Глушков В М!!!
Глушков Віктор Михайлович
| Глушков В М | |
|---|---|
| прізвище | Глушков |
| ім`я | Віктор |
| по батькові | Михайлович |
| сфера діяльності | кібернетика, інформатика |
| наукові звання | академік АН УРСР, АН СРСР |
| рік народження | 1923 |
| місце роботи | Інститут кібернетики |
| державні нагороди | Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської премії, Державної премії СРСР (двічі), Державної премії України 
|
(1923-1982)
Визначний учений-кібернетик, професор Київського університету, академік АН УРСР, АН СРСР, віце-президент АН УРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської премії, Державної премії СРСР (двічі), Державної премії України
Зміст
Сфера діяльності
У вітчизняну історію інформаційних технологій Віктор Михайлович Глушков увійшов як основоположник інформаційних технологій в Україні, розробник теорії цифрових автоматів та багатопроцесорних макроконвеєрних суперЕОМ і як організатор Інституту кібернетики АН України. В.М.Глушкову належать блискучі наукові результати світового значення в математиці, кібернетиці, інформатиці, обчислювальній техніці і програмуванні.
Біографія
Віктор Глушков народився 24 серпня 1923 року в Ростові-на-Дону в сім'ї гірничого інженера. Через п'ять років його сім'я переїхала на шахту ім. Артема, біля міста Шахти. Мріючи стати фізиком-теоретиком, він до закінчення середньої школи вже володів основами вищої математики та квантової механіки, яку вивчали на старших курсах у ВНЗ. Але подальші навчальні плани перервала Велика Вітчизняна війна, а восени 1941 року сталася трагедія - фашисти розстріляли його матір. Після звільнення міста Шахти Глушков був мобілізований і брав участь у відновленні вугільних шахт Донбасу.
Освіта
У 1943 році Віктор Глушков поступив на теплотехнічний факультет Новочеркаського індустріального інституту. Потім він екстерном склав всі іспити за чотири роки університетського курсу математики та фізики і перевівся на п'ятий курс Ростовського університету, де в 1947 році він захистив дипломну роботу, в якій розвинув новий метод обчислення таблиць невласних інтегралів. У 1949 році Глушков поступив до аспірантури Свердловського університету на заочне відділення, де в 1950 р. блискуче захистив дисертацію «Теорiя локально-нільпотентних груп без крутiння з умовою обриву деяких ланцюгiв пiдгрупи», і був призначений доцентом. У 1955 році Глушков першим в світі вирішив узагальнену п'яту проблему Гільберта, що входить до 23 найбільш великих і складних проблем математики, і на основі даної роботи він захистив докторську дисертацію в Московському університеті.
| початок | закінчення | місце навчання |
| 1943 | 1946 | теплотехнічний факультет Новочеркаського індустріального інститут |
| 1946 | 1947 | Ростовський університет |
| 1949 | 1949 | аспірантура Свердловського університету |
В.М.Глушков та становлення вітчизняної електронно-обчислювальної техніки
|
| |
|
|
В даній галереї представлені різноманітні чорно-білі
та кольорові фотограії, повязані з діяльністю Віктора Михайловича Глушкова та місцями, де він працював. |
В 1956 р. В. М. Глушков радикально змінює сферу своєї діяльності і пов'язує своє життя з кібернетикою, обчислювальною технікою і прикладною математикою. З цього часу В.М. Глушков жив і працював у Києві. Тут він керував лабораторією обчислювальної техніки і математики Інституту математики АН України, створеною раніше С.О. Лебедєвим і відомою своїми піонерськими розробками обчислювальних машин «МЭСМ» та «СЭСМ».
В 1962 р. на базі ОЦ АН УРСР був організований Інститут кібернетики АН УРСР. Його директором став В.М. Глушков. У 1957 р. В.М. Глушков став директором Обчислювального центру АН УРСР з правами науково-дослідної організації. Через п'ять років, у грудні 1962 р. на базі ОЦ АН УРСР був організований Інститут кібернетики АН УРСР. Його директором став В.М. Глушков.
