<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Біологічні науки - Історія редагувань</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8&amp;action=history"/>
		<updated>2026-04-05T02:29:12Z</updated>
		<subtitle>Історія редагувань цієї сторінки в вікі</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.25.3</generator>

	<entry>
		<id>http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8&amp;diff=1674&amp;oldid=prev</id>
		<title>Stud fit denis в 19:26, 27 липня 2017</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8&amp;diff=1674&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2017-07-27T19:26:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;tr style='vertical-align: top;'&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 19:26, 27 липня 2017&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;L1&quot; &gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Створив::Лісовий Денис|Pis &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Denis &lt;/del&gt;]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Створив::Лісовий Денис|Pis &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;D&lt;/ins&gt;]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;==Біологічні науки==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;==Біологічні науки==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Stud fit denis</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8&amp;diff=1598&amp;oldid=prev</id>
		<title>Stud fit denis в 07:01, 25 липня 2017</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8&amp;diff=1598&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2017-07-25T07:01:03Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;tr style='vertical-align: top;'&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 07:01, 25 липня 2017&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;L1&quot; &gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;pis &lt;/del&gt;Denis&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Створив::Лісовий Денис|Pis &lt;/ins&gt;Denis &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;==Біологічні науки==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;==Біологічні науки==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Stud fit denis</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8&amp;diff=1412&amp;oldid=prev</id>
		<title>Stud fit denis в 11:16, 23 липня 2017</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8&amp;diff=1412&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2017-07-23T11:16:46Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;tr style='vertical-align: top;'&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 11:16, 23 липня 2017&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;L13&quot; &gt;Рядок 13:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 13:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Мікроскопічне дослідження найтоншої будови тіла організмів, недоступної для голого людського ока, здійснює наука про тканини — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Гістологія гістологія]. Рівнобіжно з порівняльною анатомією розвинулась порівняльна гістологія. Мікроскопічне дослідження будови клітин привело до розвитку [https://uk.wikipedia.org/wiki/Клітинна_біологія клітинної біології] — науки про будову, хімічний склад, фізіологічні властивості та розвиток цієї [https://uk.wikipedia.org/wiki/Клітина основної структурної одиниці істот].&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Мікроскопічне дослідження найтоншої будови тіла організмів, недоступної для голого людського ока, здійснює наука про тканини — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Гістологія гістологія]. Рівнобіжно з порівняльною анатомією розвинулась порівняльна гістологія. Мікроскопічне дослідження будови клітин привело до розвитку [https://uk.wikipedia.org/wiki/Клітинна_біологія клітинної біології] — науки про будову, хімічний склад, фізіологічні властивості та розвиток цієї [https://uk.wikipedia.org/wiki/Клітина основної структурної одиниці істот].&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Морфологічні науки тісно переплітаються з [https://uk.wikipedia.org/wiki/Фізіологія фізіологією], яка вивчає життєві функції організмів, тобто процеси їхньої життєдіяльности (рух, харчування, дихання, кровообіг, виділення, передавання нервового збудження тощо). З фізіологією споріднена [https://uk.wikipedia.org/wiki/Біохімія біохімія], або фізіологічна хімія, яка досліджує хімічні процеси, що лежать в основі [https://uk.wikipedia.org/wiki/Обмін_речовин обміну речовин], провадить [https://uk.wikipedia.org/wiki/Хімічний_аналіз хімічний аналіз] [https://uk.wikipedia.org/wiki/Тканина_(біологія) тканин] та різних виділень організму.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Морфологічні науки тісно переплітаються з [https://uk.wikipedia.org/wiki/Фізіологія фізіологією], яка вивчає життєві функції організмів, тобто процеси їхньої життєдіяльности (рух, харчування, дихання, кровообіг, виділення, передавання нервового збудження тощо). З фізіологією споріднена [https://uk.wikipedia.org/wiki/Біохімія біохімія], або фізіологічна хімія, яка досліджує хімічні процеси, що лежать в основі [https://uk.wikipedia.org/wiki/Обмін_речовин обміну речовин], провадить [https://uk.wikipedia.org/wiki/Хімічний_аналіз хімічний аналіз] [https://uk.wikipedia.org/wiki/Тканина_(біологія) тканин] та різних виділень організму.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Взаємини і взаємодію організму та довкілля вивчає [https://uk.wikipedia.org/wiki/Екологія екологія]. Важливим її розділом є ценологія, яка вивчає [ https://uk.wikipedia.org/wiki/Біоценоз біоценози]. З даних екології і ценології виходить у своїх висновках [https://uk.wikipedia.org/wiki/Біогеографія біогеографія], яку поділяють на [https://uk.wikipedia.org/wiki/Фітогеографія фітогеографію] (географія рослин) і [https://uk.wikipedia.org/wiki/Зоогеографія зоогеографію] (географія тварин).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Взаємини і взаємодію організму та довкілля вивчає [https://uk.wikipedia.org/wiki/Екологія екологія]. Важливим її розділом є ценологія, яка вивчає [https://uk.wikipedia.org/wiki/Біоценоз біоценози]. З даних екології і ценології виходить у своїх висновках [https://uk.wikipedia.org/wiki/Біогеографія біогеографія], яку поділяють на [https://uk.wikipedia.org/wiki/Фітогеографія фітогеографію] (географія рослин) і [https://uk.wikipedia.org/wiki/Зоогеографія зоогеографію] (географія тварин).