Відмінності між версіями «Кібернетика»!!!
Матеріал з wiki
Onpage keywords chain search with * wildcard.
Example: sear* my nam* will find Searh my names and search my Name
Лада (обговорення • внесок) (Створена сторінка: '''Кіберне́тика''' ({{lang-en|cybernetics}}, {{lang-de|Kybernetik}}) — наука про загальні принципи управл...) |
Лада (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | ''' | + | '''Кібернетика''' — [[наука]] про загальні принципи управління в різних системах: [[Техніка|технічних]], [[Біологія|біологічних]], [[Соціологія|соціальних]] та ін. |
| + | |||
| + | ---- | ||
| + | |||
Інше визначення (Глушков) — наука про загальні закони одержання, зберігання, передавання й перетворення інформації у складних системах управління. | Інше визначення (Глушков) — наука про загальні закони одержання, зберігання, передавання й перетворення інформації у складних системах управління. | ||
| Рядок 6: | Рядок 9: | ||
Слово «кібернетика» вперше вжив як термін для управління в загальному розумінні давньогрецький філософ Платон. Кібернетика як наука виникла лише в 40-х роках XX століття. У 1948 році з'явилася перша праця, присвячена питанням кібернетики — «Кібернетика, або управління і зв'язок у тварині і машині». Автор її — відомий американський учений Норберт Вінер. Видатний французький вчений Ампер запропонував називати кібернетикою науку про управління людським суспільством. | Слово «кібернетика» вперше вжив як термін для управління в загальному розумінні давньогрецький філософ Платон. Кібернетика як наука виникла лише в 40-х роках XX століття. У 1948 році з'явилася перша праця, присвячена питанням кібернетики — «Кібернетика, або управління і зв'язок у тварині і машині». Автор її — відомий американський учений Норберт Вінер. Видатний французький вчений Ампер запропонував називати кібернетикою науку про управління людським суспільством. | ||
| + | == Основний об'єкт дослідження == | ||
Основний об'єкт дослідження кібернетики — кібернетичні системи, які розглядаються абстрактно, незалежно від їх матеріальної природи. Приклади кібернетичних систем — [[Автоматична система керування|автоматичні регулятори в техніці]], ЕОМ, людський [[Головний мозок|мозок]], біологічні популяції, людство. Кожна така система є множиною взаємопов'язаних об'єктів (елементів системи), які здатні сприймати, запам'ятовувати та переробляти інформацію, а також обмінюватися нею. Початком історії кібернетики вважають [[1947]] р. — рік виходу в світ книги Н. [[Норберт Вінер|Вінера]] «Кібернетика». Сучасна кібернетика складається з ряду розділів, які є самостійними науковими напрямами. Застосування кібернетичного методу досліджень до різного роду систем привело до виникнення таких галузей, як технічна, економічна, біологічна, медична кібернетика тощо. Теоретичне ядро кібернетики утворюють [[теорія інформації]], [[теорія алгоритмів]], [[теорія автоматів]], [[дослідження операцій]], [[теорія оптимального управління]], [[теорія розпізнавання образів]]. Кібернетика розробляє загальні принципи створення систем управління і систем для автоматизації розумової праці. Основні технічні засоби для вирішення завдань кібернетики — [[ЕОМ]]. | Основний об'єкт дослідження кібернетики — кібернетичні системи, які розглядаються абстрактно, незалежно від їх матеріальної природи. Приклади кібернетичних систем — [[Автоматична система керування|автоматичні регулятори в техніці]], ЕОМ, людський [[Головний мозок|мозок]], біологічні популяції, людство. Кожна така система є множиною взаємопов'язаних об'єктів (елементів системи), які здатні сприймати, запам'ятовувати та переробляти інформацію, а також обмінюватися нею. Початком історії кібернетики вважають [[1947]] р. — рік виходу в світ книги Н. [[Норберт Вінер|Вінера]] «Кібернетика». Сучасна кібернетика складається з ряду розділів, які є самостійними науковими напрямами. Застосування кібернетичного методу досліджень до різного роду систем привело до виникнення таких галузей, як технічна, економічна, біологічна, медична кібернетика тощо. Теоретичне ядро кібернетики утворюють [[теорія інформації]], [[теорія алгоритмів]], [[теорія автоматів]], [[дослідження операцій]], [[теорія оптимального управління]], [[теорія розпізнавання образів]]. Кібернетика розробляє загальні принципи створення систем управління і систем для автоматизації розумової праці. Основні технічні засоби для вирішення завдань кібернетики — [[ЕОМ]]. | ||
