wiki - Внесок користувача [uk]

ІПС

2017-07-25T11:54:17Z

Stud fit masha:

[[Створив::Остаповська_Марія|pis]]

==Інститут:==

• [[Інститут_програмних_систем|Про інститут]] 
• [http://www.isofts.kiev.ua/category/procurement/ Державні закупівлі] 
• [http://www.isofts.kiev.ua/category/rent/ Оренда]

==Структура ІПС:==

• Керівництво: 
1. [[Андон Пилип Іларіонович|Андон Пилип Іларіонович]] 
2. [[Яловець Андрій Леонідович]] 
3. [[Мороз Григорій Борисович]] 
4. [[Щербак Богдан Валерійович ]] 

• Науково-дослідні відділи: {{#ask: [[Категорія: Науково-дослідний відділ ІПС]]| format=ol}}
• [[Вчена рада]] 
• Рада молодих вчених

==Наукова діяльність:==

• [[Теми наукових досліджень]] 
• [http://www.isofts.kiev.ua/category/news/workshops/ Семінари та конференції] 
• [[Публікації ІПС |Публікації]] 
• [[Наукова бібліотека]] 
• [[Стандартизація]] 
• [[УкрПРОГ]]

'''[[Аспірантура]]'''

'''[http://www.isofts.kiev.ua/%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/ Новини]'''

Остаповська Марія

2017-07-25T11:53:46Z

Stud fit masha:

Остаповська Марія

[[Створив::Остаповська_Марія|pis M.]]

Студентка Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка факультет Інформаційних технологій. Проходила практику в [[Проходив практику в::Інститут_програмних_систем|Інституті програмних систем]] Національної Академії Наук України за період 1.07.2017 - 31.07.2017.

Керівники практики:

З Інституту програмних систем Національної Академії Наук України
- Рогушина Юлія Віталіївна

З Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка факультет
- Плескач Валентина Леонідівна

Сторіники, що були створені під час проходження практики:{{#ask:[[Створив::Остаповська Марія]]|format=ol}}

[[Категорія:Студент]] [[Категорія:Персоналії]]

Остаповська Марія

2017-07-25T11:52:58Z

Stud fit masha:

'''Остаповська Марія'''

[[Створив::Остаповська_Марія|pis M.]]

Студентка Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка факультет Інформаційних технологій. Проходила практику в [[Проходив практику в::Інститут_програмних_систем|Інституті програмних систем]] Національної Академії Наук України за період 1.07.2017 - 31.07.2017.

Керівники практики:

З Інституту програмних систем Національної Академії Наук України
- Рогушина Юлія Віталіївна

З Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка факультет
- Плескач Валентина Леонідівна

Сторіники, що були створені під час проходження практики:{{#ask:[[Створив::Остаповська Марія]]|format=ol}}

[[Категорія:Студент]] [[Категорія:Персоналії]]

Київ

2017-07-25T11:47:07Z

Stud fit masha:

=Київ=
[[Створив::Остаповська_Марія|pis M.]]

Ки́їв — [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F столиця] [[Є столицею країни::Україна|України]], [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0-%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%97 місто-герой], одне з найбільших і найстаріших міст Європи. Розташований у середній течії Дніпра, у північній Наддніпрянщині. Політичний, соціально-економічний, транспортний та освітньо-науковий центр країни. Окрема адміністративно-територіальна одиниця у складі України і адміністративний центр Київської області. Районний центр Києво-Святошинського району. Адміністративно до складу Київської області не входить. Місце розташування центральних органів влади України, іноземних місій, штаб-квартир більшості підприємств та громадських об'єднань, що працюють в Україні.

За «Повістю минулих літ», Київ заснував полянський князь [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B9_(%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%8C) Кий] зі своїми братами Щеком і Хоривом та сестрою Либіддю. Згідно з археологічними даними та писемними джерелами, початок безперервного розвитку Києва датується другою половиною 5 ст. — першою половиною 6 ст.; осередком розширення Києва була гора Замкова[3]. Був столицею Русі, Київського князівства, Великого князівства Руського, Української Народної Республіки, Української Держави та Української Радянської Соціалістичної Республіки. Також був адміністративним центром однойменного литовсько-польського воєводства, козацького полку, російської губернії, радянської округи, німецької генеральної округи та радянської області.

Один із найстаріших історичних центрів Східної Європи та християнства — Софійський собор — та Києво-Печерська лавра внесено до списку [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%AE%D0%9D%D0%95%D0%A1%D0%9A%D0%9E Світової спадщини ЮНЕСКО].

==Назва==
'''Етимологія'''
Згідно з традиційними легендами, назва Києва походить від імені Кия — найстаршого з трьох братів, яких вважають засновниками міста. Одна з цих легенд дійшла до нас у літописі ХІІ ст. «Повість временних літ».

У сагах Київ називався Koenugarðr. Назва Kænugarður (Кьонугард) залишилась в Києва в ісландській мові.

'''Правопис'''
У давньоруських пам'ятках назва міста записувалася як Кыѥвъ, де «ы» передавала праслов'янський звук *y, а ѥ — йотований звук «е» («є»). Подібне написання тривалий час залишалося у літописах. Надалі, після припинення дії закону другої палаталізації і злиття звука [ɨ] з [і] у новий голосний передньо-середнього ряду [ɪ] з'являються написання Киевъ, Кіевъ, а після утворення «нового ятя» — і «Кыѣвъ», «Киѣвъ», «Кіѣвъ». З упорядкуванням українського правопису XIX ст., коли за [ɪ] закріплюється літера «и», а за [ji] з йотованого «нового ятя» — «ї», написання набуває сучасної форми.

==Географія==
Розташування
Місто розташоване на півночі України, на межі Полісся і лісостепу по обидва береги Дніпра в його середній течії. Площа міста 836 км². Довжина вздовж берега — понад 20 км. Київ здавна знаходився на перетині важливих шляхів. Ще за Київської Русі таким шляхом був легендарний «Шлях із варягів у греки». Нині місто перетинають міжнародні автомобільні та залізничні шляхи. Рельєф Києва сформувався на межі Придніпровської височини, а також Поліської та Придніпровської низовин. Більша частина міста лежить на високому (до 196 метрів над рівнем моря) правому березі Дніпра — Київському плато, порізаному густою сіткою ярів на окремі височини: Печерські пагорби, гори Щекавицю, Хоревицю, Батиєву та інші. Менша частина лежить на низинному лівому березі Дніпра. Житлові квартали міста оточує суцільне кільце лісових масивів.

Клімат
Клімат помірно континентальний, із м'якою зимою і теплим літом. Середньомісячні температури січня −3,5 °C, липня +20,5 °C. Абсолютний мінімум — −32.2 °C (7, 9 лютого 1929), абсолютний максимум — +39,9 °C (серпень 1898) (за іншими даними: +39,4 °C (30 липня 1936). Середньорічна кількість опадів — 649 мм, максимум опадів припадає на липень (88 мм), мінімум — на жовтень (35 мм). Взимку в Києві утворюється сніговий покрив, середня висота покриву в лютому 20 см, максимальна — 440 см.

Середньорічна загальна хмарність — 6,4 бали, максимум припадає на грудень (8,2), мінімум — на серпень (4,8). Середня вологість повітря — від 64 % (травень) до 85 % (листопад).

[[Категорія:Столиця]] [[Категорія:Місто України]] [[Категорія:Місто-герой]] [[Категорія:Місто]]

Україна

2017-07-25T11:46:41Z

Stud fit masha:

=Україна=

[[Створив::Остаповська_Марія|pis M.]]

Украї́на — [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0 держава] у Східній Європі та частково в Центральній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини. Площа становить [[Площа::603 628]] км². Найбільша за площею країна з тих, чия територія повністю лежить у [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0 Європі], друга на європейському континенті, якщо враховувати Росію. Межує з [[Межує з::Білорусь|Білоруссю]] на півночі, [[Межує з::Польща|Польщею]], [[Межує з::Словаччина|Словаччиною]] та [[Межує з::Угорщина|Угорщиною]] — на заході, [[Межує з::Румунія|Румунією]] та [[Межує з::Молдова|Молдовою]] — на південному заході, [[Межує з::Московія|Росією]] на сході і північному сході. На півдні і південному сході омивається Чорним і Азовським морями. Найбільша країна в Європі,розташована цілком в Європі. Столицею є [[Столиця:: Київ]].

На сучасній території України відомі поселення багатьох археологічних культур, починаючи з доби [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82 палеоліту] — мустьєрської, гребениківської, кукрецької, трипільської, середньостогівської, ямної, бойових сокир, чорноліської тощо. В античні часи на території України виникли державні утворення скіфів, давньогрецьких колоністів, готів, але відправним пунктом української слов'янської державності й культури вважається Київська Русь 9—13 століття. Після монгольської навали її спадкоємцем стало Руське королівство 13—14 століття. Воно було поглинуте сусідніми Литвою та Польщею, об'єднаними з 16 століття у федерацію Річ Посполита. Формування новітньої української нації активізувалося під час визвольної війни 1648–1657 років під проводом Богдана Хмельницького проти Речі Посполитої. Результатом війни стало утворення в Подніпров'ї козацької держави. Через міжусобиці вона після 1667 р. опинилася розділеною між Річчю Посполитою та Московським царством. У 18 столітті, після приєднання до Російської імперії більшості українських земель, місцева автономія була поступово ліквідована царським урядом. Під час української революції початку 20 століття на території України постало декілька національних держав: Українська Народна Республіка, Українська Держава, Західноукраїнська Народна Республіка, Кубанська Народна Республіка та інші. Але внаслідок поразки українських визвольних змагань 1917–1921 років і низки воєн ці держави були захоплені сусідами: Радянською Росією, Польською республікою, Королівством Румунія і Чехословацькою республікою. На російській території була створена більшовицька Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР), яка 1922 року увійшла до складу Радянського Союзу. Під час Другої світової війни до УРСР були приєднані Західна Україна та Буджак, а 1954 року — Крим. Сучасна держава Україна утворилася 24 серпня 1991 р. на основі УРСР в результаті розпаду Радянського Союзу, що скріплено результатом волевиявлення народу України 1 грудня 1991 року.

Україна — унітарна держава. Вона складається з 24 областей, Автономної Республіки Крим і двох міст зі спеціальним статусом: Київ — столиця та найбільше місто, і Севастополь. Україна є парламентсько-президентською республікою. Найвищим органом державної влади є Верховна Рада України, а главою держави — Президент України.

За чисельністю населення Україна посідає восьме місце у Європі. За даними останнього перепису населення, що відбувся у 2001 році, в Україні проживає понад 48,4 млн осіб. З них 77,8 % становлять українці, 17,3 % — росіяни. Частка міського населення становить 67,2 %. Офіційною мовою в Україні є українська. В результаті кількасотлітнього зросійщення у східних і південних областях поширена російська мова. Більшість населення належить до християн східного обряду — православних і греко-католиків. Серед інших конфесій представлені: римо-католицизм, протестантизм, іслам.

Україна — промислово-аграрна країна з переважанням продукування сировини. Вона є одним з провідних експортерів деяких видів сільськогосподарської продукції й продовольства. Народно-господарський комплекс країни включає такі види промисловості: видобування корисних копалин (вугілля, нафта і газ, залізна і марганцева руда), деякі галузі машинобудування, чорна та кольорова металургія, Україна є потужним виробником електроенергії. Налагоджено виробництво ракет-носіїв, супутників та обладнання для дослідження космосу. Україна є значним виробником зброї — танків, військово-транспортних літаків, зенітно-ракетних комплексів, оптичного обладнання.

Україна є одним із членів-засновників Організації Об'єднаних Націй, а також членом понад сорока міжнародних організацій.

==Назва==
Слов'янське слово «Україна» вперше згадується у Київському літописному зводі за Іпатіївським списком під 1187 роком. Ним окреслювали терени Переяславського князівства, що входило до історичного ядра Русі поруч з Київським і Чернігівським князівствами. Це слово також зустрічається у руських літописах під 1189, 1213, 1280 і 1282 роками, позначаючи Галичину, Західну Волинь, Холмщину і Підляшшя. У литовських і польських хроніках та офіційних документах XIV—XVII століття «Україною» у широкому значенні називали руські землі Галичини, Волині, Київщини, Поділля і Брацлавщини, а у вузькому — територію середнього Подніпров'я. Таке ж двояке значення цього слова зберігалося і з середини XVII століття, після постання руської держави Війська Запорозького.[13] У зв'язку з входженням останньої до складу Московії, а згодом і Російської імперії, слово «Україна» закріпилося за регіоном Подніпров'я, виступаючи синонімом слова «Малоросія»; ним також позначали Слобожанщину, заселену вихідцями з цього регіону. У другій половині XIX століття — початку XX століття, під впливом національного руху руської інтелігенції, назва «Україна» набирала значення руської етнічної території, а сам етнонім «русини» був витіснений етнонімом «українці». 1917 року була проголошена перша держава, яка використала слово «Україна» у своїй офіційній назві, — Українська Народна Республіка.

Етимологія слова «Україна» достеменно не відома. Згідно з теорією, якої притримуються більшість українських дослідників, «Україна» походить від слів «країна» або «край», тобто «у» означає «рідний», «свій». Таким чином «україна» — антонім слова «чужина». Згідно з однією з інших теорій, що сформувалася під впливом польської і російської історіографії, воно означає «околицю» (рос. окраину) або «прикордоння».

У попередніх століттях для позначення території України вживали слова «Скіфія», «Сарматія», «Русь», «Рутенія», «Росія», «Малоросія», «Військо Запорозьке», «Гетьманщина» тощо.

[[Категорія: Держава]] [[Категорія: Країна]]

Досягнення та нагороди ІПС

2017-07-25T11:46:32Z

Stud fit masha:

[[Створив::Остаповська_Марія|pis M.]]

Нагороди [[Вручені::Інститут програмних систем|Інституту програмних систем]]:

2013 р. – Почесна грамота Президії НАН України 
к.ф.-м.н. [[Ігнатенко_Олексій_Петрович|Ігнатенко П.П.]] 
к.ф.-м.н. [[Ільїна_Олена_Павлівна|Ільїна О.П.]] 
к.ф.-м.н. [[Резніченко_Валерій_Анатолійович|Резніченко В.А.]] 

2013 р. – Почесна грамота Кабінету Міністрів України 
к.т.н. Алексеєв В.А.

2011 р. – Відзнака Міністерства оборони України «За заслуги перед Збройними Силами України» 
д.т.н. Сініцин І.П.

2009 р. – Почесне звання “Заслужений діяч науки і техніки України” 
д.ф.-м.н. ЛавріщеваК.М.

2008 р. – Орден «За заслуги» ІІІ ступеня 
академік НАНУ [[Андон_Пилип_Іларіонович|Андон П.І]].

2008 р. – Почесна грамота Верховної Ради України 
академік НАНУ [[Андон_Пилип_Іларіонович|Андон П.І]].

2008 р. – Відзнака Президії НАНУ «За талант, натхнення працю» 
к.ф.-м.н. [[Ігнатенко_Олексій_Петрович|Ігнатенко О.П.]] 
к.ф.-м.н. Яценко О.А.

2008 р. – Відзнака Президії НАНУ «За підготовку наукової зміни» 
д.ф.-м.н. Цейтлін О.Г.

2008 р. – Відзнака Президії НАНУ «За професійні здобутки» 
к.т.н. Алексеєв В.А.

2008 р. – Почесна грамота Президії НАНУ 
к.ф.-м.н. Бабенко Л.П. 
к.ф.-м.н. Коваль Г.И.

2007 р. – Премія НАН України ім. М.М.Амосова 
д.б.н. Григорян Р.Д. 
д.б.н. Кузьмін К.І. 
к.б.н. Сьомік Т.М.

2005 р. – Грамота Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації СБУ 
к.т.н. Алексеєв В.А.

2005 р. – Почесна грамота Верховної Ради України 
д.ф.-м.н. Дорошенко А.Ю.

2004 р. – Грамота Верховної Ради України «За заслуги перед українським народом» 
чл.-кор. НАНУ [[Андон_Пилип_Іларіонович|Андон П.І.]]

2003 р. – Відзнаки Держприкордонслужби 
чл.-кор. НАНУ Андон Ф.И. 
к.т.н. Алексеев В.А. 
Мягкова Л.А. 
Довженко В.П.

2003 p. – Державна премія України у галузі науки і техніки 
д.ф.-м.н. Лавріщева К.М. 
чл.-кор. НАНУ [[Андон_Пилип_Іларіонович|Андон П.І.]] 
у складі авторського колективу.

2002 р. – Почесна грамота від Міністерства оборони України 
Інституту програмних систем НАН України

2002 р. – Почесна грамота від Держприкордонслужби України 
Інституту програмних систем НАН України

2001 p. – Премія НАН України ім. [[Глушков_В_М|В.М.Глушкова]] 
д.ф.-м.н. Кукса А.І. 
у складі авторського колективу.

1998 р. – Почесне звання « Заслужений діяч науки і техніки України» 
чл.-кор. НАНУ [[Андон_Пилип_Іларіонович|Андон П.І.]]

[[Категорія: Нагороди]] [[Категорія: Досягнення]]

Інститут програмних систем

2017-07-25T11:46:23Z

Stud fit masha:

[[Створив::Остаповська_Марія|pis M.]]

'''Інститут програмних систем НАН України (ІПС)''' відомий в [[Знаходиться в:: Україна|Україні]] і за її межами як наукова установа, тематика якої спрямована на розвиток фундаментальних і прикладних наукових досліджень у галузі програмування та інформаційних технологій, на створення конкурентоспроможного програмного забезпечення в складних, розподілених, заснованих на мережах та концепціях баз даних і знань комп’ютерних системах, на організацію впровадження результатів наукових досягнень у державну, соціальну та оборонну сфери життєдіяльності України шляхом створення “під ключ” складних комп’ютерних систем, на розбудову вітчизняної індустрії програмного забезпечення та розвиток інформаційного середовища України.

[[Досягнення та нагороди ІПС|Досягнення та нагороди]]

Історична довідка ІПС розпочалася з 1980 року із створення Спеціального конструкторсько-технологічного бюро програмного забезпечення Інституту кібернетики ім. [[Глушков_В_М|В.М. Глушкова]] Академії наук України (СКТБ ПО ІК АН України), що було обумовлене необхідністю централізації робіт із створення програмного забезпечення ЕОМ і систем на основі нових технологій виробництва програм, вирішення питань уніфікації і типізації програмних засобів, організації їх розповсюдження, впровадження і супроводу в промисловому масштабі.

У 1992 році на основі СКТБ ПО ІК АН України створюється Інститут програмних систем Національної академії наук України, який згодом увійшов до складу Кібернетичного центру НАН України.

Інститут з моменту його створення очолює [[Qualification_9|доктор]] [[Фізико-математичних_наук|фізико-математичних наук]] [[Національна_академія_наук_України|НАН України]], лауреат Державної премії УРСР та України, [[заслужений діяч науки і техніки України]], [[академік]] НАН України [[Андон Пилип Іларіонович]].

Основними науковими напрямами діяльності інституту є:

● теоретичні та прикладні проблеми створення систем та технологій програмування; моделі і засоби програмної інженерії; проблеми оцінки і забезпечення якості, стандартизації та сертифікації програмних систем; 
● формально-логічні основи, методи і засоби створення інтелектуальних інформаційних систем, банків даних та знань; 
● математичні моделі, методи та програмне забезпечення для створення складних розподілених комп’ютерних систем. 

В перші роки свого існування на основі нових наукових підходів, розроблених в ІПС, були створені різні версії інструментального середовища програмування ПАЛЬМА, що підтримує створення великих реляційних баз даних і прикладних програмних застосувань; загальносистемні програмні засоби управління даними великих об’ємів і складної структури в автоматизованих інформаційних системах, системах обробки даних і управління ПРОК 1, CASE-система з режимом колективного доступу АПРОП-2; моделюючий комплекс АЛСИМ-2 для комплексного моделювання складних технічних систем і ін.

В подальшому значні зусилля Інституту були спрямовані на вирішення найбільш важливих та актуальних проблем програмної інженерії, виконано великий комплекс теоретичних та прикладних робіт, пов’язаних з вдосконаленням компонентного, генеруючого, агентно-орієнтованого та паралельного програмування. Зокрема:
<ul>
<li>отримав подальший розвиток теоретичний апарат компонентного програмування із зовнішньою та внутрішньою компонентною алгеброю;</li>

<li>розроблено об’єктно-компонентний метод, в якому об’єднані кращі можливості як об’єктного, так і компонентного підходів;</li>
<li>створено та розвинуто формальні моделі програм, інтерфейсів та середовищ і запропоновано методологію побудови програмних систем із типових і готових компонентів повторного використання;</li>
<li>розроблено формальний апарат та семантичні інструментально-технологічні та мовні засоби агентно-орієнтованого програмування;</li>
<li>створено високопродуктивні методи паралельних обчислень для прикладних програмних систем, у межах яких отримала подальший розвиток алгебра алгоритміки, як теоретична основа автоматизації проектування паралельних алгоритмів і програм;</li>
<li>розроблено методи та онлайнову інструментальну систему проектування і синтезу програмного забезпечення для паралельних і розподілених середовищ (багатоядерних, кластерних та Грід);</li>
<li>розроблено нову модель подання знань (логіко-обчислювальну семантичну мережу), для якої створено сукупність методів обробки знань (метод прямого логічного виводу, методи статичної верифікації та тестування знань тощо). На основі розроблених методів та моделі створено програмно-інструментальне середовище подання та обробки як чітких, так і нечітких знань.</li>
</ul>
Значні успіхи отримані у розв’язанні найбільш складних та актуальних питань побудови інтелектуальних систем, зокрема: розробці моделей, методів та засобів створення інтелектуальних інформаційних систем у семантичному WEB-середовищі на основі агентного підходу; розробці методів та моделей автоматизованої підтримки експертно-аналітичної методології прийняття рішень в мультиагентних комп’ютерних системах; створенню моделей і методів глибокого аналізу даних.