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Індивідуальний розвиток організмів ([https://uk.wikipedia.org/wiki/Онтогенез онтогенез]) поділяють на два етапи — ембріональний (зародковий) і [https://uk.wikipedia.org/wiki/Післязародковий_розвиток постембріональний] (післязародковий). Закономірності ембріонального розвитку вивчає [https://uk.wikipedia.org/wiki/Ембріологія ембріологія], яку, природно, поділяють на ембріологію рослин та ембріологію тварин і людини. Питання [https://uk.wikipedia.org/wiki/Спадковість спадковості] й [https://uk.wikipedia.org/wiki/Мінливість_біологічна мінливостi] організмів досліджує [https://uk.wikipedia.org/wiki/Генетика генетика].&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Індивідуальний розвиток організмів ([https://uk.wikipedia.org/wiki/Онтогенез онтогенез]) поділяють на два етапи — ембріональний (зародковий) і [https://uk.wikipedia.org/wiki/Післязародковий_розвиток постембріональний] (післязародковий). Закономірності ембріонального розвитку вивчає [https://uk.wikipedia.org/wiki/Ембріологія ембріологія], яку, природно, поділяють на ембріологію рослин та ембріологію тварин і людини. Питання [https://uk.wikipedia.org/wiki/Спадковість спадковості] й [https://uk.wikipedia.org/wiki/Мінливість_біологічна мінливостi] організмів досліджує [https://uk.wikipedia.org/wiki/Генетика генетика].&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Еволюційне вчення, або дарвінізм, осягає як загальні закономірності еволюції організмів, так і чинники історичного (філогенетичного) й індивідуального розвитку тварин і рослин. Конкретні шляхи історичного розвитку, спорідненість різних систематичних груп організмів — їхню філогенію вивчає філогенетика. Вельми важливу значину для виявляння споріднености організмів має палеонтологія, яка досліджує викопних рослин (палеоботаніка) і викопних тварин (палеозоологія) та їхній розвиток протягом усіх геологічних часів. Саме вона дозволяє на підставі документальних даних — скам'янілих рештів викопних організмів — відтворити реальну картину еволюції органічного світу, послідовні етапи розвитку життя на Землі.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Еволюційне вчення, або дарвінізм, осягає як загальні закономірності еволюції організмів, так і чинники історичного (філогенетичного) й індивідуального розвитку тварин і рослин. Конкретні шляхи історичного розвитку, спорідненість різних систематичних груп організмів — їхню філогенію вивчає філогенетика. Вельми важливу значину для виявляння споріднености організмів має палеонтологія, яка досліджує викопних рослин (палеоботаніка) і викопних тварин (палеозоологія) та їхній розвиток протягом усіх геологічних часів. Саме вона дозволяє на підставі документальних даних — скам'янілих рештів викопних організмів — відтворити реальну картину еволюції органічного світу, послідовні етапи розвитку життя на Землі.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Stud fit denis</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8&amp;diff=1402&amp;oldid=prev</id>
		<title>Stud fit denis в 10:42, 23 липня 2017</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8&amp;diff=1402&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2017-07-23T10:42:05Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;tr style='vertical-align: top;'&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 10:42, 23 липня 2017&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;L18&quot; &gt;Рядок 18:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 18:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Аналізуючи складні біологічні явища треба розглядати їх у тісному зв'язку з процесами, що відбуваються в неживій природі. Тому Б. широко користується послугами фізики, хімії, геології та ін. природничих наук. Вивчання фізичних закономірностей у біологічних явищах, зокрема впливу радіоактивних речовин на організми, привело до виникнення нових розділів Б. — біофізики та радіобіології.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Аналізуючи складні біологічні явища треба розглядати їх у тісному зв'язку з процесами, що відбуваються в неживій природі. Тому Б. широко користується послугами фізики, хімії, геології та ін. природничих наук. Вивчання фізичних закономірностей у біологічних явищах, зокрема впливу радіоактивних речовин на організми, привело до виникнення нових розділів Б. — біофізики та радіобіології.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;==Біологічними науками займаються:==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;==Біологічними науками займаються:==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ask:[[Категорія:Біологічні науки]] &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Competence management::Qualification_9]] | format=ol | limit=10&lt;/del&gt;}}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ask:[[Категорія:Біологічні науки]]}}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Stud fit denis</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8&amp;diff=1396&amp;oldid=prev</id>
		<title>Stud fit denis в 10:33, 23 липня 2017</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8&amp;diff=1396&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2017-07-23T10:33:53Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;tr style='vertical-align: top;'&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 10:33, 23 липня 2017&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;L17&quot; &gt;Рядок 17:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 17:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Еволюційне вчення, або дарвінізм, осягає як загальні закономірності еволюції організмів, так і чинники історичного (філогенетичного) й індивідуального розвитку тварин і рослин. Конкретні шляхи історичного розвитку, спорідненість різних систематичних груп організмів — їхню філогенію вивчає філогенетика. Вельми важливу значину для виявляння споріднености організмів має палеонтологія, яка досліджує викопних рослин (палеоботаніка) і викопних тварин (палеозоологія) та їхній розвиток протягом усіх геологічних часів. Саме вона дозволяє на підставі документальних даних — скам'янілих рештів викопних організмів — відтворити реальну картину еволюції органічного світу, послідовні етапи розвитку життя на Землі.