Відмінності між версіями «Аспірантура»!!!

Версія за 17:21, 14 липня 2017

pis D.
АСПІРАНТУРА ІПС НАНУ
Інститут програмних систем НАН України (ІПС) відомий в Україні і за її межами як наукова установа, тематика якої спрямована на розвиток фундаментальних і прикладних наукових досліджень у галузі програмування та інформаційних технологій, на створення конкурентоспроможного програмного забезпечення в складних, розподілених, заснованих на мережах та концепціях баз даних і знань комп’ютерних системах, на організацію впровадження результатів наукових досягнень у державну, соціальну та оборонну сфери життєдіяльності України шляхом створення “під ключ” складних комп’ютерних систем, на розбудову вітчизняної індустрії програмного забезпечення та розвиток інформаційного середовища України.

Історія ІПС

Історія ІПС розпочалася з 1980 року із створення Спеціального конструкторсько-технологічного бюро програмного забезпечення Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова Академії наук України (СКТБ ПО ІК АН України), що було обумовлене необхідністю централізації робіт із створення програмного забезпечення ЕОМ і систем на основі нових технологій виробництва програм, вирішення питань уніфікації і типізації програмних засобів, організації їх розповсюдження, впровадження і супроводу в промисловому масштабі.

У 1992 році на основі СКТБ ПО ІК АН України створюється Інститут програмних систем Національної академії наук України, який згодом увійшов до складу Кібернетичного центру НАН України.

Інститут з моменту його створення очолює доктор фізико-математичних наук, лауреат Державної премії УРСР та України, заслужений діяч науки і техніки України, академік НАН України Андон Пилип Іларіонович.

Основні наукові напрями діяльності інституту

Основними науковими напрямами діяльності інституту є:

• теоретичні та прикладні проблеми створення систем та технологій програмування; моделі і засоби програмної інженерії; проблеми оцінки і забезпечення якості, стандартизації та сертифікації програмних систем;
• формально-логічні основи, методи і засоби створення інтелектуальних інформаційних систем, банків даних та знань;
• математичні моделі, методи та програмне забезпечення для створення складних розподілених комп’ютерних систем.

В перші роки свого існування на основі нових наукових підходів, розроблених в ІПС, були створені різні версії інструментального середовища програмування ПАЛЬМА, що підтримує створення великих реляційних баз даних і прикладних програмних застосувань; загальносистемні програмні засоби управління даними великих об’ємів і складної структури в автоматизованих інформаційних системах, системах обробки даних і управління ПРОК 1, CASE-система з режимом колективного доступу АПРОП-2; моделюючий комплекс АЛСИМ-2 для комплексного моделювання складних технічних систем і ін.
В подальшому значні зусилля Інституту були спрямовані на вирішення найбільш важливих та актуальних проблем програмної інженерії, виконано великий комплекс теоретичних та прикладних робіт, пов’язаних з вдосконаленням компонентного, генеруючого, агентно-орієнтованого та паралельного програмування. Зокрема:

• отримав подальший розвиток теоретичний апарат компонентного програмування із зовнішньою та внутрішньою компонентною алгеброю;
• розроблено об’єктно-компонентний метод, в якому об’єднані кращі можливості як об’єктного, так і компонентного підходів;
• створено та розвинуто формальні моделі програм, інтерфейсів та середовищ і запропоновано методологію побудови програмних систем із типових і готових компонентів повторного використання;
• розроблено формальний апарат та семантичні інструментально-технологічні та мовні засоби агентно-орієнтованого програмування;
• створено високопродуктивні методи паралельних обчислень для прикладних програмних систем, у межах яких отримала подальший розвиток алгебра алгоритміки, як теоретична основа автоматизації проектування паралельних алгоритмів і програм;
• розроблено методи та онлайнову інструментальну систему проектування і синтезу програмного забезпечення для паралельних і розподілених середовищ (багатоядерних, кластерних та Грід);
• розроблено нову модель подання знань (логіко-обчислювальну семантичну мережу), для якої створено сукупність методів обробки знань (метод прямого логічного виводу, методи статичної верифікації та тестування знань тощо). На основі розроблених методів та моделі створено програмно-інструментальне середовище подання та обробки як чітких, так і нечітких знань.

Значні успіхи отримані у розв’язанні найбільш складних та актуальних питань побудови інтелектуальних систем, зокрема: розробці моделей, методів та засобів створення інтелектуальних інформаційних систем у семантичному WEB-середовищі на основі агентного підходу; розробці методів та моделей автоматизованої підтримки експертно-аналітичної методології прийняття рішень в мультиагентних комп’ютерних системах; створенню моделей і методів глибокого аналізу даних.

Сьогодні ІПС знаходиться серед лідерів в Україні в області дослідження, розробки і застосування перспективних технологій програмування, нових методів і інструментальних засобів, створення високоякісних, конкурентоспроможних складних комп’ютерних систем обробки даних і знань, стандартизації в області програмної інженерії, має добре навчений і кваліфікований персонал.

Інститутом розроблено і успішно упроваджено в промислову, соціальну і оборонну сфери більше 80 масштабних проектів зі створення новітніх інформаційних технологій і комп’ютерних систем “під ключ” за замовленням органів державного управління Міноборони України, Державної прикордонної служби України, Міністерства промислової політики України, Міністерства транспорту і зв’язку України, Державного космічного агентства України, Гідрометцентру України тощо. Серед них:
ІПС НАНУ

В ІПС НАНУ з 1993 року функціонує аспірантура. За цей час в ній навчалися 135 аспірантів (в тому числі 105 – з відривом від виробництва). За результатами навчання в аспірантурі захищено 10 кандидатських дисертацій. Крім того, близько 10 дисертацій знаходяться в стані підготовки до захист. В 2015 році атестовано 5 аспірантів, що в даний час навчаються в аспірантурі ІПС НАН України.

Ліцензія ІПС НАНУ на педагогічну діяльність

Ліцензія на підготовку видана рішенням Ліцензійної комісії Міністерства освіти і науки України (протокол №12/2 від 19.07.2016р., Витяг з наказу)

Освітня підготовка аспірантів в аспірантурі Інституту програмних систем НАН України провадитиметься спільно з Національним університетом «Києво-Могилянська Академія»на підставі договору про співпрацю.

Правила прийому на навчання до аспірантури