Сьогодні ІПС знаходиться серед лідерів в Україні в області дослідження, розробки і застосування перспективних технологій програмування, нових методів і інструментальних засобів, створення високоякісних, конкурентоспроможних складних комп’ютерних систем обробки даних і знань, стандартизації в області програмної інженерії, має добре навчений і кваліфікований персонал.

Інститутом розроблено і успішно упроваджено в промислову, соціальну і оборонну сфери більше 80 масштабних проектів зі створення новітніх інформаційних технологій і комп’ютерних систем “під ключ” за замовленням органів державного управління Міноборони України, Державної прикордонної служби України, Міністерства промислової політики України, Міністерства транспорту і зв’язку України, Державного космічного агентства України, Гідрометцентру України тощо. Серед них:

● глобальна автоматизована інформаційна система Прикордонних військ України (АІС “Гарт”), яка забезпечує створення, регламентну обробку, консолідацію та маршрутизацію електронних документів, що містять повнотекстову і фактографічну інформацію у базах даних; 
● інтегрована міжвідомча інформаційно-телекомунікаційна система щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України (система “Аркан”). Ця система забезпечила формування єдиного віртуального міжвідомчого інформаціїного простору щодо міграційного контролю для ДПС України, СБУ, СЗР України, МВС України, МЗС України, ДМС України та ДПА України; 
● спеціалізований моделюючий програмний комплекс ”КОСМОНАВТ” для дослідження і оцінки стану кровообігу космонавтів на всіх етапах сучасного космічного польоту; 
● інформаційні системи автоматизації повсякденної діяльності управлінь МО України та Генштабу ЗСУ; 
● комплекс програмних засобів підтримки експертного ухвалення рішень “Ексгрунт” в складних, слабоформалізованих сферах діяльності (соціально-політичні, економічні, науково-технічні і т. ін.); 
● апаратно-програмний комплекс “Захист” для захисту локальних і мережних АРМ від несанкціонованого доступу з ідентифікацією користувачів електронними мікропроцесорними картками; 
● інструментально-технологічний програмний комплекс проведення контент-аналітичних досліджень повнотекстових баз даних; 
● інструментальні програмно-технологічні засоби для підтримки проектування і реалізації розподілених прикладних систем об’єктно-орієнтованого типу загального призначення; 
● комп’ютерна система для формування і ведення аеронавігаційного пакету документів, даних і карт; 
● система паралельних обчислень для оперативного і високоточного аналізу і прогнозування регіональних природних і техногенних процесів в атмосфері; 
● ГІС-технологія дослідження впливу навколишнього середовища на стан здоров’я населення.

Інститут є базовою організацією з виконання Програми інформатизації НАН України. Зокрема, в рамках цієї програми:

● створено загальну телекомунікаційну інфраструктуру АІС національного масштабу у вигляді корпоративної Академічної мережі обміну даними (АМОД). На сьогодні АМОД включає 7 регіональних мереж в наукових центрах України, до яких під’єднано 158 установ НАНУ, має вихід до європейської наукової мережі GEANT та прямий доступ до Польської академічної мережі PIONER і Української науково-освітньої мережі УРАН. Вона набула статусу автономної системи з реєстрацією в Європейському Інтернет-реєстрі і є основою для Грід-інфраструктури НАН України; 
● розроблено типовий інтегрований програмно-технологічний комплекс “АІС – установа” для підтримки виконання функцій кадрового, планово-фінансового, науково-організаційного, господарського забезпечення діяльності установ; 
● створено та впроваджено реєстр інформаційних ресурсів НАН України та відповідну корпоративну інформаційно-пошукову систему; 
● розроблено типові програмно-технічні засоби, технології та методичне забезпечення побудови наукових електронних бібліотек (НЕБ) НАНУ, а також пілот-проекти централізованої НЕБ періодичних видань НАНУ та розподіленої НЕБ, яка інтегрує 12 НЕБ установ НАНУ та МОН загальним обсягом 23 тис. документів.

Інститут є: членом міжнародних наукових асоціацій Association of Computing Machinery (США) та IEEE Computer Society (США); активним членом міжнародної організації з питань стандартизації ISO в рамках Підкомітету “Інженерія програмних засобів” Технічного комітету по стандартизації ISO/IEC – JTC/SC7 Software Engineering; членом Асоціації європейських національних спілок дослідження операцій; співзасновником Асоціації користувачів CDS/ISIS (спільно з ДПНТ бібліотекою Росії); членом Українського відділення Асоціації обчислювальної техніки (АСМ); співзасновником наукового журналу “Проблеми програмування” та міжнародної науково-практичної конференції з програмування [[УкрПРОГ]].

В ІПС з 1993 року функціонує [[аспірантура]]. За цей час в ній навчалися 135 аспірантів (в тому числі 105 – з відривом від виробництва). За результатами навчання в аспірантурі захищено 10 кандидатських дисертацій. Крім того, близько 10 дисертацій знаходяться в стані підготовки до захисту. В 2015 році атестовано 5 аспірантів, що в даний час навчаються в аспірантурі ІПС.

[[Категорія: Наукова установа]]

Інформаційний пошук

2017-07-25T11:46:14Z

Stud fit masha:

[[Створив::Остаповська_Марія|pis M.]]

'''Інформаці́йний по́шук''' (ІП) (англ. Information retrieval) — [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B0 наука] про [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA пошук] неструктурованої документальної [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F інформації]. Особливо це відноситься до пошуку інформації в [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82 документах], пошук самих документів, добуття метаданих з документів, пошуку тексту, зображень, відео та звуку у локальних реляційних базах даних, у гіпертекстових базах даних таких, як Інтернет та локальні інтранет. Інформаційний пошук — велика міждисциплінарна область науки, яка стоїть на перетині когнітивної психології, інформатики, інформаційного дизайну, лінгвістики, семіотики, бібліотечної справи, та статистики. Вперше виділив як міждисциплінарну галузь відомий угорський дослідник Золтон Жулен у 1989 році .

Автоматичні системи інформаційного пошуку використовують для зменшення так званого [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F «інформаційного перевантаження»]. Багато університетів та публічних бібліотек використовують системи ІП для полегшення доступу до книжок, журналів та інших документів. Найвідомішим прикладом систем ІП можна назвати пошукові системи в Інтернеті.

Об'єктом інформаційного пошуку є текстова інформація, зображення, аудіо, відео інформація.

==Проблематика==

З інформаційним пошуком змикаються проблеми: 
● розсилки інформації (information routing); 
● сортування інформації (information filtering); 
● упорядкування (класифікація) інформації (information categorization); 
● відбір інформації (information extraction).

Для інформаційного пошуку розробляють: 
● алгоритми інформаційного пошуку (retrieval algorithms); 
● підходи інформаційного пошуку(retrieval approaches); 
● стратегії інформаційного пошуку (retrieval strategies).

Для його здійснення створюють: 
● методи інформаційного пошуку (retrieval utilities); 
● засоби інформаційного пошуку (information retrieval systems); 
● комп'ютерні пошукові програми (search engines).

До проблем інформаційного пошуку належать питання: 
● представлення даних, інформації, знань (data, information, knowledge); 
● представлення інформації в сучасних інформаційних сховищах (representation of information); 
● багатомовний інформаційний пошук (cross-language information retrieval); 
● одночасний інформаційний пошук (parallel information retrieval); 
● розподілений інформаційний пошук (distributed information retrieval); 
● суспільний інформаційний пошук (social information retrieval)

Напрям інформаційний пошук відносять до проблем: 
● застосовної (прикладної) лінгвістики (applied linguistics); 
● обробки природної мови (natural language processing); 

==Завдання==

Завданням інформаційного пошуку є знаходження відповідних (до пошукового запиту) інформаційних об'єктів, або документів серед доступного для пошуку матеріалу. 
Завдання для інформаційного пошуку задається у вигляді інформаційного запиту (query), який може містити слова, фрази чи речення або комбінацію їх. Переважна більшість пошукових систем орієнтована на роботу з пошуковими термінами — словами або словосполученнями, які пошукова система розпізнає як одне ціле. 
Для здійснення інформаційного пошуку потрібно мати збірку інформаційних об'єктів (бібліотека, комп'ютерні файли) і систему (алгоритм або програму) яка здійснює пошук. Для здійснення інформаційного пошуку користувач (людина або інформаційна система) формує інформаційний запит (information query). Результатом пошукової роботи є список документів який укладається згідно з певним принципом. Такий список називають впорядкованим (ranked list, ranked results). 
Пошукова система переглядає всі доступні інформаційні одиниці (документи) зі збірки і відбирає документи відповідні до інформаційного запиту. Оскільки реальні пошукові системи знаходять не всі відповідні документи, говорять про точність пошукових систем (system accuracy). Результатом роботи пошукової системи є список відібраних документів (retrieved documents list), серед яких є відповідні до запиту документи (relevant documents). Для ідеальної пошукової системи список відібраних документів та відповідних документів повинні збігатися. В реальних пошукових системах в списках відібраних документів знаходяться і невідповідні до запиту документи. Тому говорять про ефективність пошукових систем.

==Ефективність==

Ефективність пошукових систем оцінюється двома параметрами: пошукова відповідність (precision) та пошукова якість (recall).
Пошукова відповідність визначає частку відповідних документів серед відібраних на запит. Пошукова відповідність визначає якість отриманого результату інформаційного пошуку. Пошукова якість визначає частку отриманих системою відповідних до запиту документів серед загального числа відповідних до запиту документів у збірці. Загальне число відповідних до запиту документів завжди є невідомим і може бути встановлене лише при повному перегляді збірки людиною.
Крім того роботу пошукових систем оцінюють швидкодією — часом, за який отримують список відповідних до запиту документів.
Інформаційний пошук — велика міждисциплінарна область науки, яка стоїть на перетині когнітивної психології, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0 інформатики], інформаційного дизайну, лінгвістики, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0 семіотики], бібліотечної справи, та [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0 статистики].
Автоматичні системи інформаційного пошуку використовують для зменшення так званого «інформаційного перевантаження». Багато університетів та публічних бібліотек використовують системи ІП для полегшення доступу до книжок, журналів та інших документів. Найвідомішим прикладом систем ІП можна назвати пошукові системи в Інтернеті.

Інтелектуальна інформаційна система

2017-07-25T11:46:07Z

Stud fit masha:

=Інтелектуальна інформаційна система=
[[Створив::Остаповська_Марія|pis M.]]

'''Інтелектуальна інформаційна система (ІІС)''' — це один з видів автоматизованих інформаційних систем, інколи ІІС називають системою, засновану на знаннях. ІІС є комплексом програмних, лінгвістичних і логіко-математичних засобів для реалізації основного завдання: [[Завдання::здійснення підтримки діяльності людини]] і [[Завдання::Інформаційний пошук|пошуку інформації]] в режимі розширеного діалогу на [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0 природній мові].

Відділи, що проводить дослідні робити в цій області: {{#ask: [[Проводить дослідні робити в області::Інтелектуальна інформаційна система]]}}
==Класифікація ІІС==

● Експертні системи 
▪ Власне [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8 Експертні системи] (ЕС) 
▪ Інтерактивні банери (web + ЕС)

● Запитально-відповідальна система (деяких джерелах «системи спілкування») 
▪ Інтелектуальні пошукові системи (наприклад, система Старт) 
▪ Віртуальні співбесідники

ІІС можуть розміщуватися на якому-небудь сайті, де користувач ставить системі питання на природній мові (якщо це запитально-відповідальна система) або, відповідаючи на питання системи, знаходить необхідну інформацію (якщо це експертна система). Але, як правило, ЕС в інтернеті виконують рекламно-інформаційні функції (інтерактивні банери), а серйозні системи (такі, як, наприклад, ЕС діагностику устаткування) використовуються локально, оскільки виконують конкретні специфічні завдання. 
Інтелектуальні пошукові системи відрізняються від віртуальних співбесідників тим, що вони досить безликі і у відповідь на питання видають деякий витяг з джерел знань (інколи досить великого обсягу), а співбесідники володіють «характером», особливою манерою спілкування (можуть використовувати сленг, ненормативну лексику), і їхні відповіді мають бути гранично лаконічними (інколи навіть просто у формі смайликів, якщо це відповідає контексту). 
Для розробки ІІС раніше використовувалися логічні мови (Пролог, Лісп і т. д.), а зараз використовуються різні [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F процедурні мови]. Логіко-математичне забезпечення розробляється як для самих модулів систем, так і для стикування цих модулів. Проте на сьогоднішній день не існує універсальної логіко-математичної системи, яка могла б задовольнити потреби будь-якого розробника ІІС, тому доводиться або комбінувати накопичений досвід, або розробляти логіку системи самостійно. В області лінгвістики теж існує безліч проблем, наприклад, для забезпечення роботи системи в режимі діалогу з користувачем на природній мові необхідно закласти в систему [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BC алгоритми] формалізації природної мови, а це завдання виявилося куди складнішим, ніж передбачалося на світанку розвитку інтелектуальних систем. Ще одна проблема — постійна мінливість мови, яка обов'язково має бути відбита в системах штучного інтелекту.

==Забезпечення роботи ІІС==

● Математичне 
● Лінгвістичне 
● Програмне 
● Технічне 
● Технологічне 

==Класифікація завдань, вирішуваних ІІС==

● інтерпретація данних. Це одне з традиційних завдань для експертних систем. Під інтерпретацією розуміється процес визначення змісту даних, результати якого мають бути погодженими і коректними. Зазвичай передбачається багатоваріантний аналіз даних. 
● діагностика. Під діагностикою розуміється процес співвідношення об'єкта з деяким класом об'єктів і виявлення несправності в деякій системі. Несправність — це відхилення від норми. Таке трактування дозволяє з єдиних теоретичних позицій розглядати і несправність устаткування в технічних системах, і захворювання живих організмів, і всілякі природні аномалії. Важливою специфікою є тут необхідність розуміння функціональної структури («анатомії») діагностуючої системи. 
● моніторинг. Основне завдання моніторингу — безперервна інтерпретація даних у реальному масштабі часу і сигналізація про вихід тих або інших параметрів за допустимі межі. Головні проблеми — «пропуск» тривожної ситуації і інверсне завдання «помилкового» спрацьовування. Складність цих проблем в розмитості симптомів тривожних ситуацій і необхідність обліку тимчасового контексту. 
● проектування. Проектування полягає в підготовці специфікацій на створення «об'єктів» із заздалегідь визначеними властивостями. Під специфікацією розуміється весь набір необхідних документів — креслення, записка пояснення і так далі Основні проблеми тут — здобуття чіткого структурного опису знань про об'єкт і проблема «сліду». Для організації ефективного проектування і в ще більшій мірі того, що перепроектувало необхідно формувати не лише самі проектні рішення, але й мотиви їхнього прийняття. Таким чином, в завданнях проектування тісно зв'язуються два основні процеси, виконуваних в рамках відповідної ЕС: процес виведення рішення і процес пояснення. 
● прогнозування. Прогнозування дозволяє передбачати наслідки деяких подій або явищ на підставі аналізу наявних даних. Прогнозуючі системи логічно виводять ймовірні наслідки із заданих ситуацій. У прогнозуючій системі зазвичай використовується параметрична динамічна модель, в якій значення параметрів «підганяються» під задану ситуацію. Висновки, що виводяться з цієї моделі, складають основу для прогнозів з ймовірними оцінками.
планування. Під плануванням розуміється знаходження планів дій, що відносяться до об'єктів, здатних виконувати деякі функції. У таких ЕС використовуються моделі поведінки реальних об'єктів з тим, аби логічно вивести наслідки планованої діяльності. 
● навчання. Під навчанням розуміється використання комп'ютера для навчання деякої дисципліни або предмету. Системи навчання діагностують помилки при вивченні якої-небудь дисципліни за допомогою ЕОМ і підказують правильні рішення. Вони акумулюють знання про гіпотетичного «учня» і його характерні помилки, потім у роботі вони здатні діагностувати слабкості в знаннях учнів і знаходити відповідні засоби для їхньої ліквідації. Крім того, вони планують акт спілкування з учнем залежно від успіхів учня з метою передачі знань. 
● керування. Під керуванням розуміється функція організованої системи, що підтримує певний режим діяльності. Такого роду ЕС здійснюють управління поведінкою складних систем відповідно до заданих специфікацій. 
● підтримка [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C прийняття рішень]. Підтримка прийняття рішень — це сукупність процедур, що забезпечує особу, що приймає рішення, необхідною інформацією і рекомендаціями, що полегшують процес ухвалення рішення. Ці ЕС допомагають фахівцям вибрати і сформувати потрібну альтернативу серед безлічі виборів при ухваленні відповідальних рішень.

У загальному випадку всі системи, засновані на знаннях, можна підрозділити на системи, що вирішують завдання аналізу, і на системи, які вирішують завдання синтезу. Основна відмінність завдань аналізу від завдань синтезу полягає в тому, що якщо в завданнях аналізу безліч рішень може бути перераховане і включене в систему, то в завданнях синтезу безліч рішень потенційно не обмежена і будується з вирішень компонент або проблем. Завданнями аналізу є: інтерпретація даних, діагностика, підтримка ухвалення рішення; до завдань синтезу відносяться проектування, планування, управління. Комбіновані: [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F вчення], [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B3 моніторинг], [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F прогнозування].

[[Категорія:Інформаційні технології]] [[Категорія: Автоматизована інформаційна система]]

Заслужений діяч науки і техніки України

2017-07-25T11:46:00Z

Stud fit masha:

=Заслужений діяч науки і техніки України=

[[Створив::Остаповська_Марія|pis M.]]

'''Заслу́жений дія́ч нау́ки і те́хніки Украї́ни''' — державна нагорода [[Нагорода держави::Україна|України]] — почесне звання України, яке надається Президентом України відповідно до Закону України «Про державні нагороди України». Згідно з Положенням про почесні звання України від 29 червня 2001, це звання присвоюється: науковим працівникам, які мають науковий ступінь доктора або кандидата наук та видатні праці в галузі науки і техніки, дизайну та ергономіки, що дістали міжнародне визнання, за підготовку висококваліфікованих наукових кадрів. 
Особи, яких представляють до присвоєння почесного звання «Заслужений діяч науки і техніки України», повинні мати вищу освіту на рівні [[Qualification_7|спеціаліста або магістра]].

==Історія нагороди==

Попередником цієї нагороди було звання «Заслужений діяч науки й техніки або мистецтва», встановлене [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%82 ВУЦВК] і [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0 РНК УРСР] 13 січня 1934. Воно надавалося за особливо цінні праці в галузі науки й техніки або за особливо важливі відкриття та винаходи чи за видатну науково-популяризаторську діяльність. Присвоєння звання відбувалося виключно за постановою Президії ВУЦВК за поданням [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D1%82 народних комісаріатів], ЦВК [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0 Молдавської Автономної СРР], обласних виконкомів, республіканських [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0 профспілкових] та інших громадських організацій.

Назва нагороди не раз змінювалася. Згідно з положенням «Про почесні звання Української РСР», затвердженим Президією ВР УРСР 26 вересня 1944, здійснювалося присвоєння звань «Заслужений діяч науки УРСР», «Заслужений діяч науки і техніки УРСР». У постанові Президії ВР УРСР від 10 жовтня 1969 вже значилося лише звання «Заслужений діяч науки УРСР».

Заслу́жений дія́ч нау́ки і те́хніки Украї́нської РСР — почесне звання Української РСР, встановлене спочатку 26 вересня 1944 р. Проіснувало до 1969 р. Встановлене повторно Президією Верховної Ради УРСР 15 листопада 1988 р.

Особам, яким присвоювалося це почесне звання, вручався [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA нагрудний знак], який виготовлявся з посрібленого кольорового металу — томпаку. Згідно з указом Президії Верховної Ради УРСР нагрудний знак носиться на правій стороні грудей.

Почесне звання Заслужений діяч науки і техніки Української РСР скасовано Верховною Радою України 17 травня 2001 р.