На ЕОМ «Київ» під керівництвом Глушкова в кінці 50-х - початку 60-х років була виконана серія робіт з штучного інтелекту ЕОМ «Киев», в якій були реалізовані ці ідеї, стала першою в Європі системою цифрової обробки зображень та моделювання інтелектуальних процесів. До неї були підключені два оригінальних периферійних пристрої, які дозволили моделювати на ЕОМ найпростіші алгоритми навчання розпізнаванню образів і навчання цілеспрямованої поведінки: пристрій для введення зображення з паперового носія чи фотоплівки і пристрій виводу зображень з ЕОМ. На ЕОМ «Київ» під керівництвом Глушкова в кінці 50-х - початку 60-х років була виконана серія робіт з штучного інтелекту: навчання з розпізнавання простих геометричних фігур, моделювання читаючих автоматів для рукописних і машинописних знаків, відстеження руху об'єктів по серії зображень, моделювання поведінки колективу автоматів в процесі еволюції, автоматичний синтез у функціональних схем ЕОМ та ін.
З 1957 р. Віктор Михайлович працює професором Київського університету. У 1958 р. його обирають членом-кореспондентом, а в 1961 р. - академіком АН УРСР. З 1962 р. В. М. Глушков - віце-президент АН УРСР, а у 1964 р. його обирають дійсним членом Академії наук СРСР.
| 1956 | керівник лабораторії обчислювальної техніки і математики Інституту математики АН України |
| 1957 | директор Обчислювального центру АН УРСР |
| 1962 | директор Інституту кібернетики АН УРСР |
| 1957 | професор Київського університету |
| 1958 | член-кореспондент АН УРСР |
| 1961 | академік АН УРСР |
В. М. Глушков був нагороджений багатьма орденами і почесними званнями, відзначений Ленінською премією, Державними преміями СРСР і УРСР.
Він був одним з ініціаторів створення факультету кібернетики Київського університету. З 1965 р. до дня своєї смерті очолював кафедру теоретичної кібернетики за сумісництвом.
Розробка ЕОМ та нових архітектур обчислювальної техніки
“Дніпро”
У 1958 році В.М. Глушков запропонував iдею створення унiверсальної керуючої машини. Ідея була реалізована в керуючій машині широкого призначення за рекордно короткий термін - три роки. Керівниками роботи зі створення “Дніпра” були В.М. Глушков та Б.М. Малиновський (він же - головний конструктор машини).
«Промiнь»
«Промiнь» була першою машиною, що широко застосовувалася, з так званим східчастим мікропрограмним керуванням, на яке Глушков потім отримав авторське свідоцтво. Іншим напрямком робіт Інституту кібернетики в області засобів обчислювальної техніки стали ЕОМ для інженерних розрахунків. Першою машиною цього класу була ЕОМ «Промiнь», яку випускав з 1963 р. Сіверодонецький приладобудівний завод. Вона була, по суті, новим словом у світовій практиці і мала цілий ряд технічних нововведень. «Промiнь» була першою машиною, що широко застосовувалася, з так званим східчастим мікропрограмним керуванням, на яке Глушков потім отримав авторське свідоцтво.
“Мир”
Пізніше східчасте мікропрограмне керування використовували в машині для інженерних розрахунків, скорочено – «МИР-1» (1965 р.), потім з’явилися «МИР-2» (1969 р.) і «МИР-3». Їх головною відмінною рисою від інших ЕОМ була апаратна реалізація машинної мови, близької до мови програмування високого рівня. ЕОМ сімейства «МИР» інтерпретували алголоподібну мову "АНАЛИТИК", що була розроблена в Інституті кібернетики під керівництвом В.М. Глушкова, О.А. Летичевського, Ю.В. Благовєщенського, А.А. Дородніциної. Колектив розробників ЕОМ «МИР-1» на чолі з В.М. Глушковим був відзначений Державною премією СРСР.
