</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%B8%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0.jpg&diff=163 2015-11-21T19:17:28Z

<p>Лада: заставка о кибернетике</p> <hr /> <div>заставка о кибернетике</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=162 2015-11-21T19:01:35Z

<p>Лада: </p> <hr /> <div><br /> '''Кібернетика''' — [[наука]] про загальні принципи управління в різних системах: [[Техніка|технічних]], [[Біологія|біологічних]], [[Соціологія|соціальних]] та ін.<br /> <br /> ----<br /> <br /> <br /> Інше визначення (Глушков)&amp;nbsp;— наука про загальні закони одержання, зберігання, передавання й перетворення інформації у складних системах управління.<br /> <br /> Слово «кібернетика» вперше вжив як термін для управління в загальному розумінні давньогрецький філософ Платон. Кібернетика як наука виникла лише в 40-х роках XX століття. У 1948 році з'явилася перша праця, присвячена питанням кібернетики&amp;nbsp;— «Кібернетика, або управління і зв'язок у тварині і машині». Автор її&amp;nbsp;— відомий американський учений Норберт Вінер. Видатний французький вчений Ампер запропонував називати кібернетикою науку про управління людським суспільством.<br /> <br /> == Основний об'єкт дослідження ==<br /> Основний об'єкт дослідження кібернетики&amp;nbsp;— кібернетичні системи, які розглядаються абстрактно, незалежно від їх матеріальної природи. Приклади кібернетичних систем&amp;nbsp;— [[Автоматична система керування|автоматичні регулятори в техніці]], ЕОМ, людський [[Головний мозок|мозок]], біологічні популяції, людство. Кожна така система є множиною взаємопов'язаних об'єктів (елементів системи), які здатні сприймати, запам'ятовувати та переробляти інформацію, а також обмінюватися нею. Початком історії кібернетики вважають [[1947]]&amp;nbsp;р.&amp;nbsp;— рік виходу в світ книги Н.&amp;nbsp;[[Норберт Вінер|Вінера]] «Кібернетика». Сучасна кібернетика складається з ряду розділів, які є самостійними науковими напрямами. Застосування кібернетичного методу досліджень до різного роду систем привело до виникнення таких галузей, як технічна, економічна, біологічна, медична кібернетика тощо. Теоретичне ядро кібернетики утворюють [[теорія інформації]], [[теорія алгоритмів]], [[теорія автоматів]], [[дослідження операцій]], [[теорія оптимального управління]], [[теорія розпізнавання образів]]. Кібернетика розробляє загальні принципи створення систем управління і систем для автоматизації розумової праці. Основні технічні засоби для вирішення завдань кібернетики&amp;nbsp;— [[ЕОМ]].<br /> <br /> == Внески українських вчених ==<br /> <br /> <br /> Значний внесок у становлення та розвиток кібернетики зробили українські вчені [[Амосов Микола Михайлович|М.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp; Амосов]], [[Андон Пилип Іларіонович|П.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Андон]], [[Анісімов Анатолій Васильович|А.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Анісімов]], [[Войтович Ігор Данилович|І.&amp;nbsp;Д.&amp;nbsp;Войтович]], [[Глушков Віктор Михайлович|В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушков]], [[Губарев Вячеслав Федорович|В.&amp;nbsp;Ф.&amp;nbsp;Губарев]], [[Дейнека Василь Степанович|В.&amp;nbsp;С.&amp;nbsp;Дейнека]], [[Єрмольєв Юрій Михайлович|Ю.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Єрмольєв]], [[Згуровський Михайло Захарович|М.&amp;nbsp;З.&amp;nbsp; Згуровський]], [[Івахненко Олексій Григорович|О.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp; Івахненко]], [[Коваленко Ігор Миколайович|І.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Коваленко]], [[Королюк Володимир Семенович|В.&amp;nbsp;С.&amp;nbsp;Королюк]], [[Кривонос Юрій Георгійович|Ю.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Кривонос]], [[Кунцевич Всеволод Михайлович|В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Кунцевич]], [[Лебедєв Сергій Олексійович|С.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Лебедєв]], [[Летичевський Олександр Адольфович|О.&amp;nbsp;А.&amp;nbsp;Летичевський]], [[Ляшко Іван Іванович|І.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Ляшко]], [[Морозов Анатолій Олексійович|А.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Морозов]], [[Палагін Олександр Васильович|О.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Палагін]], [[Редько Володимир Никифорович|В.&amp;nbsp;Н.&amp;nbsp;Редько]], [[Сергієнко Іван Васильович (академік)|І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко]], [[Скопецький Василь Васильович|В.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Скопецький]], [[Скурихін Володимир Ілліч|В.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Скурихін]], [[Ющенко Катерина Логвинівна|К.&amp;nbsp;Л.&amp;nbsp;Ющенко]].<br /> <br /> Вітчизняний «Піонер кібернетики»&amp;nbsp;— [[Глушков Віктор Михайлович|Віктор Михайлович Глушков]]. Під його керівництвом у [[1966]] році була розроблена перша електронно-обчислювальна машина [[ЕОМ «МИР-1»|ЕОМ «МИР»]] ('''М'''ашина для '''і'''нженерних '''р'''озрахунків).<br /> <br /> <br /> == Фахові наукові видання України з кібернетики==<br /> В Україні видається декілька наукових фахових видань, присвячених загальним та окремим питанням кібернетики:<br /> <br /> * [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/VKNU/index.html '''Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка''']. Заснований в 2000&amp;nbsp;р. Видається Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Головний редактор&amp;nbsp;— д.ф.-м.н., академік АПН України [[Закусило Олег Каленикович|О.&amp;nbsp;К.&amp;nbsp;Закусило]].<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vcpi/index.html '''Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Серія: Системный анализ, управление и информационные технологии''']. Заснований в 2001&amp;nbsp;р. Видається Національним університетом України «Харківський політехнічний інститут». Головний редактор&amp;nbsp;— д.т.&amp;nbsp;н. М.&amp;nbsp;Д.&amp;nbsp;Годлевський.<br /> <br /> * Міжнародний науково-теоретичний журнал [http://www.kibernetika.org/ru/info/journal.php '''Кибернетика и системный анализ''']. Заснований в 1965&amp;nbsp;р. Видається Інститутом кібернетики ім. В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушкова НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік [[Сергієнко Іван Васильович (академік)|І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко]].<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Kivt/index.html '''Кибернетика и вычислительная техника''']. Заснований в 1965&amp;nbsp;р. Видається Міжнародним науково-навчальним центром інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України сумісно з Інститутом кібернетики ім. В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушкова НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко.<br /> <br /> * Науковий журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ek/index.html '''Економічна кібернетика''']. Заснований у 2000&amp;nbsp;р. Видається Донецьким національним університетом. Головний редактор&amp;nbsp;— член-кореспондент НАН України Ю.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Лисенко.<br /> <br /> * Науково-технічний журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/SDIT/index.html '''Системні дослідження та інформаційні технології''']. Заснований в 2001&amp;nbsp;р. Видається Навчально-науковим комплексом «Інститут прикладного системного аналізу» НТУУ «КПІ», МОН та НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік М.&amp;nbsp;З.&amp;nbsp;Згуровський.<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/SyTe/index.html '''Системні технології''']. Заснований в 1997&amp;nbsp;р. Видається Національною металургійною академією України. Головний редактор член-кореспондент НАН України О.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Величко.<br /> <br /> * Науковий журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Ssip/index.html '''Складні системи і процеси''']. Заснований в 2002&amp;nbsp;р. Видається Класичним приватним університетом. Головний редактор&amp;nbsp;— д.ф.-м.н. О.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Горбань.<br /> <br /> == Джерела інформації ==<br /> * {{ЕК}};<br /> * {{МГЕ|nocat=1}}<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Економічна кібернетика]]<br /> * [[Технічна кібернетика]]<br /> * [[Системний аналіз]]<br /> * [[Енциклопедія кібернетики]]<br /> <br /> {{Кібернетика}}<br /> <br /> {{Sci-stub}}<br /> <br /> [[Категорія:Кібернетика]]<br /> [[Категорія:Інформаційні технології]]<br /> [[Категорія:Формальні науки]]<br /> [[Категорія:Точні науки]]</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=161 2015-11-21T18:59:12Z