| − | == Внески вчених == | + | == Внески українських вчених == |
| + | |||
| − | |||
Значний внесок у становлення та розвиток кібернетики зробили українські вчені [[Амосов Микола Михайлович|М. М. Амосов]], [[Андон Пилип Іларіонович|П. І. Андон]], [[Анісімов Анатолій Васильович|А. В. Анісімов]], [[Войтович Ігор Данилович|І. Д. Войтович]], [[Глушков Віктор Михайлович|В. М. Глушков]], [[Губарев Вячеслав Федорович|В. Ф. Губарев]], [[Дейнека Василь Степанович|В. С. Дейнека]], [[Єрмольєв Юрій Михайлович|Ю. М. Єрмольєв]], [[Згуровський Михайло Захарович|М. З. Згуровський]], [[Івахненко Олексій Григорович|О. Г. Івахненко]], [[Коваленко Ігор Миколайович|І. М. Коваленко]], [[Королюк Володимир Семенович|В. С. Королюк]], [[Кривонос Юрій Георгійович|Ю. Г. Кривонос]], [[Кунцевич Всеволод Михайлович|В. М. Кунцевич]], [[Лебедєв Сергій Олексійович|С. О. Лебедєв]], [[Летичевський Олександр Адольфович|О. А. Летичевський]], [[Ляшко Іван Іванович|І. І. Ляшко]], [[Морозов Анатолій Олексійович|А. О. Морозов]], [[Палагін Олександр Васильович|О. В. Палагін]], [[Редько Володимир Никифорович|В. Н. Редько]], [[Сергієнко Іван Васильович (академік)|І. В. Сергієнко]], [[Скопецький Василь Васильович|В. В. Скопецький]], [[Скурихін Володимир Ілліч|В. І. Скурихін]], [[Ющенко Катерина Логвинівна|К. Л. Ющенко]]. | Значний внесок у становлення та розвиток кібернетики зробили українські вчені [[Амосов Микола Михайлович|М. М. Амосов]], [[Андон Пилип Іларіонович|П. І. Андон]], [[Анісімов Анатолій Васильович|А. В. Анісімов]], [[Войтович Ігор Данилович|І. Д. Войтович]], [[Глушков Віктор Михайлович|В. М. Глушков]], [[Губарев Вячеслав Федорович|В. Ф. Губарев]], [[Дейнека Василь Степанович|В. С. Дейнека]], [[Єрмольєв Юрій Михайлович|Ю. М. Єрмольєв]], [[Згуровський Михайло Захарович|М. З. Згуровський]], [[Івахненко Олексій Григорович|О. Г. Івахненко]], [[Коваленко Ігор Миколайович|І. М. Коваленко]], [[Королюк Володимир Семенович|В. С. Королюк]], [[Кривонос Юрій Георгійович|Ю. Г. Кривонос]], [[Кунцевич Всеволод Михайлович|В. М. Кунцевич]], [[Лебедєв Сергій Олексійович|С. О. Лебедєв]], [[Летичевський Олександр Адольфович|О. А. Летичевський]], [[Ляшко Іван Іванович|І. І. Ляшко]], [[Морозов Анатолій Олексійович|А. О. Морозов]], [[Палагін Олександр Васильович|О. В. Палагін]], [[Редько Володимир Никифорович|В. Н. Редько]], [[Сергієнко Іван Васильович (академік)|І. В. Сергієнко]], [[Скопецький Василь Васильович|В. В. Скопецький]], [[Скурихін Володимир Ілліч|В. І. Скурихін]], [[Ющенко Катерина Логвинівна|К. Л. Ющенко]]. | ||
Вітчизняний «Піонер кібернетики» — [[Глушков Віктор Михайлович|Віктор Михайлович Глушков]]. Під його керівництвом у [[1966]] році була розроблена перша електронно-обчислювальна машина [[ЕОМ «МИР-1»|ЕОМ «МИР»]] ('''М'''ашина для '''і'''нженерних '''р'''озрахунків). | Вітчизняний «Піонер кібернетики» — [[Глушков Віктор Михайлович|Віктор Михайлович Глушков]]. Під його керівництвом у [[1966]] році була розроблена перша електронно-обчислювальна машина [[ЕОМ «МИР-1»|ЕОМ «МИР»]] ('''М'''ашина для '''і'''нженерних '''р'''озрахунків). | ||
| − | |||
| − | |||
| − | == Фахові наукові видання == | + | == Фахові наукові видання України з кібернетики== |
В Україні видається декілька наукових фахових видань, присвячених загальним та окремим питанням кібернетики: | В Україні видається декілька наукових фахових видань, присвячених загальним та окремим питанням кібернетики: | ||
Версія за 22:01, 21 листопада 2015
Кібернетика — наука про загальні принципи управління в різних системах: технічних, біологічних, соціальних та ін.
