Кібернетика!!!
Кібернетика — наука про загальні принципи управління в різних системах: технічних, біологічних, соціальних та ін.
Зміст
Визначення
Кібернетика - наука про процеси управління в складних динамічних системах, що грунтується на теоретичному фундаменті математики і логіки (взагалі на формальних мовах), а також на застосуванні обчислювальної техніки (комп’ютерів). Інше визначення дав Віктор Михайлович Глушков: "наука про загальні закони одержання, зберігання, передавання й перетворення інформації у складних системах управління". Термін «кібернетика» вперше використав для опису управління в загальному розумінні давньогрецький філософ Платон.
Кібернетика як наука виникла лише в 40-х роках XX століття. У 1948 році з'явилася перша праця, присвячена питанням кібернетики — «Кібернетика, або управління і зв'язок у тварині і машині». Автор — відомий американський учений Норберт Вінер.
Видатний французький вчений Ампер запропонував називати кібернетикою науку про управління людським суспільством. Основний метод кібернетики - метод моделювання систем і процесів управління.
Основи кібернетики
Наріжні камені кібернетики - теорія інформації, теорія алгоритмів і теорія автоматів, що вивчає способи побудови систем для переробки інформації. Математичний (логічний) апарат кібернетики вельми широкий: тут і теорія вірогідності, і теорія функцій, і математична логіка і багато інших сучасних розділів математики. Свежие новости политики . Кібернетика вивчає загальні властивості, властиві різним системам управління. Ці властивості можуть виявлятися і в живій природі, і в органічному світі, і в колективах людей. Процес управління зв′язаний з передачею, накопиченням, зберіганням і переробкою інформації, що характеризує керований об’єкт, хід процесу, зовнішні умови, програму роботи і т.п. Кібернетика як би існує незалежно від технічних засобів - комп’ютерів, що займають по відношенню до неї таке ж положення, як фізичні прилади по відношенню до фізики.
Об'єкт дослідження
Кібернетика вивчає, як в живому організмі, в машині і в суспільстві здійснюється переробка інформації, пов′язана з процесом управління. Кібернетика вивчає мислення людини, щоб створювати алгоритми, що більш менш близько описують діяльність мозку - живої системи, що управляє.
Кібернетика пов′язана з науками про мову (мовознавство, граматика і т.п.). Мова кібернетики вбирає в себе риси математичної мови, інформаційно-логічної, природної і різних інших в цілях підвищення ефективності і досягнення цілісності (системності) при використанні його: описі, візуалізації і т.п. Основний об'єкт дослідження кібернетики — кібернетичні системи, які розглядаються абстрактно, незалежно від їх матеріальної природи. Приклади кібернетичних систем — автоматичні регулятори в техніці, ЕОМ, людський мозок, біологічні популяції, людство. Кожна така система є множиною взаємопов'язаних об'єктів (елементів системи), які здатні сприймати, запам'ятовувати та переробляти інформацію, а також обмінюватися нею. Початком історії кібернетики вважають 1947 р. — рік виходу в світ книги Н. Вінера «Кібернетика». Сучасна кібернетика складається з ряду розділів, які є самостійними науковими напрямами. Застосування кібернетичного методу досліджень до різного роду систем привело до виникнення таких галузей, як технічна, економічна, біологічна, медична кібернетика тощо. Теоретичне ядро кібернетики утворюють теорія інформації, теорія алгоритмів, теорія автоматів, дослідження операцій, теорія оптимального управління, теорія розпізнавання образів. Кібернетика розробляє загальні принципи створення систем управління і систем для автоматизації розумової праці. Основні технічні засоби для вирішення завдань кібернетики — ЕОМ.
Внески українських вчених
Значний внесок у становлення та розвиток кібернетики зробили українські вчені М. М. Амосов, П. І. Андон, А. В. Анісімов, І. Д. Войтович, В. М. Глушков, В. Ф. Губарев, В. С. Дейнека, Ю. М. Єрмольєв, М. З. Згуровський, О. Г. Івахненко, І. М. Коваленко, В. С. Королюк, Ю. Г. Кривонос, В. М. Кунцевич, С. О. Лебедєв, О. А. Летичевський, І. І. Ляшко, А. О. Морозов, О. В. Палагін, В. Н. Редько, І. В. Сергієнко, В. В. Скопецький, В. І. Скурихін, К. Л. Ющенко.
Вітчизняний «Піонер кібернетики» — Віктор Михайлович Глушков. Під його керівництвом у 1966 році була розроблена перша електронно-обчислювальна машина ЕОМ «МИР» (Машина для інженерних розрахунків).
Фахові наукові видання України з кібернетики
В Україні видається декілька наукових фахових видань, присвячених загальним та окремим питанням кібернетики:
- Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Заснований в 2000 р. Видається Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Головний редактор — д.ф.-м.н., академік АПН України О. К. Закусило.
- Збірник наукових праць Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Серія: Системный анализ, управление и информационные технологии. Заснований в 2001 р. Видається Національним університетом України «Харківський політехнічний інститут». Головний редактор — д.т. н. М. Д. Годлевський.
- Міжнародний науково-теоретичний журнал Кибернетика и системный анализ. Заснований в 1965 р. Видається Інститутом кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України. Головний редактор — академік І. В. Сергієнко.
- Збірник наукових праць Кибернетика и вычислительная техника. Заснований в 1965 р. Видається Міжнародним науково-навчальним центром інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України сумісно з Інститутом кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України. Головний редактор — академік І. В. Сергієнко.
- Науковий журнал Економічна кібернетика. Заснований у 2000 р. Видається Донецьким національним університетом. Головний редактор — член-кореспондент НАН України Ю. Г. Лисенко.
- Науково-технічний журнал Системні дослідження та інформаційні технології. Заснований в 2001 р. Видається Навчально-науковим комплексом «Інститут прикладного системного аналізу» НТУУ «КПІ», МОН та НАН України. Головний редактор — академік М. З. Згуровський.
- Збірник наукових праць Системні технології. Заснований в 1997 р. Видається Національною металургійною академією України. Головний редактор член-кореспондент НАН України О. Г. Величко.
- Науковий журнал Складні системи і процеси. Заснований в 2002 р. Видається Класичним приватним університетом. Головний редактор — д.ф.-м.н. О. М. Горбань.
Джерела інформації
Вікіпедія [1] Кібернетика - загальні відомості [2]