<p>Лада: Створена сторінка: '''Кіберне́тика''' ({{lang-en|cybernetics}}, {{lang-de|Kybernetik}})&amp;nbsp;— наука про загальні принципи управл...</p> <hr /> <div><br /> '''Кіберне́тика''' ({{lang-en|cybernetics}}, {{lang-de|Kybernetik}})&amp;nbsp;— [[наука]] про загальні принципи управління в різних системах: [[Техніка|технічних]], [[Біологія|біологічних]], [[Соціологія|соціальних]] та ін.<br /> <br /> Інше визначення (Глушков)&amp;nbsp;— наука про загальні закони одержання, зберігання, передавання й перетворення інформації у складних системах управління.<br /> <br /> Слово «кібернетика» вперше вжив як термін для управління в загальному розумінні давньогрецький філософ Платон. Кібернетика як наука виникла лише в 40-х роках XX століття. У 1948 році з'явилася перша праця, присвячена питанням кібернетики&amp;nbsp;— «Кібернетика, або управління і зв'язок у тварині і машині». Автор її&amp;nbsp;— відомий американський учений Норберт Вінер. Видатний французький вчений Ампер запропонував називати кібернетикою науку про управління людським суспільством.<br /> <br /> Основний об'єкт дослідження кібернетики&amp;nbsp;— кібернетичні системи, які розглядаються абстрактно, незалежно від їх матеріальної природи. Приклади кібернетичних систем&amp;nbsp;— [[Автоматична система керування|автоматичні регулятори в техніці]], ЕОМ, людський [[Головний мозок|мозок]], біологічні популяції, людство. Кожна така система є множиною взаємопов'язаних об'єктів (елементів системи), які здатні сприймати, запам'ятовувати та переробляти інформацію, а також обмінюватися нею. Початком історії кібернетики вважають [[1947]]&amp;nbsp;р.&amp;nbsp;— рік виходу в світ книги Н.&amp;nbsp;[[Норберт Вінер|Вінера]] «Кібернетика». Сучасна кібернетика складається з ряду розділів, які є самостійними науковими напрямами. Застосування кібернетичного методу досліджень до різного роду систем привело до виникнення таких галузей, як технічна, економічна, біологічна, медична кібернетика тощо. Теоретичне ядро кібернетики утворюють [[теорія інформації]], [[теорія алгоритмів]], [[теорія автоматів]], [[дослідження операцій]], [[теорія оптимального управління]], [[теорія розпізнавання образів]]. Кібернетика розробляє загальні принципи створення систем управління і систем для автоматизації розумової праці. Основні технічні засоби для вирішення завдань кібернетики&amp;nbsp;— [[ЕОМ]].<br /> <br /> == Внески вчених ==<br /> <br /> === Українських ===<br /> Значний внесок у становлення та розвиток кібернетики зробили українські вчені [[Амосов Микола Михайлович|М.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp; Амосов]], [[Андон Пилип Іларіонович|П.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Андон]], [[Анісімов Анатолій Васильович|А.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Анісімов]], [[Войтович Ігор Данилович|І.&amp;nbsp;Д.&amp;nbsp;Войтович]], [[Глушков Віктор Михайлович|В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушков]], [[Губарев Вячеслав Федорович|В.&amp;nbsp;Ф.&amp;nbsp;Губарев]], [[Дейнека Василь Степанович|В.&amp;nbsp;С.&amp;nbsp;Дейнека]], [[Єрмольєв Юрій Михайлович|Ю.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Єрмольєв]], [[Згуровський Михайло Захарович|М.&amp;nbsp;З.&amp;nbsp; Згуровський]], [[Івахненко Олексій Григорович|О.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp; Івахненко]], [[Коваленко Ігор Миколайович|І.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Коваленко]], [[Королюк Володимир Семенович|В.&amp;nbsp;С.&amp;nbsp;Королюк]], [[Кривонос Юрій Георгійович|Ю.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Кривонос]], [[Кунцевич Всеволод Михайлович|В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Кунцевич]], [[Лебедєв Сергій Олексійович|С.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Лебедєв]], [[Летичевський Олександр Адольфович|О.&amp;nbsp;А.&amp;nbsp;Летичевський]], [[Ляшко Іван Іванович|І.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Ляшко]], [[Морозов Анатолій Олексійович|А.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Морозов]], [[Палагін Олександр Васильович|О.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Палагін]], [[Редько Володимир Никифорович|В.&amp;nbsp;Н.&amp;nbsp;Редько]], [[Сергієнко Іван Васильович (академік)|І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко]], [[Скопецький Василь Васильович|В.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Скопецький]], [[Скурихін Володимир Ілліч|В.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Скурихін]], [[Ющенко Катерина Логвинівна|К.&amp;nbsp;Л.&amp;nbsp;Ющенко]].<br /> <br /> Вітчизняний «Піонер кібернетики»&amp;nbsp;— [[Глушков Віктор Михайлович|Віктор Михайлович Глушков]]. Під його керівництвом у [[1966]] році була розроблена перша електронно-обчислювальна машина [[ЕОМ «МИР-1»|ЕОМ «МИР»]] ('''М'''ашина для '''і'''нженерних '''р'''озрахунків).<br /> <br /> === Інші ===<br /> [[Абгарян Карлен Арамович|Абгарян К. А.]].<br /> <br /> == Фахові наукові видання ==<br /> В Україні видається декілька наукових фахових видань, присвячених загальним та окремим питанням кібернетики:<br /> <br /> * [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/VKNU/index.html '''Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка''']. Заснований в 2000&amp;nbsp;р. Видається Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Головний редактор&amp;nbsp;— д.ф.-м.н., академік АПН України [[Закусило Олег Каленикович|О.&amp;nbsp;К.&amp;nbsp;Закусило]].<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vcpi/index.html '''Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Серія: Системный анализ, управление и информационные технологии''']. Заснований в 2001&amp;nbsp;р. Видається Національним університетом України «Харківський політехнічний інститут». Головний редактор&amp;nbsp;— д.т.&amp;nbsp;н. М.&amp;nbsp;Д.&amp;nbsp;Годлевський.<br /> <br /> * Міжнародний науково-теоретичний журнал [http://www.kibernetika.org/ru/info/journal.php '''Кибернетика и системный анализ''']. Заснований в 1965&amp;nbsp;р. Видається Інститутом кібернетики ім. В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушкова НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік [[Сергієнко Іван Васильович (академік)|І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко]].<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Kivt/index.html '''Кибернетика и вычислительная техника''']. Заснований в 1965&amp;nbsp;р. Видається Міжнародним науково-навчальним центром інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України сумісно з Інститутом кібернетики ім. В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Глушкова НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік І.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Сергієнко.<br /> <br /> * Науковий журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ek/index.html '''Економічна кібернетика''']. Заснований у 2000&amp;nbsp;р. Видається Донецьким національним університетом. Головний редактор&amp;nbsp;— член-кореспондент НАН України Ю.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Лисенко.<br /> <br /> * Науково-технічний журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/SDIT/index.html '''Системні дослідження та інформаційні технології''']. Заснований в 2001&amp;nbsp;р. Видається Навчально-науковим комплексом «Інститут прикладного системного аналізу» НТУУ «КПІ», МОН та НАН України. Головний редактор&amp;nbsp;— академік М.&amp;nbsp;З.&amp;nbsp;Згуровський.<br /> <br /> * Збірник наукових праць [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/SyTe/index.html '''Системні технології''']. Заснований в 1997&amp;nbsp;р. Видається Національною металургійною академією України. Головний редактор член-кореспондент НАН України О.&amp;nbsp;Г.&amp;nbsp;Величко.<br /> <br /> * Науковий журнал [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Ssip/index.html '''Складні системи і процеси''']. Заснований в 2002&amp;nbsp;р. Видається Класичним приватним університетом. Головний редактор&amp;nbsp;— д.ф.-м.н. О.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Горбань.<br /> <br /> == Джерела інформації ==<br /> * {{ЕК}};<br /> * {{МГЕ|nocat=1}}<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Економічна кібернетика]]<br /> * [[Технічна кібернетика]]<br /> * [[Системний аналіз]]<br /> * [[Енциклопедія кібернетики]]<br /> <br /> {{Кібернетика}}<br /> <br /> {{Sci-stub}}<br /> <br /> [[Категорія:Кібернетика]]<br /> [[Категорія:Інформаційні технології]]<br /> [[Категорія:Формальні науки]]<br /> [[Категорія:Точні науки]]</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=155 2015-11-21T18:01:19Z