Інше визначення (Глушков) — наука про загальні закони одержання, зберігання, передавання й перетворення інформації у складних системах управління.
Слово «кібернетика» вперше вжив як термін для управління в загальному розумінні давньогрецький філософ Платон. Кібернетика як наука виникла лише в 40-х роках XX століття. У 1948 році з'явилася перша праця, присвячена питанням кібернетики — «Кібернетика, або управління і зв'язок у тварині і машині». Автор її — відомий американський учений Норберт Вінер. Видатний французький вчений Ампер запропонував називати кібернетикою науку про управління людським суспільством.
Зміст
Основний об'єкт дослідження
Основний об'єкт дослідження кібернетики — кібернетичні системи, які розглядаються абстрактно, незалежно від їх матеріальної природи. Приклади кібернетичних систем — автоматичні регулятори в техніці, ЕОМ, людський мозок, біологічні популяції, людство. Кожна така система є множиною взаємопов'язаних об'єктів (елементів системи), які здатні сприймати, запам'ятовувати та переробляти інформацію, а також обмінюватися нею. Початком історії кібернетики вважають 1947 р. — рік виходу в світ книги Н. Вінера «Кібернетика». Сучасна кібернетика складається з ряду розділів, які є самостійними науковими напрямами. Застосування кібернетичного методу досліджень до різного роду систем привело до виникнення таких галузей, як технічна, економічна, біологічна, медична кібернетика тощо. Теоретичне ядро кібернетики утворюють теорія інформації, теорія алгоритмів, теорія автоматів, дослідження операцій, теорія оптимального управління, теорія розпізнавання образів. Кібернетика розробляє загальні принципи створення систем управління і систем для автоматизації розумової праці. Основні технічні засоби для вирішення завдань кібернетики — ЕОМ.
Внески українських вчених
Значний внесок у становлення та розвиток кібернетики зробили українські вчені М. М. Амосов, П. І. Андон, А. В. Анісімов, І. Д. Войтович, В. М. Глушков, В. Ф. Губарев, В. С. Дейнека, Ю. М. Єрмольєв, М. З. Згуровський, О. Г. Івахненко, І. М. Коваленко, В. С. Королюк, Ю. Г. Кривонос, В. М. Кунцевич, С. О. Лебедєв, О. А. Летичевський, І. І. Ляшко, А. О. Морозов, О. В. Палагін, В. Н. Редько, І. В. Сергієнко, В. В. Скопецький, В. І. Скурихін, К. Л. Ющенко.
Вітчизняний «Піонер кібернетики» — Віктор Михайлович Глушков. Під його керівництвом у 1966 році була розроблена перша електронно-обчислювальна машина ЕОМ «МИР» (Машина для інженерних розрахунків).
Фахові наукові видання України з кібернетики
В Україні видається декілька наукових фахових видань, присвячених загальним та окремим питанням кібернетики:
- Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Заснований в 2000 р. Видається Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Головний редактор — д.ф.-м.н., академік АПН України О. К. Закусило.
- Збірник наукових праць Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Серія: Системный анализ, управление и информационные технологии. Заснований в 2001 р. Видається Національним університетом України «Харківський політехнічний інститут». Головний редактор — д.т. н. М. Д. Годлевський.
- Міжнародний науково-теоретичний журнал Кибернетика и системный анализ. Заснований в 1965 р. Видається Інститутом кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України. Головний редактор — академік І. В. Сергієнко.
- Збірник наукових праць Кибернетика и вычислительная техника. Заснований в 1965 р. Видається Міжнародним науково-навчальним центром інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України сумісно з Інститутом кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України. Головний редактор — академік І. В. Сергієнко.
- Науковий журнал Економічна кібернетика. Заснований у 2000 р. Видається Донецьким національним університетом. Головний редактор — член-кореспондент НАН України Ю. Г. Лисенко.
- Науково-технічний журнал Системні дослідження та інформаційні технології. Заснований в 2001 р. Видається Навчально-науковим комплексом «Інститут прикладного системного аналізу» НТУУ «КПІ», МОН та НАН України. Головний редактор — академік М. З. Згуровський.
- Збірник наукових праць Системні технології. Заснований в 1997 р. Видається Національною металургійною академією України. Головний редактор член-кореспондент НАН України О. Г. Величко.
- Науковий журнал Складні системи і процеси. Заснований в 2002 р. Видається Класичним приватним університетом. Головний редактор — д.ф.-м.н. О. М. Горбань.