«Україна»
В кінці 60-х років під керівництвом В.М. Глушкова було розпочато розробку ЕОМ «Україна» - наступний крок у розвитку інтелектуалізації ЕОМ і розвитку архітектури високопродуктивних універсальних ЕОМ, що відрізнялась від архітектурних принципів Дж. фон Неймана. ЕОМ «Україна» не була побудована через відсутність в той час необхідної елементної бази. Ідеї, покладені В.М. Глушковим в основу проекту «Україна», багато в чому перевершували те, що було використано в американських універсальних ЕОМ 70-х років.
Рекурсивні ЕОМ
У 1974 р. В. М. Глушков на конгресі IFIP виступив з доповіддю про рекурсивну ЕОМ (співавтори В.О. Мясников, М.Б. Ігнатьєв, В.О. Торгашев). Він висловив думку про те, що тільки розробка принципово нової нефоннеймановської архітектури обчислювальних систем дозволить вирішити проблему створення суперЕОМ, продуктивність яких збільшується необмежено при нарощуванні апаратних засобів. Ідея побудови рекурсивної ЕОМ, підтриманої потужним математичним апаратом рекурсивних функцій, випередила свій час і залишилася нереалізованою через відсутність необхідної технічної бази.
Макроконвейєрні ЕОМ
В кінці 70-х років В.М. Глушков запропонував принцип макроконвеєрної архітектури ЕОМ з багатьма потоками команд і даних В кінці 70-х років В.М. Глушков запропонував принцип макроконвеєрної архітектури ЕОМ з багатьма потоками команд і даних (архітектура MIMD за сучасною класифікацією) як принцип реалізації нефоннеймановської архітектури. Розробка макроконвеєрної ЕОМ була виконана в Інституті кібернетики під керівництвом В.М. Глушкова С.Б. Погребинським (головний конструктор), В.С. Михалевичем, О.А. Летичевським, І.М. Молчановим. Машина ЕС-2701 (в 1984 р.) і обчислювальна система ЕС-1766 (в 1987 р.) були передані в серійне виробництво на Пензенський завод ЕОМ. На той період це були найпотужніші в СРСР обчислювальні системи з номінальною потужністю, що перевищує рубіж 1 млрд. оп./сек. При цьому в багатопроцесорній системі забезпечувалися майже лінійне зростання продуктивності під час нарощування обчислювальних ресурсів і динамічна реконфігурація. Вони не мали аналогів в світовій практиці і стали оригінальним розвитком ЕС ЕОМ у напрямку високопродуктивних систем.
Наукові праці
В. М. Глушков опублікував понад 800 робіт, у т. ч. 30 монографій.
«Синтез цифрових автоматів»
У 1961 р. була видана знаменита монографія В.М. Глушкова «Синтез цифрових автоматів», перекладена пізніше на англійську мову і видана в США та інших країнах.
«Абстрактна теорія автоматів»
Ще одна важлива теоретична робота «Абстрактна теорія автоматів» була опублікована В.М. Глушковим в 1961 р. в журналі «Успіхи математичних наук». Вона створила основу для робіт з теорії автоматів із залученням алгебраїчних методів. Під впливом цієї роботи В.М. Глушкова в СРСР теорією автоматів почали займатися багато математиків-алгебраїстів. У 1964 р. за цикл робіт з теорії автоматів В.М. Глушков був удостоєний Ленінської премії. Значення цих робіт важко переоцінити, оскільки використання поняття «автомат» як математичної абстракції структури і процесів, що відбуваються всередині обчислювальних машин, відкрило зовсім нові можливості в технології створення комп'ютерів. Сучасні системи автоматизації проектування обчислювальних машин повсюди використовують ці ідеї. Основи теорії проектування ЕОМ були закладені в статтях В.М. Глушкова, опублікованих в журналі «Кібернетика» в 1965-1966 рр.. і у Віснику АН СРСР в 1967 р. Незабаром стало зрозуміло, що для ефективного використання ЕОМ у процесі проектування необхідне комплексне рішення всіх задач, що виникають при автоматизації проектування. Необхідність застосувати системний підхід до САПР ЕОМ проявилася при створенні ЕОМ третього покоління.