<p>Лада: /* Визначення */</p> <hr /> <div>'''Інформатика'''<br /> <br /> ----<br /> <br /> Інформатика - область гуманітарного знання, що вивчає структуру і загальні властивості наукової інформації, а також основні закономірності процесів інформаційної комунікації.<br /> == Визначення ==<br /> Поняття інформатики охоплює області, пов'язані з розробкою, створенням, використанням та матеріально-технічним обслуговуванням систем обробки інформації, включаючи машини, устаткування, математичне забезпечення, організаційні аспекти, а також комплекс промислового, комерційного, адміністративного, соціального та політичного впливу.<br /> <br /> У [[1982]] р виходить монографія академіка [[Глушков_В_П|Віктора Михайловича Глушкова]]. &quot;Основи безпаперової інформатики&quot; (2-е видання, виправлене і доповнене, побачило світ в 1987 р.). А рік потому річне загальні збори Академії наук СРСР приймає рішення про створення в Академії наук відділення інформатики. З цього моменту ідеї інформатики в нашій країні отримали прописку не тільки в науці, але також і серед фахівців-практиків.<br /> [[Файл:Глушков1.jpg|200px|border|center|baseline|inline|thumb|Глушков В.П.]]<br /> Яке тоді було розуміння інформатики? У зазначеній монографії академіка В. М. Глушкова немає прямого визначення інформатики як нової науки. Але виходячи зі змісту цієї книги і матеріалів АН СРСР про створення нового відділення можна зробити наступний висновок.<br /> <br /> Інформатика - це сукупність засобів всієї сучасної інформаційної теорії, техніки і технології, сумарне, комплексне позначення цієї галузі знань.<br /> <br /> По-іншому кажучи, інформатика як наука вбирає сьогодні найрізноманітніші за своєю сутністю і природі інформаційні ідеї, засоби і процеси, пов'язані із задоволенням інформаційних потреб суспільства в сьогоденні і майбутньому. Проте в рамках сучасної інформатики можна вичленувати і більш конкретні області її застосування. Тому в статті К. К. Коліна &quot;Еволюція інформатики та проблеми формування нового комплексу наук про інформацію&quot; запропонована дворівнева структура предметної галузі інформатики. Верхній рівень відведено теоретичної інформатики, яка як теоретична основа систематизованого наукового знання охоплює три основних нижележащих рівня - технічну, соціальну та біологічну інформатику. Кожен з нижчих рівнів має свою специфіку, оскільки вивчає і описує інформаційні процеси в залежності від середовища функціонування.<br /> <br /> == Області ==<br /> Теоретична інформатика<br /> <br /> Технічна<br /> <br /> Соціальна<br /> <br /> Біологічна<br /> == Джерела ==<br /> Глушков В. М. Основи безпаперової інформатики. М .: Наука, 1987.<br /> Колін К. К. Еволюція інформатики та проблеми формування нового комплексу наук про інформацію // Науково-технічна інформація. ВІНІТІ. Сер. 1. № 5. 1995. С. 1-7.</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80.jpg&diff=154 2015-11-21T18:00:58Z

<p>Лада: глушков та ЕОМ Днепр</p> <hr /> <div>глушков та ЕОМ Днепр</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B22.jpg&diff=146 2015-11-21T17:26:08Z

<p>Лада: портрет Глушкова</p> <hr /> <div>портрет Глушкова</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=145 2015-11-21T17:23:38Z