Цю нагороду отримували: {{#ask: [[Звання::заслужений діяч науки і техніки України]]}}

==Примітки==
1. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/6848-11 Указ Президії Верховної Ради УРСР від 15.11.1988 № 6848-XI «Про внесення змін у систему почесних звань Української РСР»] 
2. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2419-14 Закон України від 17.05.2001 № 2419-III «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України „Про державні нагороди України“»]

[[Категорія:Державна нагорода]]

Організація обчислень в системах обробки даних методом макропотоків даних

2017-07-25T11:45:21Z

Stud fit masha:

=Організація обчислень в системах обробки даних методом макропотоків даних=
[[Створив::Остаповська_Марія|pis M.]]
==Опис==

Тип: Бібліографія

Автори: [[Автор::Андон Пилип Іларіонович|Андон П.І.]], Алі Аднан

Рік видання: [[Рік видання::1998]]

Кількість сторінок: [[Кількість сторінок::8|249–257]]

==Анотація==

Предлагается подход к повышению эффективности программ обработки в системах обработки данных, базирующийся на редукции обменов с медленной (вторичной) памятью и потоковое распараллеливание этих программ на уровне макрооператоров. Приводятся различные оценки эффективности предлагаемых средств.

[[Категорія: Публікація]] [[Категорія:Бібліографія]]

Методи інженерії розподілених комп'ютерних додатків

2017-07-25T11:45:10Z

Stud fit masha:

=Методи інженерії розподілених комп'ютерних додатків=
[[Створив::Остаповська_Марія|pis M.]]
==Опис==

Тип: Бібліографія

Автори: [[Автор::Андон Пилип Іларіонович|Андон П.І.]], Лаврищева Є. М.

Рік видання: [[Рік видання::1997]]

Кількість сторінок: [[Кількість сторінок::228]]

==Анотація==

Міститься опис методів і засобів розробки прикладних комп'ютерних систем (застосувань) для функціонування у розподіленому мережевому середовищі SUN OS на базі UNIX i OS 2.2 Microsoft. Розглянуто принципи взаємодії компонентів розподіленого застосування, розробленого на основі традиційних методів їх проектування та механізму віддаленого виклику, що включає засоби опису і передачі зовнішніх даних у мережевій моделі «клієнт-сервер». Проведено аналіз і описано об'єктно-орієнтований підхід до проектування розподілених застосувань на основі стандартів CORBA та засобів взаємодії об'єктів, що надаються брокером об'єктних запитів загальної архітектури цього стандарту. Наведено приклади, що демонструють різні аспекти інженерії розробки розподілених застосувань на основі цих двох механізмів взаємодії компонентів застосування у мережевому середовищі.

[[Категорія: Публікація]] [[Категорія:Бібліографія]]

Логічні моделі інтелектуальних інформаційних систем

2017-07-25T11:45:01Z

Stud fit masha:

=Логічні моделі інтелектуальних інформаційних систем=
[[Створив::Остаповська_Марія|pis M.]]
==Опис==

Тип: Бібліографія

Автори: [[Автор::Андон Пилип Іларіонович|Андон П.І.]], Яшунін А.Є., Рєзніченко В.А.

Рік видання: [[Рік видання::1999]]

Кількість сторінок: [[Кількість сторінок::396]]

==Анотація==

Розглянуто проблеми створення інтелектуальних інформаційних систем. Висвітлено питання концептуального моделювання і подання знань у таких системах, а також роль формальних математичних методів у даному процесі. Використано математичну логіку та існуючі в її рамках формальні методи. На цій формально-логічній основі з'ясовано базові поняття і розроблено підхід до концептуального моделювання статики і динаміки предметних областей. Стисло подано формальні основи створення ситуаційно-орієнтованих мов концептуального моделювання. Розглянуто шляхи і засоби підвищення інтелектуальності автоматизованих інформаційних систем.

[[Категорія: Публікація]] [[Категорія:Бібліографія]]

Засоби координації агентів у пошукових архітектурах Web

2017-07-25T11:44:53Z

Stud fit masha:

=Засоби координації агентів у пошукових архітектурах Web=
[[Створив::Остаповська_Марія|pis M.]]

Є частиною збірника наукових праць Проблеми програвмування.

==Опис==

Тип: Бібліографія.

Автори: [[Автор::Андон Пилип Іларіонович|Андон П.І.]], Дерецький В.О.

Рік видання: [[Рік видання::2004]]

Кількість сторінок: [[Кількість сторінок::11]]

[http://eprints.isofts.kiev.ua/331/1/05_Andon.pdf Посилання на публікацію]

==Анотація==

Досліджується підхід до тематичного [[Інформаційний_пошук|пошуку інформації]] на засадах агентних технологій з використанням онтологічних мов опису та координації поведінки агентів. Для реалізації мети застосування (задачі) агент відповідно до зазначеного підходу включає об’єкти, що забезпечують розподілене керування, і прикладні динамічно співробітничаючі об'єкти. Розглядаються модель та застосування тематичного пошуку інформації, технологія і засоби специфікації поводження агента, використовувані в мультиагентній системі, а також описана архітектура платформи для реалізації зазначених моделей.

[[Категорія: Публікація]] [[Категорія:Бібліографія]]

Визначення витрат на створення програмного забезпечення автоматизованих систем

2017-07-25T11:44:38Z

Stud fit masha:

=Визначення витрат на створення програмного забезпечення автоматизованих систем=
[[Створив::Остаповська_Марія|pis M.]]

Є частиною збірника наукових праць Проблеми програвмування
==Опис==
Тип: Бібліографія 
Автори: [[Автор::Андон Пилип Іларіонович|Андон П.І.]], [[Автор:: Суслов В.Ю.]], [[Автор:: Коротун Т.М.]], [[Автор:: Коваль Г.І.]], [[Автор:: Слабоспицька О.О.]]

Рік видання: [[Рік видання::1998]]

Сторінки: [[Кількість сторінок::11|23-34]]

==Резюме==
Робота присвячена дослідженню методів та моделей оцінювання витрат на створення програмного забезпечення (ПЗ) комп'ютерних систем, що є однією з важливих складових управління програмними проектами. Запропонована модель оцінки трудомісткості та вартості ПЗ найбільш сприйнятна для застосування при розробці автоматизованих систем.

[[Категорія: Публікація]] [[Категорія:Бібліографія]]

Атаки на відмову в мережі Інтернет: опис проблеми та підходів щодо її вирішення

2017-07-25T11:44:25Z

Stud fit masha:

=Атаки на відмову в мережі Інтернет: опис проблеми та підходів щодо її вирішення=
[[Створив::Остаповська_Марія|pis M.]]
==Опис==

Тип: Монографія

Автори: [[Автор::Андон Пилип Іларіонович|Андон П.І.]], [[Автор::Ігнатенко Олексій Петрович|Ігнатенко О.П.]]

Рік видання: [[Рік видання::2008]]

Кількість сторінок: [[Кількість сторінок::50]]

[http://eprints.isofts.kiev.ua/496/1/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%BF%D1%80_2008-2.pdf Посилання на публікацію]

==Резюме==

Розглядаються питання захисту від одного з найбільш небезпечних видів зловмисної діяльності в мережі Інтернет – атак на відмову. Описана історія виникнення проблеми та причини, що зумовили її появу. Проведено огляд основних типів атак на відмову, їх класифікація і основні характеристики.
В роботі проводиться огляд існуючих на сьогоднішній день механізмів захисту. Система протидії або захисту від атак на відмову має вирішувати наступні задачі: попередження атаки, виявлення атаки, ідентифікація джерел атаки, протидія атаці. Задача виявлення атаки полягає в детектуванні атаки на відмову в разі її появи, це важливий етап, від якого залежать всі подальші дії. Тому алгоритмам виявлення надається велике значення. Вони мають задовольняти вимогам за швидкістю, надійністю, ефективністю. У роботі розглядуються широковживані алгоритми виявлення атак, що дозволяють швидко аналізувати дані як з одного, так і з багатьох каналів спостереження.

Одним з перспективних напрямків розвитку є побудова систем захисту на основі мультиагентних систем. Багатоагентні системи являються найбільш мобільними, крім того вони мають додаткові особливості, такі як, наприклад, розподіленість, можливість працювати в умовах непередбачуваних змін як мережі так і зловмисної діяльності, виявлення і документування значимих подій, навчання, аналіз зібраної інформації, планування дій, автономність, адаптивність. В роботі описується загальна архітектура такої системи, склад і основні задачі її елементів.

[[Категорія: Публікація]] [[Категорія:Монографія]]

Кузьміна Клариса Іванівна

2017-07-25T11:44:15Z

Stud fit masha:

[[Створив::Остаповська_Марія|pis M.]]

'''Кузьміна Клариса Іванівна''' (01. 03. [[Рік народження::1939]], с. Сергєєвка Примор. краю, РФ) – нейрофізіолог, фахівець у галузі біокібернетики, [[Competence management::Qualification_9|доктор]] біологічних наук з 1996. Дружина [[Є дружиною::Андон_Пилип_Іларіонович| Андона П.І]]. Премія ім. М. Амосова НАНУ (2007).

Закінчила Київський університет у 1966.

Працювала в Інституті кібернетики НАНУ: від 1986 – ст. н. с.; від 1997 – в [[Є співробітником::Інститут програмних систем|Інституті програмних систем НАНУ]].

Досліджує структурно-функціональну організацію головного мозку при екстремальних впливах, соціопсихофізіологічні механізми адаптації людини, антропогений аспект оптимізації людино-машинних систем; розробляє автоматизацію системи діагностики й управління функціональним станом людини з метою збереження її здоров’я.

[[Категорія:Персоналії]] [[Категорія:Науковці]] [[Категорія:Українські дослідники]] [[Категорія:Особи, що працювали в Києві]] [[Категорія:Співробітник Науково-дослідного відділу проблем моделювання та надійності людино-машинних систем]].

Щербак Богдан Валерійович

2017-07-25T11:44:08Z

Stud fit masha:

[[Створив::Остаповська_Марія|pis M.]]

'''Щербак Богдан Валерійович''' – [[Посада::заступник директора]] з загальних питань [[Є співробітником::Інститут програмних систем|Інституту програмних систем НАН України]] (м. [[Працює в місті::Київ]]).

===Контакти:===
тел. (+38) (044) 526-21-18 
тел. (+38) (044) 526-22-49 
e-mail: bogdan@isofts.kiev.ua

[[Категорія:Персоналії]] [[Категорія:Науковці]] [[Категорія:Українські дослідники]] [[Категорія:Особи, що працювали в Києві]]

Відділ теорії комп’ютерних обчислень

2017-07-25T11:43:32Z

Stud fit masha:

[[Створив::Остаповська_Марія|pis M.]]
=Відділ теорії комп’ютерних обчислень=
Один із науково-дослідних відділів [[Належить::Інститут_програмних_систем|Інституту програмних систем НАН України]].

Зав. відділу д.ф.-м.н., професор [[Дорошенко_Анатолій_Юхимович|Дорошенко А.Ю.]] 
У відділі працюють 15 співробітників, з них 1 [[Qualification_9|доктор наук]] ({{#ask:[[Категорія:Співробітник відділу теорії комп’ютерних обчислень]] [[Competence management::Qualification_9]]}}), 3 [[Qualification_8|кандидати наук]] (серед яких: {{#ask:[[Категорія:Співробітник відділу теорії комп’ютерних обчислень]] [[Competence management::Qualification_8]]}}).

'''Основний напрям робіт''' – [https://uk.wikipedia.org/wiki/Цифрове_моделювання моделі комп’ютерних систем], [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8 формальні методи] програмування, паралельне програмування і високопродуктивні обчислення.

==Основні напрями наукової діяльності відділу:==
• розробка та дослідження теоретичних моделей комп’ютерних обчислень з основних напрямків досліджень ІПС НАНУ; 
• дослідження та розробка застосувань побудованих теоретичних моделей у перспективних ділянках систем високопродуктивної обробки даних та паралельних обчислень.

Наукова діяльність відділу пов’язана з розробкою моделей, формальних методів та програмних засобів на основі алгебро-алгоритмічного підходу для автоматизації програмування обчислювальних систем паралельної дії, що включають мультипроцесорні платформи різної архітектури, а також застосуванням розроблених засобів при створенні експериментальних прикладних систем у галузі автоматизації наукових досліджень, зокрема, при розв’язуванні задач метеорологічного прогнозування.

Дослідження, що проводяться у відділі, беруть свій початок від фундаментальних робіт [https://uk.wikipedia.org/wiki/Глушков_Віктор_Михайлович В.М. Глушкова], [https://uk.wikipedia.org/wiki/Цейтлін_Георгій_Овсійович Г.О. Цейтліна] та [https://uk.wikipedia.org/wiki/Ющенко_Катерина_Логвинівна К.Л. Ющенко] з розробки [https://uk.wikipedia.org/wiki/Алгебра_алгоритмів систем алгоритмічних алгебр (САА)] та досліджень Летичевського О.А. з алгебраїчного програмування, що ґрунтується на переписуванні [https://uk.wikipedia.org/wiki/Терм термів]. САА стали прототипом напрямку алгебраїчної алгоритміки, розробленого д.т.н., проф. [https://uk.wikipedia.org/wiki/Цейтлін_Георгій_Овсійович Г.О. Цейтліним], який був провідним співробітником відділу з 2005 по 2013 рік. Специфічною рисою алгебри алгоритміки є формалізація процесів проектування та синтезу (збирання) алгоритмів і програм. Ці об’єкти проектуються в термінах регулярних схем — алгебраїчних подань в САА. Запропоновано теорію клонів, у термінах якої формалізуються основні парадигми сучасного програмування й аспекти формування різних предметних областей. На САА ґрунтуються розроблені завідувачем відділу д.ф.-м.н., проф. А.Ю. Дорошенко алгебро-динамічні моделі високопродуктивної паралельної обробки, в основу яких покладено [https://uk.wikipedia.org/wiki/Алгебра_алгоритмів алгебру алгоритмів] і [https://uk.wikipedia.org/wiki/Теорія_динамічних_систем теорію дискретних динамічних систем].

==Найважливіші фундаментальні та прикладні результати:==
• розроблені алгебро-алгоритмічні та алгебро-динамічні моделі послідовних і паралельних програм для широкого набору мультипроцесорних платформ (багатоядерних процесорів, графічних прискорювачів та обчислювальних кластерів), що дозволяють виконувати формалізоване проектування програм та їх трансформацію з використанням переписувальних правил; 
• розроблено нові засоби опису паралельних алгоритмів в рамках алгебри алгоритмів з даними для класу інформаційно-управляючих систем; 
• побудовані формальні моделі для автоматичної програмної оптимізації на основі використання розширеного поняття дискретної динамічної системи; 
• на основі побудованих алгебро-алгоритмічних моделей та методів розроблено програмні інструментарії: “Інтегрований інструментарій Проектування та Синтезу програм” (ІПС) та “Онлайновий Діалоговий конструктор Синтаксично Правильних програм” (ОДСП), призначені для автоматизації побудови схем алгоритмів, поданих в САА, і генерації програм для різних предметних областей (зокрема, метеорологічного прогнозування); інструментальну систему TuningGenie, призначену для автоматичного самоналаштовування (автотюнінгу) паралельних програм на цільові платформи, яка ґрунтується на трансформації програмного коду на основі використання переписувальних правил; інструментальне середовище gpusim, призначене для імітаційного моделювання високопродуктивних паралельних застосувань для гетерогенних обчислювальних систем з графічними прискорювачами; 
• розроблені засоби застосовані для створення нових чисельних методів та моделей розпаралелювання обчислень для розв’язання задач метеорологічного прогнозування, що дозволяють підвищити якість регіонального прогнозу погоди; 
• створені програмні засоби високопродуктивних паралельних обчислень для розв’язання метеорологічних задач впроваджені в Українському гідрометеорологічному інституті Міністерства надзвичайних ситуацій України та НАН України.

Загалом, співробітниками відділу опубліковано понад 100 наукових праць, серед яких 5 [https://uk.wikipedia.org/wiki/Монографія монографій].

==Нині співробітниками відділу виконуються такі теми:==
===з фундаментальних досліджень:===
III-1-17 – Розроблення алгебро-алгоритмічних методів, технологій та засобів автоматизації паралельного програмування для неоднорідних та Cloud-платформ (науковий керівник д.ф.-м.н., професор [[Дорошенко_Анатолій_Юхимович|Дорошенко І.]]). 
Строки виконання: 2017-2021 
Керівник проекту д.ф.-м.н., професор [[Дорошенко_Анатолій_Юхимович|Дорошенко А.Ю.]]) 
Виконавці: к.ф.-м.н. Жереб К.А., к.ф.-м.н.Ігнатенко О.П., к.ф.-м.н. Яценко О.А.

===з прикладних досліджень:===
III-8-16 – Застосування методів автоматизації проектування для розробки високопродуктивних програм обробки наукових даних на Cloud-платформах (науковий Керівник роботи д.ф.-м.н., професор [[Дорошенко_Анатолій_Юхимович|Дорошенко А.Ю.]]) 
Строки виконання: 2016-2018 
Виконавці: к.ф.-м.н. Жереб К.А., к.ф.-м.н. [[Ігнатенко Олексій Петрович|Ігнатенко О.П.]], к.ф.-м.н. Яценко О.А. 

[[Категорія: Науково-дослідний відділ ІПС]]

Науково-дослідний відділ програмних засобів автоматизації наукових досліджень

2017-07-25T11:43:24Z

Stud fit masha:

[[Створив::Остаповська_Марія|pis M.]]
= Науково-дослідний відділ програмних засобів автоматизації наукових досліджень=
Один із науково-дослідних відділів [[Належить::Інститут_програмних_систем|Інституту програмних систем НАН України]].

Зав. відділу д.т.н., с.н.с. [[Сініцин_Ігор_Петрович|Сініцин І.П.]] 
У відділі працює 17 співробітників, з них: 1 [[Qualification_9|доктор наук]] ({{#ask: [[Категорія: Співробітник науково-дослідного відділу програмних засобів автоматизації наукових досліджень]] [[Competence management::Qualification_9]]}}), 4 [[Qualification_8|кандидати наук]] (серед яких: {{#ask: [[Категорія: Співробітник науково-дослідного відділу програмних засобів автоматизації наукових досліджень]] [[Competence management::Qualification_8]]}}).

'''Основний напрям робіт''' – розробка інформаційно-аналітичних систем підвищеної надійності.

==Основні напрями наукової діяльності відділу:==
• інженерія якості прикладних програмних систем; 
• методи та моделі експертно-аналітичної методології прийняття рішень; 
• моделі захисту інформації в автоматизованих системах; 
• науково-методичні засади побудови та автоматизації процесів сучасного програмно-цільового управління.

==Нині співробітниками відділу виконуються такі теми:==
===з фундаментальних досліджень:===
III-4-17 – Розроблення моделей, методів та засобів конструювання і координації систем організаційних рішень у критичній відомчій інформаційній інфраструктурі (науковий керівник д.т.н. [[Сініцин_Ігор_Петрович|СініцинІ.П.]]).

Строки виконання: 2015-2017 
Виконавці: Бова В.І., Боровська О.М., п.н.с. [[Ільїна Олена Павлівна|Ільїна О.П.]], м.н.с. Колтик М.А.,м.н.с. Родін Є.С., c.н.с. Слабоспицька О.О., м.н.с. Степанюк М.Ю., м.н.с. Колтик М.А., Чуруброва С.М., Зварич Л.М.

[[Категорія: Науково-дослідний відділ ІПС]]

Науково-дослідний відділ автоматизованих систем програмно-цільового управління

2017-07-25T11:42:25Z

Stud fit masha:

[[Створив::Остаповська_Марія|pis M.]]
==Науково-дослідний відділ автоматизованих систем програмно-цільового управління==
Один із науково-дослідних відділів [[Належить::Інститут_програмних_систем|Інституту програмних систем НАН України]].

Зав.відділу – к.т.н., с.н.с. [[Алексеєв_Віктор_Анатолійович|Алексеєв В.А.]] 
У відділі працює 17 співробітників, з них: 5 [[Qualification_8|кандидатів наук]] (Серед яких: {{#ask:[[Категорія: Співробітник науково-дослідного відділу автоматизованих систем програмно-цільового управління]] [[Competence management::Qualification_8]]}}).

'''Основний напрям робіт''' – розробка [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0 корпоративних автоматизованих інформаційних систем] спеціального призначення.

[[Категорія: Науково-дослідний відділ ІПС]]

Науково-дослідний відділ проблем моделювання та надійності людино-машинних систем

2017-07-25T11:42:17Z

Stud fit masha:

[[Створив::Остаповська_Марія|pis M.]]
=Науково-дослідний відділ проблем моделювання та надійності людино-машинних систем=
Один із науково-дослідних відділів [[Належить::Інститут_програмних_систем|Інституту програмних систем НАН України]].

Зав. відділу – д.б.н. [[Григорян Рафік Давидович | Григорян Р.Д.]] 
У відділі працює 8 співробітників, з них: 2 [[Qualification_9|доктори наук]] (серед яких: {{#ask: [[Competence management::Qualification_9]] [[Категорія:Співробітник Науково-дослідного відділу проблем моделювання та надійності людино-машинних систем]]}}), 2 [[Qualification_8|кандидати наук]].

Основний напрям робіт – підвищення надійності взаємодії людини з комп’ютером в [https://uk.wikipedia.org/wiki/Автоматизована_система_керування автоматизованих системах управління].

