Відмінності між версіями «Байт»!!!
111 (обговорення • внесок) (→Посилання) |
111 (обговорення • внесок) |
||
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
Поступово 8-бітові байти стали стандартом де-факто; з початку 1970-х в більшості комп'ютерів байти складаються з 8 біт, а розмір машинного слова кратний 8 бітам. | Поступово 8-бітові байти стали стандартом де-факто; з початку 1970-х в більшості комп'ютерів байти складаються з 8 біт, а розмір машинного слова кратний 8 бітам. | ||
| + | |||
| + | == Література == | ||
| + | [https://books.google.com.ua/books?id=rGMaBAAAQBAJ&printsec=frontcover&dq=%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjj-7-Mv6_ZAhVN-aQKHQaMBkoQ6AEIJzAA#v=onepage&q=%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5&f=false C++] | ||
| + | |||
| + | [https://www.ozon.ru/context/detail/id/6279127/ Александр Степанов, Пол Мак-Джонс. Начала программирования = Elements of Programming. — М.: Вильямс, 2011. — С. 272. — ISBN 978-5-8459-1708-9. ] | ||
| Рядок 29: | Рядок 34: | ||
[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B9%D1%82 Байт] | [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B9%D1%82 Байт] | ||
| − | |||
| − | + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B9%D1%82 Байт ] | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
Поточна версія на 14:55, 22 лютого 2018
Байт
Байт - одиниця зберігання і обробки цифрової інформації; сукупність бітів, що обробляється комп'ютером одномоментно. В сучасних обчислювальних системах байт складається з восьми бітів і, відповідно, може приймати одне з 256 (28) різних значень (станів, кодів). Однак в історії комп'ютерної техніки існували рішення з іншими розмірами байта (наприклад, 6, 32 або 36 бітів), тому іноді в комп'ютерних стандартах і офіційних документах для однозначного позначення групи з 8 бітів використовується термін «октет» (лат. Octet).
У більшості обчислювальних архітектур байт - це мінімальний незалежно адресується набір даних.
Історія
Назва «байт» було вперше використано в 1956 році В. Бухгольца (англ. Werner Buchholz) при проектуванні першого суперкомп'ютера IBM 7030 Stretch для пучка одночасно переданих в пристроях введення-виведення шести бітів. Пізніше, в рамках того ж проекту, байт було розширено до восьми біт.
Ряд ЕОМ 1950-х і 1960-х років (БЕСМ-6, М-220) використовували 6-бітові символи в 48-бітових або 60-бітових машинних словах. У деяких моделях ЕОМ виробництва Burroughs Corporation (нині Unisys) розмір символу дорівнював 9 бітам. У радянській ЕОМ Мінськ-32 використовувався 7-бітний байт.
Байтовая адресація пам'яті була вперше застосована в системі IBM System / 360. У більш ранніх комп'ютерах адресувати можна було тільки цілком машинне слово, яке складалося з декількох байтів, що ускладнювало обробку текстових даних.
8-бітові байти були прийняті в System / 360, ймовірно, через використання BCD-формату представлення чисел: одна десяткова цифра (0-9) вимагає 4 біта (тетраду) для зберігання; один 8-бітний байт може представляти дві десяткові цифри. 6-бітові байти можуть зберігати лише по одній десяткової цифрі, два біта залишаються незадіяними.
За іншою версією, 8-бітний розмір байта пов'язаний з 8-бітовим ж числовим поданням символів в кодуванні EBCDIC.
За третьою версією, через двійковій системи кодування в комп'ютерах найбільш вигідними для апаратної реалізації і зручними для обробки даних є довжини слів кратні ступеням 2, в тому числі і 1 байт = 23 = 8 бітів, системи і комп'ютери з довжинами слів не кратними числу 2 відпали через невигідність і незручності.
Поступово 8-бітові байти стали стандартом де-факто; з початку 1970-х в більшості комп'ютерів байти складаються з 8 біт, а розмір машинного слова кратний 8 бітам.
Література