<p>Лада: /* Визначення */</p> <hr /> <div>'''Інформатика'''<br /> <br /> ----<br /> <br /> Інформатика - область гуманітарного знання, що вивчає структуру і загальні властивості наукової інформації, а також основні закономірності процесів інформаційної комунікації.<br /> == Визначення ==<br /> Поняття інформатики охоплює області, пов'язані з розробкою, створенням, використанням та матеріально-технічним обслуговуванням систем обробки інформації, включаючи машини, устаткування, математичне забезпечення, організаційні аспекти, а також комплекс промислового, комерційного, адміністративного, соціального та політичного впливу.<br /> <br /> У [[1982]] р виходить монографія академіка [[Глушков_В_П|Віктора Михайловича Глушкова]]. &quot;Основи безпаперової інформатики&quot; (2-е видання, виправлене і доповнене, побачило світ в 1987 р.). А рік потому річне загальні збори Академії наук СРСР приймає рішення про створення в Академії наук відділення інформатики. З цього моменту ідеї інформатики в нашій країні отримали прописку не тільки в науці, але також і серед фахівців-практиків.<br /> [[Файл:Глушков1.jpg|200px|border|center|baseline|thumb|Глушков В.П.]]<br /> Яке тоді було розуміння інформатики? У зазначеній монографії академіка В. М. Глушкова немає прямого визначення інформатики як нової науки. Але виходячи зі змісту цієї книги і матеріалів АН СРСР про створення нового відділення можна зробити наступний висновок.<br /> <br /> Інформатика - це сукупність засобів всієї сучасної інформаційної теорії, техніки і технології, сумарне, комплексне позначення цієї галузі знань.<br /> <br /> По-іншому кажучи, інформатика як наука вбирає сьогодні найрізноманітніші за своєю сутністю і природі інформаційні ідеї, засоби і процеси, пов'язані із задоволенням інформаційних потреб суспільства в сьогоденні і майбутньому. Проте в рамках сучасної інформатики можна вичленувати і більш конкретні області її застосування. Тому в статті К. К. Коліна &quot;Еволюція інформатики та проблеми формування нового комплексу наук про інформацію&quot; запропонована дворівнева структура предметної галузі інформатики. Верхній рівень відведено теоретичної інформатики, яка як теоретична основа систематизованого наукового знання охоплює три основних нижележащих рівня - технічну, соціальну та біологічну інформатику. Кожен з нижчих рівнів має свою специфіку, оскільки вивчає і описує інформаційні процеси в залежності від середовища функціонування.<br /> <br /> == Області ==<br /> Теоретична інформатика<br /> <br /> Технічна<br /> <br /> Соціальна<br /> <br /> Біологічна<br /> == Джерела ==<br /> Глушков В. М. Основи безпаперової інформатики. М .: Наука, 1987.<br /> Колін К. К. Еволюція інформатики та проблеми формування нового комплексу наук про інформацію // Науково-технічна інформація. ВІНІТІ. Сер. 1. № 5. 1995. С. 1-7.</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=144 2015-11-21T17:12:51Z

<p>Лада: /* Визначення */</p> <hr /> <div>'''Інформатика'''<br /> <br /> ----<br /> <br /> Інформатика - область гуманітарного знання, що вивчає структуру і загальні властивості наукової інформації, а також основні закономірності процесів інформаційної комунікації.<br /> == Визначення ==<br /> <br /> Поняття інформатики охоплює області, пов'язані з розробкою, створенням, використанням та матеріально-технічним обслуговуванням систем обробки інформації, включаючи машини, устаткування, математичне забезпечення, організаційні аспекти, а також комплекс промислового, комерційного, адміністративного, соціального та політичного впливу.<br /> <br /> У [[1982]] р виходить монографія академіка [[Глушков_В_П|Віктора Михайловича Глушкова]]. &quot;Основи безпаперової інформатики&quot; (2-е видання, виправлене і доповнене, побачило світ в 1987 р.). А рік потому річне загальні збори Академії наук СРСР приймає рішення про створення в Академії наук відділення інформатики. З цього моменту ідеї інформатики в нашій країні отримали прописку не тільки в науці, але також і серед фахівців-практиків.<br /> Яке тоді було розуміння інформатики? У зазначеній монографії академіка В. М. Глушкова немає прямого визначення інформатики як нової науки. Але виходячи зі змісту цієї книги і матеріалів АН СРСР про створення нового відділення можна зробити наступний висновок.<br /> <br /> Інформатика - це сукупність засобів всієї сучасної інформаційної теорії, техніки і технології, сумарне, комплексне позначення цієї галузі знань.<br /> <br /> По-іншому кажучи, інформатика як наука вбирає сьогодні найрізноманітніші за своєю сутністю і природі інформаційні ідеї, засоби і процеси, пов'язані із задоволенням інформаційних потреб суспільства в сьогоденні і майбутньому. Проте в рамках сучасної інформатики можна вичленувати і більш конкретні області її застосування. Тому в статті К. К. Коліна &quot;Еволюція інформатики та проблеми формування нового комплексу наук про інформацію&quot; запропонована дворівнева структура предметної галузі інформатики. Верхній рівень відведено теоретичної інформатики, яка як теоретична основа систематизованого наукового знання охоплює три основних нижележащих рівня - технічну, соціальну та біологічну інформатику. Кожен з нижчих рівнів має свою специфіку, оскільки вивчає і описує інформаційні процеси в залежності від середовища функціонування.<br /> <br /> == Області ==<br /> Теоретична інформатика<br /> <br /> Технічна<br /> <br /> Соціальна<br /> <br /> Біологічна<br /> == Джерела ==<br /> Глушков В. М. Основи безпаперової інформатики. М .: Наука, 1987.<br /> Колін К. К. Еволюція інформатики та проблеми формування нового комплексу наук про інформацію // Науково-технічна інформація. ВІНІТІ. Сер. 1. № 5. 1995. С. 1-7.</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=143 2015-11-21T14:14:00Z