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Еволюційне вчення, або дарвінізм, осягає як загальні закономірності еволюції організмів, так і чинники історичного (філогенетичного) й індивідуального розвитку тварин і рослин. Конкретні шляхи історичного розвитку, спорідненість різних систематичних груп організмів — їхню філогенію вивчає філогенетика. Вельми важливу значину для виявляння споріднености організмів має палеонтологія, яка досліджує викопних рослин (палеоботаніка) і викопних тварин (палеозоологія) та їхній розвиток протягом усіх геологічних часів. Саме вона дозволяє на підставі документальних даних — скам'янілих рештів викопних організмів — відтворити реальну картину еволюції органічного світу, послідовні етапи розвитку життя на Землі.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Аналізуючи складні біологічні явища треба розглядати їх у тісному зв'язку з процесами, що відбуваються в неживій природі. Тому Б. широко користується послугами фізики, хімії, геології та ін. природничих наук. Вивчання фізичних закономірностей у біологічних явищах, зокрема впливу радіоактивних речовин на організми, привело до виникнення нових розділів Б. — біофізики та радіобіології.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Аналізуючи складні біологічні явища треба розглядати їх у тісному зв'язку з процесами, що відбуваються в неживій природі. Тому Б. широко користується послугами фізики, хімії, геології та ін. природничих наук. Вивчання фізичних закономірностей у біологічних явищах, зокрема впливу радіоактивних речовин на організми, привело до виникнення нових розділів Б. — біофізики та радіобіології.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;==Біологічними науками займаються:==&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;{{#ask:[[Категорія:Біологічні науки]] [[Competence management::Qualification_9]] | format=ol | limit=10}}&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Stud fit denis</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8&amp;diff=1395&amp;oldid=prev</id>
		<title>Stud fit denis в 10:32, 23 липня 2017</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8&amp;diff=1395&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2017-07-23T10:32:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;tr style='vertical-align: top;'&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 10:32, 23 липня 2017&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;L1&quot; &gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;pis Denis&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;==Біологічні науки==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;==Біологічні науки==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Біологія'''&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Біологія'''&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Stud fit denis</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8&amp;diff=1394&amp;oldid=prev</id>
		<title>Stud fit denis в 10:31, 23 липня 2017</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8&amp;diff=1394&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2017-07-23T10:31:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;tr style='vertical-align: top;'&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 10:31, 23 липня 2017&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;L11&quot; &gt;Рядок 11:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 11:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Мікроскопічне дослідження найтоншої будови тіла організмів, недоступної для голого людського ока, здійснює наука про тканини — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Гістологія гістологія]. Рівнобіжно з порівняльною анатомією розвинулась порівняльна гістологія. Мікроскопічне дослідження будови клітин привело до розвитку [https://uk.wikipedia.org/wiki/Клітинна_біологія клітинної біології] — науки про будову, хімічний склад, фізіологічні властивості та розвиток цієї [https://uk.wikipedia.org/wiki/Клітина основної структурної одиниці істот].&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Мікроскопічне дослідження найтоншої будови тіла організмів, недоступної для голого людського ока, здійснює наука про тканини — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Гістологія гістологія]. Рівнобіжно з порівняльною анатомією розвинулась порівняльна гістологія. Мікроскопічне дослідження будови клітин привело до розвитку [https://uk.wikipedia.org/wiki/Клітинна_біологія клітинної біології] — науки про будову, хімічний склад, фізіологічні властивості та розвиток цієї [https://uk.wikipedia.org/wiki/Клітина основної структурної одиниці істот].&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Морфологічні науки тісно переплітаються з [https://uk.wikipedia.org/wiki/Фізіологія фізіологією], яка вивчає життєві функції організмів, тобто процеси їхньої життєдіяльности (рух, харчування, дихання, кровообіг, виділення, передавання нервового збудження тощо). З фізіологією споріднена [https://uk.wikipedia.org/wiki/Біохімія біохімія], або фізіологічна хімія, яка досліджує хімічні процеси, що лежать в основі [https://uk.wikipedia.org/wiki/Обмін_речовин обміну речовин], провадить [https://uk.wikipedia.org/wiki/Хімічний_аналіз хімічний аналіз] [https://uk.wikipedia.org/wiki/Тканина_(біологія) тканин] та різних виділень організму.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Морфологічні науки тісно переплітаються з [https://uk.wikipedia.org/wiki/Фізіологія фізіологією], яка вивчає життєві функції організмів, тобто процеси їхньої життєдіяльности (рух, харчування, дихання, кровообіг, виділення, передавання нервового збудження тощо). З фізіологією споріднена [https://uk.wikipedia.org/wiki/Біохімія біохімія], або фізіологічна хімія, яка досліджує хімічні процеси, що лежать в основі [https://uk.wikipedia.org/wiki/Обмін_речовин обміну речовин], провадить [https://uk.wikipedia.org/wiki/Хімічний_аналіз хімічний аналіз] [https://uk.wikipedia.org/wiki/Тканина_(біологія) тканин] та різних виділень організму.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Взаємини і взаємодію організму та довкілля вивчає екологія. Важливим її розділом є ценологія, яка вивчає біоценози. З даних екології і ценології виходить у своїх висновках біогеографія, яку поділяють на фітогеографію (географія рослин) і зоогеографію (географія тварин).