==Основні напрями наукової діяльності відділу:==
• розробка комп’ютерних моделей різнорівневих (біофізичних, біохімічних та фізіологічних) процесів забезпечення діяльності людини; 
• розробка комп’ютерних технологій оцінки психофізіологічного стану операторів комп’ютера та соціопсихофізіологічних підходів для підвищення надійності людини-оператора.

==Нині співробітниками відділу виконуються такі теми:==
===з фундаментальних досліджень:===

III-9-17 – Розроблення теоретичних основ для сучасної комп’ютеризованої організації трудового колективу (науковий керівник д.н., Кузьміна К.І.).
Строки виконання: 2017-2021 
Керівник проекту к.ф.-м.н [[Резніченко_Валерій_Анатолійович|Резніченко В.А.]] 
Виконавці: д.б.н., [[Кузьміна Клариса Іванівна |Кузьміна К.І.]], к.б.н. Сьомик Т.М.

[[Категорія: Науково-дослідний відділ ІПС]]

Науково-дослідний відділ автоматизованих інформаційних систем

2017-07-25T11:42:09Z

Stud fit masha:

[[Створив::Остаповська_Марія|pis M.]]

=Науково-дослідний відділ автоматизованих інформаційних систем=
Один із науково-дослідних відділів [[Належить::Інститут_програмних_систем|Інституту програмних систем НАН України]].

Завідувач відділу – д.ф.-м.н., [[Академік|академік]] [[Національна_академія_наук_України|НАН України]] [[Андон_Пилип_Іларіонович|Андон П.І.]]
У відділі працює 25 співробітників, серед них один [[Академік|академік]] ({{#ask: [[Категорія:Співробітник науково-дослідного відділу автоматизованих інформаційних систем]] [[Вчене звання::академік]]}}), один [[Qualification_9|доктор наук]] ({{#ask: [[Категорія:Співробітник науково-дослідного відділу автоматизованих інформаційних систем]] [[Competence management::Qualification_9]]}}), шість [[Qualification_8|кандидатів наук]] (серед яких: {{#ask: [[Категорія:Співробітник науково-дослідного відділу автоматизованих інформаційних систем]] [[Competence management::Qualification_8]]}}).

==Основний напрям діяльності:==
Проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт в області [[Проводить дослідні робити в області::Інтелектуальна інформаційна система|інтелектуальних автоматизованих інформаційних систем]].

==Основні напрями наукової діяльності відділу:==
•формально-логічні основи, методи і засоби створення інтелектуальних відкритих розподілених інформаційних систем, банків даних та знань на основі мультиагентних програмних технологій;

• теорія, методи та засоби агентно-орієнтованого програмування;

• моделі, методи та засоби побудови сервісно-орієнтованих прикладних інформаційних систем в Semantic Web-середовищі на основі [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%BE-%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%85%D1%96%D0%B4 агентного підходу].

==Нині співробітниками відділу виконуються такі теми:==
===з фундаментальних досліджень:===

III-7-15 – Розробка загальносистемних проектних рішень щодо побудови інтегрованої хмарної інфраструктури НАН Україниь (науковий керівник д.ф.-м.н., академік НАН України [[Андон_Пилип_Іларіонович|Андон П.І.]]).

Строки виконання: 2015-2017 
Керівник проекту н.с. Твердохліб Є.М. 
Виконавці: н.с. Перконос П.І., н.с. Суботін С.В., Поточилов Р.В., Вєнік Ю.Є., Святодух А.Г.

– III-2-17 – Методи та засоби створення інтелектуальних сервіс-орієнтованих інформаційно-забезпечуючих систем у середовищі семантичного Вебу (науковий керівник д.ф.-м.н., академік НАН України Андон П.І.).

Строки виконання: 2017-2021 
Керівник проекту к.ф.-м.н [[Резніченко_Валерій_Анатолійович|Резніченко В.А.]] 
Виконавці: д.ф.-м.н [[Балабанов_Олександр_Степанович|Балабанов О.С.]], н.с. Гришанова І.Ю., к.т.н. Захарова О.В., м.н.с. Кудим К.О., м.н.с.Новицький О.В., к.ф.-м.н. Рогушина Ю.В., м.н.с. Чистякова І.С.

III-5-17 – Розроблення методів та інтелектуальних інформаційних технологій автоматизації композиції веб-сервісів у семантичному веб-середовищі (науковий керівник д.ф.-м.н., академік НАН України [[Андон_Пилип_Іларіонович|Андон П.І.]]).

Цільова програма фундаментальних досліджень Відділення інформатики НАН України “Фундаментальні засади створення перспективних інформаційно-комунікаційних технологій”. 
Строки виконання: 2017-2021 
Виконавці: к.т.н. Моренцов Є.І., Зінькович В.М., н.с.Ремарович С.С., к.ф.-м.н. Слабоспицька О.О. 

===з прикладних досліджень:===
– III-7-15 – Розробка загальносистемних проектних рішень щодо побудови інтегрованої хмарної інфраструктури НАН Україниь (науковий керівник д.ф.-м.н., академік НАН України [[Андон_Пилип_Іларіонович|Андон П.І.]]).

Строки виконання: 2015-2017 
Керівник проекту н.с. Твердохліб Є.М. 
Виконавці: н.с. Перконос П.І., н.с. Суботін С.В., Поточилов Р.В., Вєнік Ю.Є., Святодух А.Г.

===з програми Інформатизації НАН України 2015-2019:===
II-2-17 – Розробка та впровадження сервісів підтримки функціонування хмарних технологій в НАН України (кекрівник роботи н.с. Перконос П.І.)

Строки виконання: 2017

II-3-17 – Розвиток інформаційного, функціонального та програмного забезпечення електронного варіанту Великої української енциклопедії (кекрівник роботи к.ф.м.-н. [[Резніченко_Валерій_Анатолійович|Резніченко В.А.]])

Строки виконання: 2017

II-4-17 – Розробка програмного забезпечення для інформаційної підтримки оцінки ефективності діяльності наукових установ НАН України (кекрівник роботи н.с. Перконос П.І.)

Строки виконання: 2017

==Найважливіші фундаментальні та прикладні результати:==
Розроблено формальний апарат для побудови відкритих розподілених мультиагентних пошукових і пошуково-аналітичних систем та складних комп’ютерних систем, зокрема: 
– формальні моделі представлення й обробки знань агентів, що змінюються в часі, засновані на темпоральній [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D0%BB%D0%B3%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B0 реляційній алгебрі]; 
– формалізм символьно-дедуктивних, активних та прикладних символьно-дедуктивних баз даних та гіперправила, що забезпечують компактний опис і локальну корекцію логіки інформаційних процесів із залученням апарату процедурного приєднання «жорстких» програм в [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE-%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0 проблемно-орієнтованих системах] обробки даних та знань. Оцінка ефективності запропонованих методів та засобів; 
– моделі інтеграції (трансформації) [https://uk.wikipedia.org/wiki/Онтологія онтології], [[Інформаційний_пошук|пошуку інформації]] на основі її онтологічного індексування та методи і засоби використання онтологій для представлення знань агентів, що регламентують їх поведінку для досягнення особистих та колективних цілей; 
– методи автоматизованого формування і вдосконалення [https://uk.wikipedia.org/wiki/Онтологія онтологій] предметних областей та онтологічної персоніфікації інформаційних потреб користувача інтелектуального пошукового сервісу МАІПС; 
– методологія, апарат та методи глибокого аналізу даних, виведення систем залежностей та каузальних відношень із статистичних даних.

Розроблено технологічні та програмні засоби реалізації інформаційно-пошукових систем, а саме: 
– технологія застосування логіко-граматичної моделі даних нереляційного типу для побудови проблемно-орієнтованих систем обробки даних та знань; 
– апарат, методи та алгоритми виведення моделей залежностей із статистичних даних, що відображають зв’язки та механізми впливів у предметних галузях; 
– засоби формування та ведення [https://uk.wikipedia.org/wiki/Онтологія онтологій]; 
– інструментальні засоби реалізації механізмів взаємодії агентів (ведення переговорів); 
– процедури для використання функціональних специфікацій дій агентів в їх середовищах.

==Найважливіші розробки та впровадження:==
– технологія створення інтелектуальних інформаційних систем контент-аналітичного дослідження інформації, яка спрямована на підтримку процесів аналізу, узагальнення та відтворення змісту великих обсягів текстової інформації для забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності органів державного управління і проведення контент-аналітичних досліджень повнотекстових баз даних в Інтернет-середовищі ( впровадження: Адміністрація Президента України; керівники розробки – [[Андон_Пилип_Іларіонович| П.І. Андон]], В.О. Дерецький); 
– ГІС-технологія дослідження впливу навколишнього середовища на стан здоров’я населення, яка спрямована на оцінювання стану забруднення, популяційного здоров’я та ризику захворювання людини; використовується для визначення статистичних асоціацій та географічного відображення залежностей між оцінками стану забруднення та стану здоров’я людини ( впровадження: м. Маріуполь; керівник розробки – А.І. Кукса); 
– комп’ютерна система аналізу рівня життя населення України “Моніторинг”, яка призначена для оцінки рівня життя населення по регіонах України з урахуванням цін на основні продовольчі та непродовольчі товари і послуги, доходів, межі малозабезпеченості та фізіологічних норм споживання продуктів; дозволяє проводити аналіз стану соціально-економічних процесів по регіонах, відтворення розрахунків та прогнозів у різноманітному вигляді (впровадження: АР Крим; керівник розробки – А.В.Чадюк);

Співробітниками відділу опубліковано біля 200 наукових праць, серед яких 5 [https://uk.wikipedia.org/wiki/Монографія монографій], 3 навчальних посібники та підручники.

[[Категорія: Науково-дослідний відділ ІПС]]

Андон Пилип Іларіонович

2017-07-25T11:41:37Z

Stud fit masha:

[[Створив::Остаповська_Марія|pis M.]]
=Андон Пилип Іларіонович=
'''Андон Пилип Іларіонович''' – вчений у галузі програмування, [[Competence management::Qualification_9|доктор]] [[Фізико-математичних_наук|фізико-математичних наук]], [[Вчене звання::академік]] [[Національна_академія_наук_України|НАН України]], [[Звання::заслужений діяч науки і техніки України]], [[Посада::директор]] [[Є співробітником::Інститут_програмних_систем|Інституту програмних систем]].

==Життєпис==
Народився 16 жовтня [[Рік народження::1938]] року у селі Кирилівка (Молдавська РСР). У 1961 р. після закінчення фізико-математичного факультету [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8 Кишинівського державного університету] зі спеціальності «математика» його направили на роботу в Інститут кібернетики АН УРСР у м. Києві.

Упродовж 1961–1969 рр. Пилип Іларіонович подолав в інституті шлях від інженера до молодшого наукового співробітника. Він спеціалізувався на створенні засобів обчислювальної техніки. Отримані ним результати лягли в основу кандидатської дисертації, яку П. І. Андон захистив у 1967 р. Протягом 1965–1967 рр. він без відриву від виробництва навчався в аспірантурі Інституту кібернетики АН УРСР.

З 1969 до 1980 рр. П. І. Андон був керівником відділення в Спеціальному конструкторському бюро Математичних машин і систем Інституту кібернетики АН УРСР, де працював над розробленням та практичним впровадженням систем оброблення даних на базі ЕОМ. Під його керівництвом виконано низку робіт, які отримали широке використання в народному господарстві.

З квітня 1980 р. по червень 1985 р. він був заступником директора з наукової роботи Спеціального конструкторсько-технологічного бюро програмного забезпечення Інституту кібернетики, з червня 1985 р. по липень 1992 р. його очолював.

У 1992 р. Пилип Іларіонович організував [[Інститут_програмних_систем_Національної_Академії_наук_України|Інститут програмних систем НАН України]], директором якого став згодом. У 1986 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня [[Competence management::Qualification_9|доктора]] фізико-математичних наук.

==Наукова діяльність==

П. І. Андон опублікував понад 200 наукових праць, у тому числі 5 [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F монографій]. Він підготував 11-х [[Qualification_8|кандидатів]] і 5-х [[Qualification_9|докторів наук]]. Крім цього, працював на педагогічній роботі: викладав у [[Працює в місті:: Київ|Київському]] національному університеті імені Т. Г. Шевченка, упродовж 1986–1992 рр. був головою Державної екзаменаційної комісії в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут».

Пилип Іларіонович — визнаний фахівець у галузі інформатики, програмування, інформаційних систем, баз даних і знань. Він зробив значний внесок у розвиток української кібернетичної школи. У 1961–1969 рр. П. І. Андон виконав цикл робіт із теорії автоматів, розробив нові методи мінімізації функцій алгебри логіки, які використовують при створенні засобів автоматизованого проектування систем дискретної дії. З 1969 року основний напрям наукової діяльності вченого — програмування та інформаційні системи. Він запропонував модель конвеєрних програмних систем, розробив методи їх синтезу, аналізу, оптимізації та організації конвеєрних обчислень на базах даних і знань великих обсягів. Пилип Іларіонович долучився до формування методології створення прикладних програмних систем, у межах якої розробив методи й засоби забезпечення надійності та якості програм на різних фазах їхнього життєвого циклу, методи розрахунків вартості, ризику й трудомісткості програмних систем. За авторської участі та під науковим керівництвом П. І. Андона в Україні розроблено основні стандарти з питань інженерії програмних систем.

У галузі інформаційних систем, баз даних і знань учений розробив формальнологічні основи побудови інтелектуальних інформаційних систем, зокрема теоретичний фундамент, методи і засоби концептуального моделювання предметних областей в умовах неповної і нечіткої інформації, запропонував і дослідив відповідні моделі даних та алгебри, розробив низку методів узагальнення інформації на базах даних; запропонував методологію створення інформаційно-аналітичних систем для підтримки технологій проведення контент-аналітичних досліджень на повнотекстових базах даних із метою кількісного аналізу, аналітичного оброблення та узагальнення змісту текстів для виявлення тенденцій, закономірностей явищ і подій, відображених у текстах. За його участю створено і запроваджено відповідні програмні засоби (система КОНТЕНТ).

П. І. Андон відомий як фахівець із питань створення великих складних розподілених систем. Під його керівництвом розроблено низку систем загальнодержавного та галузевого рівня (АИС ЮПИТЕР, ГАРТ, АРИАДНА). В останні декілька років науково-практичні зусилля вченого сконцентровані на розробленні теорії синтезу прикладних програмних систем у семантичному Інтернет-середовищі та на інформаційних технологіях підтримки наукових досліджень.

Пилип Іларіонович один з ініціаторів створення [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Національної програми інформатизації України] та співпраці України з [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%9D%D0%95%D0%A1%D0%9A%D0%9E ЮНЕСКО]. Він член Консультативної ради з питань інформатизації при Верховній Раді України, Міжнародної комп'ютерної асоціації АСМ і комп'ютерного товариства IEEE, входить до складу Програмних комітетів багатьох міжнародних наукових конференцій з програмування. П. І. Андон — член редколегій низки профільних наукових часописів (зокрема, «Компьютерная математика», «Системні дослідження та інформаційні технології», «Управляющие системы и машины»), а також засновник і головний редактор журналу «Проблеми програмування».

В останні роки зусилля П. І. Андона сконцентровані на побудові високошвидкісної оптоволоконної академічної мережі обміну даними (АМОД), розробці та впровадженні сучасних інформаційних технологій підтримки наукових досліджень у повсякденну діяльність НАН України, розробці засобів та технології створення електронних наукових бібліотек, розвитку ГРІД-середовища, розробці теорії синтезу прикладних програмних систем в семантичному Інтернет-середовищі. Особливо вагомим є внесок Пилипа Іларіоновича Андона у побудову великих складних розподілених систем загальнодержавного та галузевого рівня. На сьогодні знайшли широке впровадження в структурні підрозділи Міністерства оборони та Державної прикордонної служби України системи СТВОЛ, ГАРТ, АРКАН, які працюють в умовах реального часу. Окрім того, пройшла промислову експлуатацію і впроваджена в дію АМОД, яка інтегрована з польською науковою мережею PIONER і Українською науково-освітньою мережею [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%A0%D0%90%D0%9D УРАН].

==Бібліографія публікацій==

1. [[Атаки на відмову в мережі Інтернет: опис проблеми та підходів щодо її вирішення]] 
2. [[Визначення витрат на створення програмного забезпечення автоматизованих систем]] 
3. [[Засоби координації агентів у пошукових архітектурах Web]] 
4. [[Логічні моделі інтелектуальних інформаційних систем]] 
5. [[Методи інженерії розподілених комп'ютерних додатків]] 
7. [[Організація обчислень в системах обробки даних методом макропотоків даних]] 
8. [[Основи інженерії якості програмних систем]] 
9. [[Проблеми побудови сервіс-орієнтованих прикладних інформаційних систем в semantic web середовищі на основі агентного підходу]] 
10. [[Проблемы программирования]] 
11. [[Программирование высокопроизводительных параллельных вычислений: формальные модели и графические ускорители]] 
12. [[Процесори пошуку та аналізу природномовної текстової інформації в аналітичних системах]] 
13. [[Стандартизация инженерии систем и программных средств в Украине]] 
14. [[Структурные статистические модели: инструмент познания и моделирования]] 
15. [[Эффективная обработка дедуктивных запросов при ограничениях на вычислительные ресурсы]] 
16. [[Semantic Web как новая модель информационного пространства Интернет]] 

Серед них монографії: {{#ask: [[Категорія:Монографія]] [[Автор::Андон Пилип Іларіонович]]}}

Публікації, випущені до 2000 року: {{#ask: [[Автор::Андон Пилип Іларіонович]] [[Рік видання::<2000]]| format=ul}}

Публікації випущені після 2000 року:{{#ask: [[Автор::Андон Пилип Іларіонович]] [[Рік видання::>2000]]| format=ul}}

Публікації, в яких кількість сторінок перевищує 50: {{#ask: [[Автор::Андон Пилип Іларіонович]] [[Кількість сторінок::>50]]| format=ul}}

==Контакти==
тел. (+38) (044) 526-55-07 
e-mail: andon@isofts.kiev.ua

[[Категорія:Персоналії]] [[Категорія:Науковці]] [[Категорія:Українські дослідники]] [[Категорія:Особи, що працювали в Києві]] [[Категорія:Співробітник науково-дослідного відділу автоматизованих інформаційних систем]] [[Категорія:Фізико-математичних наук]]

Остаповська Марія

2017-07-25T11:40:52Z

Stud fit masha: Створена сторінка: Остаповська Марія Студентка Київського Національного Університету імені Тараса Шевч...

Остаповська Марія

Студентка Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка факультет Інформаційних технологій. Проходила практику в [[Інститут_програмних_систем|Інституті програмних систем]] Національної Академії Наук України за період 1.07.2017 - 31.07.2017.

Керівники практики:

З Інституту програмних систем Національної Академії Наук України
- Рогушина Юлія Віталіївна
З Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка факультет
- Плескач Валентина Леонідівна

Сторіники, що були створені під час проходження практики:

Інформаційний пошук

2017-07-24T22:58:16Z

Stud fit masha:

pis M.

'''Інформаці́йний по́шук''' (ІП) (англ. Information retrieval) — [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B0 наука] про [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA пошук] неструктурованої документальної [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F інформації]. Особливо це відноситься до пошуку інформації в [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82 документах], пошук самих документів, добуття метаданих з документів, пошуку тексту, зображень, відео та звуку у локальних реляційних базах даних, у гіпертекстових базах даних таких, як Інтернет та локальні інтранет. Інформаційний пошук — велика міждисциплінарна область науки, яка стоїть на перетині когнітивної психології, інформатики, інформаційного дизайну, лінгвістики, семіотики, бібліотечної справи, та статистики. Вперше виділив як міждисциплінарну галузь відомий угорський дослідник Золтон Жулен у 1989 році .

Автоматичні системи інформаційного пошуку використовують для зменшення так званого [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F «інформаційного перевантаження»]. Багато університетів та публічних бібліотек використовують системи ІП для полегшення доступу до книжок, журналів та інших документів. Найвідомішим прикладом систем ІП можна назвати пошукові системи в Інтернеті.

Об'єктом інформаційного пошуку є текстова інформація, зображення, аудіо, відео інформація.

==Проблематика==

З інформаційним пошуком змикаються проблеми: 
● розсилки інформації (information routing); 
● сортування інформації (information filtering); 
● упорядкування (класифікація) інформації (information categorization); 
● відбір інформації (information extraction).

Для інформаційного пошуку розробляють: 
● алгоритми інформаційного пошуку (retrieval algorithms); 
● підходи інформаційного пошуку(retrieval approaches); 
● стратегії інформаційного пошуку (retrieval strategies).

Для його здійснення створюють: 
● методи інформаційного пошуку (retrieval utilities); 
● засоби інформаційного пошуку (information retrieval systems); 
● комп'ютерні пошукові програми (search engines).