<p>Лада: /* Визначення */</p> <hr /> <div>'''Інформатика'''<br /> <br /> ----<br /> <br /> Інформатика - область гуманітарного знання, що вивчає структуру і загальні властивості наукової інформації, а також основні закономірності процесів інформаційної комунікації.<br /> == Визначення ==<br /> <br /> Поняття інформатики охоплює області, пов'язані з розробкою, створенням, використанням та матеріально-технічним обслуговуванням систем обробки інформації, включаючи машини, устаткування, математичне забезпечення, організаційні аспекти, а також комплекс промислового, комерційного, адміністративного, соціального та політичного впливу.<br /> <br /> У [[1982]] р виходить монографія академіка [[Глушков_В_П|Віктора Михайловича Глушкова]]. &quot;Основи безпаперової інформатики&quot; (2-е видання, виправлене і доповнене, побачило світ в 1987 р.). А рік потому річне загальні збори Академії наук СРСР приймає рішення про створення в Академії наук відділення інформатики. З цього моменту ідеї інформатики в нашій країні отримали прописку не тільки в науці, але також і серед фахівців-практиків.<br /> <br /> <br /> Яке тоді було розуміння інформатики? У зазначеній монографії академіка В. М. Глушкова немає прямого визначення інформатики як нової науки. Але виходячи зі змісту цієї книги і матеріалів АН СРСР про створення нового відділення можна зробити наступний висновок.<br /> <br /> Інформатика - це сукупність засобів всієї сучасної інформаційної теорії, техніки і технології, сумарне, комплексне позначення цієї галузі знань.<br /> <br /> По-іншому кажучи, інформатика як наука вбирає сьогодні найрізноманітніші за своєю сутністю і природі інформаційні ідеї, засоби і процеси, пов'язані із задоволенням інформаційних потреб суспільства в сьогоденні і майбутньому. Проте в рамках сучасної інформатики можна вичленувати і більш конкретні області її застосування. Тому в статті К. К. Коліна &quot;Еволюція інформатики та проблеми формування нового комплексу наук про інформацію&quot; запропонована дворівнева структура предметної галузі інформатики. Верхній рівень відведено теоретичної інформатики, яка як теоретична основа систематизованого наукового знання охоплює три основних нижележащих рівня - технічну, соціальну та біологічну інформатику. Кожен з нижчих рівнів має свою специфіку, оскільки вивчає і описує інформаційні процеси в залежності від середовища функціонування.<br /> <br /> == Області ==<br /> Теоретична інформатика<br /> <br /> Технічна<br /> <br /> Соціальна<br /> <br /> Біологічна<br /> == Джерела ==<br /> Глушков В. М. Основи безпаперової інформатики. М .: Наука, 1987.<br /> Колін К. К. Еволюція інформатики та проблеми формування нового комплексу наук про інформацію // Науково-технічна інформація. ВІНІТІ. Сер. 1. № 5. 1995. С. 1-7.</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%98%D0%BD%D0%BA%D0%B8%D0%B1.jpg&diff=142 2015-11-21T12:18:33Z

<p>Лада: Інститут кібернетики ім.В.М.Глушкова, м.Київ</p> <hr /> <div>Інститут кібернетики ім.В.М.Глушкова, м.Київ</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B21.jpg&diff=141 2015-11-21T12:15:45Z

<p>Лада: фото В.М.Глушкова</p> <hr /> <div>фото В.М.Глушкова</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%93%D0%BB_%D0%BA%D0%BD_%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B7.jpg&diff=140 2015-11-21T12:14:28Z

<p>Лада: монографія Глушкова</p> <hr /> <div>монографія Глушкова</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%93%D0%BB_%D0%BA%D0%BD_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B1%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%B6.jpg&diff=139 2015-11-21T12:13:39Z

<p>Лада: обкладинка монографії Глушкова</p> <hr /> <div>обкладинка монографії Глушкова</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D1%81%D1%8F&diff=138 2015-11-20T20:27:21Z

<p>Лада: /* ааа2 */</p> <hr /> <div>это экспериментальная страничка, описывающая хомяка с именем [[Бася]]. <br /> [[#See also|гавгав]]--[[Користувач:Лада|Лада]] ([[Обговорення користувача:Лада|обговорення]]) 19:56, 19 листопада 2015 (EET)<br /> <br /> &lt;categorytree depth=&quot;2&quot;&gt;Всё&lt;/categorytree&gt;<br /> в ближайшее время попробую сделать и страничку с простейшей инструкцией<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категория:Родившиеся в киеве]]<br /> [[Категория:животные]][[Категория:грызуны]]<br /> <br /> бася является [[хомяк|хомяком]], который живет у меня дома.<br /> <br /> как правило, джунгарские [[хомяк|хомячки]] - очень удобные домашние животные.<br /> {{Зверька <br /> |имя=бася<br /> |цвет=серый<br /> |размер=мелкий<br /> |порода=джунгарик<br /> }}<br /> <br /> 3<br /> текст <br /> <br /> 2 [[Файл:Бася.JPG|border|300px|center|thumb|Basia]]<br /> <br /> ==ааа1 описание внешнего вида ==<br /> это мелкая животинка<br /> <br /> {{Размеры<br /> |масса=64<br /> |длина=8<br /> |высота=2<br /> }}<br /> === ааа11 где сидит ===<br /> хомяков обычно держат в специальных клетках<br /> {{Место хомяка<br /> |клетка=есть<br /> |где стоит=на подоконнике<br /> }}<br /> Бася спит в клетке кверху пузиком<br /> [[Файл:Бася_спит.JPG|200px|border|center]]<br /> [[Файл:Бася_спит.JPG|200px|border]]<br /> [[Файл:Бася_спит.JPG|200px|border|right|thumb|Basia]]<br /> <br /> <br /> === ааа12 чем кормить ===<br /> эту еду можно давать басе<br /> {{Корм<br /> |название=семечки<br /> |для кого=для грызунов<br /> |содержит=нежаренные семечки<br /> }}<br /> летом басенька живет на [[дача|даче]], а зимой - в Киеве<br /> а если разметить это семантически, то летом [[хомяк|Бася]] [[живет::дача]], зимой [[живет::Киев]]<br /> а еще можно почитать что-нибудь другое<br /> [https://www.facebook.com например, опят на фейбук пойти]<br /> <br /> <br /> {{Корм<br /> |название=орешки<br /> |для кого=для хомяков<br /> |содержит=грецкие орехи<br /> }}<br /> <br /> === ааа1 ===<br /> шшомвафт щыщлмващс<br /> ==== ааа1 ====<br /> амшщщ вдыкза0зцхал<br /> <br /> == ааа2 ==<br /> [[wikipedia: хомяк]]<br /> сс<br /> вв<br /> <br /> внешняя ссылка http://mediawiki.org<br /> продолжение на странице [[Basia]]<br /> [[Файл:Lilia.JPG|400px|50px|link=MediaWiki]]<br /> [[Файл:Lilia.JPG|400px|50px|link=https://www.facebook.com]]<br /> [[Файл:Lilia.JPG|400px]]</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D1%81%D1%8F&diff=137 2015-11-20T20:26:40Z