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Взаємини і взаємодію організму та довкілля вивчає &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Екологія &lt;/ins&gt;екологія&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]&lt;/ins&gt;. Важливим її розділом є ценологія, яка вивчає &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[ https://uk.wikipedia.org/wiki/Біоценоз &lt;/ins&gt;біоценози&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]&lt;/ins&gt;. З даних екології і ценології виходить у своїх висновках &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Біогеографія &lt;/ins&gt;біогеографія&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]&lt;/ins&gt;, яку поділяють на &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Фітогеографія &lt;/ins&gt;фітогеографію&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;] &lt;/ins&gt;(географія рослин) і &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Зоогеографія &lt;/ins&gt;зоогеографію&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;] &lt;/ins&gt;(географія тварин).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Індивідуальний розвиток організмів (онтогенез) поділяють на два етапи — ембріональний (зародковий) і постембріональний (післязародковий). Закономірності ембріонального розвитку вивчає ембріологія, яку, природно, поділяють на ембріологію рослин та ембріологію тварин і людини. Питання &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;спадковости &lt;/del&gt;й &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;мінливости &lt;/del&gt;організмів досліджує генетика.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Індивідуальний розвиток організмів (&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Онтогенез &lt;/ins&gt;онтогенез&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]&lt;/ins&gt;) поділяють на два етапи — ембріональний (зародковий) і &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Післязародковий_розвиток &lt;/ins&gt;постембріональний&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;] &lt;/ins&gt;(післязародковий). Закономірності ембріонального розвитку вивчає &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Ембріологія &lt;/ins&gt;ембріологія&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]&lt;/ins&gt;, яку, природно, поділяють на ембріологію рослин та ембріологію тварин і людини. Питання &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Спадковість спадковості] &lt;/ins&gt;й &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мінливість_біологічна мінливостi] &lt;/ins&gt;організмів досліджує &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Генетика &lt;/ins&gt;генетика&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]&lt;/ins&gt;.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Еволюційне вчення, або дарвінізм, осягає як загальні закономірності еволюції організмів, так і чинники історичного (філогенетичного) й індивідуального розвитку тварин і рослин. Конкретні шляхи історичного розвитку, спорідненість різних систематичних груп організмів — їхню філогенію вивчає філогенетика. Вельми важливу значину для виявляння споріднености організмів має палеонтологія, яка досліджує викопних рослин (палеоботаніка) і викопних тварин (палеозоологія) та їхній розвиток протягом усіх геологічних часів. Саме вона дозволяє на підставі документальних даних — скам'янілих рештів викопних організмів — відтворити реальну картину еволюції органічного світу, послідовні етапи розвитку життя на Землі.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Еволюційне вчення, або дарвінізм, осягає як загальні закономірності еволюції організмів, так і чинники історичного (філогенетичного) й індивідуального розвитку тварин і рослин. Конкретні шляхи історичного розвитку, спорідненість різних систематичних груп організмів — їхню філогенію вивчає філогенетика. Вельми важливу значину для виявляння споріднености організмів має палеонтологія, яка досліджує викопних рослин (палеоботаніка) і викопних тварин (палеозоологія) та їхній розвиток протягом усіх геологічних часів. Саме вона дозволяє на підставі документальних даних — скам'янілих рештів викопних організмів — відтворити реальну картину еволюції органічного світу, послідовні етапи розвитку життя на Землі.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Аналізуючи складні біологічні явища треба розглядати їх у тісному зв'язку з процесами, що відбуваються в неживій природі. Тому Б. широко користується послугами фізики, хімії, геології та ін. природничих наук. Вивчання фізичних закономірностей у біологічних явищах, зокрема впливу радіоактивних речовин на організми, привело до виникнення нових розділів Б. — біофізики та радіобіології.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Аналізуючи складні біологічні явища треба розглядати їх у тісному зв'язку з процесами, що відбуваються в неживій природі. Тому Б. широко користується послугами фізики, хімії, геології та ін. природничих наук. Вивчання фізичних закономірностей у біологічних явищах, зокрема впливу радіоактивних речовин на організми, привело до виникнення нових розділів Б. — біофізики та радіобіології.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Stud fit denis</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8&amp;diff=1393&amp;oldid=prev</id>
		<title>Stud fit denis в 10:26, 23 липня 2017</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8&amp;diff=1393&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2017-07-23T10:26:32Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;tr style='vertical-align: top;'&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 10:26, 23 липня 2017&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;L10&quot; &gt;Рядок 10:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 10:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Будову організмів та її зміни в індивідуальному й історичному розвитку досліджує [https://uk.wikipedia.org/wiki/Морфологія_(біологія) морфологія], яка є базою для розвитку інших біологічних наук. Для вивчення внутрішньої будови організмів морфологія користується методом розтинів та зрізів, тому цей її розділ відомий ще під назвою [https://uk.wikipedia.org/wiki/Анатомія анатомії]. Застосування порівняльного аналізу внутрішніх структур уможливило здійснити низку важливих узагальнин. Без порівняльної анатомії неможливе розв'язання такої важливої проблеми, як [https://uk.wikipedia.org/wiki/Еволюція еволюція] органічного світу.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Будову організмів та її зміни в індивідуальному й історичному розвитку досліджує [https://uk.wikipedia.org/wiki/Морфологія_(біологія) морфологія], яка є базою для розвитку інших біологічних наук. Для вивчення внутрішньої будови організмів морфологія користується методом розтинів та зрізів, тому цей її розділ відомий ще під назвою [https://uk.wikipedia.org/wiki/Анатомія анатомії]. Застосування порівняльного аналізу внутрішніх структур уможливило здійснити низку важливих узагальнин. Без порівняльної анатомії неможливе розв'язання такої важливої проблеми, як [https://uk.wikipedia.org/wiki/Еволюція еволюція] органічного світу.