До проблем інформаційного пошуку належать питання: 
● представлення даних, інформації, знань (data, information, knowledge); 
● представлення інформації в сучасних інформаційних сховищах (representation of information); 
● багатомовний інформаційний пошук (cross-language information retrieval); 
● одночасний інформаційний пошук (parallel information retrieval); 
● розподілений інформаційний пошук (distributed information retrieval); 
● суспільний інформаційний пошук (social information retrieval)

Напрям інформаційний пошук відносять до проблем: 
● застосовної (прикладної) лінгвістики (applied linguistics); 
● обробки природної мови (natural language processing); 

==Завдання==

Завданням інформаційного пошуку є знаходження відповідних (до пошукового запиту) інформаційних об'єктів, або документів серед доступного для пошуку матеріалу. 
Завдання для інформаційного пошуку задається у вигляді інформаційного запиту (query), який може містити слова, фрази чи речення або комбінацію їх. Переважна більшість пошукових систем орієнтована на роботу з пошуковими термінами — словами або словосполученнями, які пошукова система розпізнає як одне ціле. 
Для здійснення інформаційного пошуку потрібно мати збірку інформаційних об'єктів (бібліотека, комп'ютерні файли) і систему (алгоритм або програму) яка здійснює пошук. Для здійснення інформаційного пошуку користувач (людина або інформаційна система) формує інформаційний запит (information query). Результатом пошукової роботи є список документів який укладається згідно з певним принципом. Такий список називають впорядкованим (ranked list, ranked results). 
Пошукова система переглядає всі доступні інформаційні одиниці (документи) зі збірки і відбирає документи відповідні до інформаційного запиту. Оскільки реальні пошукові системи знаходять не всі відповідні документи, говорять про точність пошукових систем (system accuracy). Результатом роботи пошукової системи є список відібраних документів (retrieved documents list), серед яких є відповідні до запиту документи (relevant documents). Для ідеальної пошукової системи список відібраних документів та відповідних документів повинні збігатися. В реальних пошукових системах в списках відібраних документів знаходяться і невідповідні до запиту документи. Тому говорять про ефективність пошукових систем.

==Ефективність==

Ефективність пошукових систем оцінюється двома параметрами: пошукова відповідність (precision) та пошукова якість (recall).
Пошукова відповідність визначає частку відповідних документів серед відібраних на запит. Пошукова відповідність визначає якість отриманого результату інформаційного пошуку. Пошукова якість визначає частку отриманих системою відповідних до запиту документів серед загального числа відповідних до запиту документів у збірці. Загальне число відповідних до запиту документів завжди є невідомим і може бути встановлене лише при повному перегляді збірки людиною.
Крім того роботу пошукових систем оцінюють швидкодією — часом, за який отримують список відповідних до запиту документів.
Інформаційний пошук — велика міждисциплінарна область науки, яка стоїть на перетині когнітивної психології, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0 інформатики], інформаційного дизайну, лінгвістики, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0 семіотики], бібліотечної справи, та [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0 статистики].
Автоматичні системи інформаційного пошуку використовують для зменшення так званого «інформаційного перевантаження». Багато університетів та публічних бібліотек використовують системи ІП для полегшення доступу до книжок, журналів та інших документів. Найвідомішим прикладом систем ІП можна назвати пошукові системи в Інтернеті.

Засоби координації агентів у пошукових архітектурах Web

2017-07-24T22:57:52Z

Stud fit masha:

=Засоби координації агентів у пошукових архітектурах Web=
pis M.

Є частиною збірника наукових праць Проблеми програвмування.

==Опис==

Тип: Бібліографія.

Автори: [[Автор::Андон Пилип Іларіонович|Андон П.І.]], Дерецький В.О.

Рік видання: [[Рік видання::2004]]

Кількість сторінок: [[Кількість сторінок::11]]

[http://eprints.isofts.kiev.ua/331/1/05_Andon.pdf Посилання на публікацію]

==Анотація==

Досліджується підхід до тематичного [[Інформаційний_пошук|пошуку інформації]] на засадах агентних технологій з використанням онтологічних мов опису та координації поведінки агентів. Для реалізації мети застосування (задачі) агент відповідно до зазначеного підходу включає об’єкти, що забезпечують розподілене керування, і прикладні динамічно співробітничаючі об'єкти. Розглядаються модель та застосування тематичного пошуку інформації, технологія і засоби специфікації поводження агента, використовувані в мультиагентній системі, а також описана архітектура платформи для реалізації зазначених моделей.

[[Категорія: Публікація]] [[Категорія:Бібліографія]]

Науково-дослідний відділ автоматизованих інформаційних систем

2017-07-24T22:56:44Z

Stud fit masha: /* Найважливіші фундаментальні та прикладні результати: */

Pis M.

=Науково-дослідний відділ автоматизованих інформаційних систем=
Один із науково-дослідних відділів [[Належить::Інститут_програмних_систем|Інституту програмних систем НАН України]].

Завідувач відділу – д.ф.-м.н., [[Академік|академік]] [[Національна_академія_наук_України|НАН України]] [[Андон_Пилип_Іларіонович|Андон П.І.]]
У відділі працює 25 співробітників, серед них один [[Академік|академік]] ({{#ask: [[Категорія:Співробітник науково-дослідного відділу автоматизованих інформаційних систем]] [[Вчене звання::академік]]}}), один [[Qualification_9|доктор наук]] ({{#ask: [[Категорія:Співробітник науково-дослідного відділу автоматизованих інформаційних систем]] [[Competence management::Qualification_9]]}}), шість [[Qualification_8|кандидатів наук]] (серед яких: {{#ask: [[Категорія:Співробітник науково-дослідного відділу автоматизованих інформаційних систем]] [[Competence management::Qualification_8]]}}).

==Основний напрям діяльності:==
Проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт в області [[Проводить дослідні робити в області::Інтелектуальна інформаційна система|інтелектуальних автоматизованих інформаційних систем]].

==Основні напрями наукової діяльності відділу:==
•формально-логічні основи, методи і засоби створення інтелектуальних відкритих розподілених інформаційних систем, банків даних та знань на основі мультиагентних програмних технологій;

• теорія, методи та засоби агентно-орієнтованого програмування;

• моделі, методи та засоби побудови сервісно-орієнтованих прикладних інформаційних систем в Semantic Web-середовищі на основі [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%BE-%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%85%D1%96%D0%B4 агентного підходу].

==Нині співробітниками відділу виконуються такі теми:==
===з фундаментальних досліджень:===

III-7-15 – Розробка загальносистемних проектних рішень щодо побудови інтегрованої хмарної інфраструктури НАН Україниь (науковий керівник д.ф.-м.н., академік НАН України [[Андон_Пилип_Іларіонович|Андон П.І.]]).

Строки виконання: 2015-2017 
Керівник проекту н.с. Твердохліб Є.М. 
Виконавці: н.с. Перконос П.І., н.с. Суботін С.В., Поточилов Р.В., Вєнік Ю.Є., Святодух А.Г.

– III-2-17 – Методи та засоби створення інтелектуальних сервіс-орієнтованих інформаційно-забезпечуючих систем у середовищі семантичного Вебу (науковий керівник д.ф.-м.н., академік НАН України Андон П.І.).

Строки виконання: 2017-2021 
Керівник проекту к.ф.-м.н [[Резніченко_Валерій_Анатолійович|Резніченко В.А.]] 
Виконавці: д.ф.-м.н [[Балабанов_Олександр_Степанович|Балабанов О.С.]], н.с. Гришанова І.Ю., к.т.н. Захарова О.В., м.н.с. Кудим К.О., м.н.с.Новицький О.В., к.ф.-м.н. Рогушина Ю.В., м.н.с. Чистякова І.С.

III-5-17 – Розроблення методів та інтелектуальних інформаційних технологій автоматизації композиції веб-сервісів у семантичному веб-середовищі (науковий керівник д.ф.-м.н., академік НАН України [[Андон_Пилип_Іларіонович|Андон П.І.]]).

Цільова програма фундаментальних досліджень Відділення інформатики НАН України “Фундаментальні засади створення перспективних інформаційно-комунікаційних технологій”. 
Строки виконання: 2017-2021 
Виконавці: к.т.н. Моренцов Є.І., Зінькович В.М., н.с.Ремарович С.С., к.ф.-м.н. Слабоспицька О.О. 

===з прикладних досліджень:===
– III-7-15 – Розробка загальносистемних проектних рішень щодо побудови інтегрованої хмарної інфраструктури НАН Україниь (науковий керівник д.ф.-м.н., академік НАН України [[Андон_Пилип_Іларіонович|Андон П.І.]]).

Строки виконання: 2015-2017 
Керівник проекту н.с. Твердохліб Є.М. 
Виконавці: н.с. Перконос П.І., н.с. Суботін С.В., Поточилов Р.В., Вєнік Ю.Є., Святодух А.Г.

===з програми Інформатизації НАН України 2015-2019:===
II-2-17 – Розробка та впровадження сервісів підтримки функціонування хмарних технологій в НАН України (кекрівник роботи н.с. Перконос П.І.)

Строки виконання: 2017

II-3-17 – Розвиток інформаційного, функціонального та програмного забезпечення електронного варіанту Великої української енциклопедії (кекрівник роботи к.ф.м.-н. [[Резніченко_Валерій_Анатолійович|Резніченко В.А.]])

Строки виконання: 2017

II-4-17 – Розробка програмного забезпечення для інформаційної підтримки оцінки ефективності діяльності наукових установ НАН України (кекрівник роботи н.с. Перконос П.І.)

Строки виконання: 2017

==Найважливіші фундаментальні та прикладні результати:==
Розроблено формальний апарат для побудови відкритих розподілених мультиагентних пошукових і пошуково-аналітичних систем та складних комп’ютерних систем, зокрема: 
– формальні моделі представлення й обробки знань агентів, що змінюються в часі, засновані на темпоральній [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D0%BB%D0%B3%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B0 реляційній алгебрі]; 
– формалізм символьно-дедуктивних, активних та прикладних символьно-дедуктивних баз даних та гіперправила, що забезпечують компактний опис і локальну корекцію логіки інформаційних процесів із залученням апарату процедурного приєднання «жорстких» програм в [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE-%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0 проблемно-орієнтованих системах] обробки даних та знань. Оцінка ефективності запропонованих методів та засобів; 
– моделі інтеграції (трансформації) [https://uk.wikipedia.org/wiki/Онтологія онтології], [[Інформаційний_пошук|пошуку інформації]] на основі її онтологічного індексування та методи і засоби використання онтологій для представлення знань агентів, що регламентують їх поведінку для досягнення особистих та колективних цілей; 
– методи автоматизованого формування і вдосконалення [https://uk.wikipedia.org/wiki/Онтологія онтологій] предметних областей та онтологічної персоніфікації інформаційних потреб користувача інтелектуального пошукового сервісу МАІПС; 
– методологія, апарат та методи глибокого аналізу даних, виведення систем залежностей та каузальних відношень із статистичних даних.

Розроблено технологічні та програмні засоби реалізації інформаційно-пошукових систем, а саме: 
– технологія застосування логіко-граматичної моделі даних нереляційного типу для побудови проблемно-орієнтованих систем обробки даних та знань; 
– апарат, методи та алгоритми виведення моделей залежностей із статистичних даних, що відображають зв’язки та механізми впливів у предметних галузях; 
– засоби формування та ведення [https://uk.wikipedia.org/wiki/Онтологія онтологій]; 
– інструментальні засоби реалізації механізмів взаємодії агентів (ведення переговорів); 
– процедури для використання функціональних специфікацій дій агентів в їх середовищах.

==Найважливіші розробки та впровадження:==
– технологія створення інтелектуальних інформаційних систем контент-аналітичного дослідження інформації, яка спрямована на підтримку процесів аналізу, узагальнення та відтворення змісту великих обсягів текстової інформації для забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності органів державного управління і проведення контент-аналітичних досліджень повнотекстових баз даних в Інтернет-середовищі ( впровадження: Адміністрація Президента України; керівники розробки – [[Андон_Пилип_Іларіонович| П.І. Андон]], В.О. Дерецький); 
– ГІС-технологія дослідження впливу навколишнього середовища на стан здоров’я населення, яка спрямована на оцінювання стану забруднення, популяційного здоров’я та ризику захворювання людини; використовується для визначення статистичних асоціацій та географічного відображення залежностей між оцінками стану забруднення та стану здоров’я людини ( впровадження: м. Маріуполь; керівник розробки – А.І. Кукса); 
– комп’ютерна система аналізу рівня життя населення України “Моніторинг”, яка призначена для оцінки рівня життя населення по регіонах України з урахуванням цін на основні продовольчі та непродовольчі товари і послуги, доходів, межі малозабезпеченості та фізіологічних норм споживання продуктів; дозволяє проводити аналіз стану соціально-економічних процесів по регіонах, відтворення розрахунків та прогнозів у різноманітному вигляді (впровадження: АР Крим; керівник розробки – А.В.Чадюк);

Співробітниками відділу опубліковано біля 200 наукових праць, серед яких 5 [https://uk.wikipedia.org/wiki/Монографія монографій], 3 навчальних посібники та підручники.

[[Категорія: Науково-дослідний відділ ІПС]]

Інститут програмних систем

2017-07-24T22:52:36Z

Stud fit masha:

pis M.

'''Інститут програмних систем НАН України (ІПС)''' відомий в [[Знаходиться в:: Україна|Україні]] і за її межами як наукова установа, тематика якої спрямована на розвиток фундаментальних і прикладних наукових досліджень у галузі програмування та інформаційних технологій, на створення конкурентоспроможного програмного забезпечення в складних, розподілених, заснованих на мережах та концепціях баз даних і знань комп’ютерних системах, на організацію впровадження результатів наукових досягнень у державну, соціальну та оборонну сфери життєдіяльності України шляхом створення “під ключ” складних комп’ютерних систем, на розбудову вітчизняної індустрії програмного забезпечення та розвиток інформаційного середовища України.

[[Досягнення та нагороди ІПС|Досягнення та нагороди]]

Історична довідка ІПС розпочалася з 1980 року із створення Спеціального конструкторсько-технологічного бюро програмного забезпечення Інституту кібернетики ім. [[Глушков_В_М|В.М. Глушкова]] Академії наук України (СКТБ ПО ІК АН України), що було обумовлене необхідністю централізації робіт із створення програмного забезпечення ЕОМ і систем на основі нових технологій виробництва програм, вирішення питань уніфікації і типізації програмних засобів, організації їх розповсюдження, впровадження і супроводу в промисловому масштабі.

У 1992 році на основі СКТБ ПО ІК АН України створюється Інститут програмних систем Національної академії наук України, який згодом увійшов до складу Кібернетичного центру НАН України.

Інститут з моменту його створення очолює [[Qualification_9|доктор]] [[Фізико-математичних_наук|фізико-математичних наук]] [[Національна_академія_наук_України|НАН України]], лауреат Державної премії УРСР та України, [[заслужений діяч науки і техніки України]], [[академік]] НАН України [[Андон Пилип Іларіонович]].

Основними науковими напрямами діяльності інституту є:

● теоретичні та прикладні проблеми створення систем та технологій програмування; моделі і засоби програмної інженерії; проблеми оцінки і забезпечення якості, стандартизації та сертифікації програмних систем; 
● формально-логічні основи, методи і засоби створення інтелектуальних інформаційних систем, банків даних та знань; 
● математичні моделі, методи та програмне забезпечення для створення складних розподілених комп’ютерних систем. 

В перші роки свого існування на основі нових наукових підходів, розроблених в ІПС, були створені різні версії інструментального середовища програмування ПАЛЬМА, що підтримує створення великих реляційних баз даних і прикладних програмних застосувань; загальносистемні програмні засоби управління даними великих об’ємів і складної структури в автоматизованих інформаційних системах, системах обробки даних і управління ПРОК 1, CASE-система з режимом колективного доступу АПРОП-2; моделюючий комплекс АЛСИМ-2 для комплексного моделювання складних технічних систем і ін.

В подальшому значні зусилля Інституту були спрямовані на вирішення найбільш важливих та актуальних проблем програмної інженерії, виконано великий комплекс теоретичних та прикладних робіт, пов’язаних з вдосконаленням компонентного, генеруючого, агентно-орієнтованого та паралельного програмування. Зокрема:
<ul>
<li>отримав подальший розвиток теоретичний апарат компонентного програмування із зовнішньою та внутрішньою компонентною алгеброю;</li>

<li>розроблено об’єктно-компонентний метод, в якому об’єднані кращі можливості як об’єктного, так і компонентного підходів;</li>
<li>створено та розвинуто формальні моделі програм, інтерфейсів та середовищ і запропоновано методологію побудови програмних систем із типових і готових компонентів повторного використання;</li>
<li>розроблено формальний апарат та семантичні інструментально-технологічні та мовні засоби агентно-орієнтованого програмування;</li>
<li>створено високопродуктивні методи паралельних обчислень для прикладних програмних систем, у межах яких отримала подальший розвиток алгебра алгоритміки, як теоретична основа автоматизації проектування паралельних алгоритмів і програм;</li>
<li>розроблено методи та онлайнову інструментальну систему проектування і синтезу програмного забезпечення для паралельних і розподілених середовищ (багатоядерних, кластерних та Грід);</li>
<li>розроблено нову модель подання знань (логіко-обчислювальну семантичну мережу), для якої створено сукупність методів обробки знань (метод прямого логічного виводу, методи статичної верифікації та тестування знань тощо). На основі розроблених методів та моделі створено програмно-інструментальне середовище подання та обробки як чітких, так і нечітких знань.</li>
</ul>
Значні успіхи отримані у розв’язанні найбільш складних та актуальних питань побудови інтелектуальних систем, зокрема: розробці моделей, методів та засобів створення інтелектуальних інформаційних систем у семантичному WEB-середовищі на основі агентного підходу; розробці методів та моделей автоматизованої підтримки експертно-аналітичної методології прийняття рішень в мультиагентних комп’ютерних системах; створенню моделей і методів глибокого аналізу даних.

Сьогодні ІПС знаходиться серед лідерів в Україні в області дослідження, розробки і застосування перспективних технологій програмування, нових методів і інструментальних засобів, створення високоякісних, конкурентоспроможних складних комп’ютерних систем обробки даних і знань, стандартизації в області програмної інженерії, має добре навчений і кваліфікований персонал.

Інститутом розроблено і успішно упроваджено в промислову, соціальну і оборонну сфери більше 80 масштабних проектів зі створення новітніх інформаційних технологій і комп’ютерних систем “під ключ” за замовленням органів державного управління Міноборони України, Державної прикордонної служби України, Міністерства промислової політики України, Міністерства транспорту і зв’язку України, Державного космічного агентства України, Гідрометцентру України тощо. Серед них:

● глобальна автоматизована інформаційна система Прикордонних військ України (АІС “Гарт”), яка забезпечує створення, регламентну обробку, консолідацію та маршрутизацію електронних документів, що містять повнотекстову і фактографічну інформацію у базах даних; 
● інтегрована міжвідомча інформаційно-телекомунікаційна система щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України (система “Аркан”). Ця система забезпечила формування єдиного віртуального міжвідомчого інформаціїного простору щодо міграційного контролю для ДПС України, СБУ, СЗР України, МВС України, МЗС України, ДМС України та ДПА України; 
● спеціалізований моделюючий програмний комплекс ”КОСМОНАВТ” для дослідження і оцінки стану кровообігу космонавтів на всіх етапах сучасного космічного польоту; 
● інформаційні системи автоматизації повсякденної діяльності управлінь МО України та Генштабу ЗСУ; 
● комплекс програмних засобів підтримки експертного ухвалення рішень “Ексгрунт” в складних, слабоформалізованих сферах діяльності (соціально-політичні, економічні, науково-технічні і т. ін.); 
● апаратно-програмний комплекс “Захист” для захисту локальних і мережних АРМ від несанкціонованого доступу з ідентифікацією користувачів електронними мікропроцесорними картками; 
● інструментально-технологічний програмний комплекс проведення контент-аналітичних досліджень повнотекстових баз даних; 
● інструментальні програмно-технологічні засоби для підтримки проектування і реалізації розподілених прикладних систем об’єктно-орієнтованого типу загального призначення; 
● комп’ютерна система для формування і ведення аеронавігаційного пакету документів, даних і карт; 
● система паралельних обчислень для оперативного і високоточного аналізу і прогнозування регіональних природних і техногенних процесів в атмосфері; 
● ГІС-технологія дослідження впливу навколишнього середовища на стан здоров’я населення.

Інститут є базовою організацією з виконання Програми інформатизації НАН України. Зокрема, в рамках цієї програми:

● створено загальну телекомунікаційну інфраструктуру АІС національного масштабу у вигляді корпоративної Академічної мережі обміну даними (АМОД). На сьогодні АМОД включає 7 регіональних мереж в наукових центрах України, до яких під’єднано 158 установ НАНУ, має вихід до європейської наукової мережі GEANT та прямий доступ до Польської академічної мережі PIONER і Української науково-освітньої мережі УРАН. Вона набула статусу автономної системи з реєстрацією в Європейському Інтернет-реєстрі і є основою для Грід-інфраструктури НАН України; 
● розроблено типовий інтегрований програмно-технологічний комплекс “АІС – установа” для підтримки виконання функцій кадрового, планово-фінансового, науково-організаційного, господарського забезпечення діяльності установ; 
● створено та впроваджено реєстр інформаційних ресурсів НАН України та відповідну корпоративну інформаційно-пошукову систему; 
● розроблено типові програмно-технічні засоби, технології та методичне забезпечення побудови наукових електронних бібліотек (НЕБ) НАНУ, а також пілот-проекти централізованої НЕБ періодичних видань НАНУ та розподіленої НЕБ, яка інтегрує 12 НЕБ установ НАНУ та МОН загальним обсягом 23 тис. документів.