<p>Лада: /* ааа2 */</p> <hr /> <div>это экспериментальная страничка, описывающая хомяка с именем [[Бася]]. <br /> [[#See also|гавгав]]--[[Користувач:Лада|Лада]] ([[Обговорення користувача:Лада|обговорення]]) 19:56, 19 листопада 2015 (EET)<br /> <br /> &lt;categorytree depth=&quot;2&quot;&gt;Всё&lt;/categorytree&gt;<br /> в ближайшее время попробую сделать и страничку с простейшей инструкцией<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категория:Родившиеся в киеве]]<br /> [[Категория:животные]][[Категория:грызуны]]<br /> <br /> бася является [[хомяк|хомяком]], который живет у меня дома.<br /> <br /> как правило, джунгарские [[хомяк|хомячки]] - очень удобные домашние животные.<br /> {{Зверька <br /> |имя=бася<br /> |цвет=серый<br /> |размер=мелкий<br /> |порода=джунгарик<br /> }}<br /> <br /> 3<br /> текст <br /> <br /> 2 [[Файл:Бася.JPG|border|300px|center|thumb|Basia]]<br /> <br /> ==ааа1 описание внешнего вида ==<br /> это мелкая животинка<br /> <br /> {{Размеры<br /> |масса=64<br /> |длина=8<br /> |высота=2<br /> }}<br /> === ааа11 где сидит ===<br /> хомяков обычно держат в специальных клетках<br /> {{Место хомяка<br /> |клетка=есть<br /> |где стоит=на подоконнике<br /> }}<br /> Бася спит в клетке кверху пузиком<br /> [[Файл:Бася_спит.JPG|200px|border|center]]<br /> [[Файл:Бася_спит.JPG|200px|border]]<br /> [[Файл:Бася_спит.JPG|200px|border|right|thumb|Basia]]<br /> <br /> <br /> === ааа12 чем кормить ===<br /> эту еду можно давать басе<br /> {{Корм<br /> |название=семечки<br /> |для кого=для грызунов<br /> |содержит=нежаренные семечки<br /> }}<br /> летом басенька живет на [[дача|даче]], а зимой - в Киеве<br /> а если разметить это семантически, то летом [[хомяк|Бася]] [[живет::дача]], зимой [[живет::Киев]]<br /> а еще можно почитать что-нибудь другое<br /> [https://www.facebook.com например, опят на фейбук пойти]<br /> <br /> <br /> {{Корм<br /> |название=орешки<br /> |для кого=для хомяков<br /> |содержит=грецкие орехи<br /> }}<br /> <br /> === ааа1 ===<br /> шшомвафт щыщлмващс<br /> ==== ааа1 ====<br /> амшщщ вдыкза0зцхал<br /> <br /> == ааа2 ==<br /> [[wikipedia: хомяк]]<br /> сс<br /> вв<br /> <br /> внешняя ссылка http://mediawiki.org<br /> продолжение на странице [[Basia]]<br /> [[Файл:Lilia.JPG|400px|50px|link=MediaWiki]]<br /> [Файл:Lilia.JPG|400px|50px|link=https://www.facebook.com]<br /> [[Файл:Lilia.JPG|400px]]</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D1%81%D1%8F&diff=131 2015-11-20T20:04:21Z

<p>Лада: /* ааа2 */</p> <hr /> <div>это экспериментальная страничка, описывающая хомяка с именем [[Бася]]. <br /> [[#See also|гавгав]]--[[Користувач:Лада|Лада]] ([[Обговорення користувача:Лада|обговорення]]) 19:56, 19 листопада 2015 (EET)<br /> <br /> &lt;categorytree depth=&quot;2&quot;&gt;Всё&lt;/categorytree&gt;<br /> в ближайшее время попробую сделать и страничку с простейшей инструкцией<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категория:Родившиеся в киеве]]<br /> [[Категория:животные]][[Категория:грызуны]]<br /> <br /> бася является [[хомяк|хомяком]], который живет у меня дома.<br /> <br /> как правило, джунгарские [[хомяк|хомячки]] - очень удобные домашние животные.<br /> {{Зверька <br /> |имя=бася<br /> |цвет=серый<br /> |размер=мелкий<br /> |порода=джунгарик<br /> }}<br /> <br /> 3<br /> текст <br /> <br /> 2 [[Файл:Бася.JPG|border|300px|center|thumb|Basia]]<br /> <br /> ==ааа1 описание внешнего вида ==<br /> это мелкая животинка<br /> <br /> {{Размеры<br /> |масса=64<br /> |длина=8<br /> |высота=2<br /> }}<br /> === ааа11 где сидит ===<br /> хомяков обычно держат в специальных клетках<br /> {{Место хомяка<br /> |клетка=есть<br /> |где стоит=на подоконнике<br /> }}<br /> Бася спит в клетке кверху пузиком<br /> [[Файл:Бася_спит.JPG|200px|border|center]]<br /> [[Файл:Бася_спит.JPG|200px|border]]<br /> [[Файл:Бася_спит.JPG|200px|border|right|thumb|Basia]]<br /> <br /> <br /> === ааа12 чем кормить ===<br /> эту еду можно давать басе<br /> {{Корм<br /> |название=семечки<br /> |для кого=для грызунов<br /> |содержит=нежаренные семечки<br /> }}<br /> летом басенька живет на [[дача|даче]], а зимой - в Киеве<br /> а если разметить это семантически, то летом [[хомяк|Бася]] [[живет::дача]], зимой [[живет::Киев]]<br /> а еще можно почитать что-нибудь другое<br /> [https://www.facebook.com например, опят на фейбук пойти]<br /> <br /> <br /> {{Корм<br /> |название=орешки<br /> |для кого=для хомяков<br /> |содержит=грецкие орехи<br /> }}<br /> <br /> === ааа1 ===<br /> шшомвафт щыщлмващс<br /> ==== ааа1 ====<br /> амшщщ вдыкза0зцхал<br /> <br /> == ааа2 ==<br /> [[wikipedia: хомяк]]<br /> сс<br /> вв<br /> <br /> внешняя ссылка http://mediawiki.org<br /> продолжение на странице [[Basia]]<br /> [[Файл:Lilia.JPG|400px]]</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D1%81%D1%8F&diff=130 2015-11-20T19:58:17Z

<p>Лада: /* ааа2 */</p> <hr /> <div>это экспериментальная страничка, описывающая хомяка с именем [[Бася]]. <br /> [[#See also|гавгав]]--[[Користувач:Лада|Лада]] ([[Обговорення користувача:Лада|обговорення]]) 19:56, 19 листопада 2015 (EET)<br /> <br /> &lt;categorytree depth=&quot;2&quot;&gt;Всё&lt;/categorytree&gt;<br /> в ближайшее время попробую сделать и страничку с простейшей инструкцией<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категория:Родившиеся в киеве]]<br /> [[Категория:животные]][[Категория:грызуны]]<br /> <br /> бася является [[хомяк|хомяком]], который живет у меня дома.<br /> <br /> как правило, джунгарские [[хомяк|хомячки]] - очень удобные домашние животные.<br /> {{Зверька <br /> |имя=бася<br /> |цвет=серый<br /> |размер=мелкий<br /> |порода=джунгарик<br /> }}<br /> <br /> 3<br /> текст <br /> <br /> 2 [[Файл:Бася.JPG|border|300px|center|thumb|Basia]]<br /> <br /> ==ааа1 описание внешнего вида ==<br /> это мелкая животинка<br /> <br /> {{Размеры<br /> |масса=64<br /> |длина=8<br /> |высота=2<br /> }}<br /> === ааа11 где сидит ===<br /> хомяков обычно держат в специальных клетках<br /> {{Место хомяка<br /> |клетка=есть<br /> |где стоит=на подоконнике<br /> }}<br /> Бася спит в клетке кверху пузиком<br /> [[Файл:Бася_спит.JPG|200px|border|center]]<br /> [[Файл:Бася_спит.JPG|200px|border]]<br /> [[Файл:Бася_спит.JPG|200px|border|right|thumb|Basia]]<br /> <br /> <br /> === ааа12 чем кормить ===<br /> эту еду можно давать басе<br /> {{Корм<br /> |название=семечки<br /> |для кого=для грызунов<br /> |содержит=нежаренные семечки<br /> }}<br /> летом басенька живет на [[дача|даче]], а зимой - в Киеве<br /> а если разметить это семантически, то летом [[хомяк|Бася]] [[живет::дача]], зимой [[живет::Киев]]<br /> а еще можно почитать что-нибудь другое<br /> [https://www.facebook.com например, опят на фейбук пойти]<br /> <br /> <br /> {{Корм<br /> |название=орешки<br /> |для кого=для хомяков<br /> |содержит=грецкие орехи<br /> }}<br /> <br /> === ааа1 ===<br /> шшомвафт щыщлмващс<br /> ==== ааа1 ====<br /> амшщщ вдыкза0зцхал<br /> <br /> == ааа2 ==<br /> [[wikipedia: hamster]]<br /> сс<br /> вв<br /> <br /> внешняя ссылка http://mediawiki.org<br /> продолжение на странице [[Basia]]<br /> [[Файл:Lilia.JPG|400px]]</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D1%81%D1%8F&diff=128 2015-11-20T19:41:02Z