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Мікроскопічне дослідження найтоншої будови тіла організмів, недоступної для голого людського ока, здійснює наука про тканини — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Гістологія гістологія]. Рівнобіжно з порівняльною анатомією розвинулась порівняльна гістологія. Мікроскопічне дослідження будови клітин привело до розвитку [https://uk.wikipedia.org/wiki/Клітинна_біологія клітинної біології] — науки про будову, хімічний склад, фізіологічні властивості та розвиток цієї [https://uk.wikipedia.org/wiki/Клітина основної структурної одиниці істот].&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Мікроскопічне дослідження найтоншої будови тіла організмів, недоступної для голого людського ока, здійснює наука про тканини — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Гістологія гістологія]. Рівнобіжно з порівняльною анатомією розвинулась порівняльна гістологія. Мікроскопічне дослідження будови клітин привело до розвитку [https://uk.wikipedia.org/wiki/Клітинна_біологія клітинної біології] — науки про будову, хімічний склад, фізіологічні властивості та розвиток цієї [https://uk.wikipedia.org/wiki/Клітина основної структурної одиниці істот].&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Морфологічні науки тісно переплітаються з фізіологією, яка вивчає життєві функції організмів, тобто процеси їхньої життєдіяльности (рух, харчування, дихання, кровообіг, виділення, передавання нервового збудження тощо). З фізіологією споріднена біохімія, або фізіологічна хімія, яка досліджує хімічні процеси, що лежать в основі обміну речовин, провадить хімічний аналіз тканин та різних виділень організму.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Морфологічні науки тісно переплітаються з &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Фізіологія &lt;/ins&gt;фізіологією&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]&lt;/ins&gt;, яка вивчає життєві функції організмів, тобто процеси їхньої життєдіяльности (рух, харчування, дихання, кровообіг, виділення, передавання нервового збудження тощо). З фізіологією споріднена &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Біохімія &lt;/ins&gt;біохімія&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]&lt;/ins&gt;, або фізіологічна хімія, яка досліджує хімічні процеси, що лежать в основі &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Обмін_речовин &lt;/ins&gt;обміну речовин&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]&lt;/ins&gt;, провадить &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Хімічний_аналіз &lt;/ins&gt;хімічний аналіз&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;] [https://uk.wikipedia.org/wiki/Тканина_(біологія) &lt;/ins&gt;тканин&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;] &lt;/ins&gt;та різних виділень організму.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Взаємини і взаємодію організму та довкілля вивчає екологія. Важливим її розділом є ценологія, яка вивчає біоценози. З даних екології і ценології виходить у своїх висновках біогеографія, яку поділяють на фітогеографію (географія рослин) і зоогеографію (географія тварин).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Взаємини і взаємодію організму та довкілля вивчає екологія. Важливим її розділом є ценологія, яка вивчає біоценози. З даних екології і ценології виходить у своїх висновках біогеографія, яку поділяють на фітогеографію (географія рослин) і зоогеографію (географія тварин).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Індивідуальний розвиток організмів (онтогенез) поділяють на два етапи — ембріональний (зародковий) і постембріональний (післязародковий). Закономірності ембріонального розвитку вивчає ембріологія, яку, природно, поділяють на ембріологію рослин та ембріологію тварин і людини. Питання спадковости й мінливости організмів досліджує генетика.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Індивідуальний розвиток організмів (онтогенез) поділяють на два етапи — ембріональний (зародковий) і постембріональний (післязародковий). Закономірності ембріонального розвитку вивчає ембріологія, яку, природно, поділяють на ембріологію рослин та ембріологію тварин і людини. Питання спадковости й мінливости організмів досліджує генетика.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Еволюційне вчення, або дарвінізм, осягає як загальні закономірності еволюції організмів, так і чинники історичного (філогенетичного) й індивідуального розвитку тварин і рослин. Конкретні шляхи історичного розвитку, спорідненість різних систематичних груп організмів — їхню філогенію вивчає філогенетика. Вельми важливу значину для виявляння споріднености організмів має палеонтологія, яка досліджує викопних рослин (палеоботаніка) і викопних тварин (палеозоологія) та їхній розвиток протягом усіх геологічних часів. Саме вона дозволяє на підставі документальних даних — скам'янілих рештів викопних організмів — відтворити реальну картину еволюції органічного світу, послідовні етапи розвитку життя на Землі.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Еволюційне вчення, або дарвінізм, осягає як загальні закономірності еволюції організмів, так і чинники історичного (філогенетичного) й індивідуального розвитку тварин і рослин. Конкретні шляхи історичного розвитку, спорідненість різних систематичних груп організмів — їхню філогенію вивчає філогенетика. Вельми важливу значину для виявляння споріднености організмів має палеонтологія, яка досліджує викопних рослин (палеоботаніка) і викопних тварин (палеозоологія) та їхній розвиток протягом усіх геологічних часів. Саме вона дозволяє на підставі документальних даних — скам'янілих рештів викопних організмів — відтворити реальну картину еволюції органічного світу, послідовні етапи розвитку життя на Землі.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Аналізуючи складні біологічні явища треба розглядати їх у тісному зв'язку з процесами, що відбуваються в неживій природі. Тому Б. широко користується послугами фізики, хімії, геології та ін. природничих наук. Вивчання фізичних закономірностей у біологічних явищах, зокрема впливу радіоактивних речовин на організми, привело до виникнення нових розділів Б. — біофізики та радіобіології.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Аналізуючи складні біологічні явища треба розглядати їх у тісному зв'язку з процесами, що відбуваються в неживій природі. Тому Б. широко користується послугами фізики, хімії, геології та ін. природничих наук. Вивчання фізичних закономірностей у біологічних явищах, зокрема впливу радіоактивних речовин на організми, привело до виникнення нових розділів Б. — біофізики та радіобіології.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Stud fit denis</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8&amp;diff=1392&amp;oldid=prev</id>