Інститут є: членом міжнародних наукових асоціацій Association of Computing Machinery (США) та IEEE Computer Society (США); активним членом міжнародної організації з питань стандартизації ISO в рамках Підкомітету “Інженерія програмних засобів” Технічного комітету по стандартизації ISO/IEC – JTC/SC7 Software Engineering; членом Асоціації європейських національних спілок дослідження операцій; співзасновником Асоціації користувачів CDS/ISIS (спільно з ДПНТ бібліотекою Росії); членом Українського відділення Асоціації обчислювальної техніки (АСМ); співзасновником наукового журналу “Проблеми програмування” та міжнародної науково-практичної конференції з програмування [[УкрПРОГ]].

В ІПС з 1993 року функціонує [[аспірантура]]. За цей час в ній навчалися 135 аспірантів (в тому числі 105 – з відривом від виробництва). За результатами навчання в аспірантурі захищено 10 кандидатських дисертацій. Крім того, близько 10 дисертацій знаходяться в стані підготовки до захисту. В 2015 році атестовано 5 аспірантів, що в даний час навчаються в аспірантурі ІПС.

[[Категорія: Наукова установа]]

Інтелектуальна інформаційна система

2017-07-24T22:44:29Z

Stud fit masha:

=Інтелектуальна інформаційна система=
Pis M.

'''Інтелектуальна інформаційна система (ІІС)''' — це один з видів автоматизованих інформаційних систем, інколи ІІС називають системою, засновану на знаннях. ІІС є комплексом програмних, лінгвістичних і логіко-математичних засобів для реалізації основного завдання: [[Завдання::здійснення підтримки діяльності людини]] і [[Завдання::Інформаційний пошук|пошуку інформації]] в режимі розширеного діалогу на [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0 природній мові].

Відділи, що проводить дослідні робити в цій області: {{#ask: [[Проводить дослідні робити в області::Інтелектуальна інформаційна система]]}}
==Класифікація ІІС==

● Експертні системи 
▪ Власне [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8 Експертні системи] (ЕС) 
▪ Інтерактивні банери (web + ЕС)

● Запитально-відповідальна система (деяких джерелах «системи спілкування») 
▪ Інтелектуальні пошукові системи (наприклад, система Старт) 
▪ Віртуальні співбесідники

ІІС можуть розміщуватися на якому-небудь сайті, де користувач ставить системі питання на природній мові (якщо це запитально-відповідальна система) або, відповідаючи на питання системи, знаходить необхідну інформацію (якщо це експертна система). Але, як правило, ЕС в інтернеті виконують рекламно-інформаційні функції (інтерактивні банери), а серйозні системи (такі, як, наприклад, ЕС діагностику устаткування) використовуються локально, оскільки виконують конкретні специфічні завдання. 
Інтелектуальні пошукові системи відрізняються від віртуальних співбесідників тим, що вони досить безликі і у відповідь на питання видають деякий витяг з джерел знань (інколи досить великого обсягу), а співбесідники володіють «характером», особливою манерою спілкування (можуть використовувати сленг, ненормативну лексику), і їхні відповіді мають бути гранично лаконічними (інколи навіть просто у формі смайликів, якщо це відповідає контексту). 
Для розробки ІІС раніше використовувалися логічні мови (Пролог, Лісп і т. д.), а зараз використовуються різні [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F процедурні мови]. Логіко-математичне забезпечення розробляється як для самих модулів систем, так і для стикування цих модулів. Проте на сьогоднішній день не існує універсальної логіко-математичної системи, яка могла б задовольнити потреби будь-якого розробника ІІС, тому доводиться або комбінувати накопичений досвід, або розробляти логіку системи самостійно. В області лінгвістики теж існує безліч проблем, наприклад, для забезпечення роботи системи в режимі діалогу з користувачем на природній мові необхідно закласти в систему [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BC алгоритми] формалізації природної мови, а це завдання виявилося куди складнішим, ніж передбачалося на світанку розвитку інтелектуальних систем. Ще одна проблема — постійна мінливість мови, яка обов'язково має бути відбита в системах штучного інтелекту.

==Забезпечення роботи ІІС==

● Математичне 
● Лінгвістичне 
● Програмне 
● Технічне 
● Технологічне 

==Класифікація завдань, вирішуваних ІІС==

● інтерпретація данних. Це одне з традиційних завдань для експертних систем. Під інтерпретацією розуміється процес визначення змісту даних, результати якого мають бути погодженими і коректними. Зазвичай передбачається багатоваріантний аналіз даних. 
● діагностика. Під діагностикою розуміється процес співвідношення об'єкта з деяким класом об'єктів і виявлення несправності в деякій системі. Несправність — це відхилення від норми. Таке трактування дозволяє з єдиних теоретичних позицій розглядати і несправність устаткування в технічних системах, і захворювання живих організмів, і всілякі природні аномалії. Важливою специфікою є тут необхідність розуміння функціональної структури («анатомії») діагностуючої системи. 
● моніторинг. Основне завдання моніторингу — безперервна інтерпретація даних у реальному масштабі часу і сигналізація про вихід тих або інших параметрів за допустимі межі. Головні проблеми — «пропуск» тривожної ситуації і інверсне завдання «помилкового» спрацьовування. Складність цих проблем в розмитості симптомів тривожних ситуацій і необхідність обліку тимчасового контексту. 
● проектування. Проектування полягає в підготовці специфікацій на створення «об'єктів» із заздалегідь визначеними властивостями. Під специфікацією розуміється весь набір необхідних документів — креслення, записка пояснення і так далі Основні проблеми тут — здобуття чіткого структурного опису знань про об'єкт і проблема «сліду». Для організації ефективного проектування і в ще більшій мірі того, що перепроектувало необхідно формувати не лише самі проектні рішення, але й мотиви їхнього прийняття. Таким чином, в завданнях проектування тісно зв'язуються два основні процеси, виконуваних в рамках відповідної ЕС: процес виведення рішення і процес пояснення. 
● прогнозування. Прогнозування дозволяє передбачати наслідки деяких подій або явищ на підставі аналізу наявних даних. Прогнозуючі системи логічно виводять ймовірні наслідки із заданих ситуацій. У прогнозуючій системі зазвичай використовується параметрична динамічна модель, в якій значення параметрів «підганяються» під задану ситуацію. Висновки, що виводяться з цієї моделі, складають основу для прогнозів з ймовірними оцінками.
планування. Під плануванням розуміється знаходження планів дій, що відносяться до об'єктів, здатних виконувати деякі функції. У таких ЕС використовуються моделі поведінки реальних об'єктів з тим, аби логічно вивести наслідки планованої діяльності. 
● навчання. Під навчанням розуміється використання комп'ютера для навчання деякої дисципліни або предмету. Системи навчання діагностують помилки при вивченні якої-небудь дисципліни за допомогою ЕОМ і підказують правильні рішення. Вони акумулюють знання про гіпотетичного «учня» і його характерні помилки, потім у роботі вони здатні діагностувати слабкості в знаннях учнів і знаходити відповідні засоби для їхньої ліквідації. Крім того, вони планують акт спілкування з учнем залежно від успіхів учня з метою передачі знань. 
● керування. Під керуванням розуміється функція організованої системи, що підтримує певний режим діяльності. Такого роду ЕС здійснюють управління поведінкою складних систем відповідно до заданих специфікацій. 
● підтримка [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C прийняття рішень]. Підтримка прийняття рішень — це сукупність процедур, що забезпечує особу, що приймає рішення, необхідною інформацією і рекомендаціями, що полегшують процес ухвалення рішення. Ці ЕС допомагають фахівцям вибрати і сформувати потрібну альтернативу серед безлічі виборів при ухваленні відповідальних рішень.

У загальному випадку всі системи, засновані на знаннях, можна підрозділити на системи, що вирішують завдання аналізу, і на системи, які вирішують завдання синтезу. Основна відмінність завдань аналізу від завдань синтезу полягає в тому, що якщо в завданнях аналізу безліч рішень може бути перераховане і включене в систему, то в завданнях синтезу безліч рішень потенційно не обмежена і будується з вирішень компонент або проблем. Завданнями аналізу є: інтерпретація даних, діагностика, підтримка ухвалення рішення; до завдань синтезу відносяться проектування, планування, управління. Комбіновані: [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F вчення], [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B3 моніторинг], [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F прогнозування].

[[Категорія:Інформаційні технології]] [[Категорія: Автоматизована інформаційна система]]

Заслужений діяч науки і техніки України

2017-07-24T22:37:32Z

Stud fit masha:

=Заслужений діяч науки і техніки України=

Pis M.

'''Заслу́жений дія́ч нау́ки і те́хніки Украї́ни''' — державна нагорода [[Нагорода держави::Україна|України]] — почесне звання України, яке надається Президентом України відповідно до Закону України «Про державні нагороди України». Згідно з Положенням про почесні звання України від 29 червня 2001, це звання присвоюється: науковим працівникам, які мають науковий ступінь доктора або кандидата наук та видатні праці в галузі науки і техніки, дизайну та ергономіки, що дістали міжнародне визнання, за підготовку висококваліфікованих наукових кадрів. 
Особи, яких представляють до присвоєння почесного звання «Заслужений діяч науки і техніки України», повинні мати вищу освіту на рівні [[Qualification_7|спеціаліста або магістра]].

==Історія нагороди==

Попередником цієї нагороди було звання «Заслужений діяч науки й техніки або мистецтва», встановлене [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%82 ВУЦВК] і [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0 РНК УРСР] 13 січня 1934. Воно надавалося за особливо цінні праці в галузі науки й техніки або за особливо важливі відкриття та винаходи чи за видатну науково-популяризаторську діяльність. Присвоєння звання відбувалося виключно за постановою Президії ВУЦВК за поданням [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D1%82 народних комісаріатів], ЦВК [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0 Молдавської Автономної СРР], обласних виконкомів, республіканських [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0 профспілкових] та інших громадських організацій.

Назва нагороди не раз змінювалася. Згідно з положенням «Про почесні звання Української РСР», затвердженим Президією ВР УРСР 26 вересня 1944, здійснювалося присвоєння звань «Заслужений діяч науки УРСР», «Заслужений діяч науки і техніки УРСР». У постанові Президії ВР УРСР від 10 жовтня 1969 вже значилося лише звання «Заслужений діяч науки УРСР».

Заслу́жений дія́ч нау́ки і те́хніки Украї́нської РСР — почесне звання Української РСР, встановлене спочатку 26 вересня 1944 р. Проіснувало до 1969 р. Встановлене повторно Президією Верховної Ради УРСР 15 листопада 1988 р.

Особам, яким присвоювалося це почесне звання, вручався [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA нагрудний знак], який виготовлявся з посрібленого кольорового металу — томпаку. Згідно з указом Президії Верховної Ради УРСР нагрудний знак носиться на правій стороні грудей.

Почесне звання Заслужений діяч науки і техніки Української РСР скасовано Верховною Радою України 17 травня 2001 р.

Цю нагороду отримували: {{#ask: [[Звання::заслужений діяч науки і техніки України]]}}

==Примітки==
1. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/6848-11 Указ Президії Верховної Ради УРСР від 15.11.1988 № 6848-XI «Про внесення змін у систему почесних звань Української РСР»] 
2. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2419-14 Закон України від 17.05.2001 № 2419-III «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України „Про державні нагороди України“»]

[[Категорія:Державна нагорода]]

Property:Кількість сторінок

2017-07-24T22:32:22Z

Stud fit masha: Створена сторінка: Це властивість типу Has type::Number.

Це властивість типу [[Has type::Number]].

Property:Рік видання

2017-07-24T22:31:14Z

Stud fit masha: Створена сторінка: Це властивість типу Has type::Number.

Це властивість типу [[Has type::Number]].

Кузьміна Клариса Іванівна

2017-07-24T22:29:22Z

Stud fit masha:

Pis M.

'''Кузьміна Клариса Іванівна''' (01. 03. [[Рік народження::1939]], с. Сергєєвка Примор. краю, РФ) – нейрофізіолог, фахівець у галузі біокібернетики, [[Competence management::Qualification_9|доктор]] біологічних наук з 1996. Дружина [[Є дружиною::Андон_Пилип_Іларіонович| Андона П.І]]. Премія ім. М. Амосова НАНУ (2007).

Закінчила Київський університет у 1966.

Працювала в Інституті кібернетики НАНУ: від 1986 – ст. н. с.; від 1997 – в [[Є співробітником::Інститут програмних систем|Інституті програмних систем НАНУ]].

Досліджує структурно-функціональну організацію головного мозку при екстремальних впливах, соціопсихофізіологічні механізми адаптації людини, антропогений аспект оптимізації людино-машинних систем; розробляє автоматизацію системи діагностики й управління функціональним станом людини з метою збереження її здоров’я.

[[Категорія:Персоналії]] [[Категорія:Науковці]] [[Категорія:Українські дослідники]] [[Категорія:Особи, що працювали в Києві]] [[Категорія:Співробітник Науково-дослідного відділу проблем моделювання та надійності людино-машинних систем]].

Щербак Богдан Валерійович

2017-07-24T22:26:09Z

Stud fit masha:

pis M.

'''Щербак Богдан Валерійович''' – [[Посада::заступник директора]] з загальних питань [[Є співробітником::Інститут програмних систем|Інституту програмних систем НАН України]] (м. [[Працює в місті::Київ]]).

===Контакти:===
тел. (+38) (044) 526-21-18 
тел. (+38) (044) 526-22-49 
e-mail: bogdan@isofts.kiev.ua

[[Категорія:Персоналії]] [[Категорія:Науковці]] [[Категорія:Українські дослідники]] [[Категорія:Особи, що працювали в Києві]]

Property:Посада

2017-07-24T22:25:34Z

Stud fit masha:

Це властивість типу [[Has type::Text]].

Дозволені значення для цієї властивості:
* [[Allows value::науковий співробітник]]
* [[Allows value::співробітник]]
* [[Allows value::автор]]
* [[Allows value::рецензент]]
* [[Allows value::старший науковий співробітник]]
* [[Allows value::редактор]]
* [[Allows value::науковий керівник]]
* [[Allows value::директор]]
* [[Allows value::заступник директора]]

Науково-дослідний відділ програмних засобів автоматизації наукових досліджень

2017-07-24T22:19:52Z

Stud fit masha:

Pis M.
= Науково-дослідний відділ програмних засобів автоматизації наукових досліджень=
Один із науково-дослідних відділів [[Належить::Інститут_програмних_систем|Інституту програмних систем НАН України]].

Зав. відділу д.т.н., с.н.с. [[Сініцин_Ігор_Петрович|Сініцин І.П.]] 
У відділі працює 17 співробітників, з них: 1 [[Qualification_9|доктор наук]] ({{#ask: [[Категорія: Співробітник науково-дослідного відділу програмних засобів автоматизації наукових досліджень]] [[Competence management::Qualification_9]]}}), 4 [[Qualification_8|кандидати наук]] (серед яких: {{#ask: [[Категорія: Співробітник науково-дослідного відділу програмних засобів автоматизації наукових досліджень]] [[Competence management::Qualification_8]]}}).

'''Основний напрям робіт''' – розробка інформаційно-аналітичних систем підвищеної надійності.

==Основні напрями наукової діяльності відділу:==
• інженерія якості прикладних програмних систем; 
• методи та моделі експертно-аналітичної методології прийняття рішень; 
• моделі захисту інформації в автоматизованих системах; 
• науково-методичні засади побудови та автоматизації процесів сучасного програмно-цільового управління.

==Нині співробітниками відділу виконуються такі теми:==
===з фундаментальних досліджень:===
III-4-17 – Розроблення моделей, методів та засобів конструювання і координації систем організаційних рішень у критичній відомчій інформаційній інфраструктурі (науковий керівник д.т.н. [[Сініцин_Ігор_Петрович|СініцинІ.П.]]).

Строки виконання: 2015-2017 
Виконавці: Бова В.І., Боровська О.М., п.н.с. [[Ільїна Олена Павлівна|Ільїна О.П.]], м.н.с. Колтик М.А.,м.н.с. Родін Є.С., c.н.с. Слабоспицька О.О., м.н.с. Степанюк М.Ю., м.н.с. Колтик М.А., Чуруброва С.М., Зварич Л.М.

[[Категорія: Науково-дослідний відділ ІПС]]

Відділ теорії комп’ютерних обчислень

2017-07-24T22:19:49Z

Stud fit masha:

Pis M.
=Відділ теорії комп’ютерних обчислень=
Один із науково-дослідних відділів [[Належить::Інститут_програмних_систем|Інституту програмних систем НАН України]].

Зав. відділу д.ф.-м.н., професор [[Дорошенко_Анатолій_Юхимович|Дорошенко А.Ю.]] 
У відділі працюють 15 співробітників, з них 1 [[Qualification_9|доктор наук]] ({{#ask:[[Категорія:Співробітник відділу теорії комп’ютерних обчислень]] [[Competence management::Qualification_9]]}}), 3 [[Qualification_8|кандидати наук]] (серед яких: {{#ask:[[Категорія:Співробітник відділу теорії комп’ютерних обчислень]] [[Competence management::Qualification_8]]}}).

'''Основний напрям робіт''' – [https://uk.wikipedia.org/wiki/Цифрове_моделювання моделі комп’ютерних систем], [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8 формальні методи] програмування, паралельне програмування і високопродуктивні обчислення.

==Основні напрями наукової діяльності відділу:==
• розробка та дослідження теоретичних моделей комп’ютерних обчислень з основних напрямків досліджень ІПС НАНУ; 
• дослідження та розробка застосувань побудованих теоретичних моделей у перспективних ділянках систем високопродуктивної обробки даних та паралельних обчислень.

Наукова діяльність відділу пов’язана з розробкою моделей, формальних методів та програмних засобів на основі алгебро-алгоритмічного підходу для автоматизації програмування обчислювальних систем паралельної дії, що включають мультипроцесорні платформи різної архітектури, а також застосуванням розроблених засобів при створенні експериментальних прикладних систем у галузі автоматизації наукових досліджень, зокрема, при розв’язуванні задач метеорологічного прогнозування.

Дослідження, що проводяться у відділі, беруть свій початок від фундаментальних робіт [https://uk.wikipedia.org/wiki/Глушков_Віктор_Михайлович В.М. Глушкова], [https://uk.wikipedia.org/wiki/Цейтлін_Георгій_Овсійович Г.О. Цейтліна] та [https://uk.wikipedia.org/wiki/Ющенко_Катерина_Логвинівна К.Л. Ющенко] з розробки [https://uk.wikipedia.org/wiki/Алгебра_алгоритмів систем алгоритмічних алгебр (САА)] та досліджень Летичевського О.А. з алгебраїчного програмування, що ґрунтується на переписуванні [https://uk.wikipedia.org/wiki/Терм термів]. САА стали прототипом напрямку алгебраїчної алгоритміки, розробленого д.т.н., проф. [https://uk.wikipedia.org/wiki/Цейтлін_Георгій_Овсійович Г.О. Цейтліним], який був провідним співробітником відділу з 2005 по 2013 рік. Специфічною рисою алгебри алгоритміки є формалізація процесів проектування та синтезу (збирання) алгоритмів і програм. Ці об’єкти проектуються в термінах регулярних схем — алгебраїчних подань в САА. Запропоновано теорію клонів, у термінах якої формалізуються основні парадигми сучасного програмування й аспекти формування різних предметних областей. На САА ґрунтуються розроблені завідувачем відділу д.ф.-м.н., проф. А.Ю. Дорошенко алгебро-динамічні моделі високопродуктивної паралельної обробки, в основу яких покладено [https://uk.wikipedia.org/wiki/Алгебра_алгоритмів алгебру алгоритмів] і [https://uk.wikipedia.org/wiki/Теорія_динамічних_систем теорію дискретних динамічних систем].

==Найважливіші фундаментальні та прикладні результати:==
• розроблені алгебро-алгоритмічні та алгебро-динамічні моделі послідовних і паралельних програм для широкого набору мультипроцесорних платформ (багатоядерних процесорів, графічних прискорювачів та обчислювальних кластерів), що дозволяють виконувати формалізоване проектування програм та їх трансформацію з використанням переписувальних правил; 
• розроблено нові засоби опису паралельних алгоритмів в рамках алгебри алгоритмів з даними для класу інформаційно-управляючих систем; 
• побудовані формальні моделі для автоматичної програмної оптимізації на основі використання розширеного поняття дискретної динамічної системи; 
• на основі побудованих алгебро-алгоритмічних моделей та методів розроблено програмні інструментарії: “Інтегрований інструментарій Проектування та Синтезу програм” (ІПС) та “Онлайновий Діалоговий конструктор Синтаксично Правильних програм” (ОДСП), призначені для автоматизації побудови схем алгоритмів, поданих в САА, і генерації програм для різних предметних областей (зокрема, метеорологічного прогнозування); інструментальну систему TuningGenie, призначену для автоматичного самоналаштовування (автотюнінгу) паралельних програм на цільові платформи, яка ґрунтується на трансформації програмного коду на основі використання переписувальних правил; інструментальне середовище gpusim, призначене для імітаційного моделювання високопродуктивних паралельних застосувань для гетерогенних обчислювальних систем з графічними прискорювачами; 
• розроблені засоби застосовані для створення нових чисельних методів та моделей розпаралелювання обчислень для розв’язання задач метеорологічного прогнозування, що дозволяють підвищити якість регіонального прогнозу погоди; 
• створені програмні засоби високопродуктивних паралельних обчислень для розв’язання метеорологічних задач впроваджені в Українському гідрометеорологічному інституті Міністерства надзвичайних ситуацій України та НАН України.

