<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B5</id>
		<title>Потенційне поле - Історія редагувань</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B5"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B5&amp;action=history"/>
		<updated>2026-04-04T15:35:44Z</updated>
		<subtitle>Історія редагувань цієї сторінки в вікі</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.25.3</generator>

	<entry>
		<id>http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B5&amp;diff=2370&amp;oldid=prev</id>
		<title>111 в 15:39, 19 лютого 2018</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B5&amp;diff=2370&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2018-02-19T15:39:55Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table class='diff diff-contentalign-left'&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;col class='diff-marker' /&gt;
				&lt;col class='diff-content' /&gt;
				&lt;tr style='vertical-align: top;'&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;← Попередня версія&lt;/td&gt;
				&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black; text-align: center;&quot;&gt;Версія за 15:39, 19 лютого 2018&lt;/td&gt;
				&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot; id=&quot;L8&quot; &gt;Рядок 8:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Рядок 8:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Сфера використання ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Сфера використання ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Цетин розглянув використання штучного потенційного поля для забезпечення ланцюга ретранслятора зв'язку в динамічно змінюваному середовищі перешкод між безпілотними повітряними транспортними засобами(БПТз).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Цетин розглянув використання штучного потенційного поля для забезпечення ланцюга ретранслятора зв'язку в динамічно змінюваному середовищі перешкод між безпілотними повітряними транспортними засобами(БПТз).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;−&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Жарадат використовував нечітке потенційне поле для планування руху імітаційних роботів в динамічно змінюваних імітаційних середовищах з статичними та динамічними цілями. У дослідженні використовуються два відокремлені нечіткі способи генерування сили тяжіння та відштовхування. Нечіткі методи використовують відносне розташування та швидкість між роботом і ціллю, а також між роботом і перешкодою в якості вхідних даних, і демонструють свою перевагу в порівнянні з іншими методами потенційних полів. Субраманян використовував багатоточкове потенційне поле у задачі усунення перешкод. Потенціал запропонованого підходу вивчається як у динамічному, так і в статичному середовищі, в якому відстежуються мінімальні помилки та формуються безперешкодні шляхи. Вальбуена та Таннер досліджували використання потенційного поля для уникнення перешкод та планування руху в неголомоних мобільних роботах. Запропонований підхід дозволяє одночасно зближувати обидві орієнтації та положення, одночасно мінімізуючи вплив оперативного [[комутатор]]у між законами контролю. Сонг використовував децентралізовані &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;контролери &lt;/del&gt;на базі потенційного поля в групах роботів, щоб підходити, захоплювати та транспортувати об'єкти в напрямку заздалегідь визначеного пункту призначення. Дослідження представило децентралізований підхід, який використовується як диспетчер і генератор траєкторії для роботів. Роботи планують свою траєкторію, використовуючи сенсорну інформацію, регулюючи поведінку у напрямку мети, щоб забезпечити відповідну взаємодію з довкіллям. Ченг і Зелінський використовували алгоритм потенційного поля для планування руху в симуляторі уникнення перешкод. У дослідженні використовувався тимчасовий напрям, щоб впоратися з проблемами стагнації. Проблема стагнації полягає в тому, що роботи застрягають між перешкодами, тому не може бути зроблено правильного руху. Враховуючи, що наявність навколишніх перешкод забезпечує велику кількість негативних кредитів (відштовхування) і зворотних рухів, зменшується позитивна сила цілі (привабливість), тому роботи можуть застрягнути в певній області. Ідея використання тимчасових цілей у довільних напрямках допомагала роботам пройти перешкоди та перемістити себе на далеку відстань.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;Жарадат використовував нечітке потенційне поле для планування руху імітаційних роботів в динамічно змінюваних імітаційних середовищах з статичними та динамічними цілями. У дослідженні використовуються два відокремлені нечіткі способи генерування сили тяжіння та відштовхування. Нечіткі методи використовують відносне розташування та швидкість між роботом і ціллю, а також між роботом і перешкодою в якості вхідних даних, і демонструють свою перевагу в порівнянні з іншими методами потенційних полів. Субраманян використовував багатоточкове потенційне поле у задачі усунення перешкод. Потенціал запропонованого підходу вивчається як у динамічному, так і в статичному середовищі, в якому відстежуються мінімальні помилки та формуються безперешкодні шляхи. Вальбуена та Таннер досліджували використання потенційного поля для уникнення перешкод та планування руху в неголомоних мобільних роботах. Запропонований підхід дозволяє одночасно зближувати обидві орієнтації та положення, одночасно мінімізуючи вплив оперативного [[комутатор]]у між законами контролю. Сонг використовував децентралізовані &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[контролер]]и &lt;/ins&gt;на базі потенційного поля в групах роботів, щоб підходити, захоплювати та транспортувати об'єкти в напрямку заздалегідь визначеного пункту призначення. Дослідження представило децентралізований підхід, який використовується як диспетчер і генератор траєкторії для роботів. Роботи планують свою траєкторію, використовуючи сенсорну інформацію, регулюючи поведінку у напрямку мети, щоб забезпечити відповідну взаємодію з довкіллям. Ченг і Зелінський використовували алгоритм потенційного поля для планування руху в симуляторі уникнення перешкод. У дослідженні використовувався тимчасовий напрям, щоб впоратися з проблемами стагнації. Проблема стагнації полягає в тому, що роботи застрягають між перешкодами, тому не може бути зроблено правильного руху. Враховуючи, що наявність навколишніх перешкод забезпечує велику кількість негативних кредитів (відштовхування) і зворотних рухів, зменшується позитивна сила цілі (привабливість), тому роботи можуть застрягнути в певній області. Ідея використання тимчасових цілей у довільних напрямках допомагала роботам пройти перешкоди та перемістити себе на далеку відстань.