		<title>Stud fit denis в 10:23, 23 липня 2017</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8&amp;diff=1392&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2017-07-23T10:23:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;tr style='vertical-align: top;'&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 10:23, 23 липня 2017&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;L8&quot; &gt;Рядок 8:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 8:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Увесь світ організмів, залежно від ступеня їх споріднености, поділяють на певні групи: типи, класи, ряди, родини, роди, види. Розподіл організмів по групах, або їхню класифікацію, здійснює систематика. Основоположником наукової [https://uk.wikipedia.org/wiki/Систематика систематики] був [https://uk.wikipedia.org/wiki/Карл_Лінней К. Лінней].&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Увесь світ організмів, залежно від ступеня їх споріднености, поділяють на певні групи: типи, класи, ряди, родини, роди, види. Розподіл організмів по групах, або їхню класифікацію, здійснює систематика. Основоположником наукової [https://uk.wikipedia.org/wiki/Систематика систематики] був [https://uk.wikipedia.org/wiki/Карл_Лінней К. Лінней].&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Поділ біології на окремі наукові дисципліни визначають передусім місцем організмів у системі. Своєрідні особливості рослинних і тваринних організмів зумовили насамперед диференціацію двох основних галузей біології — ботаніки, що всебічно вивчає рослини, і зоології — науки про тварин. Чимало розділів ботаніки і зоології нині є самостійними науками. Наприклад, з ботаніки виокремились науки: про бактерії — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Бактеріологія бактеріологія], про водорості — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Альгологія альгологія], про гриби — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Мікологія мікологія], про імшедь — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Ліхенологія ліхенологія], про мохи — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Бріологія бріологія] та ін. У 20 ст. розвинулась [https://uk.wikipedia.org/wiki/Вірусологія вірусологія]. Зоологію також поділяють на низку наук, кожна з яких вивчає певну групу тварин. Так, одноклітинних вивчає [https://uk.wikipedia.org/wiki/Протозоологія&amp;#160; протозоологія], паразитичні черви — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Гельмінтологія гельмінтологія], раків — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Карцинологія карцинологія], павуків — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Арахнологія арахнологія], комах — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Ентомологія ентомологія], молюсків — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Малакологія малакологія], риб — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Іхтіологія іхтіологія], земноводяних — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Батрахологія&amp;#160; батрахологія], плазунів —[https://uk.wikipedia.org/wiki/Герпетологія&amp;#160; герпетологія], птахів — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Орнітологія орнітологія], ссавців — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Теріологія мамаліологія] (теріологія). Крім того, розрізняють ще [https://uk.wikipedia.org/wiki/Гідробіологія гідробіологію] — науку, що вивчає життя організмів у водному середовищі, [https://uk.wikipedia.org/wiki/Паразитологія паразитологію] — науку про паразитичні організми та боротьбу з ними.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Поділ біології на окремі наукові дисципліни визначають передусім місцем організмів у системі. Своєрідні особливості рослинних і тваринних організмів зумовили насамперед диференціацію двох основних галузей біології — ботаніки, що всебічно вивчає рослини, і зоології — науки про тварин. Чимало розділів ботаніки і зоології нині є самостійними науками. Наприклад, з ботаніки виокремились науки: про бактерії — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Бактеріологія бактеріологія], про водорості — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Альгологія альгологія], про гриби — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Мікологія мікологія], про імшедь — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Ліхенологія ліхенологія], про мохи — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Бріологія бріологія] та ін. У 20 ст. розвинулась [https://uk.wikipedia.org/wiki/Вірусологія вірусологія]. Зоологію також поділяють на низку наук, кожна з яких вивчає певну групу тварин. Так, одноклітинних вивчає [https://uk.wikipedia.org/wiki/Протозоологія&amp;#160; протозоологія], паразитичні черви — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Гельмінтологія гельмінтологія], раків — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Карцинологія карцинологія], павуків — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Арахнологія арахнологія], комах — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Ентомологія ентомологія], молюсків — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Малакологія малакологія], риб — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Іхтіологія іхтіологія], земноводяних — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Батрахологія&amp;#160; батрахологія], плазунів —[https://uk.wikipedia.org/wiki/Герпетологія&amp;#160; герпетологія], птахів — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Орнітологія орнітологія], ссавців — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Теріологія мамаліологія] (теріологія). Крім того, розрізняють ще [https://uk.wikipedia.org/wiki/Гідробіологія гідробіологію] — науку, що вивчає життя організмів у водному середовищі, [https://uk.wikipedia.org/wiki/Паразитологія паразитологію] — науку про паразитичні організми та боротьбу з ними.