Загалом, співробітниками відділу опубліковано понад 100 наукових праць, серед яких 5 [https://uk.wikipedia.org/wiki/Монографія монографій].

==Нині співробітниками відділу виконуються такі теми:==
===з фундаментальних досліджень:===
III-1-17 – Розроблення алгебро-алгоритмічних методів, технологій та засобів автоматизації паралельного програмування для неоднорідних та Cloud-платформ (науковий керівник д.ф.-м.н., професор [[Дорошенко_Анатолій_Юхимович|Дорошенко І.]]). 
Строки виконання: 2017-2021 
Керівник проекту д.ф.-м.н., професор [[Дорошенко_Анатолій_Юхимович|Дорошенко А.Ю.]]) 
Виконавці: к.ф.-м.н. Жереб К.А., к.ф.-м.н.Ігнатенко О.П., к.ф.-м.н. Яценко О.А.

===з прикладних досліджень:===
III-8-16 – Застосування методів автоматизації проектування для розробки високопродуктивних програм обробки наукових даних на Cloud-платформах (науковий Керівник роботи д.ф.-м.н., професор [[Дорошенко_Анатолій_Юхимович|Дорошенко А.Ю.]]) 
Строки виконання: 2016-2018 
Виконавці: к.ф.-м.н. Жереб К.А., к.ф.-м.н. [[Ігнатенко Олексій Петрович|Ігнатенко О.П.]], к.ф.-м.н. Яценко О.А. 

[[Категорія: Науково-дослідний відділ ІПС]]

Алексеєв Віктор Анатолійович

2017-07-24T22:17:32Z

Stud fit masha:

Pis Denis
 
Алексеєв Віктор Анатолійович– [[Competence management::Qualification_8|кандидат]] [[Наук::Технічні_науки|технічних наук]]
[[Категорія:Персоналії]] [[Категорія:Науковці]] [[Категорія:Українські дослідники]] [[Категорія:Особи, що працювали в Києві]] [[Категорія: Співробітник науково-дослідного відділу автоматизованих систем програмно-цільового управління]] [[Категорія:Технічні науки]].

Науково-дослідний відділ автоматизованих систем програмно-цільового управління

2017-07-24T22:16:19Z

Stud fit masha:

Pis M.
==Науково-дослідний відділ автоматизованих систем програмно-цільового управління==
Один із науково-дослідних відділів [[Належить::Інститут_програмних_систем|Інституту програмних систем НАН України]].

Зав.відділу – к.т.н., с.н.с. [[Алексеєв_Віктор_Анатолійович|Алексеєв В.А.]] 
У відділі працює 17 співробітників, з них: 5 [[Qualification_8|кандидатів наук]] (Серед яких: {{#ask:[[Категорія: Співробітник науково-дослідного відділу автоматизованих систем програмно-цільового управління]] [[Competence management::Qualification_8]]}}).

'''Основний напрям робіт''' – розробка [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0 корпоративних автоматизованих інформаційних систем] спеціального призначення.

[[Категорія: Науково-дослідний відділ ІПС]]

Науково-дослідний відділ проблем моделювання та надійності людино-машинних систем

2017-07-24T22:15:15Z

Stud fit masha:

Pis M.
=Науково-дослідний відділ проблем моделювання та надійності людино-машинних систем=
Один із науково-дослідних відділів [[Належить::Інститут_програмних_систем|Інституту програмних систем НАН України]].

Зав. відділу – д.б.н. [[Григорян Рафік Давидович | Григорян Р.Д.]] 
У відділі працює 8 співробітників, з них: 2 [[Qualification_9|доктори наук]] (серед яких: {{#ask: [[Competence management::Qualification_9]] [[Категорія:Співробітник Науково-дослідного відділу проблем моделювання та надійності людино-машинних систем]]}}), 2 [[Qualification_8|кандидати наук]].

Основний напрям робіт – підвищення надійності взаємодії людини з комп’ютером в [https://uk.wikipedia.org/wiki/Автоматизована_система_керування автоматизованих системах управління].

==Основні напрями наукової діяльності відділу:==
• розробка комп’ютерних моделей різнорівневих (біофізичних, біохімічних та фізіологічних) процесів забезпечення діяльності людини; 
• розробка комп’ютерних технологій оцінки психофізіологічного стану операторів комп’ютера та соціопсихофізіологічних підходів для підвищення надійності людини-оператора.

==Нині співробітниками відділу виконуються такі теми:==
===з фундаментальних досліджень:===

III-9-17 – Розроблення теоретичних основ для сучасної комп’ютеризованої організації трудового колективу (науковий керівник д.н., Кузьміна К.І.).
Строки виконання: 2017-2021 
Керівник проекту к.ф.-м.н [[Резніченко_Валерій_Анатолійович|Резніченко В.А.]] 
Виконавці: д.б.н., [[Кузьміна Клариса Іванівна |Кузьміна К.І.]], к.б.н. Сьомик Т.М.

[[Категорія: Науково-дослідний відділ ІПС]]

Науково-дослідний відділ автоматизованих інформаційних систем

2017-07-24T22:12:54Z

Stud fit masha:

Pis M.

=Науково-дослідний відділ автоматизованих інформаційних систем=
Один із науково-дослідних відділів [[Належить::Інститут_програмних_систем|Інституту програмних систем НАН України]].

Завідувач відділу – д.ф.-м.н., [[Академік|академік]] [[Національна_академія_наук_України|НАН України]] [[Андон_Пилип_Іларіонович|Андон П.І.]]
У відділі працює 25 співробітників, серед них один [[Академік|академік]] ({{#ask: [[Категорія:Співробітник науково-дослідного відділу автоматизованих інформаційних систем]] [[Вчене звання::академік]]}}), один [[Qualification_9|доктор наук]] ({{#ask: [[Категорія:Співробітник науково-дослідного відділу автоматизованих інформаційних систем]] [[Competence management::Qualification_9]]}}), шість [[Qualification_8|кандидатів наук]] (серед яких: {{#ask: [[Категорія:Співробітник науково-дослідного відділу автоматизованих інформаційних систем]] [[Competence management::Qualification_8]]}}).

==Основний напрям діяльності:==
Проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт в області [[Проводить дослідні робити в області::Інтелектуальна інформаційна система|інтелектуальних автоматизованих інформаційних систем]].

==Основні напрями наукової діяльності відділу:==
•формально-логічні основи, методи і засоби створення інтелектуальних відкритих розподілених інформаційних систем, банків даних та знань на основі мультиагентних програмних технологій;

• теорія, методи та засоби агентно-орієнтованого програмування;

• моделі, методи та засоби побудови сервісно-орієнтованих прикладних інформаційних систем в Semantic Web-середовищі на основі [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%BE-%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%85%D1%96%D0%B4 агентного підходу].

==Нині співробітниками відділу виконуються такі теми:==
===з фундаментальних досліджень:===

III-7-15 – Розробка загальносистемних проектних рішень щодо побудови інтегрованої хмарної інфраструктури НАН Україниь (науковий керівник д.ф.-м.н., академік НАН України [[Андон_Пилип_Іларіонович|Андон П.І.]]).

Строки виконання: 2015-2017 
Керівник проекту н.с. Твердохліб Є.М. 
Виконавці: н.с. Перконос П.І., н.с. Суботін С.В., Поточилов Р.В., Вєнік Ю.Є., Святодух А.Г.

– III-2-17 – Методи та засоби створення інтелектуальних сервіс-орієнтованих інформаційно-забезпечуючих систем у середовищі семантичного Вебу (науковий керівник д.ф.-м.н., академік НАН України Андон П.І.).

Строки виконання: 2017-2021 
Керівник проекту к.ф.-м.н [[Резніченко_Валерій_Анатолійович|Резніченко В.А.]] 
Виконавці: д.ф.-м.н [[Балабанов_Олександр_Степанович|Балабанов О.С.]], н.с. Гришанова І.Ю., к.т.н. Захарова О.В., м.н.с. Кудим К.О., м.н.с.Новицький О.В., к.ф.-м.н. Рогушина Ю.В., м.н.с. Чистякова І.С.

III-5-17 – Розроблення методів та інтелектуальних інформаційних технологій автоматизації композиції веб-сервісів у семантичному веб-середовищі (науковий керівник д.ф.-м.н., академік НАН України [[Андон_Пилип_Іларіонович|Андон П.І.]]).

Цільова програма фундаментальних досліджень Відділення інформатики НАН України “Фундаментальні засади створення перспективних інформаційно-комунікаційних технологій”. 
Строки виконання: 2017-2021 
Виконавці: к.т.н. Моренцов Є.І., Зінькович В.М., н.с.Ремарович С.С., к.ф.-м.н. Слабоспицька О.О. 

===з прикладних досліджень:===
– III-7-15 – Розробка загальносистемних проектних рішень щодо побудови інтегрованої хмарної інфраструктури НАН Україниь (науковий керівник д.ф.-м.н., академік НАН України [[Андон_Пилип_Іларіонович|Андон П.І.]]).

Строки виконання: 2015-2017 
Керівник проекту н.с. Твердохліб Є.М. 
Виконавці: н.с. Перконос П.І., н.с. Суботін С.В., Поточилов Р.В., Вєнік Ю.Є., Святодух А.Г.

===з програми Інформатизації НАН України 2015-2019:===
II-2-17 – Розробка та впровадження сервісів підтримки функціонування хмарних технологій в НАН України (кекрівник роботи н.с. Перконос П.І.)

Строки виконання: 2017

II-3-17 – Розвиток інформаційного, функціонального та програмного забезпечення електронного варіанту Великої української енциклопедії (кекрівник роботи к.ф.м.-н. [[Резніченко_Валерій_Анатолійович|Резніченко В.А.]])

Строки виконання: 2017

II-4-17 – Розробка програмного забезпечення для інформаційної підтримки оцінки ефективності діяльності наукових установ НАН України (кекрівник роботи н.с. Перконос П.І.)

Строки виконання: 2017

==Найважливіші фундаментальні та прикладні результати:==
Розроблено формальний апарат для побудови відкритих розподілених мультиагентних пошукових і пошуково-аналітичних систем та складних комп’ютерних систем, зокрема: 
– формальні моделі представлення й обробки знань агентів, що змінюються в часі, засновані на темпоральній [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D0%BB%D0%B3%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B0 реляційній алгебрі]; 
– формалізм символьно-дедуктивних, активних та прикладних символьно-дедуктивних баз даних та гіперправила, що забезпечують компактний опис і локальну корекцію логіки інформаційних процесів із залученням апарату процедурного приєднання «жорстких» програм в [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE-%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0 проблемно-орієнтованих системах] обробки даних та знань. Оцінка ефективності запропонованих методів та засобів; 
– моделі інтеграції (трансформації) [https://uk.wikipedia.org/wiki/Онтологія онтології], пошуку інформації на основі її онтологічного індексування та методи і засоби використання онтологій для представлення знань агентів, що регламентують їх поведінку для досягнення особистих та колективних цілей; 
– методи автоматизованого формування і вдосконалення [https://uk.wikipedia.org/wiki/Онтологія онтологій] предметних областей та онтологічної персоніфікації інформаційних потреб користувача інтелектуального пошукового сервісу МАІПС; 
– методологія, апарат та методи глибокого аналізу даних, виведення систем залежностей та каузальних відношень із статистичних даних.

Розроблено технологічні та програмні засоби реалізації інформаційно-пошукових систем, а саме: 
– технологія застосування логіко-граматичної моделі даних нереляційного типу для побудови проблемно-орієнтованих систем обробки даних та знань; 
– апарат, методи та алгоритми виведення моделей залежностей із статистичних даних, що відображають зв’язки та механізми впливів у предметних галузях; 
– засоби формування та ведення [https://uk.wikipedia.org/wiki/Онтологія онтологій]; 
– інструментальні засоби реалізації механізмів взаємодії агентів (ведення переговорів); 
– процедури для використання функціональних специфікацій дій агентів в їх середовищах.

==Найважливіші розробки та впровадження:==
– технологія створення інтелектуальних інформаційних систем контент-аналітичного дослідження інформації, яка спрямована на підтримку процесів аналізу, узагальнення та відтворення змісту великих обсягів текстової інформації для забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності органів державного управління і проведення контент-аналітичних досліджень повнотекстових баз даних в Інтернет-середовищі ( впровадження: Адміністрація Президента України; керівники розробки – [[Андон_Пилип_Іларіонович| П.І. Андон]], В.О. Дерецький); 
– ГІС-технологія дослідження впливу навколишнього середовища на стан здоров’я населення, яка спрямована на оцінювання стану забруднення, популяційного здоров’я та ризику захворювання людини; використовується для визначення статистичних асоціацій та географічного відображення залежностей між оцінками стану забруднення та стану здоров’я людини ( впровадження: м. Маріуполь; керівник розробки – А.І. Кукса); 
– комп’ютерна система аналізу рівня життя населення України “Моніторинг”, яка призначена для оцінки рівня життя населення по регіонах України з урахуванням цін на основні продовольчі та непродовольчі товари і послуги, доходів, межі малозабезпеченості та фізіологічних норм споживання продуктів; дозволяє проводити аналіз стану соціально-економічних процесів по регіонах, відтворення розрахунків та прогнозів у різноманітному вигляді (впровадження: АР Крим; керівник розробки – А.В.Чадюк);

Співробітниками відділу опубліковано біля 200 наукових праць, серед яких 5 [https://uk.wikipedia.org/wiki/Монографія монографій], 3 навчальних посібники та підручники.

[[Категорія: Науково-дослідний відділ ІПС]]

Property:Посада

2017-07-24T22:02:19Z

Stud fit masha:

Андон Пилип Іларіонович

2017-07-24T21:59:39Z

Stud fit masha:

pis M.
=Андон Пилип Іларіонович=
'''Андон Пилип Іларіонович''' – вчений у галузі програмування, [[Competence management::Qualification_9|доктор]] [[Фізико-математичних_наук|фізико-математичних наук]], [[Вчене звання::академік]] [[Національна_академія_наук_України|НАН України]], [[Звання::заслужений діяч науки і техніки України]], [[Посада::директор]] [[Є співробітником::Інститут_програмних_систем|Інституту програмних систем]].

==Життєпис==
Народився 16 жовтня [[Рік народження::1938]] року у селі Кирилівка (Молдавська РСР). У 1961 р. після закінчення фізико-математичного факультету [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8 Кишинівського державного університету] зі спеціальності «математика» його направили на роботу в Інститут кібернетики АН УРСР у м. Києві.

Упродовж 1961–1969 рр. Пилип Іларіонович подолав в інституті шлях від інженера до молодшого наукового співробітника. Він спеціалізувався на створенні засобів обчислювальної техніки. Отримані ним результати лягли в основу кандидатської дисертації, яку П. І. Андон захистив у 1967 р. Протягом 1965–1967 рр. він без відриву від виробництва навчався в аспірантурі Інституту кібернетики АН УРСР.

З 1969 до 1980 рр. П. І. Андон був керівником відділення в Спеціальному конструкторському бюро Математичних машин і систем Інституту кібернетики АН УРСР, де працював над розробленням та практичним впровадженням систем оброблення даних на базі ЕОМ. Під його керівництвом виконано низку робіт, які отримали широке використання в народному господарстві.

З квітня 1980 р. по червень 1985 р. він був заступником директора з наукової роботи Спеціального конструкторсько-технологічного бюро програмного забезпечення Інституту кібернетики, з червня 1985 р. по липень 1992 р. його очолював.

У 1992 р. Пилип Іларіонович організував [[Інститут_програмних_систем_Національної_Академії_наук_України|Інститут програмних систем НАН України]], директором якого став згодом. У 1986 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня [[Competence management::Qualification_9|доктора]] фізико-математичних наук.

==Наукова діяльність==

П. І. Андон опублікував понад 200 наукових праць, у тому числі 5 [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F монографій]. Він підготував 11-х [[Qualification_8|кандидатів]] і 5-х [[Qualification_9|докторів наук]]. Крім цього, працював на педагогічній роботі: викладав у [[Працює в місті:: Київ|Київському]] національному університеті імені Т. Г. Шевченка, упродовж 1986–1992 рр. був головою Державної екзаменаційної комісії в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут».

Пилип Іларіонович — визнаний фахівець у галузі інформатики, програмування, інформаційних систем, баз даних і знань. Він зробив значний внесок у розвиток української кібернетичної школи. У 1961–1969 рр. П. І. Андон виконав цикл робіт із теорії автоматів, розробив нові методи мінімізації функцій алгебри логіки, які використовують при створенні засобів автоматизованого проектування систем дискретної дії. З 1969 року основний напрям наукової діяльності вченого — програмування та інформаційні системи. Він запропонував модель конвеєрних програмних систем, розробив методи їх синтезу, аналізу, оптимізації та організації конвеєрних обчислень на базах даних і знань великих обсягів. Пилип Іларіонович долучився до формування методології створення прикладних програмних систем, у межах якої розробив методи й засоби забезпечення надійності та якості програм на різних фазах їхнього життєвого циклу, методи розрахунків вартості, ризику й трудомісткості програмних систем. За авторської участі та під науковим керівництвом П. І. Андона в Україні розроблено основні стандарти з питань інженерії програмних систем.

У галузі інформаційних систем, баз даних і знань учений розробив формальнологічні основи побудови інтелектуальних інформаційних систем, зокрема теоретичний фундамент, методи і засоби концептуального моделювання предметних областей в умовах неповної і нечіткої інформації, запропонував і дослідив відповідні моделі даних та алгебри, розробив низку методів узагальнення інформації на базах даних; запропонував методологію створення інформаційно-аналітичних систем для підтримки технологій проведення контент-аналітичних досліджень на повнотекстових базах даних із метою кількісного аналізу, аналітичного оброблення та узагальнення змісту текстів для виявлення тенденцій, закономірностей явищ і подій, відображених у текстах. За його участю створено і запроваджено відповідні програмні засоби (система КОНТЕНТ).

П. І. Андон відомий як фахівець із питань створення великих складних розподілених систем. Під його керівництвом розроблено низку систем загальнодержавного та галузевого рівня (АИС ЮПИТЕР, ГАРТ, АРИАДНА). В останні декілька років науково-практичні зусилля вченого сконцентровані на розробленні теорії синтезу прикладних програмних систем у семантичному Інтернет-середовищі та на інформаційних технологіях підтримки наукових досліджень.

Пилип Іларіонович один з ініціаторів створення [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Національної програми інформатизації України] та співпраці України з [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%9D%D0%95%D0%A1%D0%9A%D0%9E ЮНЕСКО]. Він член Консультативної ради з питань інформатизації при Верховній Раді України, Міжнародної комп'ютерної асоціації АСМ і комп'ютерного товариства IEEE, входить до складу Програмних комітетів багатьох міжнародних наукових конференцій з програмування. П. І. Андон — член редколегій низки профільних наукових часописів (зокрема, «Компьютерная математика», «Системні дослідження та інформаційні технології», «Управляющие системы и машины»), а також засновник і головний редактор журналу «Проблеми програмування».

В останні роки зусилля П. І. Андона сконцентровані на побудові високошвидкісної оптоволоконної академічної мережі обміну даними (АМОД), розробці та впровадженні сучасних інформаційних технологій підтримки наукових досліджень у повсякденну діяльність НАН України, розробці засобів та технології створення електронних наукових бібліотек, розвитку ГРІД-середовища, розробці теорії синтезу прикладних програмних систем в семантичному Інтернет-середовищі. Особливо вагомим є внесок Пилипа Іларіоновича Андона у побудову великих складних розподілених систем загальнодержавного та галузевого рівня. На сьогодні знайшли широке впровадження в структурні підрозділи Міністерства оборони та Державної прикордонної служби України системи СТВОЛ, ГАРТ, АРКАН, які працюють в умовах реального часу. Окрім того, пройшла промислову експлуатацію і впроваджена в дію АМОД, яка інтегрована з польською науковою мережею PIONER і Українською науково-освітньою мережею [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%A0%D0%90%D0%9D УРАН].