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Виконала Федорова Ольга'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;&amp;#160;&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Виконала Федорова Ольга'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>111</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B5&amp;diff=2159&amp;oldid=prev</id>
		<title>111: Створена сторінка: '''Потенційне поле''' - класичний метод планування шляху. Метод потенційного поля простий...</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://wiki.isofts.kiev.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B5&amp;diff=2159&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2018-02-17T08:34:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Створена сторінка: &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Потенційне поле&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; - класичний метод планування шляху. Метод потенційного поля простий...&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Нова сторінка&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;'''Потенційне поле''' - класичний метод планування шляху. Метод потенційного поля простий для реалізації, а також забезпечує свободу в термінах відбору функції потенційних полів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Сутність методу ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поточне покращення технологій забезпечує кращій рівень інформації про довкілля та сприйняття (використовуючи GPS), що є вигідним для використання методу потенційного поля у задачах планування шляху. Взагалі, потенційне поле можна уявити як відношення притягуючих та відштовхуючих факторів. За допомогою цього методу можна визначити дві протилежні сили: пункт призначення має притягуючу силу в той час, як перешкоди або інші заважаючі об’єкти, відштовхуючу. Поєднання результатів притягнення і відштовхування веде робота до мети. &lt;br /&gt;
Хоча алгоритм потенційного поля має просту структуру і його легко реалізувати, він має слабкі місця в ситуаціях, коли перешкоди розташовані близько одна до одної. Така ситуація в потенційному полі закінчується застряганням між перешкодами або безцільним коливанням десь поруч із ними, що викликає локальну проблему збіжності в потенційному полі. Незважаючи на те, що література представила різні поліпшення, аби справлятися з локальною мінімальною проблемою потенційного поля, їх підходи не є загальними і вони застосовуються тільки до обмежених класів об'єктів форм і конфігураційного простору.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Сфера використання ==&lt;br /&gt;
Цетин розглянув використання штучного потенційного поля для забезпечення ланцюга ретранслятора зв'язку в динамічно змінюваному середовищі перешкод між безпілотними повітряними транспортними засобами(БПТз).&lt;br /&gt;
Жарадат використовував нечітке потенційне поле для планування руху імітаційних роботів в динамічно змінюваних імітаційних середовищах з статичними та динамічними цілями. У дослідженні використовуються два відокремлені нечіткі способи генерування сили тяжіння та відштовхування. Нечіткі методи використовують відносне розташування та швидкість між роботом і ціллю, а також між роботом і перешкодою в якості вхідних даних, і демонструють свою перевагу в порівнянні з іншими методами потенційних полів. Субраманян використовував багатоточкове потенційне поле у задачі усунення перешкод. Потенціал запропонованого підходу вивчається як у динамічному, так і в статичному середовищі, в якому відстежуються мінімальні помилки та формуються безперешкодні шляхи. Вальбуена та Таннер досліджували використання потенційного поля для уникнення перешкод та планування руху в неголомоних мобільних роботах. Запропонований підхід дозволяє одночасно зближувати обидві орієнтації та положення, одночасно мінімізуючи вплив оперативного [[комутатор]]у між законами контролю. Сонг використовував децентралізовані контролери на базі потенційного поля в групах роботів, щоб підходити, захоплювати та транспортувати об'єкти в напрямку заздалегідь визначеного пункту призначення. Дослідження представило децентралізований підхід, який використовується як диспетчер і генератор траєкторії для роботів. Роботи планують свою траєкторію, використовуючи сенсорну інформацію, регулюючи поведінку у напрямку мети, щоб забезпечити відповідну взаємодію з довкіллям. Ченг і Зелінський використовували алгоритм потенційного поля для планування руху в симуляторі уникнення перешкод. У дослідженні використовувався тимчасовий напрям, щоб впоратися з проблемами стагнації. Проблема стагнації полягає в тому, що роботи застрягають між перешкодами, тому не може бути зроблено правильного руху. Враховуючи, що наявність навколишніх перешкод забезпечує велику кількість негативних кредитів (відштовхування) і зворотних рухів, зменшується позитивна сила цілі (привабливість), тому роботи можуть застрягнути в певній області. Ідея використання тимчасових цілей у довільних напрямках допомагала роботам пройти перешкоди та перемістити себе на далеку відстань.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Виконала Федорова Ольга'''&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>111</name></author>	</entry>

	</feed>