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Будову організмів та її зміни в індивідуальному й історичному розвитку досліджує морфологія, яка є базою для розвитку інших біологічних наук. Для вивчення внутрішньої будови організмів морфологія користується методом розтинів та зрізів, тому цей її розділ відомий ще під назвою анатомії. Застосування порівняльного аналізу внутрішніх структур уможливило здійснити низку важливих узагальнин. Без порівняльної анатомії неможливе розв'язання такої важливої проблеми, як еволюція органічного світу.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Будову організмів та її зміни в індивідуальному й історичному розвитку досліджує &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Морфологія_(біологія) &lt;/ins&gt;морфологія&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]&lt;/ins&gt;, яка є базою для розвитку інших біологічних наук. Для вивчення внутрішньої будови організмів морфологія користується методом розтинів та зрізів, тому цей її розділ відомий ще під назвою &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Анатомія &lt;/ins&gt;анатомії&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]&lt;/ins&gt;. Застосування порівняльного аналізу внутрішніх структур уможливило здійснити низку важливих узагальнин. Без порівняльної анатомії неможливе розв'язання такої важливої проблеми, як &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Еволюція &lt;/ins&gt;еволюція&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;] &lt;/ins&gt;органічного світу.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Мікроскопічне дослідження найтоншої будови тіла організмів, недоступної для голого людського ока, здійснює наука про тканини — гістологія. Рівнобіжно з порівняльною анатомією розвинулась порівняльна гістологія. Мікроскопічне дослідження будови клітин привело до розвитку клітинної біології — науки про будову, хімічний склад, фізіологічні властивості та розвиток цієї основної структурної одиниці істот.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Мікроскопічне дослідження найтоншої будови тіла організмів, недоступної для голого людського ока, здійснює наука про тканини — &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Гістологія &lt;/ins&gt;гістологія&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]&lt;/ins&gt;. Рівнобіжно з порівняльною анатомією розвинулась порівняльна гістологія. Мікроскопічне дослідження будови клітин привело до розвитку &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Клітинна_біологія &lt;/ins&gt;клітинної біології&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;] &lt;/ins&gt;— науки про будову, хімічний склад, фізіологічні властивості та розвиток цієї &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[https://uk.wikipedia.org/wiki/Клітина &lt;/ins&gt;основної структурної одиниці істот&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]&lt;/ins&gt;.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Морфологічні науки тісно переплітаються з фізіологією, яка вивчає життєві функції організмів, тобто процеси їхньої життєдіяльности (рух, харчування, дихання, кровообіг, виділення, передавання нервового збудження тощо). З фізіологією споріднена біохімія, або фізіологічна хімія, яка досліджує хімічні процеси, що лежать в основі обміну речовин, провадить хімічний аналіз тканин та різних виділень організму.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Морфологічні науки тісно переплітаються з фізіологією, яка вивчає життєві функції організмів, тобто процеси їхньої життєдіяльности (рух, харчування, дихання, кровообіг, виділення, передавання нервового збудження тощо). З фізіологією споріднена біохімія, або фізіологічна хімія, яка досліджує хімічні процеси, що лежать в основі обміну речовин, провадить хімічний аналіз тканин та різних виділень організму.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Взаємини і взаємодію організму та довкілля вивчає екологія. Важливим її розділом є ценологія, яка вивчає біоценози. З даних екології і ценології виходить у своїх висновках біогеографія, яку поділяють на фітогеографію (географія рослин) і зоогеографію (географія тварин).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Взаємини і взаємодію організму та довкілля вивчає екологія. Важливим її розділом є ценологія, яка вивчає біоценози. З даних екології і ценології виходить у своїх висновках біогеографія, яку поділяють на фітогеографію (географія рослин) і зоогеографію (географія тварин).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Stud fit denis</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8&amp;diff=1391&amp;oldid=prev</id>
		<title>Stud fit denis: Створена сторінка: ==Біологічні науки== '''Біологія'''&lt;br&gt; Біоло́гія (дав.-гр. βίοσ — життя, дав.-гр. λόγος — слов...</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8&amp;diff=1391&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2017-07-23T10:20:31Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Створена сторінка: ==Біологічні науки== &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Біологія&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;&amp;lt;br&amp;gt; Біоло́гія (дав.-гр. βίοσ — життя, дав.-гр. λόγος — слов...&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Нова сторінка&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;==Біологічні науки==&lt;br /&gt;
'''Біологія'''&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
Біоло́гія (дав.-гр. βίοσ — життя, дав.-гр. λόγος — слово; наука) — система наук, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого, про живу природу, про істот, що заселяють [https://uk.wikipedia.org/wiki/Земля Землю] чи вже вимерли, їхні функції, розвиток особин і родів, [https://uk.wikipedia.org/wiki/Спадковість спадковість], [https://uk.wikipedia.org/wiki/Мінливість_біологічна мінливість], взаємини,[https://uk.wikipedia.org/wiki/Систематика систематику], поширення на Землі; про зв'язки істот та їхні зв'язки з неживою природою. Біологія встановлює загальні закономірності, властиві [https://uk.wikipedia.org/wiki/Життя життю] в усіх його проявах.&lt;br /&gt;
==Завдання біології і огляд основних проблем==&lt;br /&gt;
Завданням біології є всебічне вивчання всієї сукупності [https://uk.wikipedia.org/wiki/Організм організмів] як сучасних, так і [https://uk.wikipedia.org/wiki/Викопні_рештки_організмів викопних]. Кількість сучасних видів організмів сягає близько 2 млн, серед яких понад 1,5 млн тварин. Приблизно стільки ж відомо викопних видів. Біологи досліджують будову рослин і тварин, їх життєві функції, спосіб життя та поширення на Землі, їхній історичний розвиток і значину, шляхи використання тощо. Ці розсліди дають можливість щонайбільше й раціональніше використовувати в інтересах людини корисні форми й усе успішніше знищувати шкідливі.&lt;br /&gt;
