<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%93%D1%96%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82</id>
		<title>Гіпертекст - Історія редагувань</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%93%D1%96%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82&amp;action=history"/>
		<updated>2026-04-04T07:34:39Z</updated>
		<subtitle>Історія редагувань цієї сторінки в вікі</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.25.3</generator>

	<entry>
		<id>http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82&amp;diff=2290&amp;oldid=prev</id>
		<title>111: Створена сторінка: '''Гіперте́кст''' (англ. Hypertext) — текст для перегляду на комп'ютері, який містить зв'язки з...</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82&amp;diff=2290&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2018-02-18T18:12:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Створена сторінка: &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Гіперте́кст&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; (англ. Hypertext) — текст для перегляду на комп&amp;#039;ютері, який містить зв&amp;#039;язки з...&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Нова сторінка&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;'''Гіперте́кст''' (англ. Hypertext) — текст для перегляду на комп'ютері, який містить зв'язки з іншими документами («гіперзв'язки» чи «гіперпосилання»); читач має змогу перейти до пов'язаних документів безпосередньо з вихідного (первинного) тексту, активувавши посилання. Найпопулярнішим зразком гіпертексту є World Wide Web, у якому веб-оглядач переміщує користувача з одного документу на інший, щойно той «натисне» на гіперпосилання.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== '''Загальний опис''' ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Німецький дослідник Ш. Мюнц визначає гіпертекст як нелінійний засіб презентації тексту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гіпертекст — це така форма організації тексту, при якій його одиниці представлені не в лінійній послідовності, а як система явно вказаних можливих переходів, зв'язків між ними. Слідуючи цим зв'язкам, можна читати матеріал в будь-якому порядку, утворюючи різні лінійні тексти. Найпростіший приклад гіпертексту «доінтернетовської епохи» — це будь-який словник чи енциклопедія, де кожна стаття має посилання до інших статей цього ж словника. У результаті читати такий текст можна по-різному: від однієї статті до іншої, у міру потреби, ігноруючи гіпертекстові посилання; читати статті одну за одною, справляючись із відсиланнями; переходити від одного відсилання до іншого і т. д.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загальновідомим та яскраво вираженим прикладом сучасного гіпертексту слугують веб-сторінки, підготовлені за допомогою HTML (мова розмітки гіпертексту) й розміщені у web-мережі. Відповідно, в комп'ютерній термінології під гіпертекстом розуміється текст, сформований за допомогою мови розмітки, що потенційно містить у собі гіперпосилання. Гіперпосилання дозволяють переходити від вихідного (одного) тексту до безлічі інших текстів, розміщених у web-мережі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== '''Історія''' ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Терміни «гіпертекст» та «гіпермедіа» (розширення ідеї гіпертексту, що передбачає взаємні посилання в тексті, аудіо, відео тощо) запроваджено в роботі Теодора Нельсона 1965 року[2].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гіпертекст у різних галузях знань[ред. • ред. код]&lt;br /&gt;
Поняття гіпертексту має міждисциплінарний характер, гіпертекстові системи стали предметом дослідження у різних галузях знань — технічних, філософських, лінгвістичних, культурологічних та ін., феномен гіпертексту ефективно виявляється у сфері творчої діяльності. Розширюється спектр успішного застосування гіпертекстових систем у багатьох сферах науки, техніки, освіти, економіки. В інформатиці це поняття детерміновано таким визначенням: «принцип організації інформаційних масивів, за яким окремі інформаційні елементи зв'язані між собою асоціативними відношеннями, що забезпечують швидкий пошук необхідної інформації та/або перегляд взаємозв'язаних даних»; у філософії — «заперечення лінійної побудови тексту»; у різних галузях культурології — «в сучасних аудіовізуальних медіа нелінійний характер екранного тексту (оповіді)» (тут текст — будь-яка у загальному семіотичному розумінні інформаційно завершена і впорядкована сукупність знаків, пов'язаних між собою кодифікованою системою їх взаєморозташування (граматикою) та комплексом правил їх інтерпретації (мовою)); у лінгвістиці — «в інформаційно-комп'ютерній прикладній галузі — сіткова формалізована модель репрезентації текстів, вузли якої співвідносяться з різними пакетами текстової інформації». У сучасному мовознавстві поняття гіпертексту не обмежується лише наведеним визначенням. У лінгвостилістиці послуговуються цим терміном на позначення набору текстів, «що містять вузли переходу від одного тексту до іншого і дозволяють вибирати певні відомості для читання або послідовність читання, в такий спосіб формуючи щоразу інший організований у систему лінійний текст». Завдяки технічним засобам візуалізації, зокрема, електронному гіпертексту, що дав змогу чітко позначити вузли переходу з одного текстового рівня на інший, зросла роль мовних одиниць, що формують цей вузол переходу, — їх комунікативна, стилістична вага. Активне послугування електронним гіпертекстом дало змогу формувати нові текстові масиви — із складною текстовою архітектурою, з наявністю різних семіотичних компонентів, із мультилінгвальною структурою, відповідно актуалізувалися нові дисципліни, серед яких стилістика гіпертексту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Літературознавство визначає «гіпертекст» як текстовий матеріал, організований в такий спосіб, що він перетворюється на «систему текстових одиниць», представлених не в лінійному порядку, а як множинність зв'язків та переходів. Слідуючи за ними, можна утворювати нові лінійні тексти, читати матеріал у будь-якій послідовності. Зрозуміло, що електронний гіпертекст також є гіпертекстом літературним, одначе гіпертексти також траплялися й до появи комп'ютерів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== '''Див. також''' ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
HTML —— мова розмітки для створення гіпертекстових документів для Веб.&lt;br /&gt;
Стилістика гіпертексту&lt;br /&gt;
Проект Xanadu — перша спороба втілити глобальну гіпертекстову систему. Від початку передбачала складніші зв'язки між документами, ніж у сучасному Інтернеті. Реалізація триває триває з 1960-з років дотепер, через що Xanadu називають першим vaporware.&lt;br /&gt;
Семантична мережа&lt;br /&gt;
Storyspace&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== '''Джерела''' ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Алатирєва Н. Б. Номінативна ланка в середовищі українського обрядового гіпертексту: Автореф. дис. … канд. філол. наук. — Одеса, 2002. — 16 с.&lt;br /&gt;
Кіт В. Гіпертекст і його вияви в українській та світовій літературі. Актуальність, перспективність, небезпеки.&lt;br /&gt;
Негуторов В. В. Гипертекст как феномен современного общества: Дис. … канд. филос. наук. — Краснодар, 2003. — С. 3-4.&lt;br /&gt;
Чемеркін С. Г. Стилістика гіпертексту // Мовознавство. — 2009. — № 5. — С. 79-87.&lt;br /&gt;
Hypertext: Behind the Hype. Eric digests..&lt;br /&gt;
Reviving Advanced Hypertext. Use IT. (whether and how concepts from hypertext research can be used on the Web).&lt;br /&gt;
Эпштейн В.Л. Гипертекст - новая парадигма информатики// Автоматика и телемеханика. - 1991,. №11. – с.3-16.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== '''Примітки''' ==&lt;br /&gt;
Вгору ↑ Münz, 1996: WWW&lt;br /&gt;
Вгору ↑ Nelson, Theodor H. (September 1965). «Complex information processing: a file structure for the complex, the changing and the indeterminate». ACM/CSC-ER Proceedings of the 1965 20th national conference.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>111</name></author>	</entry>

	</feed>