==Бібліографія публікацій==

1. [[Атаки на відмову в мережі Інтернет: опис проблеми та підходів щодо її вирішення]] 
2. [[Визначення витрат на створення програмного забезпечення автоматизованих систем]] 
3. [[Засоби координації агентів у пошукових архітектурах Web]] 
4. [[Логічні моделі інтелектуальних інформаційних систем]] 
5. [[Методи інженерії розподілених комп'ютерних додатків]] 
7. [[Організація обчислень в системах обробки даних методом макропотоків даних]] 
8. [[Основи інженерії якості програмних систем]] 
9. [[Проблеми побудови сервіс-орієнтованих прикладних інформаційних систем в semantic web середовищі на основі агентного підходу]] 
10. [[Проблемы программирования]] 
11. [[Программирование высокопроизводительных параллельных вычислений: формальные модели и графические ускорители]] 
12. [[Процесори пошуку та аналізу природномовної текстової інформації в аналітичних системах]] 
13. [[Стандартизация инженерии систем и программных средств в Украине]] 
14. [[Структурные статистические модели: инструмент познания и моделирования]] 
15. [[Эффективная обработка дедуктивных запросов при ограничениях на вычислительные ресурсы]] 
16. [[Semantic Web как новая модель информационного пространства Интернет]] 

Серед них монографії: {{#ask: [[Категорія:Монографія]] [[Автор::Андон Пилип Іларіонович]]}}

Публікації, випущені до 2000 року: {{#ask: [[Автор::Андон Пилип Іларіонович]] [[Рік видання::<2000]]| format=ul}}

Публікації випущені після 2000 року:{{#ask: [[Автор::Андон Пилип Іларіонович]] [[Рік видання::>2000]]| format=ul}}

Публікації, в яких кількість сторінок перевищує 50: {{#ask: [[Автор::Андон Пилип Іларіонович]] [[Кількість сторінок::>50]]| format=ul}}

==Контакти==
тел. (+38) (044) 526-55-07 
e-mail: andon@isofts.kiev.ua

[[Категорія:Персоналії]] [[Категорія:Науковці]] [[Категорія:Українські дослідники]] [[Категорія:Особи, що працювали в Києві]] [[Категорія:Співробітник науково-дослідного відділу автоматизованих інформаційних систем]] [[Категорія:Фізико-математичних наук]]

ІПС

2017-07-24T21:47:27Z

Stud fit masha:

Pis
==Інститут:==

• [[Інститут_програмних_систем|Про інститут]] 
• [http://www.isofts.kiev.ua/category/procurement/ Державні закупівлі] 
• [http://www.isofts.kiev.ua/category/rent/ Оренда]

==Структура ІПС:==

• Керівництво: 
1. [[Андон Пилип Іларіонович|Андон Пилип Іларіонович]] 
2. [[Яловець Андрій Леонідович]] 
3. [[Мороз Григорій Борисович]] 
4. [[Щербак Богдан Валерійович ]] 

• Науково-дослідні відділи: {{#ask: [[Категорія: Науково-дослідний відділ ІПС]]| format=ol}}
• [[Вчена рада]] 
• Рада молодих вчених

==Наукова діяльність:==

• [[Теми наукових досліджень]] 
• [http://www.isofts.kiev.ua/category/news/workshops/ Семінари та конференції] 
• [[Публікації ІПС |Публікації]] 
• [[Наукова бібліотека]] 
• [[Стандартизація]] 
• [[УкрПРОГ]]

'''[[Аспірантура]]'''

'''[http://www.isofts.kiev.ua/%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/ Новини]'''

Київ

2017-07-24T11:02:35Z

Stud fit masha:

=Київ=
pis M.

Ки́їв — [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F столиця] [[Є столицею країни::Україна|України]], [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0-%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%97 місто-герой], одне з найбільших і найстаріших міст Європи. Розташований у середній течії Дніпра, у північній Наддніпрянщині. Політичний, соціально-економічний, транспортний та освітньо-науковий центр країни. Окрема адміністративно-територіальна одиниця у складі України і адміністративний центр Київської області. Районний центр Києво-Святошинського району. Адміністративно до складу Київської області не входить. Місце розташування центральних органів влади України, іноземних місій, штаб-квартир більшості підприємств та громадських об'єднань, що працюють в Україні.

За «Повістю минулих літ», Київ заснував полянський князь [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B9_(%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%8C) Кий] зі своїми братами Щеком і Хоривом та сестрою Либіддю. Згідно з археологічними даними та писемними джерелами, початок безперервного розвитку Києва датується другою половиною 5 ст. — першою половиною 6 ст.; осередком розширення Києва була гора Замкова[3]. Був столицею Русі, Київського князівства, Великого князівства Руського, Української Народної Республіки, Української Держави та Української Радянської Соціалістичної Республіки. Також був адміністративним центром однойменного литовсько-польського воєводства, козацького полку, російської губернії, радянської округи, німецької генеральної округи та радянської області.

Один із найстаріших історичних центрів Східної Європи та християнства — Софійський собор — та Києво-Печерська лавра внесено до списку [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%AE%D0%9D%D0%95%D0%A1%D0%9A%D0%9E Світової спадщини ЮНЕСКО].

==Назва==
'''Етимологія'''
Згідно з традиційними легендами, назва Києва походить від імені Кия — найстаршого з трьох братів, яких вважають засновниками міста. Одна з цих легенд дійшла до нас у літописі ХІІ ст. «Повість временних літ».

У сагах Київ називався Koenugarðr. Назва Kænugarður (Кьонугард) залишилась в Києва в ісландській мові.

'''Правопис'''
У давньоруських пам'ятках назва міста записувалася як Кыѥвъ, де «ы» передавала праслов'янський звук *y, а ѥ — йотований звук «е» («є»). Подібне написання тривалий час залишалося у літописах. Надалі, після припинення дії закону другої палаталізації і злиття звука [ɨ] з [і] у новий голосний передньо-середнього ряду [ɪ] з'являються написання Киевъ, Кіевъ, а після утворення «нового ятя» — і «Кыѣвъ», «Киѣвъ», «Кіѣвъ». З упорядкуванням українського правопису XIX ст., коли за [ɪ] закріплюється літера «и», а за [ji] з йотованого «нового ятя» — «ї», написання набуває сучасної форми.

==Географія==
Розташування
Місто розташоване на півночі України, на межі Полісся і лісостепу по обидва береги Дніпра в його середній течії. Площа міста 836 км². Довжина вздовж берега — понад 20 км. Київ здавна знаходився на перетині важливих шляхів. Ще за Київської Русі таким шляхом був легендарний «Шлях із варягів у греки». Нині місто перетинають міжнародні автомобільні та залізничні шляхи. Рельєф Києва сформувався на межі Придніпровської височини, а також Поліської та Придніпровської низовин. Більша частина міста лежить на високому (до 196 метрів над рівнем моря) правому березі Дніпра — Київському плато, порізаному густою сіткою ярів на окремі височини: Печерські пагорби, гори Щекавицю, Хоревицю, Батиєву та інші. Менша частина лежить на низинному лівому березі Дніпра. Житлові квартали міста оточує суцільне кільце лісових масивів.

Клімат
Клімат помірно континентальний, із м'якою зимою і теплим літом. Середньомісячні температури січня −3,5 °C, липня +20,5 °C. Абсолютний мінімум — −32.2 °C (7, 9 лютого 1929), абсолютний максимум — +39,9 °C (серпень 1898) (за іншими даними: +39,4 °C (30 липня 1936). Середньорічна кількість опадів — 649 мм, максимум опадів припадає на липень (88 мм), мінімум — на жовтень (35 мм). Взимку в Києві утворюється сніговий покрив, середня висота покриву в лютому 20 см, максимальна — 440 см.

Середньорічна загальна хмарність — 6,4 бали, максимум припадає на грудень (8,2), мінімум — на серпень (4,8). Середня вологість повітря — від 64 % (травень) до 85 % (листопад).

[[Категорія:Столиця]] [[Категорія:Місто України]] [[Категорія:Місто-герой]] [[Категорія:Місто]]

Київ

2017-07-24T11:00:54Z

Stud fit masha:

Київ

2017-07-24T11:00:37Z

Stud fit masha:

=Київ=
pis M.
Ки́їв — [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F столиця] [[Є столицею країни::Україна|України]], [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0-%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%97 місто-герой], одне з найбільших і найстаріших міст Європи. Розташований у середній течії Дніпра, у північній Наддніпрянщині. Політичний, соціально-економічний, транспортний та освітньо-науковий центр країни. Окрема адміністративно-територіальна одиниця у складі України і адміністративний центр Київської області. Районний центр Києво-Святошинського району. Адміністративно до складу Київської області не входить. Місце розташування центральних органів влади України, іноземних місій, штаб-квартир більшості підприємств та громадських об'єднань, що працюють в Україні.

За «Повістю минулих літ», Київ заснував полянський князь [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B9_(%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%8C) Кий] зі своїми братами Щеком і Хоривом та сестрою Либіддю. Згідно з археологічними даними та писемними джерелами, початок безперервного розвитку Києва датується другою половиною 5 ст. — першою половиною 6 ст.; осередком розширення Києва була гора Замкова[3]. Був столицею Русі, Київського князівства, Великого князівства Руського, Української Народної Республіки, Української Держави та Української Радянської Соціалістичної Республіки. Також був адміністративним центром однойменного литовсько-польського воєводства, козацького полку, російської губернії, радянської округи, німецької генеральної округи та радянської області.

Один із найстаріших історичних центрів Східної Європи та християнства — Софійський собор — та Києво-Печерська лавра внесено до списку [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%AE%D0%9D%D0%95%D0%A1%D0%9A%D0%9E Світової спадщини ЮНЕСКО].

==Назва==
'''Етимологія'''
Згідно з традиційними легендами, назва Києва походить від імені Кия — найстаршого з трьох братів, яких вважають засновниками міста. Одна з цих легенд дійшла до нас у літописі ХІІ ст. «Повість временних літ».

У сагах Київ називався Koenugarðr. Назва Kænugarður (Кьонугард) залишилась в Києва в ісландській мові.

'''Правопис'''
У давньоруських пам'ятках назва міста записувалася як Кыѥвъ, де «ы» передавала праслов'янський звук *y, а ѥ — йотований звук «е» («є»). Подібне написання тривалий час залишалося у літописах. Надалі, після припинення дії закону другої палаталізації і злиття звука [ɨ] з [і] у новий голосний передньо-середнього ряду [ɪ] з'являються написання Киевъ, Кіевъ, а після утворення «нового ятя» — і «Кыѣвъ», «Киѣвъ», «Кіѣвъ». З упорядкуванням українського правопису XIX ст., коли за [ɪ] закріплюється літера «и», а за [ji] з йотованого «нового ятя» — «ї», написання набуває сучасної форми.

==Географія==
Розташування
Місто розташоване на півночі України, на межі Полісся і лісостепу по обидва береги Дніпра в його середній течії. Площа міста 836 км². Довжина вздовж берега — понад 20 км. Київ здавна знаходився на перетині важливих шляхів. Ще за Київської Русі таким шляхом був легендарний «Шлях із варягів у греки». Нині місто перетинають міжнародні автомобільні та залізничні шляхи. Рельєф Києва сформувався на межі Придніпровської височини, а також Поліської та Придніпровської низовин. Більша частина міста лежить на високому (до 196 метрів над рівнем моря) правому березі Дніпра — Київському плато, порізаному густою сіткою ярів на окремі височини: Печерські пагорби, гори Щекавицю, Хоревицю, Батиєву та інші. Менша частина лежить на низинному лівому березі Дніпра. Житлові квартали міста оточує суцільне кільце лісових масивів.

Клімат
Клімат помірно континентальний, із м'якою зимою і теплим літом. Середньомісячні температури січня −3,5 °C, липня +20,5 °C. Абсолютний мінімум — −32.2 °C (7, 9 лютого 1929), абсолютний максимум — +39,9 °C (серпень 1898) (за іншими даними: +39,4 °C (30 липня 1936). Середньорічна кількість опадів — 649 мм, максимум опадів припадає на липень (88 мм), мінімум — на жовтень (35 мм). Взимку в Києві утворюється сніговий покрив, середня висота покриву в лютому 20 см, максимальна — 440 см.

Середньорічна загальна хмарність — 6,4 бали, максимум припадає на грудень (8,2), мінімум — на серпень (4,8). Середня вологість повітря — від 64 % (травень) до 85 % (листопад).

[[Категорія:Столиця]] [[Категорія:Місто України]] [[Категорія:Місто-герой]]

Київ

2017-07-24T10:59:03Z

Stud fit masha:

=Київ=
Ки́їв — [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F столиця] [[Є столицею країни::Україна|України]], [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0-%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%97 місто-герой], одне з найбільших і найстаріших міст Європи. Розташований у середній течії Дніпра, у північній Наддніпрянщині. Політичний, соціально-економічний, транспортний та освітньо-науковий центр країни. Окрема адміністративно-територіальна одиниця у складі України і адміністративний центр Київської області. Районний центр Києво-Святошинського району. Адміністративно до складу Київської області не входить. Місце розташування центральних органів влади України, іноземних місій, штаб-квартир більшості підприємств та громадських об'єднань, що працюють в Україні.

За «Повістю минулих літ», Київ заснував полянський князь [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B9_(%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%8C) Кий] зі своїми братами Щеком і Хоривом та сестрою Либіддю. Згідно з археологічними даними та писемними джерелами, початок безперервного розвитку Києва датується другою половиною 5 ст. — першою половиною 6 ст.; осередком розширення Києва була гора Замкова[3]. Був столицею Русі, Київського князівства, Великого князівства Руського, Української Народної Республіки, Української Держави та Української Радянської Соціалістичної Республіки. Також був адміністративним центром однойменного литовсько-польського воєводства, козацького полку, російської губернії, радянської округи, німецької генеральної округи та радянської області.

Один із найстаріших історичних центрів Східної Європи та християнства — Софійський собор — та Києво-Печерська лавра внесено до списку [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%AE%D0%9D%D0%95%D0%A1%D0%9A%D0%9E Світової спадщини ЮНЕСКО].

==Назва==
'''Етимологія'''
Згідно з традиційними легендами, назва Києва походить від імені Кия — найстаршого з трьох братів, яких вважають засновниками міста. Одна з цих легенд дійшла до нас у літописі ХІІ ст. «Повість временних літ».

У сагах Київ називався Koenugarðr. Назва Kænugarður (Кьонугард) залишилась в Києва в ісландській мові.

'''Правопис'''
У давньоруських пам'ятках назва міста записувалася як Кыѥвъ, де «ы» передавала праслов'янський звук *y, а ѥ — йотований звук «е» («є»). Подібне написання тривалий час залишалося у літописах. Надалі, після припинення дії закону другої палаталізації і злиття звука [ɨ] з [і] у новий голосний передньо-середнього ряду [ɪ] з'являються написання Киевъ, Кіевъ, а після утворення «нового ятя» — і «Кыѣвъ», «Киѣвъ», «Кіѣвъ». З упорядкуванням українського правопису XIX ст., коли за [ɪ] закріплюється літера «и», а за [ji] з йотованого «нового ятя» — «ї», написання набуває сучасної форми.

==Географія==
Розташування
Місто розташоване на півночі України, на межі Полісся і лісостепу по обидва береги Дніпра в його середній течії. Площа міста 836 км². Довжина вздовж берега — понад 20 км. Київ здавна знаходився на перетині важливих шляхів. Ще за Київської Русі таким шляхом був легендарний «Шлях із варягів у греки». Нині місто перетинають міжнародні автомобільні та залізничні шляхи. Рельєф Києва сформувався на межі Придніпровської височини, а також Поліської та Придніпровської низовин. Більша частина міста лежить на високому (до 196 метрів над рівнем моря) правому березі Дніпра — Київському плато, порізаному густою сіткою ярів на окремі височини: Печерські пагорби, гори Щекавицю, Хоревицю, Батиєву та інші. Менша частина лежить на низинному лівому березі Дніпра. Житлові квартали міста оточує суцільне кільце лісових масивів.

Клімат
Клімат помірно континентальний, із м'якою зимою і теплим літом. Середньомісячні температури січня −3,5 °C, липня +20,5 °C. Абсолютний мінімум — −32.2 °C (7, 9 лютого 1929), абсолютний максимум — +39,9 °C (серпень 1898) (за іншими даними: +39,4 °C (30 липня 1936). Середньорічна кількість опадів — 649 мм, максимум опадів припадає на липень (88 мм), мінімум — на жовтень (35 мм). Взимку в Києві утворюється сніговий покрив, середня висота покриву в лютому 20 см, максимальна — 440 см.

Середньорічна загальна хмарність — 6,4 бали, максимум припадає на грудень (8,2), мінімум — на серпень (4,8). Середня вологість повітря — від 64 % (травень) до 85 % (листопад).

[[Категорія:Столиця]] [[Категорія:Місто України]] [[Категорія:Місто-герой]]

Київ

2017-07-24T10:58:37Z

Stud fit masha: Створена сторінка: =Київ= Ки́їв — [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F столиця] Є столицею країни::Укра...

=Київ=
Ки́їв — [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F столиця] [[Є столицею країни::Україна|України]], [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0-%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%97 місто-герой], одне з найбільших і найстаріших міст Європи. Розташований у середній течії Дніпра, у північній Наддніпрянщині. Політичний, соціально-економічний, транспортний та освітньо-науковий центр країни. Окрема адміністративно-територіальна одиниця у складі України і адміністративний центр Київської області. Районний центр Києво-Святошинського району. Адміністративно до складу Київської області не входить. Місце розташування центральних органів влади України, іноземних місій, штаб-квартир більшості підприємств та громадських об'єднань, що працюють в Україні.

За «Повістю минулих літ», Київ заснував полянський князь [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B9_(%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%8C) Кий] зі своїми братами Щеком і Хоривом та сестрою Либіддю. Згідно з археологічними даними та писемними джерелами, початок безперервного розвитку Києва датується другою половиною 5 ст. — першою половиною 6 ст.; осередком розширення Києва була гора Замкова[3]. Був столицею Русі, Київського князівства, Великого князівства Руського, Української Народної Республіки, Української Держави та Української Радянської Соціалістичної Республіки. Також був адміністративним центром однойменного литовсько-польського воєводства, козацького полку, російської губернії, радянської округи, німецької генеральної округи та радянської області.

Один із найстаріших історичних центрів Східної Європи та християнства — Софійський собор — та Києво-Печерська лавра внесено до списку [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%AE%D0%9D%D0%95%D0%A1%D0%9A%D0%9E Світової спадщини ЮНЕСКО].

==Назва==
'''Етимологія'''
Згідно з традиційними легендами, назва Києва походить від імені Кия — найстаршого з трьох братів, яких вважають засновниками міста. Одна з цих легенд дійшла до нас у літописі ХІІ ст. «Повість временних літ».

У сагах Київ називався Koenugarðr. Назва Kænugarður (Кьонугард) залишилась в Києва в ісландській мові.

'''Правопис'''
У давньоруських пам'ятках назва міста записувалася як Кыѥвъ, де «ы» передавала праслов'янський звук *y, а ѥ — йотований звук «е» («є»). Подібне написання тривалий час залишалося у літописах. Надалі, після припинення дії закону другої палаталізації і злиття звука [ɨ] з [і] у новий голосний передньо-середнього ряду [ɪ] з'являються написання Киевъ, Кіевъ, а після утворення «нового ятя» — і «Кыѣвъ», «Киѣвъ», «Кіѣвъ». З упорядкуванням українського правопису XIX ст., коли за [ɪ] закріплюється літера «и», а за [ji] з йотованого «нового ятя» — «ї», написання набуває сучасної форми.

==Географія==
Розташування
Місто розташоване на півночі України, на межі Полісся і лісостепу по обидва береги Дніпра в його середній течії. Площа міста 836 км². Довжина вздовж берега — понад 20 км. Київ здавна знаходився на перетині важливих шляхів. Ще за Київської Русі таким шляхом був легендарний «Шлях із варягів у греки». Нині місто перетинають міжнародні автомобільні та залізничні шляхи. Рельєф Києва сформувався на межі Придніпровської височини, а також Поліської та Придніпровської низовин. Більша частина міста лежить на високому (до 196 метрів над рівнем моря) правому березі Дніпра — Київському плато, порізаному густою сіткою ярів на окремі височини: Печерські пагорби, гори Щекавицю, Хоревицю, Батиєву та інші. Менша частина лежить на низинному лівому березі Дніпра. Житлові квартали міста оточує суцільне кільце лісових масивів.

Клімат
Клімат помірно континентальний, із м'якою зимою і теплим літом. Середньомісячні температури січня −3,5 °C, липня +20,5 °C. Абсолютний мінімум — −32.2 °C (7, 9 лютого 1929), абсолютний максимум — +39,9 °C (серпень 1898) (за іншими даними: +39,4 °C (30 липня 1936). Середньорічна кількість опадів — 649 мм, максимум опадів припадає на липень (88 мм), мінімум — на жовтень (35 мм). Взимку в Києві утворюється сніговий покрив, середня висота покриву в лютому 20 см, максимальна — 440 см.

Середньорічна загальна хмарність — 6,4 бали, максимум припадає на грудень (8,2), мінімум — на серпень (4,8). Середня вологість повітря — від 64 % (травень) до 85 % (листопад).

[[Категорія:Столиця]] [[Місто України]] [[Місто-герой]]