Питання про історичний розвиток органічного світу й походження людини є одними з найважливіших в сучасній біології; вони завжди стояли в центрі боротьби між [https://uk.wikipedia.org/wiki/Матеріалізм матеріялізмом] та [https://uk.wikipedia.org/wiki/Ідеалізм ідеалізмом]. Саме розділ біології, що осягає ці питання, зазнавав і зазнає сильних нападок із боку реакційних сил в біології.&lt;br /&gt;
Біологія нині — складна система наукових дисциплін, кожна з яких має свої завдання, свої [https://uk.wikipedia.org/wiki/Метод методи] й [https://uk.wikipedia.org/wiki/Об%27єкт_(філософія) об'єкти] дослідження.&lt;br /&gt;
Увесь світ організмів, залежно від ступеня їх споріднености, поділяють на певні групи: типи, класи, ряди, родини, роди, види. Розподіл організмів по групах, або їхню класифікацію, здійснює систематика. Основоположником наукової [https://uk.wikipedia.org/wiki/Систематика систематики] був [https://uk.wikipedia.org/wiki/Карл_Лінней К. Лінней].&lt;br /&gt;
Поділ біології на окремі наукові дисципліни визначають передусім місцем організмів у системі. Своєрідні особливості рослинних і тваринних організмів зумовили насамперед диференціацію двох основних галузей біології — ботаніки, що всебічно вивчає рослини, і зоології — науки про тварин. Чимало розділів ботаніки і зоології нині є самостійними науками. Наприклад, з ботаніки виокремились науки: про бактерії — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Бактеріологія бактеріологія], про водорості — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Альгологія альгологія], про гриби — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Мікологія мікологія], про імшедь — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Ліхенологія ліхенологія], про мохи — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Бріологія бріологія] та ін. У 20 ст. розвинулась [https://uk.wikipedia.org/wiki/Вірусологія вірусологія]. Зоологію також поділяють на низку наук, кожна з яких вивчає певну групу тварин. Так, одноклітинних вивчає [https://uk.wikipedia.org/wiki/Протозоологія  протозоологія], паразитичні черви — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Гельмінтологія гельмінтологія], раків — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Карцинологія карцинологія], павуків — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Арахнологія арахнологія], комах — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Ентомологія ентомологія], молюсків — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Малакологія малакологія], риб — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Іхтіологія іхтіологія], земноводяних — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Батрахологія  батрахологія], плазунів —[https://uk.wikipedia.org/wiki/Герпетологія  герпетологія], птахів — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Орнітологія орнітологія], ссавців — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Теріологія мамаліологія] (теріологія). Крім того, розрізняють ще [https://uk.wikipedia.org/wiki/Гідробіологія гідробіологію] — науку, що вивчає життя організмів у водному середовищі, [https://uk.wikipedia.org/wiki/Паразитологія паразитологію] — науку про паразитичні організми та боротьбу з ними.&lt;br /&gt;
Будову організмів та її зміни в індивідуальному й історичному розвитку досліджує морфологія, яка є базою для розвитку інших біологічних наук. Для вивчення внутрішньої будови організмів морфологія користується методом розтинів та зрізів, тому цей її розділ відомий ще під назвою анатомії. Застосування порівняльного аналізу внутрішніх структур уможливило здійснити низку важливих узагальнин. Без порівняльної анатомії неможливе розв'язання такої важливої проблеми, як еволюція органічного світу.&lt;br /&gt;
Мікроскопічне дослідження найтоншої будови тіла організмів, недоступної для голого людського ока, здійснює наука про тканини — гістологія. Рівнобіжно з порівняльною анатомією розвинулась порівняльна гістологія. Мікроскопічне дослідження будови клітин привело до розвитку клітинної біології — науки про будову, хімічний склад, фізіологічні властивості та розвиток цієї основної структурної одиниці істот.&lt;br /&gt;
Морфологічні науки тісно переплітаються з фізіологією, яка вивчає життєві функції організмів, тобто процеси їхньої життєдіяльности (рух, харчування, дихання, кровообіг, виділення, передавання нервового збудження тощо). З фізіологією споріднена біохімія, або фізіологічна хімія, яка досліджує хімічні процеси, що лежать в основі обміну речовин, провадить хімічний аналіз тканин та різних виділень організму.&lt;br /&gt;
Взаємини і взаємодію організму та довкілля вивчає екологія. Важливим її розділом є ценологія, яка вивчає біоценози. З даних екології і ценології виходить у своїх висновках біогеографія, яку поділяють на фітогеографію (географія рослин) і зоогеографію (географія тварин).&lt;br /&gt;
Індивідуальний розвиток організмів (онтогенез) поділяють на два етапи — ембріональний (зародковий) і постембріональний (післязародковий). Закономірності ембріонального розвитку вивчає ембріологія, яку, природно, поділяють на ембріологію рослин та ембріологію тварин і людини. Питання спадковости й мінливости організмів досліджує генетика.&lt;br /&gt;
Еволюційне вчення, або дарвінізм, осягає як загальні закономірності еволюції організмів, так і чинники історичного (філогенетичного) й індивідуального розвитку тварин і рослин. Конкретні шляхи історичного розвитку, спорідненість різних систематичних груп організмів — їхню філогенію вивчає філогенетика. Вельми важливу значину для виявляння споріднености організмів має палеонтологія, яка досліджує викопних рослин (палеоботаніка) і викопних тварин (палеозоологія) та їхній розвиток протягом усіх геологічних часів. Саме вона дозволяє на підставі документальних даних — скам'янілих рештів викопних організмів — відтворити реальну картину еволюції органічного світу, послідовні етапи розвитку життя на Землі.&lt;br /&gt;
Аналізуючи складні біологічні явища треба розглядати їх у тісному зв'язку з процесами, що відбуваються в неживій природі. Тому Б. широко користується послугами фізики, хімії, геології та ін. природничих наук. Вивчання фізичних закономірностей у біологічних явищах, зокрема впливу радіоактивних речовин на організми, привело до виникнення нових розділів Б. — біофізики та радіобіології.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Stud fit denis</name></author>	</entry>

	</feed>