<p>Лада: /* ааа12 чем кормить */</p> <hr /> <div>это экспериментальная страничка, описывающая хомяка с именем [[Бася]]. <br /> [[#See also|гавгав]]--[[Користувач:Лада|Лада]] ([[Обговорення користувача:Лада|обговорення]]) 19:56, 19 листопада 2015 (EET)<br /> <br /> &lt;categorytree depth=&quot;2&quot;&gt;Всё&lt;/categorytree&gt;<br /> в ближайшее время попробую сделать и страничку с простейшей инструкцией<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категория:Родившиеся в киеве]]<br /> [[Категория:животные]][[Категория:грызуны]]<br /> <br /> бася является [[хомяк|хомяком]], который живет у меня дома.<br /> <br /> как правило, джунгарские [[хомяк|хомячки]] - очень удобные домашние животные.<br /> {{Зверька <br /> |имя=бася<br /> |цвет=серый<br /> |размер=мелкий<br /> |порода=джунгарик<br /> }}<br /> <br /> 3<br /> текст <br /> <br /> 2 [[Файл:Бася.JPG|border|300px|center|thumb|Basia]]<br /> <br /> ==ааа1 описание внешнего вида ==<br /> это мелкая животинка<br /> <br /> {{Размеры<br /> |масса=64<br /> |длина=8<br /> |высота=2<br /> }}<br /> === ааа11 где сидит ===<br /> хомяков обычно держат в специальных клетках<br /> {{Место хомяка<br /> |клетка=есть<br /> |где стоит=на подоконнике<br /> }}<br /> Бася спит в клетке кверху пузиком<br /> [[Файл:Бася_спит.JPG|200px|border|center]]<br /> [[Файл:Бася_спит.JPG|200px|border]]<br /> [[Файл:Бася_спит.JPG|200px|border|right|thumb|Basia]]<br /> <br /> <br /> === ааа12 чем кормить ===<br /> эту еду можно давать басе<br /> {{Корм<br /> |название=семечки<br /> |для кого=для грызунов<br /> |содержит=нежаренные семечки<br /> }}<br /> летом басенька живет на [[дача|даче]], а зимой - в Киеве<br /> а если разметить это семантически, то летом [[хомяк|Бася]] [[живет::дача]], зимой [[живет::Киев]]<br /> а еще можно почитать что-нибудь другое<br /> [https://www.facebook.com например, опят на фейбук пойти]<br /> <br /> <br /> {{Корм<br /> |название=орешки<br /> |для кого=для хомяков<br /> |содержит=грецкие орехи<br /> }}<br /> <br /> === ааа1 ===<br /> шшомвафт щыщлмващс<br /> ==== ааа1 ====<br /> амшщщ вдыкза0зцхал<br /> <br /> == ааа2 ==<br /> <br /> сс<br /> вв<br /> <br /> внешняя ссылка http://mediawiki.org<br /> продолжение на странице [[Basia]]<br /> [[Файл:Lilia.JPG|400px]]</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=127 2015-11-20T12:50:47Z

<p>Лада: /* Визначення */</p> <hr /> <div>'''Інформатика'''<br /> <br /> ----<br /> <br /> Інформатика - область гуманітарного знання, що вивчає структуру і загальні властивості наукової інформації, а також основні закономірності процесів інформаційної комунікації.<br /> == Визначення ==<br /> <br /> Поняття інформатики охоплює області, пов'язані з розробкою, створенням, використанням та матеріально-технічним обслуговуванням систем обробки інформації, включаючи машини, устаткування, математичне забезпечення, організаційні аспекти, а також комплекс промислового, комерційного, адміністративного, соціального та політичного впливу.<br /> <br /> У [[1982]] р виходить монографія академіка [[Глушков_В_П|Віктора Михайловича Глушкова]]. &quot;Основи безпаперової інформатики&quot; (2-е видання, виправлене і доповнене, побачило світ в 1987 р.). А рік потому річне загальні збори Академії наук СРСР приймає рішення про створення в Академії наук відділення інформатики. З цього моменту ідеї інформатики в нашій країні отримали прописку не тільки в науці, але також і серед фахівців-практиків.<br /> <br /> Яке тоді було розуміння інформатики? У зазначеній монографії академіка В. М. Глушкова немає прямого визначення інформатики як нової науки. Але виходячи зі змісту цієї книги і матеріалів АН СРСР про створення нового відділення можна зробити наступний висновок.<br /> <br /> Інформатика - це сукупність засобів всієї сучасної інформаційної теорії, техніки і технології, сумарне, комплексне позначення цієї галузі знань.<br /> <br /> По-іншому кажучи, інформатика як наука вбирає сьогодні найрізноманітніші за своєю сутністю і природі інформаційні ідеї, засоби і процеси, пов'язані із задоволенням інформаційних потреб суспільства в сьогоденні і майбутньому. Проте в рамках сучасної інформатики можна вичленувати і більш конкретні області її застосування. Тому в статті К. К. Коліна &quot;Еволюція інформатики та проблеми формування нового комплексу наук про інформацію&quot; запропонована дворівнева структура предметної галузі інформатики. Верхній рівень відведено теоретичної інформатики, яка як теоретична основа систематизованого наукового знання охоплює три основних нижележащих рівня - технічну, соціальну та біологічну інформатику. Кожен з нижчих рівнів має свою специфіку, оскільки вивчає і описує інформаційні процеси в залежності від середовища функціонування.<br /> <br /> == Області ==<br /> Теоретична інформатика<br /> <br /> Технічна<br /> <br /> Соціальна<br /> <br /> Біологічна<br /> == Джерела ==<br /> Глушков В. М. Основи безпаперової інформатики. М .: Наука, 1987.<br /> Колін К. К. Еволюція інформатики та проблеми формування нового комплексу наук про інформацію // Науково-технічна інформація. ВІНІТІ. Сер. 1. № 5. 1995. С. 1-7.</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=126 2015-11-20T12:49:00Z