«Автоматизація проектування обчислювальних машин»
Монографія В.М. Глушкова, Ю.В. Капітонової і О.А. Летичевського «Автоматизація проектування обчислювальних машин», яка узагальнює досвід створення систем «ПРОЕКТ», була видана в 1975 р. За роботу з автоматизації проектування ЕОМ В. М. Глушков, В.П. Деркач і Ю.В. Капітонова в 1977 р. були удостоєні Державної премії СРСР.
«Введение в кибернетику»
Монографія В.М. Глушкова «Введение в кибернетику» була видана в 1964 р. Кібернетика трактувалася В.М. Глушковим широко - як наука про загальні закономірності, принципи і методи обробки інформації та управління складними системами. Обчислювальна техніка розглядалася як основний технічний засіб кібернетики.
"Основи безпаперової інформатики"
У 1982 р виходить монографія академіка В. М. Глушкова "Основи безпаперової інформатики" (2-е видання, виправлене і доповнене, побачило світ в 1987 р [4]). А рік потому річне загальні збори Академії наук СРСР приймає рішення про створення в Академії наук відділення інформатики. З цього моменту ідеї інформатики в нашій країні отримали прописку не тільки в науці, але також і серед фахівців-практиків.
«Енциклопедії кібернетики»
Таке розуміння знайшло відображення у першій в світі «Енциклопедії кібернетики», підготовленої за ініціативою В.М. Глушкова і виданої в 1974 р. під його редакцією. В підготовці енциклопедії взяли участь понад 100 провідних вчених СРСР, у тому числі понад 50 фахівців Інституту кібернетики АН України. У 1978 р. колектив редакторів і відповідальних за розділи енциклопедії був відзначений Державною премією України.
Створення загальнодержавної автоматизованої системи управління економікою “ЗДАС”
Головною справою життя сам Віктор Михайлович вважав створення загальнодержавної автоматизованої системи управління економікою (“ЗДАС”). Беручись за цю роботу, Глушков особисто вивчив специфіку функціонування більше тисячі об'єктів народного господарства різних галузей. В. М. Глушков розрахував, що використання ЗДАС протягом 15 років коштуватиме близько 20 млрд карбованців. Але за ці ж роки ЗДАС принесе країні більше, ніж 100 млрд карбованців прибутку. По суті це було намагання створити науково-технічну базу керування економікою країни й організацію інформаційної індустрії, аналогічну тій, яка нині успішно функціонує у провідних країнах Заходу. Це безсумнівно був безпрецедентний виклик звичним канонам керування господарством країни. Під керівництвом В. М. Глушкова колективом спеціалістів багатьох інститутів був створений ескізний проект Єдиної мережі обчислювальних центрів. Передбачалося побудувати близько ста головних і понад 10 тисяч районних центрів для безперервної обробки, аналізу економічної інформації і прийняття обґрунтованих рішень. Однак цей проект так і не був реалізований, оскільки він не знайшов відповідної підтримки у вищого керівництва країни, яку жахали масштаби задумів Глушкова та перспектива кардинальної перебудови усталених методів господарювання. Для В. М. Глушкова, який вважав створення ЗДАС справою життя, це рішення було фатальним.
Глушков В.М. зі співробітниками
виступ Глушкова В.М. на конференції
Віктор Михайлович Глушков
Глушков В.М.за роботою
Інформаційні джерела
Для створення даної сторінки використані матеріали сайту ІТ в Україні. Історія та особистості
Додаткові відомості можна отримати з Вікіпедії wikipedia: Victor_Glushkov та з Української Вікіпедії Вікпедія Глушков Віктор Михайлович