<p>Лада: /* Визначення */</p> <hr /> <div>'''Інформатика'''<br /> <br /> ----<br /> <br /> Інформатика - область гуманітарного знання, що вивчає структуру і загальні властивості наукової інформації, а також основні закономірності процесів інформаційної комунікації.<br /> == Визначення ==<br /> <br /> Поняття інформатики охоплює області, пов'язані з розробкою, створенням, використанням та матеріально-технічним обслуговуванням систем обробки інформації, включаючи машини, устаткування, математичне забезпечення, організаційні аспекти, а також комплекс промислового, комерційного, адміністративного, соціального та політичного впливу.<br /> <br /> У 1982 р виходить монографія академіка [[Глушков_В_П|Віктора Михайловича Глушкова]]. &quot;Основи безпаперової інформатики&quot; (2-е видання, виправлене і доповнене, побачило світ в 1987 р.). А рік потому річне загальні збори Академії наук СРСР приймає рішення про створення в Академії наук відділення інформатики. З цього моменту ідеї інформатики в нашій країні отримали прописку не тільки в науці, але також і серед фахівців-практиків.<br /> <br /> Яке тоді було розуміння інформатики? У зазначеній монографії академіка В. М. Глушкова немає прямого визначення інформатики як нової науки. Але виходячи зі змісту цієї книги і матеріалів АН СРСР про створення нового відділення можна зробити наступний висновок.<br /> <br /> Інформатика - це сукупність засобів всієї сучасної інформаційної теорії, техніки і технології, сумарне, комплексне позначення цієї галузі знань.<br /> <br /> По-іншому кажучи, інформатика як наука вбирає сьогодні найрізноманітніші за своєю сутністю і природі інформаційні ідеї, засоби і процеси, пов'язані із задоволенням інформаційних потреб суспільства в сьогоденні і майбутньому. Проте в рамках сучасної інформатики можна вичленувати і більш конкретні області її застосування. Тому в статті К. К. Коліна &quot;Еволюція інформатики та проблеми формування нового комплексу наук про інформацію&quot; запропонована дворівнева структура предметної галузі інформатики. Верхній рівень відведено теоретичної інформатики, яка як теоретична основа систематизованого наукового знання охоплює три основних нижележащих рівня - технічну, соціальну та біологічну інформатику. Кожен з нижчих рівнів має свою специфіку, оскільки вивчає і описує інформаційні процеси в залежності від середовища функціонування.<br /> <br /> == Області ==<br /> Теоретична інформатика<br /> <br /> Технічна<br /> <br /> Соціальна<br /> <br /> Біологічна<br /> == Джерела ==<br /> Глушков В. М. Основи безпаперової інформатики. М .: Наука, 1987.<br /> Колін К. К. Еволюція інформатики та проблеми формування нового комплексу наук про інформацію // Науково-технічна інформація. ВІНІТІ. Сер. 1. № 5. 1995. С. 1-7.</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=125 2015-11-20T11:50:38Z

<p>Лада: /* Визначення */</p> <hr /> <div>'''Інформатика'''<br /> <br /> ----<br /> <br /> Інформатика - область гуманітарного знання, що вивчає структуру і загальні властивості наукової інформації, а також основні закономірності процесів інформаційної комунікації.<br /> == Визначення ==<br /> <br /> Поняття інформатики охоплює області, пов'язані з розробкою, створенням, використанням та матеріально-технічним обслуговуванням систем обробки інформації, включаючи машини, устаткування, математичне забезпечення, організаційні аспекти, а також комплекс промислового, комерційного, адміністративного, соціального та політичного впливу.<br /> <br /> У 1982 р виходить монографія академіка В. М. Глушкова &quot;Основи безпаперової інформатики&quot; (2-е видання, виправлене і доповнене, побачило світ в 1987 р.). А рік потому річне загальні збори Академії наук СРСР приймає рішення про створення в Академії наук відділення інформатики. З цього моменту ідеї інформатики в нашій країні отримали прописку не тільки в науці, але також і серед фахівців-практиків.<br /> <br /> Яке тоді було розуміння інформатики? У зазначеній монографії академіка В. М. Глушкова немає прямого визначення інформатики як нової науки. Але виходячи зі змісту цієї книги і матеріалів АН СРСР про створення нового відділення можна зробити наступний висновок.<br /> <br /> Інформатика - це сукупність засобів всієї сучасної інформаційної теорії, техніки і технології, сумарне, комплексне позначення цієї галузі знань.<br /> <br /> По-іншому кажучи, інформатика як наука вбирає сьогодні найрізноманітніші за своєю сутністю і природі інформаційні ідеї, засоби і процеси, пов'язані із задоволенням інформаційних потреб суспільства в сьогоденні і майбутньому. Проте в рамках сучасної інформатики можна вичленувати і більш конкретні області її застосування. Тому в статті К. К. Коліна &quot;Еволюція інформатики та проблеми формування нового комплексу наук про інформацію&quot; запропонована дворівнева структура предметної галузі інформатики. Верхній рівень відведено теоретичної інформатики, яка як теоретична основа систематизованого наукового знання охоплює три основних нижележащих рівня - технічну, соціальну та біологічну інформатику. Кожен з нижчих рівнів має свою специфіку, оскільки вивчає і описує інформаційні процеси в залежності від середовища функціонування.<br /> <br /> == Області ==<br /> Теоретична інформатика<br /> <br /> Технічна<br /> <br /> Соціальна<br /> <br /> Біологічна<br /> == Джерела ==<br /> Глушков В. М. Основи безпаперової інформатики. М .: Наука, 1987.<br /> Колін К. К. Еволюція інформатики та проблеми формування нового комплексу наук про інформацію // Науково-технічна інформація. ВІНІТІ. Сер. 1. № 5. 1995. С. 1-7.</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8,_%D1%89%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%B2_%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D1%96&diff=124 2015-11-20T11:20:59Z

<p>Лада: </p> <hr /> <div>на цій сторінці можна отримати доступ до сторінок тих осіб, що працювали в установах міста Києва<br /> [[Категорія:Персоналії]]</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8,_%D1%89%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%B2_%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D1%96&diff=123 2015-11-20T11:20:32Z

<p>Лада: Створена сторінка: на цій сторінці можна отримати доступ до сторінок тих осіб, що працювали в установах мі...</p> <hr /> <div>на цій сторінці можна отримати доступ до сторінок тих осіб, що працювали в установах міста Києва</div>

Лада http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8&diff=122 2015-11-20T11:19:26Z

<p>Лада: Створена сторінка: Ця стрінка інтегрує відомості щодо осіб, які займалися науковою діяльністю в Україні ...</p> <hr /> <div>Ця стрінка інтегрує відомості щодо осіб, які займалися науковою діяльністю в Україні<br /> [[Категорія:Персоналії]][[Категорія:Науковці]]</div>

Лада